Ухвала суду № 68014379, 27.07.2017, Господарський суд м. Києва

УХВАЛА

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ"

про відстрочку виконання рішення

у справі №910/24033/16

за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння"

до Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ"

про стягнення 3 236 443,59 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від стягувача: Метенко Т.І. (довіреність)

від боржника (заявника): Курильченко К.О. (довіреність)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

В провадженні Господарського суду міста Києва (суддя Турчин С.О.) перебувала справа №910/24033/16 за позовом Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" до Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" про стягнення 3236443,59 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу №ПГ-Т/16-004/46 від 29.04.2016 з яких: 2220032,00 грн. - заборгованість, 148121,47 грн. - інфляційні втрати, 50766,02 грн. - 3 % річних, 534322,18 грн. - пеня, 47200,32 грн. - штраф 1% за порушення грошових зобов'язань, 236001,60 грн. - штраф 5% за порушення грошових зобов'язань на строк понад 10 календарних днів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 позов Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" на користь Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" заборгованість у розмірі 2220032,00 грн., 3% річних у розмірі 50766,02 грн., суму інфляції у розмірі 148121,47 грн., пеню у розмірі 534322,18 грн., штраф 1% за порушення грошових зобов'язань у розмірі 47200,32 грн., штраф 5% за порушення грошових зобов'язань на строк понад 10 календарних днів у розмірі 236001,60 грн. та судові витрати у розмірі 48546,65 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 залишено без змін.

26.04.2017 на виконання зазначеного вище рішення суду видано наказ.

02.06.2017 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" надійшла заява про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/24033/16 від 16.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2017 відкладено вирішення питання про прийняття заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 у справі 910/24033/16 до повернення матеріалів справи № 910/24033/16 до Господарського суду міста Києва.

11.07.2017 матеріали справи № 910/24033/16 були повернені до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/24033/16 на 27.07.2017.

27.07.2017 через відділ діловодства суду від Приватного акціонерного товариства "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" надійшли заперечення на заяву про відстрочення рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/24033/16.

В судове засідання 27.07.2017 з'явились представники стягувача та боржника (заявника).

Представник заявника надав суду пояснення щодо заяви про відстрочення виконання рішення, просив суд її задовольнити.

Представник стягувача заперечив щодо заяви про відстрочення рішення суду у даній справі.

Розглянувши заяву ТОВ ГК "УКРГАЗ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по справі №910/24033/16, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

У своїй заяві про відстрочку виконання рішення заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 по справі №910/24033/16 на строк до грудня 2019 року.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 по справі №910/24033/16, боржник посилається на скрутне фінансове становище, на наявність у боржника заявника - ПАТ "Одеський припортовий завод" заборгованості у сумі 94 736 265,37 грн. перед ТОВ ГК "УКРГАЗ", а також на одночасно відкриті щодо заявника виконавчі провадження.

Заявник зазначає, що має рахунки, зокрема, в таких банківських установах: ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ "Перший український міжнародний банк", ПАТ "Діамантбанк". Так, відповідно до довідки ПАТ КБ "Приватбанк" № 170601SU12301705 від 01.06.2017 залишок коштів на рахунках ТОВ ГК "УКРГАЗ" становить 841,00 грн. Згідно із довідкою ПАТ "ПУМБ" №КІЕ-07.3/1151 від 01.06.2017 станом на 01.06.2017 залишок коштів на рахунках ТОВ ГК "УКРГАЗ" у банку 608,97 грн. Також з 24.04.2017 рішенням Правління НБУ від 24.04.17 №264-рш/БТ у ПАТ "Діамантбанк" введено тимчасову адміністрацію та віднесено банк до категорії неплатоспроможних.

В обґрунтування своєї заяви ТОВ ГК "УКРГАЗ" також посилається на те, що в рамках кримінального провадження № 42014000000000375 від 07.05.2014 по справам №757/15012/17-к. 757/15014/17-к, 757/15016/17-к, 757/11139/17-к, 757/11163/17-к накладено арешт на грошові кошти та видаткові операції, які знаходяться па рахунках ТОВ ГК "УКРГАЗ" відкритих в ПАТ "Діві Банк" у м. Києві, в ПАТ "Діамантбанк" у м. Києві, в ПАТ "Айбокс банк" у м. Києві, в ПАТ "АЛЬФА-БАНК" у м. Києві, в Акціонерному банку "Південний", в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, які надходять.

Окрім того, боржник зазначає, що між ТОВ ГК "УКРГАЗ" та ТОВ "Центральна газопостачальна компанія" укладено договір купівлі - продажу природного газу № 174/17-ГКУ від 03.05.2017 та додаткову угоду до вказаного договору, за яким очікуються надходження 280000000,00 грн., внаслідок здійснення ТОВ ГК "УКРГАЗ" у період із 01.12.2017 по 31.12.2019 поставки природного газу.

Частиною 1 статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Пунктом 7.1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

В силу приписів процесуального законодавства, підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання.

Відповідно до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.

Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Так, в силу приписів ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, як встановлено судом заявник не надав суду жодного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, що можуть бути підставами для відстрочки виконання рішення суду, зокрема, наявності доказів, що підтверджують неможливість виконання рішення суду.

Натомість, обставини, на які посилається ТОВ ГК "УКРГАЗ" у своїй заяві про відстрочення виконання рішення суду, не ускладнюють виконання рішення суду та не роблять таке виконання неможливим.

Так, посилання заявника на скрутне фінансове становище, не є виключними та мають негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі - ПрАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння" та здійснювану ним господарську діяльність.

Недостатність чи відсутність коштів у ТОВ ГК "УКРГАЗ" та невиконання своїх зобов'язань контрагентами заявника, в тому числі, ПАТ "Одеський припортовий завод" не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких виконання судового рішення можна відстрочити.

Накладення в рамках кримінального провадження арешту на рахунки ТОВ ГК "УКРГАЗ" внаслідок господарської діяльності останнього, не може бути підставою для відстрочення рішення у даній справі.

Надані заявником довідки банків про залишок коштів на рахунках підтверджують залишок коштів тільки на рахунках боржника у зазначених банках та не свідчать про відсутність коштів на інших рахунках, в тому числі вказаного в договорі купівлі-продажу природного газу №ПГ-Т/16-004/46 від 29.04.2016.

Окрім того, ймовірне надходження коштів на підставі укладеного з контрагентом заявника договором купівлі - продажу природного газу № 174/17-ГКУ від 03.05.2017 не може підтверджувати того, що результати господарської діяльності боржника будуть позитивними та не свідчать про безумовну можливість виконання рішення суду у майбутньому.

З огляду на викладене, оцінивши наведені заявником посилання на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, надані заявником до заяви документи, суд дійшов висновку про відсутність конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення суду від 16.02.2017 по справі №910/24033/16.

При цьому, суд зазначає, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення та не є обставиною, що утруднює його виконання.

Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення.

Так, положеннями п. 9 ч. 2 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ст. 115 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип обов'язковості рішень суду, згідно із яким рішення суду, що набрало законної сили є обов'язковим до виконання та має бути виконане, а його виконання не залежить від наявності чи відсутності у боржника коштів.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, "державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини" (§ 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Півень проти України" від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що "затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції" (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бакай та інші проти України" від 09.11.2004).

З огляду на встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю ПрАТ "Видобувна компанія "Укрнафтобуріння", а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд не вбачає правових підстав для відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 по справі №910/24033/16.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні заяви ТОВ ГК "УКРГАЗ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 по справі №910/24033/16 на строк до грудня 2019 року.

Враховуючи викладе, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.02.2017 по справі №910/24033/16.

Суддя С.О. Турчин