Ухвала суду № 67997777, 27.07.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/6118/17 27.07.2017

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/784/387/17 Головуючий у суді першої інстанції: Подзігун Г.В.

Категорія: п. 2 ч. 1 ст. 309 КПК України Доповідач апеляційного суду: Гулий В.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Гулого В.П.,

суддів: Міняйла М.П., Фаріонової О.М.,

за участю секретаря Жовтоногої М.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні в рамках кримінального провадження № 42017150000000176 матеріали за апеляційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області Божило С.Б. на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2017 року, якою у відношенні:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 дня народження, уродженця м. Котовськ, Одеської області, громадянина України, раніше не судимого, працюючого заступником начальника Управління - начальником відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

- відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Учасники судового провадження:

прокурор Шаповала В.С.,

підозрюваний ОСОБА_3,

захисники Тимошин В.В., Ішбулатова С.Р.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги захисника

Просить скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2017 року, постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого СВ прокуратури Миколаївської області Белзи А.К. від 17 липня 2017 року про застосування запобіжного заходу задовольнити, обравши підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці.

Призначити заставу у розмірі 1 500 000 грн.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

прибувати до слідчих слідчого відділу прокуратури Миколаївської області, якими здійснюється досудове розслідування даного кримінального провадження із встановленою періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає (м. Миколаїв) без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 14 вересня 2017 року включно із забороною залишати місце мешкання за адресою: м. Миколаїв, вул. 11 Воєнна, 12/1, у період доби з 22 години до 6 години наступного дня з покладенням наступних обов'язків:

-прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.

Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою.

Стверджує, що суд першої інстанції неповно та неправильно оцінив наведені стороною обвинувачення доводи. При прийняті рішення не врахував тяжкість кримінального правопорушення у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3, наявність ризиків, що позбавлять слідчого можливості завершити досудове розслідування у передбачений законом строк.

На думку апелянта, поза увагою суду та без правової оцінки залишилися тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, покарання, яке передбачене санкцією статті, наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, а саме те, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

На переконання апелянта, з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, вагомості наявних доказів його вчинення, даних про особу підозрюваного, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню, що саме така міра запобіжного заходу, як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, інший, більш м'який запобіжний захід, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у тому, що він, займаючи посаду заступника начальника Управління - начальника відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області разом головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів Управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_8, на підставі наказу в.о. начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_12 №1098 від 6 липня 2017 року «Про проведення фактичних перевірок» та направлень на перевірку заступника начальника ГУ ДФС у Миколаївській області ОСОБА_13 №1396/14-29-03-43 та №1397/14-29-0343 від 6 липня 2017 року, в ході перевірки 12 липня 2017 року торгівельного об'єкту, розташованого, за адресою: АДРЕСА_2, з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, виявивши порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, прийняли для себе рішення, скористатись вказаною ситуацією в особистих інтересах, та діючи умисно, всупереч інтересам служби та з корисливих спонукань, одержати від встановленого в ході контрольно-перевірочних заходів представника суб'єкта господарювання ФОП «ОСОБА_16.» ОСОБА_7 неправомірну вигоду за невжиття ними заходів до оформлення службової документації, яка тягне за собою застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15 та 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», та невжиття заходів до притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Діючи умисно та за попередньою змовою між собою, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 довели до відома ОСОБА_15, яка прибула на місцем перевірки, свій злочинний умисел та запропонували їй на власний розсуд визначити розмір неправомірної вигоди. При цьому, з метою переконання ОСОБА_7 у бажаності надання неправомірної вигоди, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 проінформували її про начебто значні розміри штрафних санкцій за виявлені порушення та неможливість уникнення їх в інший, ніж запропоновано ними, спосіб.

12 липня 2017 року близько 15 год. 30 хв. - 16 год. 00 хв., одержавши згоду ОСОБА_7 на надання неправомірної вигоди, яку та визначила в розмірі наявних при собі коштів в сумі 4500 грн., ОСОБА_3 та ОСОБА_8 запропонували їй вийти з намету, де ОСОБА_7 передала, а ОСОБА_8, діючи умисно та за попередньою змовою із ОСОБА_3, одержала 4500 грн. в якості неправомірної вигоди за невчинення з використанням наданої їй та ОСОБА_3 влади та службового становища дій в інтересах ФОП «ОСОБА_16.» та ОСОБА_7 з оформлення службової документації.

Вказані дії підозрюваного ОСОБА_3 кваліфіковано органами досудового слідства за ч. 3 ст. 368 КК України.

На обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий вказав, що ОСОБА_3 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років і лише обрання найбільш суворого запобіжного заходу зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та підозрювану у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби, слідчий суддя визнавши доведеним прокурором наявність обгрунтиованою підозри ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість незаконно впливати на свідків, підозрювану у цьому кримінальному провадженні, можливість вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, дійшов висновку про недоведеність прокурором обставин недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3

Окрім того слідчий суддя дійшла також висновку про недоведеність прокурором ризику можливого знищення або спотворення підозрюваним ОСОБА_3 речей і документів, які мають істотне значення для встановлення важливих обставин кримінального правопорушення.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідача про зміст оскаржуваної ухвали, доводи, викладені в апеляційній скарзі, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, пояснення підозрюваного та його захисника про залишення оскаржуваної ухвали без змін, вивчивши матеріали судового, кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, суд визнає скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Обґрунтованість підозри апелянтом не оспорюється, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не перевіряється.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Так, слідчий суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик, передбачений пунктом 2 ч. 1 ст.177 КПК України, зазначений слідчим в клопотанні, прокурором в судовому засіданні не доведено.

З цими висновками погоджується суд апеляційної інстанції.

Також апеляційний суд вважає вірним висновок слідчого судді щодо недоведення прокурором недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як свідчить положення ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі, наявність постійного місця проживання, репутацію підозрюваного, його майнових стан, наявність судимостей та інше.

Вказані вимоги закону слідчим суддею були дотримані, а також оцінені в сукупності всі обставини, які, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.

Слідчим суддею вірно встановлено, що ОСОБА_3 має постійне місце мешкання, постійне місце роботи, має сім'ю, на його утриманні перебувають дружина та малолітня дитина.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що слідчий суддя пройшов до вірного висновку, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_3 зможе запобіжний заходу у вигляді домашнього арешту за місцем мешкання останнього у період доби з 22 до 6 години наступного дня з покладенням обов'язків: прибувати за всіма викликами слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну своїх місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з особами: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_7; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і з'їзд в Україну.

Тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання його винуватості у кримінальному правопорушенні, сама по собі не є безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в силу чого, і в цій частині доводи апелянта є необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 та обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, про що просить апелянт.

Керуючись ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 липня 2017 року, щодо застосування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту залишити без змін, а апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області Божила С.Б., - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді: