Рішення № 68014150, 25.07.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.2017 Справа № 904/6361/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСНАФТА", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕЛЕКТРОНТЕХСЕРВІС ЛТД", м. Жовті Води

про стягнення 17 492,95 грн.

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 - довіреність № 151 від 23.03.17.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електротехсервіс ЛТД» про стягнення 17492, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязання за договором поставки № 23-02/84-16 від 01.11.2016 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.07.2017.

У судовому засіданні 11.07.17 оголошено перерву до 25.07.17.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, заперечив проти позову частково, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання. Просив суд про зменшення штрафних санкцій.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 25.07.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) укладено договір поставки № 23-02/84-16 від 01.11.2016 (договір). На умовах цього договору та за результатами проведеної процедури закупівлі згідно з Протоколом Тендерного Комітету ПАТ «Укртранснафта» у місті Києві № 42ТК/5 від 13.10.2016, постачальник зобовязується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки шини та камери гумові нові код 22.11.1 за ДК 016-2010 (частини та приладдя до транспортних засобів і їх двигунів, код 34300000-0 за «Єдиним закупівельним словником») (шини до автотранспорту в асортименті) (товар), а покупець зобовязується прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 1.2 договору, номенклатура, кількість (обсяг), ціна, строк, місце та умови поставки та гарантії, за погодженням сторін, вказуються у специфікації, що є додатком № 1 до цього договору, його невідємною частиною та не може розглядатися окремо від даного договору. Загальна сума договору становить 524359, 56 грн., у тому числі ПДВ (20%) 87393, 26 грн. (п. 3.2 договору). Згідно з п. 10.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.17.

Згідно ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У Специфікації до договору (додаток № 1) сторони погодили поставку товару згідно переліку у загальній кількості 129 штук на загальну суму 524359, 56 грн. Строк поставки: протягом 10 робочих днів після отримання заявки від покупця (а.с. 15-16).

Пунктом 5.2 договору передбачено, що постачальник починає відвантаження товару покупцю у строки, передбачені специфікацією (додаток № 1 до договору) на підставі отриманої від покупця письмової заявки про готовність до виконання договору, у якій буде чітко визначено дату поставки товару.

Так, позивач 03.11.16 звернувся до відповідача із заявкою № 23-00/1676/4971 від 02.11.16 про готовність до виконання договору та згідно з п. 5.2 договору повідомив про згоду на отримання товару в повному обсязі, визначеному у додатку № 1 до договору. У вказаній заявці позивачем було зазначено строк поставки - протягом 10 робочих днів з дня отримання постачальником цієї заявки (а.с. 20).

Відповідачем вищевказана заявка позивача була отримана 08.11.16, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення цінного листа (а.с. 21).

Отже, відповідач був зобов'язаний поставити позивачеві товар до 22.11.16 включно.

Отримання товару покупцем підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками акту приймання-передачі товару та видаткової накладної (п. 5.5 договору).

Згідно з п. 5.6 договору, датою поставки товару та моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі товару та видаткової накладної. Дата підписання видаткової накладної 20.12.16.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, відповідач порушив умови договору, поставив товар із прострочкою і не у повному обсязі. А саме: відповідач 22.12.2016 поставив позивачеві 115 штук товару на загальну суму 509199,36 грн., що підтверджується актом приймання передачі товару № 1 та видатковою накладною № пк-003052 від 20.12.16 (а.с. 22-23). Товар у кількості 14 одиниць, станом на день розгляду справи, відповідач не поставив.

Позивач, 12.01.17 здійснив оплату вартості поставленого товару на суму 509199, 36 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.01.2017 № НОМЕР_1 (а.с. 24).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що при недотриманні постачальником строків поставки, постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості товару, визначеної в заявці покупця, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобовязання.

На підставі цього, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми пені у загальному розмірі 16431, 74 грн., згідно наступного розрахунку:

14157, 71 грн. пені за прострочення поставки товару у кількості 129 штук на суму 524359, 56 грн. за період прострочення з 23.11.16 по 19.12.16 (27 днів);

2274, 03 грн. пені за прострочення поставки товару у кількості 14 штук на суму 15160, 20 грн. за період з 20.12.2016 по 18.05.17 (150 днів).

Розрахунок пені наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань, та не містить арифметичних помилок. За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 16431,74 грн. є обґрунтованими.

Згідно п. 6.1 договору, якщо прострочення виконання зобовязання перевищує 30 днів, постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7,0% від вказаної ціни.

У звязку із порушенням умов договору, позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 1061, 21 грн., за період прострочки поставки товару (в кількості 14 штук вартістю 15160,20 грн.) з 23.11.16 по 18.05.17 (150 днів).

Розрахунок штрафу, наданий позивачем, відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи та не містить арифметичних помилок. За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення суми штрафу у розмірі 1061, 21 грн. є обгрунтованими.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, суд встановив таке.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції). У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Так, частиною 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи, те, що строк прострочення виконання зобовязання є відносно незначним, прострочка викликана в тому числі активними діями сторін в частині зміни асортименту товару, відсутні докази завдання значних збитків позивачу, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 9 500,00 грн., а розмір штрафу до 500,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги слід задовольнити частково в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 193, 230, 231 Господарського Кодексу України, ст. ст. 525-526, 530, 610, 611 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Електронттехсервіс ЛТД» (52201, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 22; код 04947995) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» (01010, м. Київ, вул. Московська, 32/2; код 31570412) пеню у розмірі 9 500,00 грн., штраф у розмірі 500,00 грн. та 1600, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 31.07.2017

Суддя М.О. Ніколенко