Ухвала суду № 67991315, 27.07.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8232/17

1-кс/638/2093/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2017 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :

головуючого слідчого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романовій О.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 «Про про арешт майна» по кримінальному провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220750000178 від 25 травня 2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Харкові, громадянина України, росіянина, одруженого, військового комісара Вовчанського районного військового комісаріату Харківської області, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: м. Харків, пр.. ОСОБА_3, 25, корп.. 1, кв. 68, :

за участю прокурора Струкова А.О.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

26.07.2017 ст. слідчий військової прокуратури Харківського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1, за погодженням з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_4, звернувся до суду з клопотанням, в якому просить з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску, який являється спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, прогулянкове судно «Brig D380» №UA-QRK27252j213, бортовий номер КИВ-6803-К, з двигуном «Suzuki» № 03001-986351 потужністю 30 к.с., яке на праві власності належить ОСОБА_2

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 30.05.2017 року громадянин ОСОБА_6 звернувся до військового комісара Вовчанського РВК Харківської області майора ОСОБА_2 з питанням законної можливості відстрочення його призову на строкову військову службу, який напередодні отримав повістку з викликом до вказаного військового комісаріату для проходження строкової військової служби.

30.05.2017 року майор ОСОБА_2, під час особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_6 повідомив останньому, що для вирішення питання щодо не призову ОСОБА_6 на строкову військову службу до досягнення ОСОБА_6 27 років, тобто граничного віку призову на строкову військову службу, останньому необхідно надати особисто ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США.

Після чого, ОСОБА_6, діючи під контролем правоохоронних органів, 30.05.2017 приблизно о 18 год. 05 хв., прибув в приміщення Вовчанського РВК Харківської області, який розташований за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Духовна, 29 де за вказівкою чергового Вовчанського РВК Харківської області ОСОБА_6 пройшов до кабінету №15 де за вказівкою майора ОСОБА_2А, близько 18 год. 15 хв., передав громадянці ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США, яка в подальшому за вказівкою ОСОБА_2 мала передати вказані грошові кошти ОСОБА_2

Таким чином, посилається слідчий, майор ОСОБА_2, будучи військовим комісаром Вовчанського РВК Харківської області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх діянь направлених на власне незаконне збагачення шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, 30.05.2017 приблизно о 18 год. 15 хв., перебуваючи в приміщенні Вовчанського РВК Харківської області, який розташований за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Духовна, 29, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США через громадянку ОСОБА_7, за вирішення питання щодо не призову ОСОБА_6 на строкову службу до ОСОБА_8 сил України.

Своїми умисними протиправними злочинними діями ОСОБА_2, здійснив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до відомостей, що містяться у електронній декларації за 2016 рік, яка подана ОСОБА_2, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено наступне. На праві власності дружині ОСОБА_2 ОСОБА_5 належні: легковий автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску, яка набула право власності на вказаний автомобіль 17.04.2013.

Згідно свідоцтва про шлюб серія 1-ВЛ №170362 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15 вересня 2011 року зареєстрували шлюб.

Тобто, автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску, являється спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Крім того зі змісту листа Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що у Судновій книзі України від 25.02.2013, №019 під порядковим номером 8128 зареєстровано прогулянкове судно «Brig D380» №UA-QRK27252j213, бортовий номер КИВ-6803-К, з двигуном «Suzuki» №03001-986351 потужністю 30 к.с., власник ОСОБА_2.

Слідчий вважає, що з метою недопущення зникнення, втрати, пошкодження, приховування чи перетворення матеріальних обєктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор Струков А.О. вказане клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.

Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено наступне :

Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за № 42017220750000178 від 25 травня 2017 за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог кримінального процесуального кодексу України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2017 року, протоколом огляду, помітки та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.05.2017 року, протоколом обшуку службового кабінету №3, яким користується ОСОБА_2, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

31.05.2017 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КПК України є тяжким та передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

За змістом положень ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на: а) нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; б) майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, зокрема у випадку коли підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно приписів ст. 170 КПК України, спеціальною метою застосування арешту є забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна. Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, які зокрема можуть бути у виді арешту майна.

Відповідно до п. 1 Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року № 223-558/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчі судді зобов'язані, зокрема, перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів, зважати, що обов'язок довести наявність трьох необхідних складових для застосування заходів забезпечення (ч. 3 ст. 132 КПК) покладається на слідчого та/або прокурора.

Відповідно до відомостей, що містяться у електронній декларації за 2016 рік, яка подана ОСОБА_2, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та за відомостями щодо реєстрації транспортних засобів, автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску на праві власності належить дружині ОСОБА_2 - ОСОБА_5, яка набула право власності на вказаний автомобіль 17.04.2013.

Згідно свідоцтва про шлюб серія 1-ВЛ №170362 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 15 вересня 2011 року зареєстрували шлюб.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Тобто, автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску, являється спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Крім того зі змісту листа Державної служби України з безпеки на транспорті встановлено, що у Судновій книзі України від 25.02.2013, №019 під порядковим номером 8128 зареєстровано прогулянкове судно «Brig D380» №UA-QRK27252j213, бортовий номер КИВ-6803-К, з двигуном «Suzuki» №03001-986351 потужністю 30 к.с. за ОСОБА_2

Таким чином, слідчий суддя вважає, що на вищезазначене майно необхідно накласти арешт.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.16, 100, 131, 132, 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, Узагальненням судової практики ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 «Про арешт майна» задовольнити:

накласти арешт на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «RAV4» 2013 року випуску, який являється спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 та прогулянкове судно «Brig D380» №UA-QRK27252j213, бортовий номер КИВ-6803-К, з двигуном «Suzuki» № 03001-986351 потужністю 30 к.с., яке на праві власності належить ОСОБА_2

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя - Семіряд І.В.