Ухвала суду № 67972530, 28.07.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/7984/17

Провадження №1-кс/219/1767/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2017 року слідчий суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., за участю секретаря Троян Л.К., прокурора Медінцева С.Л., слідчого Косаковського С.О., захисника ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Бахмут клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170501500000555 від 25 лютого 2017 року, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вказане клопотання з матеріалами в його обґрунтування надійшло до суду.

Згідно предявленої підозри, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 10 липня 2017 року, в період часу з 17 години 15 хвилин до 17 години 50 хвилин, знаходячись біля будинку № 97, розташованого по вулиці Садова в місті Бахмут Донецької області, у салоні свого автомобіля марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, ідентифікатор ТЗ Y6DNF196E8K976694, державний номер НОМЕР_1, за попередньою домовленістю зустрівся з оперативним покупцем ОСОБА_5 Під час зустрічі, ОСОБА_2, діючи умисно, переслідуючи корисливі цілі, з метою подальшого незаконного збуту психотропної речовини, обіг якої обмежено, метамфетаміну масами 0,0678 г та 0,0196 г, який при невстановлених слідством обставинах останній незаконно придбав, перевозив та зберігав при собі з метою збуту, не маючи відповідного дозволу, ігноруючи вимоги Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», у ході проведення першого етапу оперативної закупки за грошову винагороду в розмірі 500 гривень незаконно збув оперативному покупцю ОСОБА_5 у двох прозорих пакетах з полімерного матеріалу з фіксаторами кристалічну речовину масами 0,0678 г та 0,0196 г, які містять 0,0501 г та 0,0164 г (в перерахунку на суху речовину) психотропну речовину, обіг якої обмежено, метамфетамін. В цей же день, а саме: 10 липня 2017 року, у період часу з 17 години 00 хвилин до 18 години 10 хвилин, співробітниками СКП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області у оперативного покупця ОСОБА_5 в приміщенні кабінету № 2, розташованого в Бахмутському ВП ГУ НП в Донецькій області, було виявлено та вилучено два прозорих пакети з полімерного матеріалу з фіксаторами, що містять кристалічну речовину масами 0,0678 г та 0,0196 г, які містять 0,0501 г та 0,0164 г (в перерахунку на суху речовину), яку ОСОБА_2 незаконно придбав, перевіз, зберігав з метою збуту, а також незаконно збув.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст.307 КК України, тобто незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту психотропних речовин, а також незаконний збут психотропних речовин..

Сторона обвинувачення просила суд вказане клопотання задовольнити з підстав, викладених у клопотанні. При цьому прокурор наголосив, що підозра є обґрунтованою, що підтверджується доданими до клопотання доказами. Також зазначив про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, бо не має міцних соціальних звязків (не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, хоча є молодою і фізично здоровою особою, веде аморальний спосіб життя, вживає наркотичні засоби та психотропні речовини, а також займається збутом психотропних речовин, у звязку з чим спілкується з особами, які вживають наркотичні засоби) та враховуючи вкрай напружену ситуацію в регіоні через проведення антитерористичної операції, з метою уникнення притягання до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та взагалі виїхати за межі України; незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, оскільки з більшістю з них добре знайомий, та з метою заплутування слідства може їх залякувати, тощо, на закупника, від якого, в свою чергу, надійшла заява про обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він боїться за своє життя та здоровя; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, оскільки є особою, яка вживає наркотичні, психотропні речовини та у разі перебування на волі, може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, що підтверджується внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостями по другому етапу оперативної закупівлі, у звязку з чим інші, більш мякі запобіжні заходи, такі як особисте зобовязання, особиста порука, застава та домашній арешт, не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Крім того прокурор просив не визначати розмір застави, оскільки злочин скоєно повторно.

Підозрюваний пояснив, що вину у вчиненому злочині не визнає, просив у задоволені клопотання відмовити та застосувати стосовно нього більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання його батька ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1. Пояснив, що при затриманні до нього не застосовувались заходи фізичного впливу, проте, працівниками поліції було застосовано психологічний тиск, однак, з цього приводу підозрюваний бажає звернутись пізніше особисто до прокуратури зі скаргою та просив слідчого суддю не приймати ніяких заходів з цього приводу. Зазначив, що буде зявлятись за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, наміру переховуватись від слідства не має. Крім того, просив слідчого суддю у разі застосування тримання під вартою, визначити мінімальний розмір застави, передбачений для даної категорії злочинів.

Захисник також заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором, вважав таке клопотання не законним та необґрунтованим, оскільки стороною державного обвинувачення не доведено обґрунтованість підозри та не доведені всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Просив відносно підозрюваного обрати більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту за адресою проживання його батька.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 8 ОСОБА_7 України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з яким ОСОБА_7 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_7 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_7 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_7 України гарантується.

Статтею 21 ОСОБА_7 України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 17 цієї Конвенції говорить про те, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.

Відповідно до статті 7 Загальної декларації прав людини всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Всі люди мають право на рівний захист від якої б то не було дискримінації, що порушує цю Декларацію, і від якого б то не було підбурювання до такої дискримінації.

Статтею 8 цієї Декларації передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Відповідно до вимогст. 2 КПК України,основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно зі ст. 3 Загальної декларації прав людини,ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Крім того, не допускається застосування найбільш суворого запобіжного заходу лише з мотиву тяжкості вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення.

Відповідно до статей 8, 9, 12 КПК України кримінальне провадження повинно здійснюватися з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави і цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду відповідно до якої той, хто без законних підстав позбавлений свободи має бути негайно звільнений.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, доведена прокурором з посиланням на вже зібрані докази та матеріали кримінального провадження, а саме, зокрема: протоколом огляд покупця від 10 липня 2017 року; протоколом огляду та вилучення грошових купюр, призначених для проведення оперативної закупівлі від 10 липня 2017 року; протоколом добровільної видачі, вилучення та огляду придбаного товару від 10 липня 2017 року; протоколами допиту свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9; висновком експерта № 1/8.6/2277 від 14 липня 2017 року; протоколом обшуку від 20 липня 2017 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

20 липня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, а також незаконному збуті психотропних речовин.

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років. Зазначена обставина свідчить про неможливість запобігання тим ризикам, що підозрюваний ОСОБА_2 з метою уникнути покарання, повязаного з позбавленням волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/чи суду, тому що суворість покарання за кримінальне правопорушення, наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнаними як менш небезпечними ніж покарання і процедура виконання покарання, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, скоїти інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, а застосування більш мяких запобіжних заходів не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків.

Вислухавши учасників процесу, перевіривши надані суду докази, слідчий суддя, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, час і місце скоєння злочину, приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню, оскільки прокурор довів слідчому судді обґрунтованість підозри у скоєнні кримінального правопорушення та те, що інші більш мякі міри запобіжного заходу, не можуть відкинути ризики, вказані у статті 177 КПК України, та забезпечити належну поведінку підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, 20 липня 2017 року, тобто строк досудового розслідування спливає 20 вересня 2017 року. Крім того, як сторона обвинувачення, так і сторона захисту, не заперечували та не оспорювали той факт, що ОСОБА_2 було затримано 20 липня 2017 року о 09 годині 00 хвилин, тобто, строк тримання під вартою слід рахувати з 20 липня 2017 року. У звязку з наведеним, слідчий суддя вважає за необхідне встановити запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, починаючи з 20 липня 2017 року по 17 вересня 2017 року включно.

Також, виконуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за обовязок визначити розмір застави у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 134720 гривень, при внесенні якої підозрюваного, що перебуває під вартою, належить, відповідно до статті 202 частини 4 КПК України, звільнити з під варти і повідомити вказаних у статті осіб, з розясненням умов дії запобіжного заходу у вигляді застави, згідно КПК України. При цьому слідчим суддею не приймається думка прокурора щодо неможливості визначення розміру застави у даному випадку через скоєння підозрюваним повторного злочину, оскільки ці доводи не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Оскільки при обговорені обрання запобіжного заходу у вигляді застави прокурор довів суду наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, то суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного з моменту настання дії застави зобовязання: 1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик; 2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 194, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Задовольнити клопотання старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3, яке погоджене прокурором Артемівської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120170501500000555 від 25 лютого 2017 року, відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

Обрати запобіжний захід відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України (Донецька область, м. Бахмут, вул. Ціолковського, буд. 4) строком на 60 (шістдесят) днів з 20 липня 2017 року по 17 вересня 2017 року включно.

Строк дії ухвали по 17 вересня 2017 року включно.

У разі внесення визначеної судом застави на розрахунковий рахунок 37311047011792, отримувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, банк отримувача Держказначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26288796, у розмірі 13720 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять) гривень, начальнику Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)» Південно-східного межрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України виконати вимоги ч. 4 ст. 202 КПК України і у разі відсутності іншого судового рішення, яке набрало законної сили, і прямо передбачає тримання підозрюваного під вартою звільнити ОСОБА_2 з під варти, розяснивши письмово усі дії застави відповідно до КПК України, повідомити вказаних в статті осіб. Контроль покласти на прокурора.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 на протязі 2 (двох) місяців з внесення застави наступні зобовязання:

1) прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду, для проведення слідчих дій, а в разі неможливості зявитися з поважних причин завчасно повідомити про це посадову особу або орган, який здійснив виклик;

2) не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання, перебування та роботи.

Строк дії застави визначити до двох місяців з часу настання її дії.

Виконання ухвали в частині прийняття на зберігання паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну покласти на старшого слідчого Бахмутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_3, а контроль на прокурора.

Резолютивна частина ухвали оголошена 21 липня 2017 року.

Оголошення повного тексту даної ухвали відбулось у приміщенні Артемівського міськрайонного суду Донецької області 25 липня 2017 року о 15 годині 30 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена протягом пяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Донецької області прокурором, підозрюваним, захисником.

Слідчий суддя О.С.Конопленко