Постанова № 68002350, 17.07.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17 липня 2017 року 14:16 год. №826/15469/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Щербань Є.В.,

представників: позивача - Чарторийського К.С., відповідача - Гайдая В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Київоблдорупр) до Держав-ної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ДП "Київоблдорупр" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати проти-правним і скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 19.03.2013 №0002192208.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2014, залише-ною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015, адмі-ністративний позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове пові-домлення-рішення ДПІ від 19.03.2013 №0002192208 в частині збільшення ДП "Київоблдор-упр" грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 56084 грн. В іншій частині - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016 постанову Окруж-ного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 в частині задоволених позовних вимог скасовано і направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2014 та ухвалу Київсь-кого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 залишено без змін.

Таким чином, предмет нового розгляду справи судом - визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19.03.2013 №0002192208 в частині збільшення ДП "Київоблдорупр" грошового зобов'язання за платежем ПДВ за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 56084 грн.

Направляючи справу на новий розгляд у цій частині, Вищий адміністративний суд України зазначив в ухвалі про те, що дія мораторію не зупиняє виконання боржником своїх зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли після введення мораторію, не при-пиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення, а також накладення санкцій за невиконання зобов'язань, що виникли в процесі господарської діяльності після введення мораторію. Разом з тим, суди попередніх інстанцій на підставі належних і допустимих доказів не встановили коли виникли у позивача зобов'язання щодо сплати податків і зборів, за наслідками несплати яких відповідачем нараховано штрафні санкції у розмірі 56084 грн. Під час нового розгляду справи суду слід врахувати правову позицію Верховного Суду України, що висловлена у постанові від 05.12.2011 №21-348а11 та взяти до уваги викладене у цій ухвалі.

Під час нового розгляду справи представник позивача підтримав позов у цій частині. Позов обґрунтовано тим, що всупереч Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідач нарахував штрафні санкції у розмірі 56084 грн. під час мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, посилаючись на постанову Верховного Суду України від 05.12.2011 №21-348а11.

Представники обох сторін визнали, що зобов'язання щодо сплати ПДВ, за наслідками несплати яких відповідачем нараховано штрафні санкції у розмірі 56084 грн., виникли у позивача у звітних періодах: жовтень, листопад 2011р. і квітень 2012р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено і підтверджується наявними у справі копіями акта ДПІ №658/22.8 -17/33096517 від 22.02.2013 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Київоблдорупр" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Граньстройінвест" за період з 01.10.2011 по 30.12.2011, 01.04.2014 по 31.05.2012, з ТОВ "Дормашавто" за період з 01.10.2011 по 30.12.2011 (т. 1 а.с. 25-35, 135-153), що відповідачем проведена податкова перевірка позивача, якою встановлено порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704, п. 9.1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті чого занижено ПДВ на суму 224335 грн., у т.ч. по періодам:

- жовтень 2011р. - 102683 грн.;

- листопад 2011р. - 85435 грн.;

- квітень 2012р. - 36217 грн.

Судом встановлено і підтверджується наявними у справі копіями податкового повідомлення-рішення ДПІ від 19.03.2013 №0002192208 (т. 1 а.с. 36, 158), що відповідачем на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 224335 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 56084 грн.

Правомірність донарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основним платежем у сумі 224335 грн. визнано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2014 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.01.2015 у даній справі, залишеними без змін у цій частині ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.07.2016.

Судом встановлено і підтверджується наявною у справі копією розрахунку фінансових санкцій (т. 1 а.с. 159), що штрафні санкції нараховані позивачу у розмірі 25% від суми донарахованих податкових зобов'язань з ПДВ за жовтень, листопад 2011р. і квітень 2012р.

На підставі вищезазначених судом копій акта перевірки, податкового повідомлення-рішення і розрахунку фінансових санкцій, судом встановлено, що спірна сума штрафних санкцій у загальному розмірі 56084 грн. нарахована позивачу за заниження ним сум ПДВ, зобов'язання зі сплати яких виникли у позивача у звітних періодах: жовтень, листопад 2011р. і квітень 2012р. Як зазначив суд вище, під час нового розгляду справи судом даний факт був визнаний і не заперечувався представниками обох сторін у судовому засіданні.

Також судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2011 порушено провадження у справі №44/258-б про банкрутство позивача. Як зазначено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.06.2013 №44/258-б, копія якої наявна у справі (т. 1 а.с. 22-24), ухвалою цього ж суду від 09.09.2011 порушено провадження у справі про банкрутство позивача і ухвалою цього ж суду від 08.08.2012 скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою про порушення провадження у справі.

Отже, судом встановлено і не заперечувалося представниками сторін під час розгляду справи, що зобов'язання із сплати ПДВ (за наслідками несплати яких відповідачем нараховано штрафні санкції у загальному розмірі 56084 грн.) виникли у позивача у жовтні, листопаді 2011р. і квітні 2012р. під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Спірні відносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються право-мірності податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій за не сплату податкових зобов'язань, які виникли під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Пунктом 123.1 ст. 123 ПК (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Як було встановлено судом, відповідачем визначено позивачу податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 224335 грн. на підставі пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК, правомірність чого визнано судами по даній справі, у зв'язку з чим нарахування спірних штрафних санкцій у сумі 56084 грн., що становить 25% від донарахованої суми податкового зобов'язання з ПДВ, здійснено відповідачем обґрунтовано й відповідно до вимог п. 123.1 ст. 123 ПК.

Твердження позивача про невідповідність податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій вимогам ст. 12 Закону України від 14.05.1992 №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є помилковими і відхиляються судом, оскільки штрафні санкції нараховані відповідачем у зв'язку з не виконанням позивачем поточних зобов'язань зі сплати ПДВ, що настали після введення мораторію, що позивачем не заперечувалося, тому на них не поширюються встановлені вказаними статтями обмеження.

Згідно з ч. 4 ст. 12 цього Закону (у редакції, чинній станом на жовтень, листопад 2011р і квітень 2012р., коли відбулася несплата позивачем сум ПДВ) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Однак дану норму слід застосовувати у контексті ст. 1 вказаного Закону, згідно з якою мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямо-ваних на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Таким чином, дія мораторію поширюється виключно на боргові зобов'язання, що виникли до його введення судом. За невиконання чи неналежне виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) неустойка (штраф, пеня) та інші санкції не застосовуються. Водночас, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, контролюючі органи впра-ві нараховувати санкції чи застосовувати заходи забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Дана позиція неодноразово висловлювався Верховним Судом України, зокрема в обов'язкових для врахування згідно із ст. 244-2 КАС постановах Верховного Суду України від 07.05.2012 №21-289а11, від 11.06.2012 №21-179а12, а також у постанові від 05.12.2011 по справі №21-348а11, про необхідність врахування якої зазначив Вищий адміністративний суд України.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилається у підтвердження заявлених вимог, а його доводи є помилковими і необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним. Інших підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій позивач не зазначив, а судом таких не вбачається. Натомість правомірність застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК знайшла своє підтвердження в суді.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача і правомір ність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій, що є підставою для відмови в задоволенні позову в цій частині.

Керуючись ст.ст. 69-70, 71, 76, 79, 86, 94, 138, 158-163, 167 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

Відмовити Дочірньому підприємству "Київське обласне дорожнє управління" Відкри-того акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги Украї-ни" в задоволенні адміністративного позову.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова мо-же бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко