Ухвала суду № 67979085, 25.07.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №482/160/17 25.07.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря Алексишинця М.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за 12016150000000388

за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_4 та потерпілої ОСОБА_5 на вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року у відношенні

ОСОБА_6 Бесіка Валікоєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1 вересня місяця 21 дня, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

-19 січня 2009 р. вироком Центрального районного суду м. Миколаєва за ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 309, ст. 257 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, звільнився з місць позбавлення волі 23.06.2009 р. за відбуттям покарання,

- обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор Жиганурова А.Н.

потерпіла ОСОБА_5

обвинувачений ОСОБА_6

захисник ОСОБА_4

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року ОСОБА_6 засуджений за ч.2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Постановлено обчислювати строк покарання з моменту приведення вироку до виконання. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього увязнення у період 21.12.2016 р. до 23.12.2016 р. включно із рахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг.

Захисник ОСОБА_4 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_5 просить вирок змінити та призначити ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу.

Захисник ОСОБА_4 вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим та суворим. Посилається на щире каяття ОСОБА_6, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків потерпілій та відсутність до нього претензій з боку потерпілої, позитивну характеристику.

Звертає увагу, що у вироку невірно зазначено, що у ОСОБА_6 на утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей. Наявність на утриманні трьох малолітніх дітей підтверджується довідками та характеристиками, наданими до суду першої інстанції.

Вважає, що враховуючи, необережну форму вини при вчиненні злочину, та поведінку обвинуваченого по відношенню до потерпілої і вчиненого злочину, доцільно призначити ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України.

Потерпіла ОСОБА_5 також вважає вирок надто суворим.

Зазначає, що ОСОБА_6 щиро покаявся у вчиненому злочині, добровільно відшкодував майнові збитки, допоміг у похованні чоловіка, продовжує підтримувати її матеріально та морально, має на утриманні трьох малолітніх дітей. Тому, на її думку, є підстави для застосування ст. 69 КК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

20 грудня 2016 року близько 18.40 год, у темний час доби, в м. Нова Одеса Миколаївської області ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Octavia Tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушуючи вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху України, рухався по проїжджій частині вул. Центральна, з боку вул. Сеславінського у напрямку вул. Рєпіна, зі швидкістю 120 км/год, при дозволеній швидкості руху у населених пунктах 60 км/год.

В районі будинку № 50 по вул. Центральна, водій ОСОБА_6, грубо порушив вимоги пунктів 2.3. «б», 12.1, 12.3, і 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміни, не обрав безпечної швидкості руху свого транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожнім знаком 5.35.1. розділу 33 Правил дорожнього руху України та дорожньою розміткою 1.14.1. розділу 34 Правил дорожнього руху України, по якому рухався пішохід ОСОБА_7, перетинаючи проїжджу частину вулиці Центральна у м. Нова Одеса з права наліво відносно напрямку руху автомобіля, якого водій ОСОБА_6 обєктивно був спроможний виявити, не прийняв мір для зменшення швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, тим самим не надавши останньому дорогу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_7

У результаті цього, пішоходу ОСОБА_7 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток основи черепа, ділянок субарахноїдальних крововиливів, розриву між хребцевого диску з неповним розривом спинного мозку, розриву стінки аорти, перелому кісток тазу, а також пошкодження внутрішніх органів, що супроводжувалися внутрішньочеревним та внутрішньо плевральним крововиливом, від яких потерпілий помер на місці події.

Після наїзду на пішохода ОСОБА_7, водій ОСОБА_6 у порушення пунктів 2.10. «а», «б», «в», «г», «д» і «е» Правил дорожнього руху України, не вжив заходів до негайної зупинки транспортного засобу і залишення на місці пригоди; увімкнення аварійної сигналізації і встановлення знаку аварійної зупинки відповідно до пункту 9.10. Правил дорожнього руху України покинув місце пригоди, продовжуючи рух по вул. Центральна в м. Нова Одеса.

На перехресті з вул. Рєпіна ОСОБА_6 повернув ліворуч та зупинився біля будинку № 13, де залишивши свій автомобіль марки «Skoda Octavia Tour», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, через деякий час повернувся на місце вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди.

Судом першої інстанції ОСОБА_6 визнаний винним у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.

Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілу ОСОБА_5 на підтримку поданих апеляційних скарг, думку прокурора про залишення вироку без змін, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи в її межах, апеляційній суд дійшов наступних висновків.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, і апелянтами не оспорюються.

Призначаючи покарання у виді позбавлення волі, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким, але ж вчинений з необережності, дані особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Також врахована його поведінка після вчинення злочину. Зокрема, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, його активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування витрат на поховання потерпілого ОСОБА_7 враховані як обставини, які помякшують покарання.

Обставини, які обтяжують покарання, не встановлені.

Судом призначено покарання ОСОБА_6 відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, за видом та розміром в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, а саме до позбавлення волі, але без позбавлення права керувати транспортними засобами. Вирок в цій частині прокурором не оскаржується.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого злочину та його тяжких наслідків, колегія суддів не вбачає підстав для помякшення призначеного ОСОБА_6 покарання з застосуванням ст. 69 КК України, про що просить потерпіла.

Разом з тим, апеляційний суд вважає можливим виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання та дійшов висновку про його звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, враховуючи наступне.

Як судом першої інстанції, так і при апеляційному розгляді встановлено, що ОСОБА_6 вчинив злочин з необережності, щиро розкаявся.

Хоча ОСОБА_6 раніше судимий, але з 2009 р. після звільнення з місць позбавлення волі має постійне місце проживання, створив родину та перебуває у шлюбі, має двох малолітніх дітей, 2011 та ІНФОРМАЦІЯ_4, працює.

За місцем проживання ОСОБА_6 характеризується виключно позитивно, про що свідчать його характеристики та клопотання депутата Новоодеської міської ради.

Під час апеляційного розгляду потерпіла пояснила, що претензій до обвинуваченого немає, просила не позбавляти його волі, та взагалі призначити йому більш мяке покарання у виді штрафу. Також пояснила, що після вчинення злочину відразу обвинувачений надав їй матеріальну допомогу та підтримує її як морально, так і матеріально до наступного часу.

З урахуванням наведених даних про особу винного, який характеризується виключно позитивно, тих обставин, що висловлене ним каяття у вчиненому злочині є щирим, що він повністю відшкодував майнову шкоду, а також з огляду на думку потерпілої щодо врахування цих обставин при призначенні покарання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання.

Тому суд апеляційної інстанції вважає, що є достатні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6В від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладення на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Керуючись ст. ст. 404, 407, 408, 409, 424,532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28 березня 2017 року у відношенні ОСОБА_6 Бесіка Валікоєвича - змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 Бесіка Валікоєвича звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 та п.2 ч.2 ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_6 покласти наступні обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В решті зазначений вирок залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку в колегію суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2