Ухвала суду № 67977068, 24.07.2017, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1750/16-ц

Провадження № 2/675/31/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря Беліці М. О.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2 РДА ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5,

представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Фермерського господарства «Денисенко Агро» ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_2 районної державної адміністрації та визнання недійсними укладених договорів оренди земельних ділянок,

в с т а н о в и в :

Заступник прокурора Хмельницької області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання незаконними і скасування розпоряджень ОСОБА_2 районної державної адміністрації та визнання недійсними укладених договорів оренди земельних ділянок, мотивуючи це тим, що за результатами розгляду заяв ОСОБА_4 від 14 липня 2011 року про надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 05 серпня 2011 року № 452/2011-р ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1266,8193 га з метою створення фермерського господарства із земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів Білівської, Двірецької, Завадинецької, Мислятинської, Михнівської, Ріпківської, Сошненської та Тишевицької сільських рад Ізяславського району.

У подальшому розпорядженням ОСОБА_2 районної державної адміністрації від 12 грудня 2011 року № 778/2011-р затверджено розроблений проект землеустрою та передано ОСОБА_4 в оренду земельні ділянки загальною площею 1266,8193 га, які розташовані за межами зазначених населених пунктів.

На підставі вказаного розпорядження 05 березня 2012 року ОСОБА_2 районною державною адміністрацією із ОСОБА_4 укладено 34 договори оренди земельних ділянок загальною площею 1115,5854 га загальною вартістю 15780 тис. грн. Позивач вказує, що зазначені розпорядження ОСОБА_2 районної державної адміністрації прийняті всупереч вимог закону та підлягають скасуванню, а договори оренди земельних ділянок - визнанню недійсними.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 24 липня 2017 року на підставі заяви заступник прокурора Хмельницької області позовні вимоги в частині визнання недійсними 34 договорів оренди земельних ділянок загальною площею 1115,5854 га, укладених 05 березня 2012 року між ОСОБА_2 районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 залишені без розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представники відповідачів ОСОБА_2 РДА ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Фермерського господарства «Денисенко Агро» ОСОБА_6 проти задоволення заявлених вимог заперечували, просили застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, залученого до участі в справі ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 18 квітня 2017 року, у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ст. 205 ч. 1 п. 1 Цивільного Процесуального Кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «субєкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частиною першою статті 122 ЗК передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (частина перша статті 116 ЗК).

За правилами частини першої статті 123 ЗК надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених статтею 122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (частина друга статті 123 ЗК).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (частина третя статті 123 ЗК).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обовязкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина шоста статті 123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (частина десята статті 123 ЗК).

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 ЗК).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина чотирнадцята статті 123 ЗК).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в статті 123 ЗК органи приймають одне з відповідних рішень. Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Відповідач при винесенні спірних розпоряджень здійснював владні управлінські функції, а тому розгляд зазначених позивачем вимог підлягає у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 19 січня 2016 року (справа № 21-3690а15) та у постанові від 11 жовтня 2016 року (справа № 21-1625а16).

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Враховуючи те, що провадження в справі підлягає закриттю, сплачена сума судового збору в частині оплати закритих позовних вимог підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись ст.ст. 205, 209, 210, 212, 213, 214, 215, 293 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В :

Справу за позовом заступника прокурора Хмельницької області до ОСОБА_2 районної державної адміністрації, ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_2 районної державної адміністрації провадженням закрити, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Повернути Прокуратурі Хмельницької області на р/р 35218028002814 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, одержувач Прокуратура Хмельницької області код ЄДРПОУ 02911102, код класифікації видатків з бюджету 2800, судовий збір в розмірі 2756 (дві тисячі сімсот пятдесят шість) грн. 00 коп., який був сплачений 22 липня 2016 року на р/р № 31215206700204, МФО 815013, одержувач коштів УК в ОСОБА_2 районі /Ізяславський район/ 22030101, ЄДРПОУ 37327772, банк отримувача ГУ ДКСУ у Хмельницькій області, згідно платіжного доручення № 1294.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається апеляційному суду Хмельницької області через ОСОБА_2 райсуд протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.

Суддя О. С. Янішевська