Постанова № 67996102, 25.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2017 р. Справа№ 911/248/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Куксова В.В.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Чміль Я.Є.

та представників:

від апелянта - 1 Батюк І.В. (посв. № 042854 від 15.04.16);

від апелянта-2 Шитюк Н.М. (довіреність № 7/8-382 від 13.01.17);

від ТОВ "Айсберг ЛТД-А" Лазько С.В. (довіреність від 22.06.17);

арбітражний керуючий Пилипенко В.В. (посвідчення № 1023 від 17.09.2014);

інші учасники провадження у даній справі: не з'явились;

розглянувши апеляційні скарги Першого заступника прокурора Київської області (апелянт-1) та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (апелянт-2)

на ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017

у справі № 911/248/16 (суддя: Наріжний С.Ю.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області, в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А"

2. Державного підприємства "Український карантинний розсадник"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни (Коваленко Олени Миколаївни)

про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті, скасування протесту про неоплату векселя, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання повернути прості векселі

в межах справи № Б8/132-12

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А"

до Державного підприємства "Український карантинний розсадник"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 відмовлено повністю у задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до ТОВ "Айсберг ЛТД-А" та ДП "Український карантинний розсадник" за участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. (Коваленко О.М.) про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті, скасування протесту про неоплату векселя, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання повернути прості векселі, в межах провадженні у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Перший заступника прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 та винести нове рішення, яким задовольнити позовну заяву першого заступника прокурора Прокуратури Київської області в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 та винести нове рішення, яким задовольнити позовну заяву першого заступника прокурора Прокуратури Київської області в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних скарг апелянти посилаються на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2017 прийнято до провадження апеляційні скарги першого заступника прокурора Київської області та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 та призначено їх розгляд на 21.06.2017.

16.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта-2 надійшли доповнення до апеляційної скарги.

19.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов відзив на апеляційні скарги.

21.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта-1 надійшло клопотання про витребування у ТОВ "Айсберг-ЛТД-А" оригіналів простого векселя серії АА 2508134, виданого 23.07.2012, та простого векселя серії АА 2508133, виданого 23.07.2012, а також підтверджуючі документи направлення на адресу ДП "Український карантинний розсадник" вказаних векселів для пред'явлення для оплати; приєднати до матеріалів справи № 911/248/16 оригінали простого векселя серії АА2508134, виданого 23.07.2012, та простого векселя серії АА 2508133, виданого 23.07.2012 до вирішення господарського спору у даній справі по суті.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 апеляційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 об'єднано в одне апеляційне провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 задоволено частково клопотання апелянта-1 про витребування доказів, витребувано у ТОВ "Айсберг-ЛТД-А" оригінали простого векселя серії АА 2508134, виданого 23.07.2012, та простого векселя серії АА 2508133, виданого 23.07.2012, а також підтверджуючі документи направлення на адресу ДП "Український карантинний розсадник" вказаних векселів для пред'явлення для оплати, продовжено строк розгляду спору у справі № 911/248/16 та відкладено розгляд апеляційних скарг на 05.07.2017.

22.06.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшов супровідний лист, в якому останній долучає до матеріалів справи довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, щодо місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А".

05.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Айсберг ЛТД-А" надійшов відзив на апеляційні скарги; від ліквідатора - пояснення у даній справі.

05.07.2017 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.07.2017.

10.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від апелянта-2 надійшли пояснення по справі.

У зв'язку з перебуванням суддів Пантелієнка В.О., Власова Ю.Л. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційних скарг у справі № 911/248/16 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Остапенко О.М.

У судовому засіданні 10.07.2017 судді Сотніков С.В. та Остапенко О.М. заявили самовідводи у справі № 911/248/16, які мотивовано наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаних суддів у розгляді даної справи та є підставою відводу (самовідводу).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 заяви суддів Сотнікова С.В. та Остапенка О.М про самовідвід у справі № 911/248/16 задоволено, матеріали справи № 911/248/16 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.07.2017 сформовано для розгляду апеляційних скарг Першого заступника прокурора Київської області (апелянт-1) та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (апелянт-2) колегію суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Руденко М.А., Куксов В.В. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 апеляційні скарги було прийнято до провадження у новому складі суду та розгляд апеляційних скарг призначено на 25.07.2017.

В судовому засіданні було оглянуто оригінал простого векселя серії АА 2508133, виданого 23.07.2012 та нотаріально засвідчена копія простого векселя серії АА 2508134, виданого 23.07.2012. Представникам апелянтів було надано для огляду вказані прості векселі. Зауважень щодо наданих документів від представників апелянтів не надійшло.

Представники апелянтів в судовому засіданні апеляційної інстанції 25.07.2017 апеляційні скарги підтримали та просили їх задовольнити. Представники відповідача-1 та відповідача-2 заперечили проти задоволення апеляційних скарг та просили суд залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Представники інших учасників провадження у даній справі в судове засідання не з'явились. Про місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/132-12 за заявою ТОВ "Айсберг ЛТД-А" про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник", порушена ухвалою від 03.12.2012 в порядку Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до 19.01.2013.

Постановою господарського суду Київської області від 01.07.2014 (з урахуванням постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2014 та ухвали господарського суду Київської області від 10.07.2014) визнано Боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором призначено арбітражного керуючого Пилипенка В.В.; вирішено інші процедурні питання у справі.

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до ТОВ "Айсберг ЛТД-А", ДП "Український карантинний розсадник" з позовом, в якому просить суд визнати простий вексель серії АА 2508134, виданий 23.07.2012, таким, що не підлягає оплаті; визнати простий вексель серії АА 2508133, виданий 23.07.2012, таким, що не підлягає оплаті; скасувати протест про неоплату векселя, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. від 14.08.2012 та зареєстрований в реєстрі за № 2192; визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. від 14.08.2012 та зареєстрований в реєстрі за № 2193 таким, що не підлягає виконанню; зобов'язати ТОВ "Айсберг ЛТД-А" повернути ДП "Український карантинний розсадник" прості векселі серії АА 2508134 та серії АА 2508133, видані 23.07.2012, як безпідставно набуте майно.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що директором ДП "Український карантинний розсадник" ОСОБА_8 видано два прості векселі на загальну суму 9 млн. грн. з порушенням Закону України "Про обіг векселів в Україні", Порядку випуску, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 за № 262 та Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, які в подальшому слугували підставою для порушення провадження у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник". Прокурор зазначає, що спірні векселі в порушення вимог ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" видані не за фактично поставлені товари чи виконані послуги, а на підставі договору № 07/11-08 від 07.11.2008 про переведення боргу, стороною якого державне підприємство не було. Також, директором державного підприємства, яке за твердженням прокурора було збитковим протягом 2010 - 2012 років, було видано векселі без дозволу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що є порушенням п. 2 Порядку випуску, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2002 за № 262. Крім того, у державного підприємства в порушення ст. 10 Закону України "Про обіг векселів в Україні" відсутні докази, які б підтверджували наявність ведення реєстру виданих векселів, що ставить під сумнів сам факт їх видачі. Також, прокурор вказує, що протест про неоплату векселя здійснений приватним нотаріусом Коваленко О.М. не може вважатися належним доказом відсутності платежу, оскільки на простому векселі серії АА 2508134 відсутній напис, передбачений ст. 25 Уніфікованого закону та відсутні будь-які належні та допустимі докази пред`явлення векселя до платежу. Обґрунтовуючи вимогу про зобов'язання ТОВ "Айсберг ЛТД-А" повернути ДП "Український карантинний розсадник" прості векселі серії АА 2508134 та серії АА 2508133, видані 23.07.2012, як безпідставно набуте майно, прокурор посилається на ст. 1212 ЦК України та п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2016 (суддя Рябцева О.О.) порушено провадження у справі № 911/248/16 за вказаним позовом.

23.02.2016 до суду надійшла письмова заява ліквідатора ДП "Український карантинний розсадник" від 22.02.2016 № 02-07/307 (вх. № 3993/16) про застосування строків позовної давності, в якій заявник просив суд застосувати позовну давність. Заява обґрунтована тим, що ухвала господарського суду Київської області від 03.12.2012 у справі № Б8/132-12 була надіслана на адресу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, отже, Міністерство було обізнане про наявність векселів, які є предметом позову у даній справі.

09.03.2016 до суду надішли письмові заперечення Прокуратури Київської області від 09.03.2016 № 05/2-308вих16 (вх. № 4941/16) проти заяви про застосування строку позовної давності.

21.03.2016 до суду надійшов лист приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. від 15.03.2016 № 22/01-16 (вх. № 5882/16) про надання доказів на виконання вимог суду, а саме надано: копія протесту про неоплату векселя, посвідченого 14.08.2012, за реєстровим № 2192; копія простого векселя, серія АА 2508134; копія заяви від ТОВ "Айсберг ЛТД-А", представника по довіреності В.В. Волкова; копія квитанцій №№ 4004, 4005, копія телеграми до директора ОСОБА_8; копія опису векселів, що пред'являються до протесту в неплатежі, від ТОВ "Айсберг ЛТД-А", представника по довіреності В.В. Волкова; копія листа від директора ДП "Український карантинний розсадник" ОСОБА_10, вих. № 10/08/12-08 від 14.08.2012, на телеграму від 14.08.2012, та інші документи.

25.04.2016 до суду надійшли письмові заперечення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 8/8.4-122-16 від 22.04.2016 (вх. № 8915/16) проти заяви ліквідатора ДП "Український карантинний розсадник" про застосування строків позовної давності.

25.04.2016 до суду надішли письмові заперечення Прокуратури Київської області від б/№, б/дати (вх. № 8953/16) проти заяви про застосування строку позовної давності.

Рішенням господарського суду Київської області від 13.06.2016 у справі № 911/248/16 у задоволенні позову відмовлено повністю, зокрема у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 вказане рішення залишене без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2016 рішення господарського суду Київської області від 13.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016 скасовано; справу № 911/248/16 передано до господарського суду Київської області для розгляду по суті в межах справи № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник".

Підставою для скасування судових актів слугував той факт, що судами розглянуто даний позов в окремому позовному провадженні, в той час, коли згідно ст. 12, 16 ГПК України, ч. 4 ст. 10 Закону про банкрутство, а також практики Верховного Суду України у справі № 911/4212/14, усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, мають вирішуватись судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Після надходження матеріалів справи № 911/248/16 до місцевого господарського суду ухвалою господарського суду Київської області від 27.12.2016 прийнято до провадження справу № 911/248/16 для розгляду по суті в межах справи № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник"; розгляд справи призначено на 07.02.2017. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався судом з об'єктивних підстав.

Оскаржуваним судовим рішенням суд першої інстанції відмовив повністю у задоволенні позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України до ТОВ "Айсберг ЛТД-А" та ДП "Український карантинний розсадник" за участю третьої особи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. (Коваленко О.М.) про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті, скасування протесту про неоплату векселя, визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання повернути прості векселі, в межах провадженні у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник".

З даним судовим рішенням апелянти не погодилися.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 07.11.2008 року між ДП „Український карантинний розсадник" (первісний боржник) та ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" (новий боржник) укладено договір про переведення боргу № 07/11-08 (далі - договір про переведення боргу) згідно якого ДП „Український карантинний розсадник" перевів борг в сумі 9 766 976,80 грн., за двома договорами підряду № 22/1 від 08.02.2008 року та № 24/1 від 11.02.2008 року, укладеними між ДП „Український карантинний розсадник" та ТОВ „Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж", а ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" прийняв на себе зобов'язання за зазначеними договорами підряду (п.1.1. договору про переведення боргу).

Пунктом 2.1. розділу 2 договору про переведення боргу встановлено, що ДП „Український карантинний розсадник" сплачує ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" винагороду в розмірі 9 000 000,00 грн.

Згідно з п. 3.2 договору про переведення боргу ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язаний протягом 30 днів з дня виконання ним зобов'язання перед ТОВ „Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж" письмово повідомити ДП „Український карантинний розсадник" про таке виконання із зазначенням дати, суми і форми виконання з додаванням завірених ним копій документів, що підтверджують проведення виконання.

Пунктом 3.3. договору про переведення боргу встановлено, що з моменту набуття чинності цим договором у нового боржника - ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" виникає право вимоги до первісного боржника - ДП „Український карантинний розсадник" в сумі зазначеній в статті 2 цього договору. Первісний боржник зобов'язаний сплатити цю суму новому боржнику до 31.12.2008 року із дня набуття чинності цим договором.

Згідно з п. 4.2.1 договору про переведення боргу ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язувався виконати зобов'язання ДП „Український карантинний розсадник" перед ТОВ „Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж" на умовах договорів підряду № 22/1 від 08.02.2008 року та № 24/1 від 11.02.2008 року.

Відповідно до п. 6.1. договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Стаття 520 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009 року у справі №2/214 за позовом ТОВ „Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж" до ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" та до ДП „Український карантинний розсадник" про стягнення 9 766 976,80 грн. визнано недійсним Договір від 07.11.2008 року № 07/11-8 про переведення боргу, укладений між ДП „Український карантинний розсадник" та ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат", стягнуто з ДП „Український карантинний розсадник" на користь ТОВ „Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж" 9 766 976,80 грн. боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 року у справі №2/214 рішення господарського суду Кіровоградської області від 15.01.2009 року у справі №2/214 скасовано, стягнуто з ВАТ „Кіровоградський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Шляхове будівництво „Спецпроммонтаж" 9 766 976,80 грн. боргу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 2/214 від 11.01.2012 встановлено факти виконання ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" підрядних робіт за Договорами № 22/1 від 08.02.2008 та № 24/1 від 11.02.2008 на підставі підписаних актів виконаних робіт, оплата яких мала бути здійснена до 11.11.2008 включно, виникнення у ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" перед ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" заборгованості у сумі 9766976,80 грн., наявності згоди кредитора - ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" на укладення договору про переведення боргу.

Таким чином, за зазначеним Договором про переведення боргу ДП "Український карантинний розсадник" з 07.11.2008 перевів свої зобов'язання, як боржника в сумі 9766976,80 грн. на іншу юридичну особу - ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат". Відповідно до зазначеного договору ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" втратило право вимоги до ДП "Український карантинний розсадник" щодо стягнення боргу в сумі 9766976,80 грн. Одночасно за зазначену послугу ДП "Український карантинний розсадник" взяло на себе зобов'язання зі сплати винагороди 9000000,00 грн. ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат", що на 766976,80 грн. менше первісного зобов'язання.

28.11.2008 між ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" (первісний кредитор) та ТОВ "Айсберг ЛТД-А" (новий кредитор) укладено договір № 28\11\2008 про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги), згідно якого первісний кредитор - ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" передає належне йому право вимоги згідно з договором переведення боргу від 07.11.2008 № 07/11-08 (основний договір), а новий кредитор - ТОВ "Айсберг ЛТД-А" приймає право вимоги на суму 9000000,00 грн., що належить первісному кредитору за Договором № 07/11-08 від 07.11.2008 в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору (п.1. Договору про відступлення права вимоги).

За передане право вимоги до боржника за основним договором - ДП "Український карантинний розсадник", новий кредитор - ТОВ "Айсберг ЛТД-А" сплачує первісному кредитору - ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" суму в розмірі 8900000,00 грн. після виконання боржником - ДП "Український карантинний розсадник" зобов'язання в повному обсязі перед новим кредитором (п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (розділ 4 договору).

Отже, векселі, що є предметом розгляду у даній справі, було видано ДП "Український карантинний розсадник" в якості оплати послуг переведення боргу відповідно до договору № 28\11\2008 про відступлення права вимоги від 28.11.2008 за договором переведення боргу від 07.11.2008 № 07/11-08.

11.02.2009 ДП "Український карантинний розсадник" отримано вимогу № 13/12 від 11.02.2009 ТОВ "Айсберг ЛТД-А" про сплату боргу в сумі 9000000,00 грн., заявлену на підставі Договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008 за договором переведення боргу від 07.11.2008 № 07/11-08, що підтверджено вимогою, на якій наявний підпис керівника ДП "Український карантинний розсадник" з відміткою про отримання, на яку ДП "Український карантинний розсадник" було відмовлено листом № 25\02\09-01 від 25.02.2009.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 26.06.2012 у справі № 11/89 про банкрутство ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат", ліквідовано юридичну особу банкрута - ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат", заборгованість банкрута перед кредиторами, в тому числі перед ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" на суму 9792594,80 грн., визнано погашеними.

04.07.2012 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій внесено запис про припинення юридичної особи ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат".

27.06.2012 ДП "Український карантинний розсадник" отримано претензію ТОВ "Айсберг ЛТД-А" № 13\12\55 від 27.06.2012 про сплату боргу у сумі 9000000,00 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008 за договором переведення боргу від 07.11.2008 № 07/11-08, що підтверджено вимогою, на якій наявний підпис керівника ДП "Український карантинний розсадник" з відміткою про отримання.

Директор ДП "Український карантинний розсадник" ОСОБА_8 листом № 09\07\12-06 від 09.07.2012 повідомив ТОВ "Айсберг ЛТД-А" про те, що претензію № 13\12\55 від 11.06.2012 року про сплату боргу у сумі 9000000,00 грн. по договору про відступлення права вимоги № 28\11\2008 від 28.11.2008 ДП "Український карантинний розсадник" визнає в повному обсязі та повідомляє, що матеріальне становище ДП "Український карантинний розсадник" є скрутним, сплатити грошові кошти в розмірі виставлених вимог не має можливості та в розрахунок по Договору № 28\11\2008 від 28.11.2008 зобов'язався виписати простий вексель зі строком погашення до 29.07.2012.

23.07.2012 ДП "Український карантинний розсадник" видано ТОВ "Айсберг ЛТД-А" простий вексель серії АА № 2508134 зі строком платежу 14.08.2012 на суму 400000,00 грн., а також простий вексель серії АА №2508133 на суму 8600000,00 грн. з датою платежу відповідно до моменту пред'явлення такої вимоги до ДП "Український карантинний розсадник".

14.08.2012 ТОВ "Айсберг ЛТД-А" (законний векселедержатель простого векселя серії АА № 2508134, складеного 23.07.2012 ДП "Український карантинний розсадник" зі строком платежу 14.08.2012 на суму 400000,00 грн.) подав вказаний вексель приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. для вчинення протесту. Проте, векселедержатель платежу не отримав, при цьому у протесті про неоплату вказано, що з мотивів відсутності платоспроможності, на підставі чого, нотаріусом опротестовано вказаний вексель про неоплату проти векселедавця. Протест про неоплату векселя від 14.08.2012, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М., зареєстровано в реєстрі за № 2192.

14.08.2012 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. здійснено виконавчий напис на підставі зазначеного вище протесту простого векселя серії АА № 2508134 про неоплату вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. на користь ТОВ "Айсберг ЛТД-А", який є векселедержателем простого векселя серії АА № 2508134, складеного 23.07.2012 ДП "Український карантинний розсадник" за строком платежу 14.08.2012 на суму 400000,00 грн., а також витрати, пов'язані з опротестуванням векселя у сумі 1400,00 грн. та витрати, пов'язані з вчиненням виконавчого напису у сумі 5000,00 грн. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 2193.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі написи нотаріусів.

16.12.2012 року постановою державного виконавця відділ державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ відкрито виконавче провадження ВП № 33944600 про примусове виконання виконавчого напису № 2193, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. про стягнення з ДП „Український карантинний розсадник" на користь ТОВ „Айсберг ЛТД-А" боргу у сумі 400 000,00 грн.

ДП „Український карантинний розсадник" не здійснило платежу за простим векселем серії АА за №2508133 на суму 8 600 000,00 грн. Вказану заборгованість визнано боржником в повному обсязі, у зв'язку з чим 01.10.2012 року між ТОВ „Айсберг ЛТД-А" та ДП „Український карантинний розсадник" складено акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2012 року, згідно якого станом на вказану дату ДП „Український карантинний розсадник" визнано наявність заборгованості у сумі 9 000 000,00 грн. перед ТОВ „Айсберг ЛТД-А".

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник" за заявою ТОВ "Айсберг ЛТД-А" від 22.11.2012 № 13/16.

Першоджерело виникнення заборгованості ДП „Український карантинний розсадник" перед ТОВ „Айсберг ЛТД-А" є договори підряду № 22/1 від 08.02.2008 та № 24/1 від 11.02.2008, а право вимоги ТОВ „Айсберг ЛТД-А" до ДП „Український карантинний розсадник" виникло на підставі договору № 28\11\2008 про відступлення права вимоги від 28.11.2008.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що векселі, які є предметом розгляду у даній справі було видано ДП „Український карантинний розсадник" в якості оплати послуг переведення боргу відповідно до договору № 28\11\2008 про відступлення права вимоги від 28.11.2008 за договором переведення боргу від 07.11.2008 № 07/11-08. Зазначені договори є чинними та в судовому порядку недійсними не визнавались. Крім того, необхідно зазначити, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 у справі №2/214 встановлено відсутність підстав для визнання договору від 07.11.2008 № 07/11-08 про переведення боргу недійсним.

Наведене спростовує посилання скаржників на порушення при видачі векселів ст.4 Закону України „Про обіг векселів в Україні", за змістом якої видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник" за заявою ТОВ "Айсберг ЛТД-А" від 22.11.2012 № 13/16.

Судовою колегією встановлено, що ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2014 у справі № Б8/132-12 затверджено реєстр вимог кредиторів банкрута - ДП "Український карантинний розсадник" - до складу яких (кредиторів), серед інших, увійшло ТОВ "Айсберг ЛТД-А", на суму 400000,00 грн. основного боргу, які відносяться до 4 черги задоволення вимог кредиторів, 5365,00 грн. судового збору, сплаченого у справі № Б8/132-12 за подання заяви про порушення справи про банкрутство, які відносяться до 1 черги задоволення вимог кредиторів, 8600000,00 грн. основного боргу, які відносяться до 4 черги задоволення вимог кредиторів, судового збору сплаченого у справі № Б8/132-12 за подання заяви з додатковими грошовими вимогами у сумі 1147,00 грн., які відносяться до 1 черги задоволення вимог кредиторів; 1532342,46 грн., - 6 черга задоволення вимог кредиторів; 1218,00 грн. судового збору, сплаченого у справі № Б8/132-12 за подання заяви про вимоги до банкрута, які відносяться до 1 черги задоволення вимог кредиторів.

Прокурор в позовній заяві стверджує, що ТОВ "Айсберг ЛТД-А" мало право вимагати грошові кошти в сумі 9000000 грн. у ДП "Український карантинний розсадник" лише після виконання ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язання за договором № 07/11-08 від 07.11.2008 перед ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" шляхом оплати за договорами підряду або на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 у справі № 2/214 коштів у сумі 9766976,80 грн. Вказане твердження є помилковим з огляду на наступне.

Прокурор посилається на ст. 538 ЦК України, якою встановлено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Так, пунктом 3.3. вищевказаного Договору про переведення боргу встановлено, що з моменту набуття чинності цим договором у ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" виникає право вимоги ДП "Український карантинний розсадник" в сумі 9000000,00 грн.; ДП "Український карантинний розсадник" зобов'язаний сплатити цю суму ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" у строк до 31.12.2008.

Таким чином, обов'язок сплати суми 9000000,00 грн. був обумовлений конкретною датою - 31.12.2008 та не ставився у залежність від виконання ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язання за договором № 07/11-08 від 07.11.2008 перед ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" шляхом оплати за договорами підряду або на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.01.2012 у справі № 2/214 коштів у сумі 9766976,80 грн.

Отже, твердження прокурора, що ТОВ "Айсберг ЛТД-А" мало право вимагати грошові кошти в сумі 9000000 грн. у ДП "Український карантинний розсадник" лише після виконання ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язання за договором про переведення боргу № 07/11-08 від 07.11.2008 перед ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" є безпідставним та спростовується змістом цього договору.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Стаття 512 ЦК України встановлює, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ст. 512, 520 ЦК України чітко врегульовано, що передача прав кредитора відбувається на підставі договору про відступлення права вимоги, а обов'язку боржника - за договором переведення боргу.

Договором № 28\11\2008 від 28.11.2008 ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" передав ТОВ "Айсберг ЛТД-А" саме право вимоги до ДП "Український карантинний розсадник".

Отже, обов'язок сплати ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" на користь ТОВ "Шляхове будівництво "Спецпроммонтаж" суми заборгованості у розмірі 9792594,80 грн. не впливає на право вимоги ТОВ "Айсберг ЛТД-А" на суму 9000000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Твердження позовної заяви про припинення зобов'язань між ДП "Український карантинний розсадник" та ТОВ "Айсберг ЛТД-А" за договором № 28/11/2008 про відступлення права вимоги від 28.11.2008 з 04.07.2012 на підставі ст. 609 ЦК України не відповідає дійсним обставинам справи.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до Договору № 28\11\2008 від 28.11.2008 ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" зобов'язався: відступити ТОВ "Айсберг ЛТД-А" право вимоги згідно з умовами цього Договору: сповістити ДП "Український карантинний розсадник" про укладання цього Договору; передати усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка важлива для їх здійснення. Згідно п. 4.1. Договір набув чинності з моменту його підписання.

Таким чином, ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" виконано у повному обсязі зобов'язання за Договором № 28\11\2008 від 28.11.2008. З моменту його укладання ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" втратив, а ТОВ "Айсберг ЛТД-А" набув право вимоги до ДП "Український карантинний розсадник".

На час ліквідації ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" його зобов'язання перед ТОВ "Айсберг ЛТД-А" за Договором № 28\11\2008 від 28.11.2008 були виконані у повному обсязі, а ліквідація ВАТ "Кіровоградський м'ясокомбінат" не впливала на правові наслідки за виконаними цією особою зобов'язаннями.

Щодо вимог про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті судом встановлено наступне.

Згідно з ст. 14 Закону України № 3480-IV від 23.02.2006 "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Відповідно до ст. 75 Уніфікованого Закону простий вексель містить:1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; 3) зазначення строку платежу; 4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 6) зазначення дати і місця складання простого векселя; 7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону. Зазначена позиція викладена у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів» від 08.06.2007 № 5.

Тобто, законодавство пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, якщо вони видані з дефектом форми.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель підписується від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що всупереч ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" спірні векселі не містять підпису головного бухгалтера ДП "Український карантинний розсадник".

Як зазначає прокурор та позивач, з посиланням на фінансовий звіт ДП "Український карантинний розсадник" за 2011 рік (станом на 31.12.2011), посада головного бухгалтера була передбачена штатним розписом, оскільки вказаний звіт було підписано як директором ОСОБА_8 так і головним бухгалтером ОСОБА_11

Однак, як вбачається з фінансового звіту ДП "Український карантинний розсадник" за 2012 рік (станом на 31.12.2012), останній підписаний лише директором ОСОБА_8, а в графі "головний бухгалтер" зазначено: "не передбачено". Також, представником Відповідача 2 надано суду копії податкових декларацій ДП "Український карантинний розсадник" за вересень, жовтень та листопад 2012 року, з яких також вбачається, що за вказані періоди посада головного бухгалтера на підприємстві передбачена не була.

Крім того, в листі від 02.06.2016 за № 5315/06 Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області зазначено, що за період з травня по липень 2012 року, згідно бази даних персоніфікованого обліку відомостей, застрахована особа ОСОБА_11 у звітності ДП "Український карантинний розсадник" відсутня.

Отже, з наведеного вбачається, що станом на 23.07.2012 посаду головного бухгалтера штатним розписом ДП "Український карантинний розсадник" передбачено не було.

Належних доказів в підтвердження того, що посада головного бухгалтера була передбачена штатним розписом ДП "Український карантинний розсадник" станом на липень 2012 року ні прокуратурою, ні позивачем не надано.

Прямий боржник за векселем зобов'язаний довести обґрунтованість своїх заперечень стосовно того, що векселедержатель не пред'явив йому оригінал векселя або не надав можливості перевірити наявність у встановленому місці та у визначений строк у особи, що пред'явила вимогу, оригіналу векселя і прав власності на зазначений цінний папір. Векселедержатель може спростувати ці заперечення шляхом надання будь-яких не заборонених законом доказів (статті 57 - 59 ЦПК України, статті 32, 34 ГПК України, у тому числі актів нотаріуса про протест векселя чи про посвідчення факту його пред'явлення до платежу, а також документів, виданих боржником. Кредитор, який не спростував заперечення прямого боржника про відсутність належного пред'явлення векселя до платежу, вважається таким, що прострочив. До такого кредитора застосовуються наслідки, передбачені ст. 613 ЦК. Зазначена позиція відображена у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 № 5.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Айсберг ЛТД-А" телеграмою-наказом від 14.08.2012 звернулося до ДП "Український карантинний розсадник" з наказом сплатити по простому векселю АА № 258134. Листом № 10/08/12-08 від 14.08.2012 ДП "Український карантинний розсадник" визнав отримання наказу - телеграми та повідомив, що не має грошових коштів на його оплату.

Зазначене підтверджується документами, які надійшли до суду 21.03.2016 від третьої особи у даній справі на виконання вимог ухвали від 09.03.2016 а саме: копія протесту про неоплату векселя, посвідченого 14.08.2012, за реєстровим № 2192, на 1 арк.; копія простого векселя, серія АА 2508134; копія заяви від ТОВ "Айсберг ЛТД-А", представника по довіреності В.В. Волкова; копія квитанцій №№ 4004, 4005, копія телеграми до директора ОСОБА_8; копія опису векселів, що пред'являються до протесту в неплатежі, від ТОВ "Айсберг ЛТД-А", представника по довіреності В.В. Волкова; копія листа від директора ДП "Український карантинний розсадник" ОСОБА_10, вих. № 10/08/12-08 від 14.08.2012, на телеграму від 14.08.2012.

22.10.2012 ТОВ "Айсберг ЛТД-А" пред'явлено ДП "Український карантинний розсадник" акт пред'явлення векселя до погашення із строком погашення 26.10.2012, який того ж дня підписано керівником підприємства ОСОБА_8

Як вже зазначалося, простий вексель серії АА № 2508134 зі строком платежу 14.08.2012 на суму 400000,00 грн. та простий вексель серії АА за № 2508133 на суму 8600000,00 грн. з датою платежу відповідно до моменту пред'явлення видані ДП "Український карантинний розсадник" підписані директором ОСОБА_8

Повноваження директора Відповідача 2 закріплено у п. 2.14 контракту № к/6-1 з директором підприємства, що є у державній власності, укладеного 09.01.2009 між Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в особі Міністра Кучеренка О.Ю. та ОСОБА_8, в якому вказано, що при проведенні розрахунків, що передбачають використання векселів директор має дотримуватися Порядку випуску, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 № 262.

Пунктом 2 Порядку випуску, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів, що випускаються державними підприємствами та акціонерними товариствами, у статутному фонді яких частка держави перевищує 50 відсотків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 № 262, передбачено, що випуск, авалювання, акцептування, індосування та погашення векселів підприємств здійснюється відповідно до Законів України "Про обіг векселів в Україні", "Про цінні папери і фондову біржу", Женевських вексельних конвенцій 1930 року з урахуванням, зокрема, таких особливостей: 1) підприємства, що протягом останнього звітного періоду не мали збитків, можуть випускати векселі для розрахунків з постачальниками продукції (робіт, послуг) без узгодження з центральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з управління майном (державними корпоративними правами) зазначених підприємств (далі - уповноважений орган), на суму прибутку, яка залишається у підприємства з попереднього звітного періоду після сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Термін погашення векселів не повинен перевищувати 30 днів. Випуск векселів на суму, що перевищує суму прибутку підприємства, здійснюється за дозволом уповноваженого органу; 2) підприємства, що мали збитки протягом останнього звітного періоду, можуть випускати векселі за дозволом уповноваженого органу. Сума вексельних зобов'язань підприємства не повинна перевищувати суму коштів, що надійшли на розрахунковий рахунок підприємства за попередній звітний період.

Як вбачається зі Звіту про фінансові результати ДП "Український карантинний розсадник" за І півріччя 2012 року (останній звітний період), який наданий відповідачу Головним управлінням статистики у Київській області супровідним листом № 20-08/92П від 07.06.2016, підприємство не мало ні збитку, ні прибутку (Розділ 2 Фінансового звіту, стаття 1, код рядка 150).

Таким чином, оскільки сума векселів перевищувала суму прибутку підприємства, яка дорівнювалася нулю, то відповідно до п.п. 1 п. 2 вказаного Порядку при випуску спірних векселів підприємство мало отримати дозвіл уповноваженого органу, що вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано сторонами у справі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, яке є органом управління ДП "Український карантинний розсадник", дозволу на випуск простого векселя серії АА № 2508134 та простого векселя серії АА № 2508134 не надавало, що свідчить про те, що директор ДП "Український карантинний розсадник" діяв в даному випадку з перевищенням повноважень.

Згідно з ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Водночас відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення (п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 08.06.2007 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів").

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для визнання спірних векселів, такими що не підлягають оплаті, в частині зобов`язань ДП "Український карантинний розсадник".

В той же час, як було встановлено судовою колегією, ДП „Український карантинний розсадник" під час розгляду справи звернулось до суду із заявою про застосування строку позовної давності у даній справі.

Позовна давність застосовується судом коли доведено існування порушеного права.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 ГПК України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з позовної заяви, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до п. 4.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10, початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовна давність у даній справі має обчислюватись від дня, коли про порушення прав, що є предметом розгляду довідався або міг довідатись позивач - Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Листом від 24.10.2012 № 24/10/12-01, отриманим Міністерством 25.10.2012 за вхідним № 9017/0.10-12, ДП "Український карантинний розсадник" доповідало позивачу - Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо заборгованості перед ТОВ "Айсберг ЛТД-А", де зазначалось про те, що для здійснення розрахунків з останнім, підприємством (боржником) виписано два вищевказані векселі на суму 400000,00 грн. та 8600000,00 грн. та ДП "Український карантинний розсадник" просило надати юридичну допомогу в аналізі ситуації з вищевказаним боргом.

Засвідчена копія зазначеного листа ДП "Український карантинний розсадник" з вхідним № 9017/0.10-12 від 25.10.2012 був наданий суду Відповідачем 2, при цьому суд ухвалою від 26.05.2016 зобов'язав Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надати суду: відомості за підписом відповідальних посадових осіб щодо отримання або неотримання Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України листа від 24.10.2012 № 24/10/12-01 ДП "Український карантинний розсадник"; відомості за підписом відповідальних посадових осіб щодо отриманої кореспонденції за вхідним № 9017/0/10-12 від 25.10.2012; оригінал (для огляду) та копію (для залучення до матеріалів справи) журналу реєстрації вхідної кореспонденції за 25.10.2012. Крім того, у пункті 4 резолютивної частини ухвали вказано, що у разі неподання зазначених доказів надати письмові пояснення з зазначенням причин невиконання ухвали суду та доказів, що підтверджують обставини, викладені в поясненнях.

Відповідно до п. 82 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242, відмітка про надходження документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркушу оригіналу. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи-одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа. У разі застосування автоматизованої системи реєстрації зазначена інформація наноситься за допомогою штрих-коду.

Вищезазначений лист, копії якого надані суду відповідачем-2 та долучені до матеріалів справи, містить найменування установи-одержувача документа, зокрема Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, вхідний № 9017/0.10-12, дату - 25.10.2012 року, а також відповідний штрих-код із зазначеною інформацією.

Беззаперечних доказів того, що вказаний лист (із відміткою про його отримання) є підроблений, матеріали справи не місять, а представниками Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та прокуратури не доведено в суді цих обставин. Так, відповідні листи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, що надані до суду, відносно того, що у Міністерстві жодного документа за вхідним реєстраційним № 9017/0.10-12 від 25.10.2012 не реєструвалось згідно з даними реєстраціїї вхідної кореспонденції за 2012 рік, не є належними та беззаперечними доказами неотримання цього листа позивачем, а тому оцінюються судом критично.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, що саме з 25.10.2012 позивачу було відомо про існування спірних векселів.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія листа від 24.10.2012 № 24/10/12-01 ДП "Український карантинний розсадник" (а.с. 94, т. 2), на якому в нижньому правому куті знаходиться відмітка про отримання вказаного листа 25.10.2012 відповідним головним спеціалістом Міністерства. Представник Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в суді апеляційної інстанції підтвердив той факт, що зазначений головний спеціаліст працював на той час в Міністерстві, проте, зараз не працює, та будь-яких пояснень щодо отримання нею цього листа від 24.10.2012 № 24/10/12-01 Міністерство надати не має змоги.

До того ж, в подальшому ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2012 порушено провадження у справі № Б8/132-12 про банкрутство ДП "Український карантинний розсадник" за заявою ТОВ "Айсберг ЛТД-А" від 22.11.2012. В цій ухвалі зазначено про спірний вексель на суму 400000,00 грн., про те, що безспірність вимог Заявника у сумі 400 000,00 грн. підтверджено виконавчим написом, вчиненим 14.08.2012 Коваленко О.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 2193.

Ухвала господарського суду Київської області від 03.12.2012 у справі № Б8/132-12 (відповідно до пункту 12 резолютивної частини вказаної ухвали) була надіслана на адресу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 04.12.2012, що підтверджується відтиском печатки канцелярії суду на зворотному аркуші вказаної ухвали, та Міністерством не заперечується.

Ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство від 03.12.2012 у справі № Б8/132-12 було отримано Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.12.2012, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0103234703203, яке знаходиться в матеріалах справи № Б8/132-12.

Крім того, матеріали справи № Б8/132-12 містять письмові пояснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо банкрутства, які були подані до господарського суду Київської області 24.12.2012, що підтверджується відтиском печатки канцелярії господарського суду Київської області на супровідному листі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24.12.2012.

Оскільки з 25.10.2012 позивачу було відомо про існування спірних векселів, та з цієї дати Міністерство не тільки мало можливість, але й зобов'язано було перевірити правомірність їх видачі боржником із врахуванням вищевказаного положення щодо обов'язковості дозволу Міністерства на видачу відповідних векселів, тобто мало можливість дізнатися про порушення свого права. З урахуванням правової позиції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10, в даному випадку строк позовної давності почав свій перебіг з 26.10.2012 та закінчився 26.10.2015.

В той же час, позовну заяву у даній справі № 911/248/16 подано прокурором в інтересах держави в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України лише 22.01.2016, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування якого у даній справі заявлено ліквідатором, як зазначалось вище.

Колегією суддів відхиляються доводи скаржників, що початок перебігу строку позовної давності починається не з моменту, коли позивач дізнався про існування векселів, а з моменту, коли позивач дізнався, що векселі були видані без дозволу уповноваженого органу, тобто самого позивача, оскільки стаття 261 ЦК України пов`язує початок перебігу строку від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Таким чином, дізнавшись 25.10.2012 про існування векселів, позивач мав можливість та повинен був перевірити, чи вони видані правомірно. Тобто мав можливість встановити, що спірні векселі видані без його дозволу, та, відповідно, дізнатися про порушення свого права.

Статтею 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Поважних причин пропуску позовної давності ні прокуратурою, ні позивачем не зазначено та судом не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги про визнання простого векселя серії АА 2508134, виданого 23.07.2012, та простого векселя серії АА 2508133, виданого 23.07.2012, такими, що не підлягають оплаті, не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з відповідним позовом.

Як наслідок, не підлягають також задоволенню і похідні позовні вимоги про скасування протесту про несплату векселя, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М від 14.08.2012 та зареєстрованого в реєстрі за № 2192, визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М. від 14.08.2012 та зареєстрованого в реєстрі за № 2193 таким, що не підлягає виконанню та зобов'язання ТОВ „Айсберг ЛТД-А" повернути ДП „Український карантинний розсадник" прості векселі серії АА 2508134 та серії АА 2508133, видані 23.07.2012, як безпідставно набуте майно.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи, наведені апелянтами в апеляційних скаргах, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг Першого заступника прокурора Київської області та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 16.05.2017 у справі № 911/248/16. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 35, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Першого заступника прокурора Київської області та Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 911/248/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/248/16 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 28.07.2017.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді В.В. Куксов

М.А. Руденко