Ухвала суду № 68017908, 27.07.2017, Апеляційний суд Київської області

УХВАЛА

Іменем України

27 липня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого судді - Білоконь О.В.,

суддів: Гуль В.В., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обухівтранс», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Нова» ,-

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 790189,82 грн.

02 червня 2017 року представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, яку обґрунтовував тим, що відповідач може спробувати здійснити відчуження своїх майнових активів на користь інших осіб, тим самим унеможлививши здійснення примусового стягнення заборгованості, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи викладене, просив вжити заходів забезпечення позову, а саме накласти арешт на транспортні засоби, що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_3

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. п. 1, 2, ч. 1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову„ розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Як вбачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 790189,82 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди завданої пошкодженням транспортного засобу у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10 квітня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, накладено арешт на квартиру, що належала відповідачу. Проте арешт так і не був накладений у зв'язку з її продажем в 2015 році.

Представником позивача було зроблено запит до МВС України та отримано лист-відповідь № 31/214аз від 12 травня 2017 року, згідно якого за ОСОБА_3 зареєстровані на праві власності автобус VW LT 35 , 200 р.в. та автомобіль FIAT DUCATO, 1994 р.в.

Матеріали справи не містять даних про наявність у відповідача іншого майна, окрім вказаних автомобілів, за рахунок якого позивач міг би забезпечити свій позов.

Враховуючи викладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, оскільки такий спосіб забезпечення позову передбачений законом, є співмірним заявленим позовним вимогам і його невжиття дійсно може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Таким чином продаж вказаного майна відповідачем утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову про стягнення суми боргу, тому апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви про забезпечення позову.

Судом першої інстанції не взято до уваги доводи позивача, які наведені в заяві про забезпечення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач на виконання вимог ч.2 ст. 152 ЦПК України обґрунтував необхідність накладення арешту на спірне майно та зазначив причини, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Що стосується прохання в апеляційній скарзі в частині вирішення заяви забезпечення позову апеляційним судом, то воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, а саме, судом першої інстанції.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312, 314 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 червня 2017 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: