YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Луганська область

/

Господарський суд Луганської області

Ухвала суду № 67995048, 28.07.2017, Господарський суд Луганської області

Дата ухвалення

28.07.2017

Номер справи

913/444/17

Номер документу

67995048

Форма судочинства

Господарське

Компанії, зазначені в тексті судового документа

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________

УХВАЛА

28 липня 2017 року Справа №913/444/17

Провадження №6/913/444/17

За позовом ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_3

про визнання частково недійсними наказів

Суддя Господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Андрющенко С.Т.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 16.06.2017;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: Сірий М.І. адвокат за договором б/н від 14.07.2017.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до суду з вимогою про визнання частково недійсних наступних наказів:

- наказу АТ «Укрінбанк» від 27.07.2009 №57-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 21.08.2009 №69-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 18.09.2009 №89-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 28.10.2009 №120-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 27.11.2009 №135-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 21.12.2009 №147-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 21.01.2010 №7-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання;

- наказу АТ «Укрінбанк» від 24.02.2010 №16-п, в частині встановлення персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 з моменту його підписання.

Ухвалою суду від 17.07.2017 розгляд справи №913/444/17 відкладено на 28.07.2017 о 10 год. 40 хв.

У судове засідання 28.07.2017 прибув представник відповідача та третьої особи.

Позивач у судове засідання не з'явився.

Від відповідача надійшло клопотання б/н від 28.07.2017, яким він просить суд долучити до матеріалів справи додаткові документи.

Суд клопотання відповідача розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.

Від представника третьої особи надійшло клопотання б/н від 19.07.2017, в якому він просить суд зобов'язати позивача надіслати йому копію позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд клопотання представника третьої особи розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

Від третьої особи надійшло клопотання б/н від 28.07.2017, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи копії наступних документів, а саме: ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.10.2014 №6-30467св1-1, рішення Печерського районного суду м. Києва від 05.4.2016 у справі №757/5668/14-ц, ухвали Апеляційного суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №757/5668/14-ц.

Суд клопотання третьої особи розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи разом з доданими до нього документами.

Третя особа надіслала клопотання б/н від 28.07.2017, яким просить залучити до матеріалів справи постанову Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати плати керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств №859 від 119.05.1999.

Розглянувши дане клопотання, суд його задовольняє та долучає до матеріалів справи.

Крім того, від третьої особи надійшло клопотання б/н від 28.07.2017 щодо спливу строків позовної давності та відсутність предмету спору. Даним клопотанням третя особа просить суд припинити провадження у справі №913/444/17, застосувавши правила щодо дотримання строків позовної давності, а також п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене клопотання третьої особи буде судом розглянуто при винесенні рішення.

Крім того, третьої особи подано клопотання б/н від 28.07.2017. В даному клопотанні третя особа зазначає, що позов не обґрунтовано належною кількістю необхідних документів. Для повноти дослідження обставин справи позивачем мають бути додані наступні документи:

1) Річний звіт Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (АТ «Укрінбанк») за результатами діяльності АТ «Укрінбанк» за 2009 рік.

2) Висновок зовнішнього аудиту, виконаний ТОВ Аудиторська фірма «БДО Баланс- Аудит», що додається до Річного звіту за 2009 рік.

3) Висновок ревізійної комісії за результатами діяльності банку у 2009 році.

4) Річний звіт Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк») за результатами діяльності ПАТ «Укрінбанк» за 2010 рік

5) Висновок зовнішнього аудиту, виконаний ТОВ Аудиторська фірма «БДО Баланс- Аудит», що додається до Річного звіту за 2010 рік.

6) Висновок ревізійної комісії за результатами діяльності банку у 2009 році.

7) Протокол №1 чергових Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (АТ «Укрінбанк») від 20 квітня 2010 року. (У даному протоколі відображено розгляд та затвердження результатів діяльності АТ «Укрінбанк» за 2009 рік, зокрема в частині витрат на утримання адміністративного персоналу, включаючи виплати провідному управлінському персоналу, та щодо розподілу прибутку/збитку за фінансовий 2009 рік).

8) Протокол №1 Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк») від 27 квітня 2011 року. (У даному протоколі відображено розгляд та затвердження результатів діяльності АТ «Укрінбанк» за 2010 рік, зокрема в частині витрат на утримання адміністративного персоналу, включаючи виплати провідному управлінському персоналу, та щодо розподілу прибутку/збитку за фінансовий 2010 рік).

9) Протоколи засідань Правління АТ «Укрінбанк» за період з 01.01.2009 року по липень 2009 року (в яких відображено встановлення та погодження виплати персональних надбавок на весь 2009 рік).

10) Протоколи засідань Спостережної ради АТ «Укрінбанк» за період з 01.01.2009 року по липень 2009 року (в яких відображено встановлення та погодження виплати персональних надбавок на весь 2009 рік).

Враховуючи викладене, третя особа просить суд зобов'язати позивача та відповідача надати вказані документи.

Суд дане клопотання розглянув, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

Третя особа надала відзив на позовну заяву б/н від 28.07.2017, в якому зазначила, що звернувшись із позовом до господарського суду, ОСОБА_6 не навів жодного посилання на жодну правову норму, закріплену в законодавчому акті України, яка б визначала право фізичної особи, що захищається згідно правил підсудності та підвідомчості у господарському суді за тих фактичних обставин, які викладені у позовній заяві.

Єдиним посиланням на матеріально-правову норму у позовній заяві ОСОБА_6 є

посилання на ст. ст. 10,41 Закону України «Про господарські товариства». Слід зазначити, що ст. 10 вказаного Закону містить весь перелік прав акціонера, а ст.41 цього ж Закону визначає статус загальних зборів акціонерного товариства, їх компетенцію, а також весь комплекс прав акціонера щодо участі у загальних зборах товариства, відповідно залишається не визначеним, яке саме своє право акціонера ОСОБА_6 вважає порушеним.

Ккрім того, ст. 1-49 Закону України «Про господарські товариства»

втратили чинність у частині, що стосується акціонерних товариств, на підставі Закону №514-

VI від 17.09.2008 .

Статею 2 ГПК України передбачено види позовних заяв, які підлягають розгляду у

господарському суді. Дана норма не містить такого різновиду позовної заяви як позовна заява ОСОБА_6 про визнання недійсними ряду наказів минулих років про виплату працівникам акціонерного товариства додаткової заробітної плати (персональної надбавки) з метою перешкоджання розгляду і недопущення вирішення цивільної справи (№761/8051/16-ц), що в цей же час розглядається у Апеляційному суді міста Києва.

На думку третьої особи, Господарський суд Луганської області (суддя Василенко Т.А.) ухвалою від 01.06.2017 про порушення провадження у справі грубо порушив вимоги ст. ст. 1, 2 ГПК України. В даній судовій ухвалі штучно зроблено посилання на правові позиції Верховного суду України у справах №3-207гс14 від 21.01.2015 та №3-327гс15 від 01.07.2015, які жодним чином не стосуються діяльності акціонерних товариств та прав акціонерів, не стосується перевірки законності актів (наказів) акціонерного товариства щодо виплати своїм працівникам заробітної плати. Зазначені постанови Верховного суду України містять правові позиції щодо виключно договірної практики товариств з обмеженою відповідальністю та приватних підприємств.

Питання підвідомчості справ господарським судам визначено у п.4 ч.1 ст.12 ГПК України, в якому прямо констатується, що в загальній сфері корпоративних відносин трудові спори не підвідомчі господарському суду.

В порушення п.4 ч.2 ст.54 ГПК України в позовній заяві у належний спосіб не визначено зміст позовних вимог. Позовна вимога щодо визнання частково недійсними наказів підприємства для відповідності засадам правової визначеності повинна ґрунтуватися на факті порушення конкретного передбаченого законодавчими актами права суб'єкта (позивача), якому кореспондує конкретний матеріально-правовий обов'язок підприємства (відповідача).

В порушення п.5 ч.2 ст.54 ГПК України в позовній заяві ОСОБА_7: не викладено обставин, на яких гуртуються позовні вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують позов; не надано розрахунку сум, що оспорюються; не наведено законодавство, на підставі якого подано позов.

В порушення вимог ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви не додано жодних документів на підтвердження досудового врегулювання спору (п.1 ч.1 ст.57 ГПК України); відправлення третій особі копій позовної заяви і доданих документів (п.2 ч.1 ст.57 ГПК України); обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (п.4 ч.1 ст.57 ГПК України);

В порушення вимог ч.2 ст.57 ГПК України до позовної заяви ОСОБА_7 про визнання актів підприємства недійсними не було додано копій оспорюваних актів або засвідчених витягів із них.

Позивач зазначив, що він отримав інформацію від підприємства у квітні 2017 року, але, при цьому, не надав жодних документів на підтвердження цього факту, зокрема не було надано ані копії його листа до підприємства із підтвердженням про поштове відправлення, ані копії супровідного листа підприємства, ані копії висновку служби внутрішнього аудиту товариства.

За вищезазначених обставин суд зобов'язаний застосувати п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

Позивач визначив, поданий ним позов, як позов немайнового характеру, але при цьому просить визнати недійсними акти (накази) щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства у певний період. Йдеться про працівників підприємства, з якими ОСОБА_7 ніколи не перебував і не перебуває у жодних правовідносинах. Враховуючи положення п.1 ч.1 ст.1215 Цивільного кодексу України, вимоги ОСОБА_7 про визнання недійсними актів (наказів) підприємства щодо виплати заробітної плати працівникам цього підприємства у певний період є юридично беззмістовними та абсурдними.

Позивач ОСОБА_7 у своїй позовній заяві просить визнати частково недійсними накази АТ «Укрінбанк» від 27.07.2009 №57-п, від 21.08.2009 №69-п, від 18.09.2009 №89-п, від 28.10.2009 №120-п, від 27.11.2009 №135-п, від 21.12.2009 №147-п, від 21.01.2010 №7-п, від 24.02.2010 №16-п щодо виплати персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3

Третя особа зазначає, що вказані накази були формою розпорядження до виплати додаткової заробітної плати (персональної надбавки) більш ніж 300 особам Головного банку АТ «Укрінбанк» щомісяця, включаючи 23-27 осіб керівного управлінського персоналу включно із головою правління АТ «Укрінбанк». Саме зазначені більш ніж 300 осіб працівників Головного банку АТ «Укрінбанк», а керівний управлінській персонал в особливій мірі, спільними зусиллями, спільною узгодженою працею забезпечували належне функціонування банківської установи, прав вкладників банку, прав учасників кредитних відносин, прав акціонерів банку, зокрема і у період з липня 2009 року по лютий 2010 року, за що отримували винагороду у виді додаткової заробітної плати (персональної надбавки).

У позовній заяві не міститься жодного обґрунтування на предмет того, чому вказані накази мають бути визнані недійсними в частині виплати персональної надбавки Голові Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 і залишені в силі в частині виплати персональної надбавки всім іншим більш ніж 300 працівникам Головного банку АТ «Укрінбанк», що також вказує на безпідставність даного позову.

На думку третьої особи, у даній справі наявні відверто узгоджені дії позивача та відповідача, які у протиправних цілях використовують судову систему, зокрема Господарський суд Луганської області.

Так, позивач ОСОБА_7 при зверненні до господарського суду із своєю позовною заявою 30.05.2017 не надав ані документів на підтвердження свого статусу акціонера банку (акціонерного товариства), ані доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Натомість, саме відповідач після порушення провадження у справі 03.07.2017 звернувся із клопотанням до суду і надав суду замість позивача документи на підтвердження статусу позивача та на підтвердження вимог позивача, тобто документальні докази. При цьому, ці документи відповідач підготував заздалегідь, а саме дані щодо переліку акціонерів товариства станом на 24.04.2017.

Відповідач надав копії (лише по дві сторінки щодо кожного року) зведеного облікового реєстру рахунків власників ЦП без жодного підпису, без зазначення посадової особи, яка склала цей реєстр.

Відповідач не надав жодного підтвердження про те, коли і в який спосіб ним були отримані ці копії зведеного облікового реєстру рахунків власників ЦП (не надано копій листів запитів, супровідних листів, тощо).

У позовній заяві ОСОБА_7 міститься твердження про те, що «призначення зазначеними наказами АТ «Укрінбанк» впродовж 2009 року по січень 2010 року, всупереч вимогам законодавства України та статутним документам Товариства персональних надбавок Голові Правління Товариства ОСОБА_3, порушило права позивача як акціонера АТ «Укрінбанк», зокрема права на отримання частини прибутку Товариства ...» Дане твердження є безпідставним по суті.

Згідно Протоколу №1 чергових Загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (АТ «Укрінбанк») від 20 квітня 2010 року при розгляді та затвердженні результатів діяльності АТ «Укрінбанк» за 2009 рік інформацію про отриманий за 2009 рік АТ «Укрінбанк» збиток було прийнято до відома (п.4 порядку денного Загальних зборів) - відповідно, жодного розподілу прибутку не мало місця.

Згідно Протоколу №1 Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (ПАТ «Укрінбанк») від 27 квітня 2011 року при розгляді та затвердженні результатів діяльності АТ «Укрінбанк» за 2010 рік було вирішено « 6.1. Розподілити чистий прибуток ПАТ «Укрінбанк» за 2010 рік в сумі 856892 грн. 47 коп. наступним чином: 42844,62 грн, або 5% чистого прибутку, спрямувати в резервний фонд банку (рахунок 5021); 814047,85 грн., або 95% чистого прибутку, спрямувати на покриття збитків минулих років (рахунок 5031)». Таким чином, розподілу прибутку на користь акціонерів банку і в цьому році не мало місця.

У позовній заяві. міститься твердження про те, що «...в разі задоволення позову ОСОБА_3 до Товариства по цивільній справі №761/8051/16-ц та стягнення суми ...із Товариства, Товариство отримає збиток, що унеможливлює нарахування та отримання Позивачем дивідендів як акціонером Товариства. ...». Дане твердження є безпідставним по суті та голослівним по формі, тому що не містить жодної конкретики відносно того за результатами діяльності Товариства в якому саме році позивач очікує отримання збитків, чим підтверджується той факт, що збитки у певному році у Товариства будуть.

В решті, посилання на майбутнє рішення іншого суду як причину настання можливих збитків Товариства є безпідставним і юридично беззмістовним.

У позовній заяві ОСОБА_7 міститься твердження про те, що «Зазначені накази в частині призначення Голові Правління Товариства ОСОБА_3 персональних надбавок із Спостережною Радою АТ «Укрінбанк» не погоджувались, а отже в цій частині зазначені Накази АТ «Укрінбанк» суперечили вимогам п.7 ст.39 Закону України «Про банки та банківську діяльність», п.7.16.7 Статуту Товариства, п.1.10 розділу 3 Положення про Спостережну раду Товариства, в редакціях, що діяли на момент підписання зазначених наказів, а також п.2 Постанови Національного банку України від 22.07.2009 року №421 «Про окремі питання діяльності банків в період фінансово-економічної кризи». Дане твердження є безпідставним.

Зокрема, твердження про те, що «зазначені накази в частині призначення Голові Правління Товариства ОСОБА_3 персональних надбавок із Спостережною Радою АТ «Укрінбанк» не погоджувались» не підтверджено жодним доказом. Навпаки, в наданих відповідачем документах - протоколах засідань Правління та засідань Спостережної ради АТ «Укрінбанк», а також в інших документах АТ «Укрінбанк» містяться чисельні підтвердження такого погодження. Погодження здійснювалось на календарний рік, погодження узгоджувалося із розміром фонду заробітної плати (в частині виплат додаткової заробітної плати), погодження було пов'язано із поточним та періодичним контролем за використанням фонду заробітної плати.

Накази Голови Правління Акціонерного товариства «Укрінбанк» ОСОБА_3 щодо виплати персональних надбавок, працівникам Головного банку, в тому числі провідному управлінському персоналу не суперечили і не могли суперечити вимогам п.7 ст.39 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а також вимогам п.7.16.7 Статуту Товариства, п.1.10 розділу 3 Положення про Спостережну раду Товариства.

Згідно вимог п.7 ст.39 Закону України «Про банки та банківську діяльність» Спостережна рада банку уповноважена затверджувати умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління банку. Дане правило повторене у п.7.16.7 Статуту Товариства у редакції - «затверджує види оплати праці та матеріального стимулювання членів правління АТ «Укрінбанк». У п.1.10 розділу 3 Положення про Спостережну раду АТ «Укрінбанк» встановлено - «затверджує умови оплати праці та матеріального стимулювання членів правління АТ «Укрінбанк».

Наведені норми закріплюють вузьку компетенцію Спостережної ради банку щодо прийняття (затвердження) документа загальної дії у формі Інструкції, Положення (тощо) з питань визначення умов оплати праці членів правління банку. Дана компетенція не поширюється і не може поширюватися на прийняття актів (наказів) індивідуальної дії щодо виплати додаткової заробітної плати (персональних надбавок) конкретним працівникам банку в межах фонду заробітної плати за фактично виконану роботу.

Слід взяти до уваги, що згідно п.7.27.10 Статуту АТ «Укрінбанк» у редакції від 09.06.2006 єдиним органом, уповноваженим призначати на посади та звільняти з посад працівників АТ «Укрінбанк», встановлювати посадові оклади, надбавки, застосовувати заходи матеріального заохочування працівників, визначено Голову Правління АТ «Укрінбанк». Дана компетенція Голови Правління АТ «Укрінбанк» згідно вимог Статуту Товариства не передбачає жодних виключень та жодних додаткових узгоджень, погоджень та затверджень. Натомість, як свідчать документи та практика діяльності АТ «Укрінбанк» Голова Правління виносив накази про виплату додаткової заробітної плати працівникам банку, в тому числі і собі, в межах затвердженого фонду заробітної плати, на підставі внутрішніх документів про умови та порядок оплати праці, погоджуючи із правлінням банку, спостережною радою банку, власниками банку, що не заборонено.

Відносно Постанови Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» №421 від 22 липня 2009 року зазначив наступне.

По-перше, дана постанова НБУ була прийнята на підставі статей 7 і 55 Закону України «Про Національний банк України» та статей 66 і 67 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Вказані статті даних законів не містять повноважень НБУ в частині встановлення тих обмежень, які передбачено у цій постанові.

По-друге, Постанова Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» №421 від 22 липня 2009 року є підзаконним нормативно-правовим актом, який повного мірою має відповідати чинним законам, а не суперечити їм. Згідно ч. 4 ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти НБУ не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України. Натомість, п.2 цієї Постанови НБУ було передбачено зобов'язати органи управління банків, які мають збитки: зупинити виплати дивідендів акціонерам чи розподіл капіталів в будь-якій іншій формі; зупинити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород працівникам банків.

Дана вимога прямо суперечить положенням Закону України «Про банки та банківську діяльність», який не пов'язує застосування обмежувальних заходів із фактом наявності чи відсутності у певний період збитків у конкретному банку.

Статтями 66, 71-73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено застосування заходів впливу у відповідності до принципу індивідуалізації відповідальності, тобто, виключно, за конкретних обставин до конкретного банку та його посадових осіб на підставі висновків інспекційної перевірки.

Ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» містить вичерпний перелік заходів впливу, які має право за наявністю підстав застосувати до конкретного банку та його посадових осіб Національний банк України. Серед таких заходів впливу є «зупинення виплати дивідендів чи розподілу капіталу в будь-якій іншій формі». До вичерпного переліку заходів впливу згідно ст. 73 Закону України «Про банки та банківську діяльність» не входять такі заходи, як «зупинити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород працівникам банків». Відповідно, зазначена вимога прямо суперечить положенням даного Закону.

По-третє, пункт 2 даної Постанови містив зобов'язання, адресовані, виключно, до органів управління банків. Згідно ст.37 Закону України «Про банки та банківську діяльність» органами управління банку є: загальні збори учасників, спостережна рада, правління (рада директорів) банку. Таким чином, Постанова Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» №421 від 22 липня-3009 року не містить жодної зобов'язуючої вимоги до окремої службової особи банку, зокрема і до Голови Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3

По-четверте, Постанова Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» № 421 від 22 липня 2009 року не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України, і відповідно, її положення не мають обов'язкової сили. Згідно п. 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 3 жовтня 1992 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами та іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації. Згідно ч.5 ст.56 Закону України «Про Національний банк України» нормативно-правові акти НБУ, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Очевидно, що нормативно-правовий акт, який адресується суб'єктам господарювання - комерційним банкам і містить вимогу «зупинити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород працівникам банків», є підзаконним актом, що прямо стосується прав, свобод і законних інтересів людини та є регуляторним актом, а відтак, підлягає обов'язковій державній реєстрації. Згідно п.2 та п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади (затверджене постановою КМУ від 28 грудня 1992 року №731) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян. Згідно п.13 даного Положення у державній реєстрації відмовляється, якщо нормативно-правовий акт не ві дповідає Конституції та законам України, порушує чи обмежує встановлені законом права, свободи й законні інтереси громадян, підприємств, установ та організацій або покладає на них не передбачені законодавством обов'язки.

Відповідно, посадові особи юридичної особи (банку) не вправі застосовувати з метою обмеження прав, свобод і законних інтересів найнятих працівників (в тому числі керівний склад) положення Постанови НБУ, яка не пройшла у Міністерстві юстиції України належної обов'язкової згідно з законом реєстрації.

Таким чином, на думку третьої особи, Постанова Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» № 421 від 22 липня 2009 року не має жодного стосунку до фонду заробітної плати комерційного банку, її положення не можуть містити норм щодо обмеження фонду заробітної плати, щодо меж посадових окладів, надбавок, встановлених та виплачуваних у комерційному банку на постійній основі.

Як зазначено у пункті 4 вказаної Постанови НБУ контроль за виконанням постанови банками, які мають збитки, покладено на дирекцію з банківського регулювання та нагляду та в разі неможливості або небажання керівництва акціонерних банків оперативно вирішувати поставлені Національним банком України завдання застосовувати до банків та/або керівників заходи впливу, у тому числі введення тимчасової адміністрації, здійснення примусової реорганізації або відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку.

У період чинності Постанови НБУ №421 від 22 липня 2009 року Дирекцією з банківського регулювання та нагляду Національного банку України не було застосовано жодних заходів адміністративного впливу щодо керівництва та окремих працівників АТ «Укрінбанк» за порушення положень вказаної постанови.

Норма п.2 Постанови Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» №421 від 22 липня 2009 року, викладена у формі «зобов'язати органи управління банків, які мають збитки: зупинити виплати дивідендів акціонерам чи розподіл капіталів в будь-якій іншій формі; зупинити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород працівникам банків», мала рекомендаційний характер і не була спрямована на скорочення фонду заробітної плати установи, на зміну звичайного діючого у банківській установі порядку виплати заробітної плати, в тому числі і внутрішньо структурованої, що включає щомісячну персональну надбавку.

Третя особа також просить прийняти до відома рішення Печерського районного суду міста Києва від 5 квітня 2016 року у цивільній справі №757/5668/14-ц за позовом ПАТ «Укрінбанк» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів, який встановив:

«Твердження представника позивача про те, що дії відповідача щодо встановлення та виплати персональних надбавок суперечать вимогам Постанови Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» №421 від 22 липня 2009 р. є безпідставним, з огляду на наступне. Пунктом 2 Постанови зобов'язано органи управління банків, які мають збитки, зупинити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород працівникам банків. Відповідно до положень Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або вповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, якій підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Оскільки спірні кошти, відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою заробітної плати, а саме - додатковою заробітною платою, на них не поширюється дія зазначеної Постанови Правління НБУ» (стор.7 рішення).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 липня 2016 року у тій же цивільній справі, в ряду іншого встановлено:

«Оскільки предметом спору є грошові кошти у вигляді надбавки до заробітної плати голови правління банку, а також оскільки встановлено судом і не заперечується доводами апеляційної скарги, що спірні кошти виплачені відповідачу юридичною особою (банком) добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку відповідача як набувача цих коштів, - правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог банку».

Ще раніше, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 жовтня 2014 року у цій же справі за позовом АТ «Укрінбанк» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів (справа №6-30467св14) була встановлена неприпустимість залишення у цій справі поза увагою положення п.1 ч.1 ст. 1215 ЦК України, яким врегульовано зобов'язання щодо заробітної плати і платежів, що прирівнюються до неї.

Таким чином, вищезазначеними судовими рішеннями остаточно визначено, що виплата персональних надбавок ОСОБА_3 та іншим працівникам АТ «Укрінбанк» у період з липня 2009 року по лютий 2010 року була здійснена юридичною особою (банком) добровільно та за відсутності рахункової помилки з її боку. Факту виплати персональних надбавок всупереч інтересам юридичної особи - АТ «Укрінбанк» не встановлено. Екс-Голова Правління АТ «Укрінбанк» ОСОБА_3 як набувач коштів діяв добросовісно. А, окрім того, персональні надбавки, які встановлювались та виплачувались у цей період у АТ «Укрінбанк» Голові Правління, членам Правління та провідним спеціалістам відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» є складовою заробітної плати, а саме - додатковою заробітною платою і на них не поширюється дія Постанови Правління Національного банку України «Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи» № 421 від 22 липня 2009 р.

Згідно п.9 ч.2 ст.129, ч.1 ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання, що вважається однією із основних засад судочинства. Згідно вимог ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами. Невиконання судових рішень має наслідкам юридичну відповідальність, установлену законом.

Викладені у позовній заяві ОСОБА_7 обставини, як зазначено, вже були предметом судового розгляду і отримали вичерпну правову оцінку у судових рішеннях трьох судових інстанцій, що вступили в законну силу.

Так, матеріальна правова претензія щодо начебто заподіяння матеріальної шкоди АТ «Укрінбанк» шляхом начебто незаконного призначення, нарахування та виплати у Головному банку АТ «Укрінбанк» персональних надбавок Голові Правління, членам Правління та провідним спеціалістам у період з липня 2009 року по лютий 2010 року була заявлена АТ «Укрінбанк» у порядку цивільного судочинства, при цьому, така ж саме і за предметом, і за підставами, і за фактичними обставинами.

Так, 14.03.2014 ПАТ «Укрінбанк» в якості позивача звернулось до Печерського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_3 грошових коштів в розмірі 4912878,36 грн., посилаючись на те, що зазначені кошти начебто безпідставно були отримані відповідачем ОСОБА_3 протягом лютого - грудня 2006 року та протягом червня 2009 року - лютого 2010 року на підставі документів, складених і підписаних відповідачем без їх погодження із Спостережною радою АТ «Укрінбанк» та під час дії заборон таких виплат, встановлених постановою Національного банку України від 22.07.2009 №421. Зміст позову стосувався начебто незаконної виплати персональної надбавки Голові Правління, членам Правління та окремим працівникам банку в зазначений період, в тому числі на підставі наказів від 27.07.2009 №57-п, від 21.08.2009 №69-п, від18.09.2009 №89-п, від 28.10.2009 №120-п, від 27.11.2009 №135- п, від 21.12.2009 №147-п, від 27.01.2010 №7-п, від 24.02.2010 №16-п.

Разом з вказаним позовом ПАТ «Укрінбанк» як позивач надав суду той же обсяг за змістом документальних доказів. Позов у цивільній справі з урахуванням пояснень сторін було в 2016 році остаточно розглянуто судом у повному обсязі, всебічно і об'єктивно, та винесено судове рішення по суті спору.

Суд, розглядаючи дану цивільну справу, дав оцінку спірним правовідносинам і визначив їх саме як цивільно-правові відносини.

У цій справі в порядку цивільного судочинства судом розглянуто не частину чи окремий аспект спірних правовідносин, не окремі права чи обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, не окремі процедурні повноваження щодо реалізації прав і обов'язків суб'єктів спірних правовідносин, а правовий спір у повному обсязі.

Так, Печерський районний суд м. Києва у рішенні від 05 квітня 2016 року у справі №757/5668/14-ц за позовом АТ «Укрінбанк» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів встановив, що матеріально-правова претензія АТ «Укрінбанк» щодо на його думку неправомірності призначення (продовження), нарахування та виплати 23-27 працівникам Головного банку АТ «Укрінбанк», включаючи Голову Правління, членів Правління та провідних спеціалістів, додаткової заробітної плати у формі персональних надбавок у період з червня 2009 року по лютий 2010 року є безпідставною. У даному рішенні суду прямо зазначено, що призначення (продовження) та виплата персональних надбавок Голові Правління, а також членам Правління та провідним спеціалістам Головного банку ПАТ «Укрінбанк» проводилось згідно законодавства та унормованого внутрішнього порядку банку: загальних зборів учасників, спостережної ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії. ... не було встановлено порушень Головою Правління банку порядку призначення (продовження) та виплати персональних надбавок у визначений період. ... зовнішній аудит, що проводився компанією ТОВ Аудиторська фірма «БДО Баланс-Аудит» у період визначений даним позовом, не виявив та не встановив жодних порушень з боку Голови Правління АТ «Укрінбанк» в частині призначення та виплати персональних надбавок. Національним Банком України, який відповідно до законодавства контролював діяльність АТ «Укрінбанк» також не було виявлено та встановлено порушень з боку Голови Правління банку в частині призначення та виплати персональних надбавок.» «Судом встановлена як безспірний факт та обставина, що у 2006, 2009, 2010 роках загальними зборами акціонерів банку затверджувались річні результати діяльності банку, фінансові звіти, із зазначенням витрат на оплату праці, та найвищий орган управління банку знав про дійсні розміри витрат на оплату праці, затвердив їх складову фінансового звіту, жодних заперечень не висловив».

Якщо ПАТ «Укрінбанк» в якості позивача звернулось 14.03.2014 до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 начебто безпідставно отриманих ним протягом лютого - грудня 2006 року та протягом червня 2009 року - лютого 2010 року грошових коштів в розмірі 4912878,36 грн. (йдеться про кошти, виплачені у формі персональної надбавки Голові Правління, членам Правління та окремим працівникам банку), а суд за результатами повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, виклавши розгорнуте мотивування щодо правових позицій і фактичних даних, вирішив «у задоволенні позову ПАТ «Укрінбанк» до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно отриманих коштів - відмовити в повному обсязі», то це означає, що станом на теперішній час юридично встановлено факт відсутності матеріально-правової претензії ПАТ «Укрінбанк» до ОСОБА_3 в межах визначених даною цивільною справою предмету, підстав та фактичних обставин.

Дана відмова у позові означає, що судом за результатами всебічного розгляду всіх обставин правового спору не було встановлено ані факту допущення правопорушень з боку посадових осіб банку при призначенні (продовженні), нарахуванні та виплаті працівникам персональних надбавок у певний період, ані факту заподіяння в результаті цих виплат матеріальної шкоди банку.

Вищезазначене рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 квітня 2016 року у справі №757/5668/14-ц за позовом AT «Укрінбанк» до ОСОБА_3 вступило у законну силу. Воно перевірено апеляційною інстанцією. Дане рішення є обов'язковим до виконання всіма посадовими особами та органами влади в Україні.

За вищезазначених обставин суд зобов'язаний застосувати п.2 ч.1 ст.62 ГПК України.

Третя особа вважає, що слід взяти до уваги також положення ст.94 Кодексу законів про працю України, яка прямо встановлює, що розмір заробітної плати особи максимальним розміром не обмежується.

Також, при врахуванні нижче викладених фактів і обставин слід взяти до уваги положення ч.8 ст.8 ЦПК України щодо застосування аналогії права та аналогії закону.

Так, ОСОБА_3 як Голова Правління AT «Укрінбанк» у 2009-2010 роках отримував за свою працю керівника банківської установи грошову винагороду (щомісячний оклад та надбавку) не тільки законно з формально-юридичної точки зору призначення та виплати згідно встановленого порядку, але також і економічно обґрунтовану за обсягом з огляду на реальний ринок праці, зокрема у банківському секторі. Так, згідно дослідженню та публікації видання Forbes (Україна) «Рейтинг зарплат 2015» від 15.09.2015 гарантований рівень оплати керівника керуючої компанії (корпоративного центру) має складати до 1.100.000 (одного мільйону ста тисяч) доларів США на рік. Згідно дослідження рекрутингової компанії гарантований рівень базової оплати керівника компанії має дорівнювати 650.000 - 1.100.000 (шістсот п'ятдесят - один мільйон сто тисяч) доларів США на рік. При цьому, річний бонус до цього базового рівня оплати має складати 75-100% від бази. (Слід взяти до уваги ту обставину, що у 2009-2010 роках стан економіки України був значно кращим ніж у 2015 році з огляду на окупацію АР Крим та бойові дії на Донбасі. А курс гривні дорівнював 8-8,3 грн. за дол. США). Приблизно такий же рівень оплати праці керівника великої компанії передбачено і для державного сектору згідно Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» від 19 травня 1999 року №859 (зі змінами та доповненнями від 11.11.2015 року).

Суд відзив третьої особи розглянув, прийняв до уваги та долучив до матеріалів справи.

У зв'язку з необхідністю витребувати у сторін додаткових документів, розгляд справи слід відкласти.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

1. Розгляд справи відкласти на 31.07.2017 о 10 год. 20 хв.

2. Судове засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Луганської області за адресою: м. Харків, пр-т. Науки, буд. 5, зал судових засідань №205.

3. Зобов'язати позивача надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів на адресу представника третьої особи - адвоката Сірого М.І. за адресою АДРЕСА_1 (докази - надати суду);

4. Зобов'язати позивача надати наступні документи: