Постанова № 67965348, 19.07.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8579/17

Провадження № 2-а/161/758/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

01.06.2017 позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 22.05.2017 відносно нього, як генерального директора ТОВ «Луцькагротех» інспектором з контролю за використанням та охороною земель ГУДГК у Волинській області винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття підприємством земельної ділянки державної власності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки земельною ділянкою товариство користується на підставі укладеного договору оренди землі та додатку до нього. Земельна ділянка використовується за призначенням і з дозволу органу самоврядування. Окрім того, відповідач не наділений повноваженнями щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

А тому, просить суд визнати дії відповідача щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення неправомірними; скасувати постанову № 000009 від 22.05.2017 про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові. Просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги адміністративного позову не визнала, заперечувала щодо їх задоволення з підстав викладених в письмових запереченнях (а.с.16-20). В задоволенні позову просила відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому відповідно до ч.1 цієї ж статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Положеннями ст.93 ЗК України передбачено право оренди земельної ділянки, тобто засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

З пояснень представника позивача та матеріалів справи судом встановлено, що 08.01.2014 між ТзОВ «Луцькагротех» в особі директора ОСОБА_4 та Хорлупівською сільською радою в особі сільського голови ОСОБА_6 був укладений типовий договір оренди земельної ділянки, площею 45 га, у тому числі рілля (резерв), розташованої в с. Хорлупи (за межами населеного пункту (а.с. 3).

Згідно п.1.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного виробництва. Договір був укладений строком на 1 рік.

На підставі додаткової угоди до типового договору оренди (а.с. 6) строк дії договору було встановлено до 31.12.2016. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмового орендодавця про намір продовжити його дію.

В судовому засіданні встановлено, що до 01.01.2017 ТзОВ «Луцькагротех» використовував земельну ділянку площею 45 га в с. Хорлупи на підставі типового договору оренди та додаткової угоди до нього, які закінчили свою дію 31.12.2016.

Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених ч.8 цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою КМУ №15 від 14.01.2015, передбачено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується КМУ через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відповідно до даного Положення, одним із повноважень інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель є право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

18.05.2017 Управлінням з контролю за використанням та охороною земель за зверненням Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району було проведено перевірку дотримання законодавства з використання земель державної власності. Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за обєктом земельної ділянки від 18.05.2017 №000040 встановлено факт розорювання та посіву сільськогосподарських культур земельної ділянки площею 44,2828 га державної власності на території Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району, що здійснено ТзОВ «Луцькагротех» в особі гендиректора ОСОБА_4 Рішень та розпоряджень щодо надання даної земельної ділянки, кадастровий номер 0721888000:02:000:2379 не приймалось. Тому, дана земельна ділянка вважається само зайнятою.

Перевірка проводилась з участю позивача ОСОБА_4

18.05.2017 головним спеціалістом державним інспектором управління з контролю за використанням та охороною земель ГУДГК у Волинській області ОСОБА_7 щодо генерального директора ТзОВ «Луцькагротех» ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000013, яким встановлено, що в звязку з самовільним зайняттям земельної ділянки державної власності, ним було порушено ст.ст.125, 126 ЗК України.

Пунктом «б» ч.1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 53-1 КУпАП вказано, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою заступника головного державного інспектора контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_5 № 000009 від 22.05.2017 про накладення адміністративного стягнення, ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.(а.с. 9). В постанові вказано, що ОСОБА_4 порушив вимоги ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України, а саме: самовільно зайняв земельну ділянку державної власності площею 44,2828 га на території Хорлупівської сільської ради Ківерцівського району. Також, відповідач дійшов висновку, що позивачем заподіяну матеріальну шкоду внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у сумі 59493,28 грн.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний, в тому числі, зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, обовязковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

На час проведення перевірки, документів, які б надавали право на використання ТзОВ «Луцькагротех» земель державної власності ОСОБА_4 не надав і такі документи відсутні.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності використання земельної ділянки з 01.01.2017, головний державний інспектор контролю за використанням та охороною земель відповідно до вимог закону був наділений повноваженнями на винесення постанови про накладення адміністративного стягнення а тому із врахуванням встановлених обставин, а тому, вимоги позову про скасування постанови є безпідставними та необґрунтованими і до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 69, 70, 71, 159, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до заступника головного державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_5 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня оголошення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій