Постанова № 67982919, 13.07.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 33/796/1010/2017 Постанова винесена суддею Агафоновим С.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одеса, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою:

АДРЕСА_2

в с т а н о в и в:

Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 320 грн.

Згідно з постановою, ОСОБА_3 11 грудня 2016 року о 20 год. 35 хв. керував автомобілем марки «Hyundaі Tucson», державний номерний знак НОМЕР_1, на 19 км. а/д Е 40, М 06 (Київ - Чоп), з ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження медичного огляду на приладі «Драгер» у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч. 1

ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 просить скасувати постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року, як незаконну та необґрунтовану, а провадження в справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування свого прохання апелянт зазначає, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи не об'єктивно, упереджено та поверхнево, фактично не дослідив обставини справи і безпідставно послався в постанові на визнання ОСОБА_3 своєї вини, а також в порушення ст. 268 КУпАП не вирішив клопотання про виклик в судове засідання для допиту про обставини події правопорушення свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7, при цьому не дослідив відеозапис з нагрудної камери поліцейського, яким повністю спростовується вина ОСОБА_3 у вчиненому.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до приписів ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає, зокрема, відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 266 КУпАП передбачено, що першочергове проведення огляду водія на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції проводиться у присутності двох свідків. І лише у разі незгоди водія на проведення огляду працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або незгоди з результатами такого огляду, останній проводиться в закладах охорони здоров'я.

Аналогічний порядок передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

Крім того, правилами ч. 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Суддя при розгляді справи дотримання поліцейськими зазначених вимог закону під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не перевірив, а його висновки в постанові не відповідають фактичним обставинам провадження.

Так, безпосередньо в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 зазначив, що не згоден з ним.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 пояснив, що 11 грудня

2016 року о 20 год. 35 хв. після зупинки його автомобіля марки «Hyundaі Tucson» з підстав не увімкнутого ближнього світла фар, між ним та працівником поліції відбулася конфліктна ситуація, в результаті чого працівник поліції запропонував йому проїхати в медичний заклад для визначення у нього стану алкогольного сп'яніння. Таку вимогу він вважав незаконною, бо алкогольні напої не вживав, в стані алкогольного сп'яніння не перебував і таких ознак у нього не могло бути, отже відмовився їхати до медичного закладу, в той же час поліцейський не пропонував йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів і такі обставини можуть підтвердити свідки події ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Для перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 судом апеляційної інстанції неодноразово приймалися заходи для виклику в судове засідання свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які в протоколі та окремих поясненнях фактично підтвердили факт відмови ОСОБА_3. від огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також інспектора патрульної поліції ОСОБА_7, яким складався протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та відбиралися пояснення у свідків події.

Проте зазначені свідки до суду не з'явилися.

При цьому, з огляду на зміст письмових пояснень свідків, які викладені на певних бланках і не містять інформації про керування ОСОБА_3 транспортним засобом, конкретні обставини, за яких ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, отже без їх перевірки в судовому засіданні шляхом допиту свідків, враховуючи пояснення ОСОБА_3 про те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, такі письмові докази не можна визнати допустимими, а тому суд їх відкидає.

Крім того, з метою перевірки пояснень ОСОБА_3 безпосередньо в судовому засіданні суду апеляційної інстанції був досліджений відеозапис з нагрудної камери/відеореєстратора поліцейського, на якому зафіксовано лише фрагмент завершення складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3, отже такий доказ не спростовує доводи ОСОБА_3 про те, що поліцейським не було дотримано процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП, виходячи з того, що йому не пропонувався такий огляд на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціального технічного засобу.

За таких обставин, враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини порушника слід тлумачити на його користь, за відсутності в матеріалах провадження жодних даних на підтвердження того, що ОСОБА_3 на місці зупинки транспортного засобу відмовився від усіх видів огляду на стан алкогольного сп'яніння, в тому числі з використанням спеціальних технічних засобів, прихожу до висновку, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 відомості про керування ним 11 грудня 2016 року о 20 год. 35 хв. на 19 км. а/д Е 40, М 06 (Київ - Чоп), автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння та про відмову від огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння, тобто вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються доказами в справі, а відтак і протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не можна визнати доказом вини ОСОБА_3 в розумінні ст. 251 КУпАП.

Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги, вважаю, що доводи апелянта про недотримання суддею місцевого суду вимог, передбачених ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, що призвело до ухвалення незаконного рішення, є слушними, а тому постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року підлягає скасуванню.

Враховуючи, що в справі відсутні допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3. складу цього правопорушення.

За таких обставин, апеляційна скарга захисника ОСОБА_2В в інтересах

ОСОБА_3 підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 березня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік та стягнуто судовий збір - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду м. Києва О.П. Павленко