
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2017р. Справа № 914/1358/17
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина», м.Жидачів Львівської області
до відповідача:Підприємства «Санаторій «Східницькі Карпати» Громадської організації інвалідів «Прометей», смт.Східниця Дрогобицького району Львівської області
про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 10708,72 грн.
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Папроцька Б.С.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність в матеріалах справи);
від відповідача: не зявився
Права та обовязки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд розяснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не надходило.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина», м.Жидачів Львівської області до відповідача: Підприємства «Санаторій «Східницькі Карпати» Громадської організації інвалідів «Прометей», смт.Східниця Дрогобицького району Львівської області про: стягнення заборгованості. Ціна позову: 11600,01 грн.
Ухвалою суду від 06.07.2017р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.07.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
20.07.2017р. за вх..№25588/17 позивач подав заяву про долучення документів до матеріалів справи, яку судом прийнято та долучено до матеріалів справи.
24.07.2017р. за вх..№25922/17 позивач подав заяву, у якій просить суд виправити описку в позовній заяві та вважати вірним найменування відповідача: Підприємство «Санаторій «Східницькі Карпати» Громадської організації інвалідів «Прометей», що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
24.07.2017р. за вх..№3180/17 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій просить стягнути : 8877,32 грн. основного боргу, 1151,86 грн. пені, 551,12 грн. індексу інфляції, 128,42 грн. 3% річних.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 24.07.2017р. забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить зменшені позовні вимоги задоволити.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений за адресою зазначеною у позові (яка збігається з адресою місцезнаходження яка зазначена в даних веб-сайту Єдиного державного реєстру (src.gov.ua) на якому відображена інформація з Єдиного державного реєстру щодо юридичних осіб, органів державної влади і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, а також інформація щодо фізичних осіб-підприємців: 82391, Львівська область, Дрогобицький район, смт.Східниця, вул..Зарічна, 9 та з відомостями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2017р. ) про час та місце розгляду справи відповідно до ст.64 ГПК України.
За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідач із заявами, клопотаннями до суду не звертався.
Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК Україниправ сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.
19 травня 2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Родина (згідно Договору - Постачальник), в особі генерального директора ОСОБА_2 з однієї сторони та Підприємством «Санаторій «Східницькі Карпати» ГОІ «Прометей» (згідно Договору - Покупець) з іншої сторони, було укладено Договір поставки № 37 (надалі - Договір), відповідно чинних умов якого Постачальник здійснював періодичні відвантаження замовленого Товару Покупцю.
Моментом виконання обовязку Продавця щодо передачі Товару згідно ст. 664 ЦК України є «вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару».
Відповідно до пункту 4.3. Договору перехід права власності та ризику на товар відбувається в момент передачі товару Постачальника на складі Покупця або ж на складі Постачальника та підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця на товаросупровідних документах.
Враховуючи умови п. 6.1. Договору Покупець зобовязаний оплатити поставлений йому Товар по факту приймання товару (в момент отримання товару) або на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки (отримання) товару та підписання товаросупроводжуючих документів і видаткових накладних.
Відповідно до умов цього ж п. 6.1. форма оплати за отриманий товар - безготівковий розрахунок (шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, ТзОВ «Родина», який зазначений в Договорі). Виходячи з цього, відсутність передбаченої суми, згідно належним чином завірених Видаткових накладних, на розрахунковому рахунку ТзОВ «Родина» прямо засвідчує факт порушення умов Договору Підприємством «Санаторій «Східницькі Карпати» ГОІ «Прометей».
В даному випадку Відповідачем було порушено умови Договору в частині оплати за поставлений Товар, згідно замовлення та Видаткових накладних, що спричинило виникнення несприятливих наслідків в господарській діяльності ТзОВ «Родина».
ТзОВ Родина у грудні місяці 2016 року, було поставлено Підприємсву «Санаторій «Східницькі карпати» ГОІ «Прометей» товар відповідно до наступних Видаткових накладних:
№ РН 1512/026 від « 15» грудня 2016 р. на суму в розмірі 1 512,20 грн. (одна тисяча пятсот дванадцять грн. 20 коп.)
№ РН 1512/027 від « 15» грудня 2016 р. на суму в розмірі 7365,12 грн. (сім тисяч триста шістдесят пять грн. 12 коп.).
Оплати заборгованості по вищевказаних видаткових накладних Відповідач не вчиняв, про що засвідчує відсутність надходжень грошових коштів на розрахунковий рахунок позивач та проведений взаєморозрахунок із контрагентом. Відповідач не заперечив проти наявності заборгованості за результатами співпраці із ТзОВ «Родина» по вищезазначених накладних, про що свідчить підписаний сторонами Акт звірки заборгованості за період з 01.12.16р. по 08.05.17 р.
Згідно пп.3 п.7.2. покупець зобовязується - оплатити отриманий товар відповідно до умов та в терміни передбачені цим Договором».
Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Термін проплати грошової суми згідно видаткових накладних № РН 1512/026 від « 15» грудня 2016 р. та № РН 1512/027 від « 15» грудня 2016 р.. - пройшов ще 05.01.2017 року.
Відповідно до ч.1 ст.5 Господарського процесуального кодексу України: «Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.».
Відповідно до ч.2 ст.6 Господарського процесуального кодексу України: «Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.».
Згідно п. 11.1 Розділу 11 Договору поставки, укладеного між Позивачем га Відповідачем: «Спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього Договору або у зв'язку з ним, попередньо вирішуються шляхом ведення переговорів та ділового листування. Сторони дійшли взаємної згоди, про скорочення термінів досудового врегулювання спору наступним чином: відповідь на претензії, вимоги, заперечення і т.д. надаються Стороною, яка отримала такі документи у строк 10 календарних днів із моменту отримання дійсних претензій, вимог тощо.».
Відтак, Позивачем « 10» травня 2017 року, з метою вирішення спору в досудовому порядку, була належним чином оформлена Претензія про сплату заборгованості із вимогою сплатити суму основного боргу та нараховану на підставі договору та норм чинного законодавства України суму штрафних санкцій.
Претензія була отримана наручно керівником підприємством «Санаторій «Східницькі Карпати» ГОІ «Прометей» 16.05.2017 року, про що свідчить відмітка з датою на претензії, належним чином завірена уповноваженою особою Відповідача (копію Претензії № 2498 від 10.05.2017 року долучено до матеріалів справи). Однак, письмова відповідь на претензію, ані у встановлені строки, ані станом на сьогоднішній день Позивачу не надходила, заявлена вимога щодо сплати заборгованості не була виконана.
Відтак, станом на день подання позову у відповідача наявна заборгованість у розмірі 8877,32 грн.
Відповідно до п.9.2. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день протермінування платежів від загальної суми неоплаченого товару.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, у відповідності до п.9.2 Договору, пеню у розмірі 1151,86 грн., інфляційні втрати у розмірі 551,12 грн. та 128,42 грн. 3 % річних у відповідності до ст.625 ЦК України..
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Договір №37 від 19.05.2015 року на підставі якого заявлено позовні вимоги за своєю правовою природою є договором поставки.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до ч. 1,2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач як доказ передачі товару відповідачу надає копії видаткових накладних № РН 1512/026 від « 15» грудня 2016 р. на суму 1 512,20 грн. та № РН 1512/027 від « 15» грудня 2016 р. на суму 7365,12 грн. (оригінали яких судом оглянуто в судовому засіданні), з яких вбачається, що на них є всі обовязкові реквізити, а саме: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також на видаткових накладних № РН 1512/026 від « 15» грудня 2016 р. на суму 1 512,20 грн. та № РН 1512/027 від « 15» грудня 2016 р. є печатка юридичної особи Підприємства «Санаторій «Східницькі Карпати» Громадської організації інвалідів «Прометей» (ідентифікаційний код 32218562).
Відповідно до ст.8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи Позивач поставив Відповідачу товар, згідно видаткових накладних № РН 1512/026 від « 15» грудня 2016 р. на суму 1 512,20 грн. та № РН 1512/027 від « 15» грудня 2016 р. на суму 7365,12 грн. і дана заборгованість судом вважається підставною та підтвердженою матеріалами справи та такою що підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача 551,12 грн. інфляційних втрат та 681,88 грн. 3% річних. Згідно із положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд провівши перерахунок 3 % річних нарахованих позивачем зазначає, що за період з 06.01.2017р. по 30.06.2017р. від суми заборгованості 8877,32 грн. розмір 3% річних становить 551,12 грн.
Аналогічно суд, суд провівши перерахунок інфляційних втрат нарахованих позивачем зазначає, що за період з 06.01.2017р. по 30.06.2017р. від суми заборгованості 8877,32 грн. розмір інфляційних втрат становить 128,42 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на момент виникнення заборгованості, за кожен день протермінування платежів від загальної суми неоплаченого товару.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало були виконати.
Укладеним між сторонами Договором поставки інше не встановлено.
Згідно приписів статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом зазначається, що при нарахуванні пені - необхідно керуватися встановленим ГК України строком нарахування штрафу, пені (шість місяців).
Враховуючи вищевикладене суд здійснив перерахунок пені заявленої позивачем до стягнення та встановив, що за період з 06.01.2017р. по 30.06.2017р. щодо суми заборгованості 8877,32 грн. розмір пені становить 1151,86 грн.
Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають до задоволення повністю, а саме до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає: 8877,32 грн. основного боргу, 128,42 грн. 3 % річних, 551,12 грн. інфляційних втрат та 1151,86 грн. пені.
Відповідно до ст..49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 12, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВИ Р І Ш И В:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Підприємства «Санаторій «Східницькі Карпати» Громадської організації інвалідів «Прометей» (82391, Львівська область, Дрогобицький район, смт.Східниця, вул.Зарічна, 9, ідентифікаційний код 32218562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Родина» (81700, Львівська область, м.Жидачів, вул..Шашкевича, 9, ідентифікаційний код 31206598) 8877,32 грн. основного боргу, 128,42 грн. 3 % річних, 551,12 грн. інфляційних втрат, 1151,86 грн. пені та 1600,00 грн. судового збору.
3.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.07.2017р.
Суддя Кітаєва С.Б.
Судове рішення № 68015359, Господарський суд Львівської області було прийнято 24.07.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 914/1358/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: