Ухвала суду № 67996128, 24.07.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

24 липня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Гриців М.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року,

встановив:

ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У заяві про перегляд ОСОБА_1 просив скасувати зазначену ухвалу.

Заява була подана без додержання вимог статей 239 та 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), без усунення яких подальший рух справи неможливий з огляду на таке.

За статтею 235 КАС Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 236 КАС сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень: 1) в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку; 2) Вищого адміністративного суду України з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У статті 237 КАС передбачено мотиви, з огляду на які може бути ініційований перегляд судових рішень Верховним Судом України. Зокрема, після касаційного перегляду адміністративна справа переглядається тільки з підстави неоднакового застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (пункт 1 частина перша); неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів (пункт 2 частина перша); невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частина перша). Іншим мотивом перегляду встановлено порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 КАС (пункт 3 частина перша).

У зверненні позивач оскаржув неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, проте не наведено обґрунтування підстав для перегляду судових рішень, не додано копій різних за змістом судових рішень (пункт 3 частини першої статті 2391 КАС).

ОСОБА_1 своє звернення до суду подав у формі «касаційної скарги», тоді як до Верховного Суду України подається заява про перегляд судових рішень.

Крім того, при поданні заяви від 31 травня 2017 року заявник подав документ, що на його думку, підтверджував ним сплату судового збору за подання і розгляд заяви до Верховного Суду України - платіжне доручення від 27 лютого 2017 року № 2, де зазначено реквізити: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі/22030105, р/о № 31210255700007; код отримувача 38004897; банк отримувача - 820019; «Призначення платежу» зазначено «Бюджетні платежі «101»; 22030105; 1906022038; державне мито).

Водночас подання документа з зазначеними реквізитами, викликало обґрунтовані сумніви у сплаті судового збору за подання і розгляд заяви, оскільки судовий збір за подання заяви до Верховного Суду України має розраховуватися відповідно до підпункту 4 підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» який набрав чинності з 1 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України встановлена у розмірі 130 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви та скарги.

Реквізити для справляння судового збору за подання і розгляд заяви до Верховного Суду України: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002, р/о № 31213207700007; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002; код банку отримувача - 820019; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897 (у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України)», символ звітності 207).

Тому суддя-доповідач своєю ухвалою від 8 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав строк до 14 липня 2017 року для її усунення.

5 липня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд судових рішень та надав документ про сплату судового збору. Однак у заяві без додержання вимог статей 239 та 2391 КАС фактично відтворив зміст попередньої заяви, копії різних за змістом судових рішень суду касаційної інстанції, передбачених пунктом 1 статті 237 КАС, не долучив.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 2392 КАС заява, подана без додержання вимог статей 239 і 2391 цього Кодексу, повертається заявнику.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів», частиною другою статті 239, 2391 , 2392 Кодексу адміністративного судочинства,

ухвалив:

Заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2017 року повернути ОСОБА_1.

Суддя

Верховного Суду України М.І. Гриців