Постанова № 6796502, 10.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

1

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2009 р. м.Полтава Справа № 2а-23586/09/1670

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Л.О. Єресько,

при секретарі В.А. Магді ,

за участю:

представника позивача: Єгорової О.В.,

представників відповідача: Шичкіної М.Г., Гриценко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072310/0 від 30.12.2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3728148 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 1868 210 грн. та за штрафними санкціями 1859 938 грн. 50 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновок акту перевірки від 23.12.2008 року № 2567/23-8/32142059 про заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1868210 грн., у тому числі за грудень 2007 року на 1852466 грн., зроблено без врахування того, що позивачем на дату складання акту перевірки надано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, в якій виправлено помилку за грудень 2007 року, і задекларовано збільшення податкового зобовязання з ПДВ на 1850000 грн., а також 09.12.2008 року платіжним дорученням № 59 перераховано до державного бюджету штрафну санкцію в розмірі 92500 грн., таким чином використано право самостійно виправляти помилки у показниках раніше поданої декларації у порядку, передбаченому п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, вказував на порушення під час перевірки Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки директору ТОВ «Фарфор Полтавщини» не було направлено запрошення на проведення перевірки, а тільки лист № 32253/10/23-845 про надання інформації, запрошення на підписання акту перевірки від 23.12.2008 року направлено 10.12.2008 року за № 32252/10/23-845. Зазначав також, що директор ТОВ «Фарфор» ОСОБА_4 у період з 26.11.2008 року по 29.12.2008 року знаходилася на стаціонарному лікуванні у 1-й міській лікарні м. Полтави, тому не могла надати на запит ДПІ у м. Полтаві документи, які стосувалися господарської діяльності товариства, а також надати заперечення на акт перевірки.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову, просили відмовити у його задоволенні.

У запереченнях відповідач посилався на те, що невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року проведено на виконання постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві від 27.11.2008 року згідно з вимогами п. 1 ст. 11, п. 5 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п. 2.4. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між структурними підрозділами ОДПС України при організації документальних перевірок юридичних осіб, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 року № 355. В ході перевірки було встановлено, що в грудні 2007 року ТОВ «Фарфор Полтавщини» реалізовано об'єкти нерухомого майна ПП ОСОБА_5 на суму 11110000 грн., які надійшли на розрахунковий рахунок товариства, що підтверджується випискою Полтавського ГРУ Приватбанку, отриманою на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави. При цьому службовими особами ТОВ «Фарфор Полтавщини» у податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року (вх.. 245623 від 21.01.2008 року) не відображено операцію з реалізації нерухомого майна та податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 1851666,66 грн. Акт перевірки від 23.12.2008 року № 2567 направлено ТОВ «Фарфор» поштою, але повернуто у зв'язку з неможливістю вручення. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0001072310/0 від 30.12.2008 року, яке за неможливістю вручення було розміщено на дошці податкових оголошень.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 10.12.2008 року по 23.12.2008 року старшим державним податковим ревізором - інспектором Державної податкової інспекції в м. Полтаві Чичою Г.М. та головним державним податковим ревізором інспектором Шичкіною М.Г. проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

Перевірку проведено згідно постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві Вороновської Ю.А. від 27.11.2008 року про призначення позапланової комплексної документальної перевірки ТОВ «Фарфор Полтавщини», прийнятої в ході розгляду кримінальної справи № 08710052.

За результатами перевірки було складено акт від 23.12.2008 р. № 2567/23-8/32142059, в якому відображено порушення позивачем пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, на загальну суму 1868210 грн., в тому числі:

- січень 2007 року на суму 1599 грн.;

- лютий 2007 року на суму 2534 грн.;

- березень 2007 року на суму 1646 грн.;

- квітень 2007 року на суму 1163 грн.;

- травень 2007 року на суму 946 грн.;

- червень 2007 року на суму 1933 грн.;

- липень 2007 року на суму 2153 грн.;

- серпень 2007 року на суму 834 грн.;

- вересень 2007 року на суму 834 грн.;

- жовтень 2007 року на суму 1245 грн.;

- листопад 2007 року на суму 857 грн.;

- грудень 2007 року на суму 1852466 грн.

За висновками перевірки дані порушення виникли у зв'язку з невідображенням позивачем у декларації з ПДВ за грудень 2007 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1851666, 66 грн., яке виникло внаслідок надходження на розрахунковий рахунок позивача коштів в сумі 11110000 грн. згідно договору купівлі-продажу нежитлових споруд у м. Полтаві АДРЕСА_1, реалізованих ОСОБА_5, а також внаслідок включення у періоді з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року до податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених податковими накладними.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення рішення від 30.12.2008 року № 0001072310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 3728148 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 1868 210 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1859 938 грн. 50 коп.

Позивач не згоден із вказаним податковим повідомленням - рішенням, у зв'язку з чим просить суд визнати його нечинним та скасувати.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям Державної податкової інспекції у м. Полтаві під час проведення невиїзної документальної перевірки позивача, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно абз. 3 п. 1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Пунктом 2.3.Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27.05.2008 року № 355 (надалі Методичні рекомендації), передбачено, що невиїзні документальні перевірки можуть проводитися посадовими особами органу ДПС з письмового дозволу керівника (заступника керівника) органу ДПС про проведення перевірки за наявності, зокрема, таких обставин: у разі надходження до органу ДПС у встановленому порядку інформації та даних, що свідчать про окремі порушення платником податків податкового законодавства, та надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження, достатніх для проведення перевірки, на обов'язковий письмовий запит органу ДПС; в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п. 2.4. Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), документів, наданих платником податків або отриманих від контролюючих, правоохоронних та інших органів державної влади, а також інших відомостей, отриманих у встановленому законодавством порядку .

Судом встановлено, що невиїзну документальну перевірку позивача проведено на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Полтаві від 27.11.2008 року про призначення позапланової комплексної документальної перевірки ТОВ «Фарфор Полтавщини» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, прийнятої в ході розгляду кримінальної справи № 08710052.

На запит Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 10.12.2008 року № 32253/10/23-845 про надання письмових пояснень та документів з питань фінансово-господарських відносин з ВАТ «Полтавафарфор» директором ТОВ «Фарфор Полтавщини» ОСОБА_4 надано 10.12.2008 року письмове пояснення, в якому зазначено, що договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, первинні бухгалтерські документи щодо взаєморозрахунків між ВАТ «Полтавафарфор» та ТОВ «Фарфор Полтавщини», а також щодо оформлення реалізації нежитлових будівель за адресою м. Полтава, АДРЕСА_1, не можуть бути надані, оскільки відсутні у підприємства. Крім того, вказано, що відсутні у підприємства також податкові накладні за період з липня 2002 року по 30.10.2008 року.

Згідно запиту Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 10.12.2008 року № 13491/9/23845 про надання для ознайомлення матеріалів кримінальної справи № 08710052, порушеної проти посадових осіб ВАТ «Полтавафарфор», старшим слідчим прокуратури м. Полтави 10.12.2008 року направлено матеріали зазначеної кримінальної справи до податкової інспекції для проведення перевірки.

За таких обставин, 10.12.2008 року заступником начальника відділу Державної податкової інспекції у м. Полтаві ОСОБА_8 складено доповідну записку про надання дозволу на проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Фарфор Полтавщини» на імя начальника Державної податкової інспекції у м. Полтаві, яким погоджено проведення перевірки, про що здійснено відповідну відмітку на доповідній записці.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документальну невиїзну перевірку позивача ОСОБА_9 податковою інспекцією у м. Полтаві проведено на підставі та в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Відповідно до п. 2.4. Методичних рекомендацій за наслідками невиїзної документальної перевірки складається акт (довідка) перевірки. Платник податків у визначені у порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок (встановленому ДПА України відповідно для платників податків - юридичних та фізичних осіб) строки запрошується для ознайомлення та підписання акта (довідки) про результати невиїзної документальної перевірки письмовим повідомленням про запрошення , що направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення платнику податків (вручається під розписку).

Згідно п. 4.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.

Пунктом 4.3. Порядку передбачено, що підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Як встановлено судом, позивачу було направлено запрошення від 10.12.2008 року за вих. № 32252/10/23-845 з'явитися для підписання акту перевірки на 23.12.2008 року (за формою згідно додатку 7 до Методичних рекомендацій), яке отримано позивачем 18.12.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Посилання позивача на те, що направлення відповідачем 10.12.2008 року запрошення на підписання акту перевірки від 23.12.2008 року свідчить про те, що акт було складено до проведення перевірки, суд вважає необґрунтованим, оскільки у запрошенні не зазначено дату акту перевірки, натомість визначено дату, коли позивачу необхідно зявитися для підписання акту перевірки, а саме, 23.12.2008 року. Крім того, запрошення направлено позивачу з дотриманням вимог Методичних рекомендацій та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Доводи позивача про те, що йому не направлено запрошення на проведення перевірки, суд не бере до уваги, оскільки згідно п. 2.4. Методичних рекомендацій невиїзна документальна перевірка може бути проведена у присутності платника податків, натомість обовязок органу державної податкової служби направляти запрошення на проведення перевірки чинним законодавством не встановлено.

Знаходження директора ТОВ «Фарфор» ОСОБА_4 у період з 26.11.2008 року по 29.12.2008 року на стаціонарному лікуванні у 1-й міській лікарні м. Полтави, на що посилається позивач, також не може бути підставою для висновку про незаконність проведення документальної перевірки товариства з 10.12.2008 року по 23.12.2008 року, оскільки 10.12.2008 року нею надано письмове пояснення Державній податковій інспекції у м. Полтаві про неможливість надання на перевірку первинних та інших документів у звязку з їх відсутністю у товариства, у звязку з цим факт її перебування на лікуванні не вплинув на встановлення перевіркою порушень податкового законодавства на підставі інших документів.

Відповідно до п. 4.9. Порядку оформлення перевірок, п. 2.5. Методичних рекомендацій у разі неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на письмове запрошення працівником підрозділу органу ДПС, який був визначений відповідальним за її проведення, складається акт щодо неявки платника податків (посадових осіб платника податків) на запрошення органу ДПС.

На підставі зазначеного положення, у зв'язку з неявкою представника ТОВ «Фарфор Полтавщини» для підписання акту перевірки, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві складено акт № 89 від 23.12.2008 року про неявку платника податків для ознайомлення та підписання акту про результати невиїзної документальної перевірки № 2567/23-8/32142059 від 23.12.2008 року.

Акт перевірки направлено позивачу поштою, разом з тим, поштове відправлення не вручено через відсутність адресата. З огляду на це, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Полтаві складено акт № 90 від 23.12.2008 року про неможливість вручення акту перевірки.

Примірник акту перевірки отримано директором ТОВ «Фарфор Полтавщини» ОСОБА_4 24.12.2008 року, що підтверджується її підписом на примірнику акту, який залишився в органі державної податкової служби. Тому посилання позивача на те, що його було позбавлено можливості надати заперечення на акт перевірки є необґрунтованими.

Відповідно до п. 2.7. Методичних рекомендацій у разі встановлення за результатами невиїзної документальної перевірки порушень законодавства за розглядом матеріалів перевірки приймаються та надсилаються платнику податків податкові повідомлення-рішення за формою згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253.

Надаючи оцінку прийнятому за результатами невиїзної документальної перевірки податковому повідомленню-рішенню від 30.12.2008 року № 0001072310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 3728148 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 1868 210 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1859 938 грн. 50 коп., суд виходить з наступного.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі Закон України «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Пунктом 4.1. ст. 4 Закону визначено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості , визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг) , що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

На підставі виписки Полтавської філії ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» про рух грошових коштів по банківським рахункам ТОВ «Фарфор Полтавщини» № 26001419887001, № 26067419887001 за період з 04.10.2002 р. по 01.09.2008 року, вилученої на підставі постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2008 року, платіжного доручення № 275784 від 21.12.2007 року, договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 перевіркою було встановлено, що 21.12.2007 року ПП Мартенс було перераховано ТОВ «Фарфор Полтавщини» 11110000 грн. (в тому числі ПДВ 1851666,66 грн.) за придбання нерухомого майна згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року, натомість позивачем не відображено у декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року відповідне податкове зобовязання, у звязку з чим констатовано його заниження на суму 1851667 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» та ОСОБА_11 від імені ОСОБА_5 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу, за яким ТОВ «Фарфор Полтавщини» зобовязується передати у власність ОСОБА_5 нежитлові будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Полтава, АДРЕСА_1, а ОСОБА_5 зобов'язується прийняти їх та сплатити певну грошову суму, а саме, 11110000 грн.

27.12.2007 року право власності на будівлі зареєстровано за ОСОБА_5, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17240769 від 27.12.2007 року, наданим Полтавським бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор»,

З виписки Полтавської філії ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк» про рух грошових коштів по банківському рахунку ТОВ «Фарфор Полтавщини», платіжного доручення № 275784 від 21.12.2007 року, вбачається, що 21.12.2007 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 на рахунок ТОВ «Фарфор Полтавщини» № 26001419887001 перераховано грошові кошти в сумі 11110000 грн. (в т.ч. ПДВ 1851666,66 грн.) за придбання нерухомості згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2007 року.

Таким чином, з огляду на пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» 21.12.2007 року у позивача виникло податкове зобовязання з ПДВ в сумі 1851666,66 грн., яке підлягало включенню до податкової звітності з ПДВ за грудень 2007 року.

В акті перевірки встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за грудень 2007 року, поданій Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві 21.01.2008 року (вх. № 245623), відображено податкове зобовязання в сумі 1224 грн.

Отже, в порушення вимог Закону України «Про ПДВ» позивачем не було відображено у податковій звітності зобовязання з ПДВ в розмірі 1 851666,66 грн., у звязку з чим висновок відповідача в акті перевірки про заниження податкового зобов'язання на вказану суму є обґрунтованим.

Посилання позивача на те, що ним використано право самостійно виправляти помилки у показниках раніше поданої декларації у порядку, передбаченому п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», і на дату складання акту перевірки надано декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, в якій виправлено помилку за грудень 2007 року, а саме, задекларовано збільшення податкового зобовязання з ПДВ на 1850000 грн., а також 09.12.2008 року платіжним дорученням № 59 перераховано до державного бюджету штрафну санкцію в розмірі 92500 грн., суд не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до п.5.1. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (далі Закон України № 2181) якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно п. 17.2. ст. 17 Закону України № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку ,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період , збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

З огляду на викладене положення вбачається, що у разі виявлення заниження податкового зобовязання платник податків зобовязаний відобразити виправлення помилки у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період. Виправлення помилки, що призвела до заниження податкового зобовязання, виявленої не в наступному податковому періоді після подання декларації, що містила таку помилку, а в інших майбутніх звітних періодах, може бути здійснено лише шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що позивачем 12.12.2008 року було подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, в якому виправлено помилку за грудень 2007 року, а саме, здійснено коригування податкового зобовязання шляхом його збільшення на суму 1850000 грн., додано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, в якому зазначено підставу коригування не включення зобов'язань з продажу майнового комплексу згідно податкової накладної від 31.12.2007 року № 191, виданої ОСОБА_5 Платіжним дорученням № 59 від 09.12.2008 року позивачем перераховано до державного бюджету штрафну санкцію в розмірі 92500 грн. (1850000 грн. х 5 %).

Оскільки позивачем здійснено виправлення помилки за грудень 2007 року у складі декларації за листопад 2008 року замість подання уточнюючого розрахунку у звязку з виправленням помилки, яку виявлено не в наступному звітному періоді, вимоги п. 17.2. ст. 17 Закону України № 2181 не дотримано. Крім того, податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року позивачем подано 12.12.2008 року , натомість документальну перевірку розпочато 10.12.2008 року , тому посилання позивача на самостійне виправлення помилки до початку перевірки є необґрунтованим і для застосування положень п. 17.2. ст. 17 Закону України № 2181 відсутні підстави.

В акті перевірки від 23.12.2008 року № 2567/23-8/32142059 констатовано також порушення позивачем пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ», а саме, завищення задекларованих показників сум податкового кредиту на 140329 грн., зокрема, за періоди: січень 2007 року 1599 грн., лютий 2007 року 3501 грн., березень 2007 року 37629 грн., квітень 2007 року 1163 грн., травень 2007 року 946 грн., червень 2007 року 1933 грн., липень 2007 року - 2153 грн., серпень 2007 року 834 грн., вересень 2007 року 834 грн., жовтень 2007 року 1245 грн., листопад 2007 року 1937 грн., грудень 2007 року 799 грн., а також за березень 2007 року 85756 грн. (згідно коригування позивачем сум податку на додану вартість).

Вказаний висновок перевірючими зроблено у звязку з відсутністю податкових накладних на підтвердження сум ПДВ, включених до податкового кредиту, що підтверджено директором ТОВ «Фарфор Полтавщини» ОСОБА_4 листом від 10.12.2007 року.

Пунктом 1.7 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку , який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Беручи до уваги викладене, висновок відповідача про завищення сум податкового кредиту позивачем зроблено на підставі положень Закону України «Про ПДВ».

В ході судового розгляду позивачем надано суду податкову накладну від 25.11.2008 року № 2н, видану Товариством з обмеженою відповідальністю «МВВ Інструментс» на підтвердження оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» маркетингових послуг, розробки концептуального розвитку підприємства, комісійної винагороди на загальну суму 10368000 грн., в тому числі ПДВ 1728000 грн., а також договір доручення № 5 від 20.11.2007 року між ТОВ «МВВ Інструментс» (повірений) та ТОВ «Фарфор Полтавщини» (довіритель) про здійснення маркетингових досліджень, договір № 1-08 від 15.01.2008 року між ТОВ «Технологічно-проектні системи» та ТОВ «МВВ Інструментс» про виконання робіт (проведення маркетингових досліджень в галузі постачальників обладнання для виготовлення мінеральної вати та ін..), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.11.2008 року про надання послуг з розробки концептуального проекту розвитку підприємства. Зазначені документи надано позивачем на підтвердження правомірності включення у складі податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 року (в якій здійснено виправлення помилки за грудень 2007 року) до податкового кредиту суми ПДВ 1728000 грн.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем не доведено, що витрати в сумі 10368000 грн., в тому числі ПДВ 1728000 грн., на оплату маркетингових послуг, розробки концептуального розвитку підприємства, комісійної винагороди здійснено в межах господарської діяльності товариства або з метою їх подальшого використання у господарській діяльності, у звязку з чим включення їх до податкового кредиту за листопад 2008 року не відповідало вимогам Закону України «Про ПДВ».

Враховуючи вищевикладене, висновок в акті перевірки від 23.12.2008 р. № 2567/23-8/32142059 про порушення позивачем пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого занижено суму податку на додану вартість, на загальну суму 1868210 грн., зроблено на підставі вимог чинного законодавства, обґрунтовано, з урахуванням обставин, встановлених під час перевірки.

Відповідно до п. б. пп. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України № 2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.6. п. 17.1. ст.17 Закону України № 2181 17.1.6. У разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги наявний у справі розрахунок штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що податкове податкове повідомлення рішення від 30.12.2008 року № 0001072310/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 3728148 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 1868 210 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1859 938 грн. 50 коп. винесено відповідачем обгрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які були встановлені під час перевірки, неупереджено та своєчасно.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-XII, пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3., 17.1.6, п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарфор Полтавщини» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001072310/0 від 30.12.2008 року відмовити.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 16 листопада 2009 року.

Суддя Л.О. Єресько