Рішення № 67968267, 25.07.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/1393/16-ц Головуючий у І інстанції Коваленко К. В.Провадження № 22-ц/780/3735/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 25.07.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

25 липня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Журби С.О., Сержанюка А.С.,

за участю секретаря Вергелес О.А.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» на рішення Баришівського районного суду Київської області від31 травня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся до суду з позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 549,34 доларів по відсотках за строк з 02 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2016 року, 6068 грн. 81 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року, 4402 грн. 40 коп. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року та 379 грн. 83 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті в сумі 30 000 доларів США, а останній зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 25 травня 2014 року та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних. Рішенням суду від 04 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вказаним договором в розмірі 1039,99 доларів США, що еквівалентно 13 467 грн. Однак, відповідач не виконав в повному обсязі вказане рішення суду.

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив розірвати договір про надання споживчого кредиту № 11160063000 від 25 травня 2007 року, укладений між ним та ПАТ «Укрсиббанк».

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що він має право на односторонню вимогу про розірвання договору у разі істотної зміни обставин. На даний час відповідач офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дитину. Відповідач не має змоги платити суми, передбачені договором.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від31 травня 2017 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №1116006300 від 25 травня 2007 року в розмірі 24856 грн. 04 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено. Розірвано договір про надання споживчого кредиту №1116006300 від 25 травня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ «УкрСиббанк» з дати винесення судом даного рішення, тобто з 31 травня 2017 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить змінити резолютивну частину рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права, зазначивши її в редакції, в якій просив позивач; рішення суду в частині зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув заборгованість в гривні, оскільки кошти надавалися в іноземній валюті. Що стосується зустрічного позову, відповідач підписав договір та ознайомився з умовами кредитування, в тому числі з вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, методикою, яка використовується банком. Право позичальника позивачем не порушено.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 25 травня 2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11160063000, згідно умов якого банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в іноземній валюті в сумі 30 000 доларів США, а відповідач зобовязався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 25 травня 2014 року та сплачувати протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, проценти за користування кредитом у розмірі 13 % річних.

Рішенням Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за вказаним договором в розмірі 1039,99 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01 жовтня 2014 року становить 13 467 грн. та судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп., а всього 13 710 грн. 60 коп.

Згідно постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Баришівського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 18 квітня 2016 року боржником погашено борг у сумі 13710 грн. 60 коп. згідно платіжних доручень № 72 від 09 березня 2016 року та № 149 від 06 квітня 2016 року.

Ухвалюючи рішення про задоволення первісного та зустрічного позову, суд першої інстанції керувався вимогами статей 525, 526, 536, 610, 652, 1048 ЦК України.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обовязковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо в зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобовязаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частини перша та третя статті 533 ЦК України).

Якщо в кредитному договорі виконання зобовязання визначено у вигляді грошового еквіваленту в іноземній валюті (стаття 533 ЦК України), то за наявності хоча б в однієї зі сторін зобовязання (у банку-отримувача або в ініціатора платежу) індивідуальної або генеральної ліцензії на використання іноземної валюти на території України (стаття 5 Декрету), суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 10 лютого 2016 року (справа № 6-1680цс15).

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Судом встановлено, що банк, маючи ліцензію на видачу кредиту в іноземній валюті, надав позичальнику кошти у розмірі 30 000 доларів США, а тому має право на стягнення заборгованості у валюті, в якій надавалися кошти. Враховуючи зазначене, на користь банку заборгованість по відсотках підлягає стягненню в іноземній валюті , а саме у розмірі 549,34 доларів США.

В іншій частині рішення суду про задоволення первісного позову відповідачем не оскаржувалося, а відтак, в цій частині апеляційним судом не переглядається.

Що стосується зустрічного позову про розірвання договору, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом ОСОБА_2 вказує на те, що має місце істотна зміна обставин, оскільки на даний час відповідач офіційно не працює та має на утриманні неповнолітню дитину. Відповідач не має змоги платити суми, передбачені договором. У звязку з цим, відповідач має право на односторонню вимогу про розірвання договору.

Однак, відповідно до вимог ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Таким чином, право у сторони договору на односторонню відмову від зобовязання виникає внаслідок порушення іншою стороною зобовязання. Проте, з матеріалів справи не вбачається порушення ПАТ «Укрсиббанк» своїх зобовязань за кредитним договором.

Згідно вимог ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Предявляючи зустрічний позов, відповідач не надав доказів того, що мала місце наявність одночасно умов, передбачених у ст. 652 ЦК України, які стали б підставою для розірвання договору.

Розриваючи кредитний договір, суд першої інстанції на зазначене увагу не звернув та прийшов до помилкового висновку про задоволення позову ОСОБА_2

Відповідач зазначає, що у разі не розірвання договору, банк безкінечно буде звертатися до суду та нараховувати штрафні санкції та відсотки. Однак, такі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки згідно вимог ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Отже, у разі належного виконання відповідачем умов кредитного договору нарахування відсотків, неустойки, штрафних санкцій припиняється.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині первісного позову та скасуванню в частині зустрічного позову через порушення норм матеріального права, невідповідність висновків обставинам справи.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційна скарга позивача підлягає до задоволення, сплачений ПАТ «Укрсиббанк» при її подачі судовий збір у сумі 2 122 грн. 13 коп. підлягає стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» задовольнити.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від31 травня 2017 року в частині первісного позову Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», місце знаходження проспект Московський, 60, м. Харків, ЄДРПОУ 09807750, заборгованість по відсотках за період з 02 жовтня 2014 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 549 (пятсот сорок девять доларів), 34 центи, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 6068 (шість тисяч шістдесят вісім гривень), 81 копійка, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 01 листопада 2015 року по 31 жовтня 2016 року у розмірі 4402 (чотири тисячі чотириста дві гривні), 40 копійок, 3% річних у розмірі 379 (триста сімдесят девять гривень), 83 копійки та судовий збір у розмірі 2 122 (дві тисячі сто двадцять дві гривні), 13 копійок.

Рішення Баришівського районного суду Київської області від31 травня 2017 року в частині зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про розірвання кредитного договору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк» про розірвання кредитного договору відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Журба С.О.

ОСОБА_4