Рішення № 67995578, 20.07.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року Справа № 915/456/17

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання Долгової А.О.,

представника позивача: ОСОБА_2, дов. б/н від 10.05.2017;

представника відповідача: не зявився;

розглянувши у судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства ПиК

(юридична адреса: 54003, АДРЕСА_1;

адреса для листування: 54017, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 34/27),

до відповідача: Вознесенської міської ради

(56500, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, м.Вознесенськ, пл.Центральна, 1),

про:

- визнання недійсним та скасування рішення №15 від 16.12.2016 21 сесії VІІ скликання про припинення договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою м.Вознесенська, в особі Вознесенської міської ради та ПП ПиК, що розташована по вул.Київській, 1 а в м.Вознесенськ;

- визнання поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,0022 га, розташованої в м.Вознесенськ по вул.Київська, 1 а від 06.06.2011, укладений між Територіальною громадою м.Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та Приватним підприємством ПиК, зареєстрований у Відділі Держкомзему у м.Вознесенськ 23.06.2011 за №481020004000019, -

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство ПиК звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про визнання недійсним та скасування рішення №15 від 16.12.2016 21 сесії VІІ скликання про припинення договору оренди землі, укладеного між Територіальною громадою м.Вознесенська, в особі Вознесенської міської ради та ПП ПиК, що розташована по вул.Київській, 1 а в м.Вознесенськ, а також визнання поновленим договір оренди земельної ділянки площею 0,0022 га, розташованої в м.Вознесенськ по вул.Київська, 1 а від 06.06.2011, укладений між Територіальною громадою м.Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та Приватним підприємством ПиК, зареєстрований у Відділі Держкомзему у м.Вознесенськ 23.06.2011 за №481020004000019.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає наступне.

20.12.2005Приватне підприємство ПиК уклало із Вознесенською міською радою Миколаївської області договір оренди землі площею 0,0022 га, що розташована за адресою.: м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції (перейменована у вул.Київська), 1 а. Договір було укладено по 20.12.2010 з можливістю його пролонгації.

Пунктами 5.2-5.3 вказаного договору визначено цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання; функціональне призначення земельної ділянки - розміщення кіоску.

06.06.2011 між ПП ПиК та Територіальною громадою міста Вознесенськ укладено договір оренди землі, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а, площею 0,0022 га, який зареєстрований у Вознесенській міській раді. Даним договором сторони фактично продовжили право користування земельною ділянкою за ПП ПиК, на умовах, що суттєво не відрізнялись від умов договору оренди землі від 20.12.2005. У вересні 2015 року ПП ПиК та Територіальна громада м.Вознесенськ внесли зміни та доповнення до договору оренди землі від 06.06.2011, якими змінили нормативну грошову оцінку земельної ділянки; річний розмір орендної плати за земельну ділянку та щомісячну орендну плату.

16.03.2016, на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі та п.3.2 Договору оренди землі від 06.06.2011, позивач звернувся до Вознесенської міської ради з листом про поновлення договору оренди землі, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а.

Рішенням Відповідача №32 від 22,04.2016, прийнятим на 10 сесії VII скликання Позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди землі з підстав невиконання умов договору. Зазначене рішення було оскаржено позивачем до суду

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2017 було визнано недійсним та скасовано рішення Вознесенської міської ради №32 від 22.04.2016 в частині відмови у поновлені Приватному підприємству ПиК договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 1 а.

Крім того, у межах розгляду вказаної справи, ухвалою суду від 13.12.2016 було задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заборонено Вознесенській міській раді (56500, Миколаївська область, Вознесенський район,м.Вознесенськ, пл.Центральна, 1, код ЄДРПОУ 38016400) вчиняти дії по передачі третім особам спірної земельної ділянки площею 0,0022 га, розташованої за адресою: Миколаївська область, м.Вознесенськ. вул.Київська, 1 а, та вчиняти будь-які інші дії, що стосуються даної земельної ділянки.

Позивач зазначає, що ним продовжують виконуватись умови договору оренди землі до теперішнього часу, а саме: регулярно сплачується орендна плата, утримується в належному стані земельна ділянка (здійснюється прибирання, тощо), не змінюється цільового призначення земельної ділянки, згідно встановлених умов договору. Тобто, позивач має переважне право на укладання договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Однак. рішенням №15 від 16.12.2016, прийнятим на 21 сесії VII скликання, відповідач припинив укладений між ПП ПиК та Територіальною громадою міста Вознесенськ договір оренди землі, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а.

Позивач вважає, що рішення №15 від 16.12.2016 в частині припинення укладеного між сторонами договору оренди землі порушує право позивача та суперечить чинному законодавству, зокрема ст.ст.179, 188 ГК України, ст..777 ЦК України, ст.33 Закону України «Про оренду землі», а також винесено всупереч вимогам ухвали суду від 13.12.2017 про забезпечення позову, що стало підставою його звернення до суду.

Відповідач у відзиві (п.с.65-70) проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що сторони визначили, що договір оренди укладається строком на 5 років та діє з 06.06.2011 по 05.06.2016. Посилання позивача на те, що договір було зареєстровано у Державному реєстрі земель 23.06.2011, тому пятирічний термін дії договору збігає 23.06.2016, є безпідставними, оскільки здійснення державної реєстрації договору не впливає на строк його дії і не може його змінювати. Таким чином, строк дії договору оренди сплинув 05.06.2016. Позивач звернувся із заявою про його поновлення на новий строк 16.03.2016 із запізненням, а також, всупереч ст.33 Закону України Про оренду землі, не долучив до неї проект додаткової угоди.

Однак, відповідно до заяви орендаря було розроблено проект рішення про поновлення договору оренди землі, який було оприлюднене відповідно до Регламенту Вознесенської міської ради на інтернет-порталі міста Вознесенська та включено до розгляду в порядок денний сесії Вознесенської міської ради, яка мала відбутися 22.04.2016.

Попередньо проект рішення було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії Вознесенської міської ради з питань містобудування, землекористування та екології, яке відбулось 19.04.2016. Під час засідання комісії при обговоренні питання про поновлення договору оренди землі, у звязку з чим було прийняте рішення утворити тимчасову комісію з числа депутатів постійної комісії, представників управління комунальної власності та відділу архітектури, обстежити земельну ділянку 21.04.2016, про що повідомити представника ПП ПиК.

За результатами обстеження земельної ділянки тимчасовою комісією було встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1-а та прилеглій до неї території здійснюється діяльність автостанції Вознесенськ-південна для здійснення пасажирських перевезень, зокрема, в малій архітектурній формі, розташованій на орендованій земельній ділянці, розміщується приміщення диспетчерської та каси з продажу квитків. Знаходження автостанції на орендованій земельній ділянці підтверджується крім акту від 21.04.2016 також інформацією з сайту Укртрансбезпеки про перелік атестованих автостанції, з якого вбачається, що ПиК отримало свідоцтво на автостанцію АС Вознесенськ-Південна (міжміська) (дія свідоцтва 27.09.2016 - 26.09.2021).

Таким чином, ПП ПиК використовує земельну ділянку не за її цільовим призначенням, яким є землі житлової і громадської забудови, а не землі транспорту, на яких можливим є розміщення автостанцій відповідно до ст.65 Земельного кодексу України.

02.06.2016 на адресу позивача було направлено лист з вимогою про звільнення займаної земельної ділянки у звязку із закінченням строку договору оренди та передання її за актом приймання-передачі орендодавцю. Вказані дії свідчать про небажання Вознесенської міської ради як орендодавця продовжувати орендні відносини з ПП «ПиК».

Що стосується реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі, то вона можлива лише у разі дотримання встановленої ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі процедури та наявності волевиявлення сторін. Зі змісту ст..ст.759, 763, 764 ЦК України, ч.2 ст.291 ГК України, ч.2 ст.17, ч.2 ст.22 Закону України Про оренду землі вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, на який цей договір укладався, якщо проти цього не заперечує орендодавець. Відповідно, якщо на дату строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Посилання позивача на те, що на час прийняття спірного рішення №15 від 16.12.2016 діяла ухвала господарського суду про заборону передавати ділянку іншим особам та вчинення щодо неї будь-яких дій, не заслуговують на увагу, оскільки Вознесенська міська рада не передавала спірну земельну ділянку жодній іншій особі, а також не вчиняла щодо неї ніяких дій. Прийняття рішення про припинення договору оренди у звязку із закінченням строку його дії не може розцінюватись як дія відповідача, що прийнята всупереч ухвали суду, т.я. оскаржуваним рішенням було лише зафіксовано факт припинення дії договору, строк дії якого вже збіг 06.06.2016.

Під час розгляду справи, сторони підтримали доводи, викладені у позові та запереченнях проти позову.

Відповідачем заявлено до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Вознесенської міської ради (а.с.85).

Ухвалою суду від 14.06.2017 строк розгляду справи було продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 20.07.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

20.12.2005 між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди землі що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції (вул.Київська), 1 а площею 0,0022 га. Договір укладено по 20.12.2010 з можливістю його пролонгації (а.с.29-34).

У 2011 році між ПП ПиК та Територіальною громадою міста Вознесенськ укладено Договір оренди землі від 06.06.2011, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а, площею 0, 0022 га. Тобто, фактично продовжено право ПП ПиК на користування спірною земельною ділянкою (а.с.17-24). Зазначений договорі зареєстрований у відділі Держкомзему у м.Вознесенську 23.06.2011.

16.09.2015 між ПП ПиК та Територіальною громадою м.Вознесенськ укладено договір про внесення змін до Договору оренди землі від 06.06.2011, яким змінено нормативну грошову оцінку земельної ділянки та річний розмір орендної плати за земельну ділянку, а також встановлено щомісячну орендну плату в розмірі 114,43 грн. (а.с.25-27).

Згідно п.п.3.1, 3.2 Договору оренди землі від 06.06.2011, договір діє протягом 5-ти років з моменту його державної реєстрації з 06.06.2011 по 05.06.2016. Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди. Орендар, який належно виконував обовязки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору повідомити про це письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Сторонами не заперечується факт належного виконання позивачем умов договору щодо сплати орендної плати.

16.03.2016, на підставі ст.33 Закону України Про оренду землі та п.3.2 Договору оренди землі від 06.06.2011, позивач звернувся до Вознесенської міської ради із заявою про поновлення договору оренди землі, площею 0,0022 га, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а (а.с.47).

Як зазначає відповідач, попередньо проект рішення про поновлення договору оренди спірної земельної ділянки було розглянуто на засіданні постійної депутатської комісії Вознесенської міської ради з питань містобудування, землекористування та екології, яке відбулось 19.04.2016.

Під час засідання комісії було прийняте рішення утворити тимчасову комісію з числа депутатів постійної комісії, представників управління комунальної власності та відділу архітектури з метою обстеження земельної ділянки, про що повідомити представника ПП ПиК. Обстеження було призначено на 21.04.2016.

За результатами обстеження земельної ділянки тимчасовою комісією було встановлено, що на земельній ділянці за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1-а та прилеглій до неї території здійснюється діяльність автостанції Вознесенськ-південна для здійснення пасажирських перевезень, зокрема, в малій архітектурній формі, розташованій на орендованій земельній ділянці, розміщується приміщення диспетчерської та каси з продажу квитків; зовні на споруді розміщено елементи зовнішньої реклами, графік роботи автостанції, час здійснення прийому-передач. В середині приміщення розміщено касу та стенди з інформацією для пасажирів, розкладом руху автобусів, вартістю квитків та схемою розміщення місць в автобусах, вартістю передач. На прилеглій до кіоску території припарковано 3 автобуси з трафаретами Южноукраїнськ-Миколаїв, Везнесенськ-Миколаїв на зупинці на відстані близько 10-15 м від знаку Зупинка заборонена. На території зупинки розміщено знаки Платформа №1 та Зона міжрейсових автобусів.

В подальшому, рішенням Вознесенської міської ради №32 від 22.04.2016, прийнятим на 10 сесії VII скликання, позивачу було відмовлено у поновленні договору оренди землі у звязку з невиконанням умов договору.

Зазначене рішення Вознесенської міської ради було оскаржено позивачем у судовому порядку.

За результатами судового розгляду, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.01.2017 по справі №915/1180/16 було визнано недійсним та скасовано рішення Вознесенської міської ради №32 від 22.04.2016 в частині відмови у поновлені Приватному підприємству ПиК договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 1 а.

При цьому, судом було встановлено, що позивачу було безпідставно відмовлено у поновленні договору оренди землі у звязку з невиконанням умов договору. Якихось інших підстав відмови у поновленні договору оренди, зокрема, через відсутність наміру у міської ради взагалі передавати спірну земельну ділянку в оренду, або через невиконання позивачем вимог ст.33 Закону України Про оренду землі, у рішенні не було зазначено.

Згідно ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В подальшому, рішенням №15 від 16.12.2016, прийнятим на 21 сесії VII скликання, відповідач припинив укладений між ПП ПиК та Територіальною громадою міста Вознесенськ договір оренди землі, що розташована за адресою: м.Вознесенськ, вул.Київська, 1 а.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Звертаючись до суду з позовом про захист свого порушеного права на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, позивач посилалось на невизнання орендодавцем його переважного права, передбаченого спірним договором та статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Стаття 93 Земельного кодексу України визначає, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (ч.1, 9 ст.93).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі (в редакція яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме на час виникнення переважного права у орендаря) передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

Враховуючи зазначене, судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесенням ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористуватись своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди з носієм переважного права поновленим.

(Зазначена правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2016 у справі №6-2540цс16).

Судом встановлено, що ПП «ПиК», відповідно до вимог частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", є добросовісним орендарем, який: з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди, двічі направляв відповідачу заяви (клопотання) з пропозицією про поновлення договору оренди (одна з яких містила проект додаткової угоди) (а.с.47-49); на період дії Договору оренди від 06.06.2011 та після закінчення строку дії такого, тобто після 05.06.2016, позивач належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконував свої обов'язки орендаря, використовував земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачував відповідачу орендну плату (а.с.50-59).

Окрім того, судом також встановлено, що Вознесенська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тобто до 05.07.2016, не звернувся до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні.

Так, рішення №15 від 16.12.2016 про припинення договору оренди прийнято поза межами місячного строку, після закінчення строку договору; рішення №32 від 22.04.2016 прийняте до закінчення строку дії договору оренди і, крім того, скасовано в судовому порядку як незаконне; лист відповідача від 02.06.2016 про передачу земельної ділянки по акту приймання-передачі не може вважатись листом-повідомленням орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди, оскільки направлений на виконання скасованого рішення №32 від 22.04.2016 та не містить заперечень щодо поновлення договору оренди на новий строк. Таким чином, відповідач не скористався своїм правом відмовитись від продовження договору на новий строк у місячний термін, як це передбачено ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Отже, суд вважає непідтвердженими доводи відповідача щодо висловлення ним у встановленому порядку незгоди на продовження договору оренди землі від 06.06.2011.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що конклюдентні дії ПП «ПиК», а саме продовження користування спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, свідчить про намір ПП «ПиК» скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав для визнання договору оренди землі від 06.06.2011, укладений між ПП «ПиК» та Територіальною громадою міста Вознесенськ в особі Вознесенської міської ради, поновленим.

За вказаних обставин, рішення №15 від 16.12.2016, яким відповідач припинив укладений між ПП ПиК та Територіальною громадою міста Вознесенськ договір оренди землі, у звязку із закінченням строку, на який його було укладено, є незаконним, оскільки на дату прийняття даного рішення договір вже поновив свою дію в силу приписів ст.33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до ст.21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до ст..49 ГПК України підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст33, 34, 35. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати поновленим Договір від 06.06.2011 оренди земельної ділянки площею 0,0022 га, розташованої в м.Вознесенськ по вул.Київська, 1 а, укладений між Територіальною громадою м.Вознесенська в особі Вознесенської міської ради Миколаївської області та Приватним підприємством ПиК, зареєстрований у Відділі Держкомзему у м.Вознесенськ 23.06.2011 за №481020004000019.

3. Визнати недійсним та скасувати рішення №15 від 16.12.2016 Вознесенської міської ради про припинення, укладеного між Територіальною громадою м.Вознесенська в особі Вознесенської міської ради та Приватним підприємством ПиК, договору оренди землі від 06.06.2011 у звязку із закінченням строку, на який його було укладено.

4. Стягнути з Вознесенської міської ради, 56500, Миколаївська область, Вознесенський район, м. Вознесенськ, пл. Центральна, 1 (відомості про банківські реквізити відсутні, код ЄДРПОУ 23406957) на користь Приватного підприємства ПиК, юр. адреса: 54003, АДРЕСА_2, пошт.адреса: 54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 34/27 (відомості про банківські реквізити відсутні, код 31764329) 1600,0 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом

Згідно ст.ст.91, 93 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.84 ГПК України

та підписано суддею 25 липня 2017 року.

Суддя М.В.Мавродієва