Постанова № 6796500, 05.11.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 р. м.Полтава Справа № 2а-11436/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Л.О. Єресько,

при секретарі М.В. Бредун,

за участю:

представників відповідача: Чалої О.Д., Ільїної О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Світагротрейд» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

02 грудня 2008 р. Приватне підприємство «Світагротрейд» (надалі - позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (надалі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001252301/0 від 17.04.2008 року, № 0001252301/1 від 27.06.2008 року, № 0001252301/2 від 10.09.2008 року, № 0001252301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3339485,80 грн.; податкових повідомлень-рішень № 0001262301/0 від 17.04.2008 року, № 0001262301/1 від 27.06.2008 року, № 0001262301/2 від 10.09.2008 року, № 0001262301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2151387 грн., податкових повідомлень-рішень № 0002412301/2 від 10.09.2008 року, № 0002412301/3 від 01.12.2008 року, якими збільшено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість на 442297 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що висновки відповідача в акті виїзної планової перевірки № 778/23-1/31035206 від 14.04.2008 року, за результатами якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, про порушення позивачем п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими. Вказував, що факт заниження скоригованого валового доходу за ІІІ квартал 2007 року на суму 4422970 грн. внаслідок того, що ним за період з 01.06.2007 року по 01.10.2007 року перераховано ПП «Агрояр» як авансові платежі за с/г продукцію 5969433,30 грн., а отримано, як повернення авансу або оплати за с/г продукцію 11187000 грн., встановлено перевіркою без врахування рахунку позивача 311/2 «Кредити банків», на якому також відображалося перерахування коштів ПП «Агрояр» авансових внесків. Зазначав, що факт зайвого віднесення до складу скоригованих валових витрат коштів, сплачених за отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», на суму 2748323 грн., встановлено перевіряючими субєктивно, оскільки вказані інформаційно-консультаційні послуги використовувалися позивачем для пошуку потенційних продавців сільськогосподарської продукції та подальшого проведення переговорів про можливість укладення договорів купівлі-продажу відповідних зернових культур, факт надання таких послуг підтверджується актами приймання-передачі, які містять необхідні реквізити і відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Висновки відповідача про порушення пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищення податкового кредиту на суму податку на додану вартість в розмірі 549664 грн. з отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», а також зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 884594 грн. у звязку з перерахуванням авансових внесків ПП «Агрояр» в сумі 5969433,30 грн., а отриманням як повернення авансових внесків та оплати за с/г продукцію від ПП «Агрояр» суми 11187000 грн., позивач вважає також помилковими з вищенаведених підстав. При цьому, вказує, що формування податкового кредиту здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», які є платниками податку на додану вартість.

Позивач не згоден також із донарахуванням штрафних (фінансових) санкцій податковим повідомленням-рішенням від 10.09.2008 року № 0002412301/2 за результатами повторної перевірки, проведеної ДПА у Полтавській області під час розгляду скарги позивача, зазначаючи про порушення порядку та неповноту проведення перевірки.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У запереченнях на підтвердження правомірності податкових повідомлень-рішень зазначав, що перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.1.ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки ним не відображено у податковій звітності валовий дохід за ІІІ квартал 2007 року на суму 4422970 грн., який виник у звязку з перерахуванням ПП «Агрояр» за період з 01.06.2007 року по 01.10.2007 року авансових платежів за с/г продукцію 5969433,30 грн., а отриманням в якості повернення авансу або оплати за с/г продукцію 11187000 грн., що підтверджується документами бухгалтерського обліку, а також позивачем зайво віднесено до складу скоригованих валових витрат кошти, сплачені за отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», в сумі 2748323 грн., які позивачем не були використані у своїй господарській діяльності і які підтверджені неналежно оформленими актами виконаних робіт у звязку з відсутністю в них інформації щодо обсягів виконаних робіт.

Крім того, перевіркою виявлено порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з віднесенням до податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 549664 грн. з отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», які не були використані у господарській діяльності позивача, а також у звязку із невідображенням податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 884594 грн. за результатами господарських відносин з ПП «Агрояр». Вказував при цьому, що кредитний рахунок позивача 311/2 фактично є субрахунком розрахункового рахунку 311/1, і додатково з нього перерахувань коштів не здійснювалося.

У звязку із вищезазначеними порушеннями, позивачу донараховано податкові зобовязання та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Суд, заслухавши пояснення представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 17.03.2008 року по 14.04.2008 року інспекторами Державної податкової інспекції у м. Полтаві на підставі направлення від 17.03.2008 р. № 228 та відповідно до графіку проведення документальних перевірок юридичних осіб ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну планову перевірку Приватного підприємства «Світагротрейд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 14.04.2008 р. № 778/23-1/31035206, в якому відображено порушення позивачем п.4.1.ст. 4, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року на 1792823 грн., в тому числі по періодах:

ІV квартал 2006 року 225489 грн.;

І квартал 2007 року 211316 грн.;

ІІ квартал 2007 року 24963 грн.;

ІІІ квартал 2007 року 1331054 грн.

Згідно акту перевірки вказані порушення виникли внаслідок невідображення у податковій звітності валового доходу за ІІІ квартал 2007 року на суму 4422970 грн., оскільки позивачем за період з 01.06.2007 року по 01.10.2007 року перераховано ПП «Агрояр» як авансові платежі за с/г продукцію 5969433,30 грн., а отримано, як повернення авансу або оплати за с/г продукцію 11187000 грн., а також внаслідок зайвого віднесення до складу скоригованих валових витрат коштів, сплачених за отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», в сумі 2748323 грн., які позивачем не були використані у своїй господарській діяльності і які підтверджені неналежно оформленими актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку перевірки встановлено також порушення позивачем пп. 7.4.1., 7.4.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1434258 грн., в тому числі по періодах:

листопад 2006 року 76444 грн.;

грудень 2006 року 103947 грн.;

січень 2007 року 30116 грн.;

лютий 2007 року 83670 грн.;

березень 2007 року 55267 грн.;

травень 2007 року 19637 грн.;

червень 2007 року 333 грн.;

липень 2007 року 384598 грн.;

серпень 2007 року 54520 грн.;

вересень 2007 року 625726 грн.

Зазначене порушення згідно акту перевірки спричинило віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 549664 грн., сплачених за отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр» за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року, які не були використані у господарській діяльності позивача, а також невідображення позивачем податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 884594 грн. за результатами господарських відносин з ПП «Агрояр», під час яких у липні 2007 року позивачем отримано на 1820 000 грн., у вересні 2007 року на 2602970 грн. більше, ніж було перераховано коштів на розрахунковий рахунок ПП «Агрояр», тому відповідно зменшено податкові зобовязання з ПДВ у липні 2007 р. на 364000 грн., у вересні 2007 р. 520594 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення рішення від № 0001252301/0 від 17.04.2008 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3339485,80 грн., в тому числі, основне зобовязання в сумі 1792822 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 1546663,8 грн.; № 0001262301/0 від 17.04.2008 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2151387 грн., в тому числі основне зобовязання в сумі 1434258 грн., штрафні (фінансові) санкцій в сумі 717129 грн.

Рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 19.06.2008 року № 15875/10/25-038 про результати розгляду первинної скарги позивача податкові повідомлення-рішення від 17.04.2008 року залишено без змін, а скаргу без задоволення. При цьому Державною податковою інспекцією у м. Полтаві складено і направлено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0001252301/1 від 27.06.2008 року, № 0001262301/1 від 27.06.2008 року, якими визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 17.04.2008 року.

Державна податкова адміністрація у Полтавській області за результатами розгляду повторної скарги, в процесі якого з 12.08.2008 р. по 18.08.2008 р. було проведено позапланову документальну перевірку позивача та складено акт від 19.08.2008 р. № 1607/23-1/31035206, податкові повідомлення-рішення № 0001252301/0 від 17.04.2008 року та № 0001252301/1 від 27.06.2008 року залишила без змін, і в цій частині скаргу без задоволення, натомість збільшила податкові повідомлення рішення № 0001262301/0 від 17.04.2008 року та № 0001262301/1 від 27.06.2008 року на суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість в розмірі 442297 грн. (рішення від 28.08.2008 року № 2024/10/25-017).

У звязку з цим, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві направлено позивачу податкові повідомлення-рішення від 10.09.2008 року № 0001252301/2 та № 0001262301/2, якими визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 17.04.2008 року та 27.06.2008 року, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002412301/2 від 10.09.2008 року, яким відповідно до п. 17.1.6 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 442297 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 20.11.2008 року № 11362/6/25-0115 про результати розгляду скарги позивача усі винесені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

01.12.2008 року Державною податковою інспекцією у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001252301/3, № 0001262301/3, № 0002412301/3, якими визначено податкові зобовязання з податку на прибуток та податку на додану вартість у розмірах, встановлених податковими повідомленнями рішеннями від 10.09.2008 року.

Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними за результатами перевірки, а також за наслідками розгляду його скарг в адміністративному порядку, у зв'язку з чим просить суд визнати їх нечинними.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням № 0001252301/0 від 17.04.2008 року, № 0001252301/1 від 27.06.2008 року, № 0001252301/2 від 10.09.2008 року, № 0001252301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3339485,80 грн., в тому числі, основне зобовязання в сумі 1792822 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 1546663,8 грн., суд виходить з наступного.

Об'єктом оподаткування згідно статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду і включає, зокрема, згідно пп. 4.1.1. загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг).

Датою збільшення валового доходу згідно пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою виявлено, що Приватним підприємством «Світагротрейд» за період з 01.06.2007 року по 30.09.2007 року перераховано ПП «Агрояр» як авансові платежі за с/г продукцію 5969433,30 грн. , а отримано, як повернення авансу або оплати за с/г продукцію 11187000 грн. , а саме, у липні 2007 року отримано на 1820 000 грн ., у вересні 2007 року на 2602970 грн. більше, ніж було перераховано коштів на розрахунковий рахунок ПП «Агрояр», натомість вказані кошти згідно бухгалтерського та податкового обліку підприємством не віднесено до валового доходу, чим занижено останній на 4422970 грн .

Вказані висновки перевіряючими зроблено на підставі дослідження відображення даних коштів у бухгалтерському обліку підприємства, під час якого встановлено, що перерахування коштів Приватним підприємством «Світагротрейд» на розрахунковий рахунок ПП «Агрояр» як авансових внесків за сільськогосподарську продукцію відображено кореспонденцією рахунків : ДТ 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» КТ 311/2 «Поточний рахунок» та ДТ 92 КТ 631 і віднесено до валових витрат підприємства, а також кореспонденцією рахунків ДТ 681 «Розрахунки за авансами одержаними» КТ 311/1. За 2007 рік по оборотній відомості рахунку 311/1, а саме, ДТ 681 КТ 311/1, відображено, з урахуванням банківських виписок по особовому рахунку підприємства № 260090313, відкритому в Полтавській філії «Мегабанк», що підприємством перераховано ПП «Агрояр» авансових внесків за сільськогосподарську продукцію в сумі 5969433,3 грн., в тому числі: за червень 1078000 грн., липень 2097000 грн., серпень 1258000 грн., вересень 1536433,3 грн.

Встановлено, що повернення авансу або оплати за сільськогосподарську продукцію Приватному підприємству «Агрояр» позивачем відображено у бухгалтерському обліку кореспонденцією рахунків: ДТ 311/1 «Поточний рахунок» КТ 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» та ДТ 361 КТ 702 і віднесено до валових доходів підприємства, а також кореспонденцією рахунків ДТ 311/1 КТ 681. За 2007 рік по оборотній відомості рахунку 311/1, а саме, ДТ 311/1 КТ 681, відображено з урахуванням банківських виписок по особовому рахунку підприємства № 260090313, відкритому в Полтавській філії «Мегабанк», що отримано коштів від ПП «Агрояр» як повернення авансових внесків за сільськогосподарську продукцію в сумі 11187 000 грн., в тому числі: за червень 988000 грн., липень 4 281000 грн., серпень 1258000 грн., вересень 4660 000 грн.

Згідно наявної у матеріалах справи довідки Полтавської філії ВАТ «Мегабанк» від 18.06.2009 року № 02-1179, поточний рахунок № 260090313 відкрито позивачу 02.08.2004 року.

Відповідно до п. 1 договору № 78 банківських рахунків, ВАТ «Мегабанк» зобовязується приймати та зараховувати на рахунки, відкриті Клієнту (позивачу) грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування та видачу відповідних сум з рахунків та проведення інших операцій за рахунками відповідно до законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

Як встановлено судом, банківською випискою руху коштів по особовому рахунку № 260090313, відкритому у Полтавській філії «Мегабанк», наданою позивачем суду, підтверджуються висновки відповідача про те, що у липні 2007 року позивачем отримано на 1820 000 грн., у вересні 2007 року на 2602970 грн. більше, ніж було перераховано коштів на розрахунковий рахунок ПП «Агрояр».

При цьому, в порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказані кошти в розмірі 4422970 грн. позивачем не відображено як валовий дохід у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

Що стосується посилання позивача на те, що перевіркою не взято до уваги рахунок позивача 311/2 «Кредити банків», на якому також відображалося перерахування коштів ПП «Агрояр» авансових внесків, суд приходить до наступних висновків.

Згідно довідки Полтавської філії ВАТ «Мегабанк» від 18.06.2009 року № 05-1180, Приватному підприємству «Світагротрейд» було відкрито позичковий рахунок № 206300313.

Кредитним договором № 173/2006 від 14.08.2006 року між ВАТ «Мегабанк» (Кредитодавець) та Приватним підприємством «Світагротрейд» (Позичальник) було передбачено, що Кредитодавець надає грошові кошти (відкриває відновлювану кредитну лінію) Позичальнику в розмірі 700000 гривень в строк з 14.08.2006 року по 30.05.2008 року на придбання обладнання, матеріалів, запчастин, паливно-мастильних матеріалів, сировини, сільськогосподарської продукції, товарів, оплату за ремонт техніки, послуги, виплату заробітної плати та повязаних з нею платежів та інші поточні виробничі потреби, а Позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити 18,5 % річних, на умовах, передбачених Договором (п. 1.1.).

Додатковою угодою № 2 до кредитного договору від 10.09.2007 року розмір кредиту було визначено у 2600000 грн., а додатковою угодою № 3 від 27.09.2007 року 2800000 грн.

Із банківської виписки руху коштів по кредитному рахунку № 206300313, наданою позивачем суду, вбачається, що з рахунку здійснювалося перерахування коштів Приватному підприємству «Агрояр» в якості оплати за сільськогосподарську продукцію та авансових внесків, зокрема, в період з 26.06.2007 року по 30.09.2007 року, погашення по кредитному договору здійснювалося шляхом перерахування коштів з поточного рахунку позивача № 260090313.

Облік вказаних коштів відображено позивачем на бухгалтерському рахунку 311/2 «Кредити банків».

Згідно висновку в акті перевірки від 19.08.2008 р. № 1607/23-1/31035206, складеному за результатами позапланової документальної перевірки, проведеної Державною податковою адміністрацією у Полтавській області в ході розгляду скарги позивача, оборотна відомість по рахунку 311/1 (розрахунковий рахунок) є узагальнюючою, оборотна відомість по рахунку 311/2 (кредитний рахунок) фактично є субрахунком рахунка 311/1, додатково по рахунку 311/2 перерахувань коштів не відбувалося, усі кошти, які перераховувалися ПП «Агрояр» відображено по бухгалтерському обліку по рахунку 311/1.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, суд виходить з того, відображені позивачем у документах бухгалтерського обліку показники валового доходу та витрат є основою для податкової звітності, тому позивачем не спростовано висновки перевірки про заниження валового доходу за ІІІ квартал 2007 року на суму 4422970 грн.

Крім того, постановою Київського районного суду м. Полтави від 29.04.2009 року, винесеною у справі за обвинуваченням ОСОБА_4, директора Приватного підприємства «Світагротрейд», у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, встановлено, що ОСОБА_4, неналежно виконуючи обовязки по веденню податкового обліку, занизив валовий дохід підприємства за 3 квартал 2007 року на суму 4422970 грн.

Перевіркою також виявлено, що позивачем безпідставно віднесено до складу скоригованих валових витрат кошти, сплачені за отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_3 та ПП «Агрояр», в сумі 2748323 грн.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності .

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

З огляду на вимоги наведених правових норм встановлення факту безпосереднього звязку витрат з господарською діяльністю платника податків ( використання у власній господарській діяльності придбаних (виготовлених) товарів (послуг) або ж призначення останніх для такого використання) є підставою для висновку щодо правомірності зменшення платником податків обєкту оподаткування на суму витрат з придбання (виготовлення) товарів (послуг).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем у період з 4 кварталу 2006 року по 3-й квартал 2007 року включено до складу валових витрат оплату інформаційно-консультаційних послуг, наданих суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрояр», а саме:

- у 4 кварталі 2006 року в сумі 901958,66 грн. без ПДВ на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 № 30/11 від 30.11.2006 року, № 20/11 від 20.11.2006 року, № 10/11 від 10.11.2006 року, № 10/12 від 10.12.2006 року, № 20/12 від 20.12.2006 року, № 30/12 від 30.12.2006 року;

- у 1 кварталі 2007 року в сумі 845265,06 грн. без ПДВ на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 № 10/01 від 10.01.2007 року, № 20/01 від 20.01.2007 року, № 30/01 від 30.01.2007 року, № 10/02 від 10.02.2007 року, № 20/02 від 20.02.2007 року, 28/02 від 28.02.2007 року, № 10/03 від 10.03.2007 року, № 20/03 від 20.03.2007 року, № 30/03 від 30.03.2007 року;

- у 2 кварталі 2007 року в сумі 99853,32 грн. без ПДВ на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 № 10/05 від 10.05.2007 року, № 20/05 від 20.05.2007 року, № 30/05 від 30.05.2007 року, а також між позивачем та Приватним підприємством «Агрояр» № 74 від 30.06.2007 року;

- у 3 кварталі 2007 року в сумі 901247,5 грн. без ПДВ на підставі актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених між позивачем та Приватним підприємством «Агрояр» № 107/1 від 10.07.2007 року, № 251/1 від 30.07.2007 року, № 441/к від 10.08.2007 року, № 461/к від 20.08.2007 року, № 481/к від 30.08.2007 року, № 571/к від 10.09.2007 року, № 611/к від 20.09.2007 року, № 691/к від 30.09.2007 року.

Згідно договору про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.01.2006 року, укладеного між СПД ФО ОСОБА_3 (виконавець) та приватним підприємством «Світагротрейд» (замовник) на строк до 31.12.2006 року, замовник доручає, а виконавець приймає виконання щодо надання інформаційно-консультаційних послуг по ринковим відносинам, повязаних з веденням основної діяльності замовника.

Аналогічний договір від 01.01.2006 року позивачем укладено також з Приватним підприємством «Агрояр» на строк до 31.12.2006 року .

Як вбачається із змісту актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), представник замовника ПП «Світагротрейд» ОСОБА_4 та виконавець (ПП ОСОБА_3 або ПП «Агрояр») склали вказані акти щодо проведення таких робіт надання замовнику необхідної інформації про наявність, якість і місце зберігання сільськогосподарської продукції; проведення перевірки наявності та здійснення переоформлення товару. В актах зазначено найменування клієнта, найменування товару (зернові культури), кількість, вартість товару, розмір винагороди за 1 тонну, загальний розмір винагороди.

Разом з тим, перевіркою встановлено та підтверджується додатком № 8 до акту перевірки «Перелік субєктів господарювання, з якими ПП «Світагротрейд» перебував у господарських відносинах», що позивачем не укладалися договори із суб'єктами господарювання, інформація щодо яких та наявного у них товару (зернових культур) на зберіганні зазначалася в актах здачі-прийняття робіт (послуг).

Крім того, зазначена в актах інформація щодо місця зберігання та кількості зерна, яке зберігається його власниками, не могла бути отримана від суб'єктів зберігання зерна в силу вимоги ч. 2 ст. 19 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» від 4 липня 2002 року № 37-IV, якою передбачено, що інформація про власників зерна є конфіденційною і не розголошується навіть при декларуванні зерна. Вказане підтверджується отриманими під час перевірки поясненнями посадових осіб суб'єктів господарювання, які, за інформацію в актах, здійснювали зберігання зерна, а саме, головного бухгалтера ЗАТ «Карлівка агро» ОСОБА_5, директора ЗАТ «Галещина» ОСОБА_6, директора ЗАТ «Глобинський елеватор» ОСОБА_7, голови правління ЗАТ «Миргородський елеватор» ОСОБА_8, головного бухгалтера ЗАТ «Миргородський елеватор» ОСОБА_9, в.о. начальника дільниці Сагайдак ЗАТ «Миргородський елеватор» ОСОБА_10, старшого майстра потокової лінії ЗАТ «Миргородський елеватор» ОСОБА_11, якими зазначено, що інформаційно-консультативних послуг по залишкам зерна ними не надавалося.

З огляду на викладене, безпосередній звязок витрат позивача на інформаційно-консультативні послуги з його господарською діяльністю не підтверджено, що виключало право позивача віднести здійснені ним витрати до валових витрат у податковій звітності.

Згідно пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З банківських виписок руху коштів по основному рахунку № 260090313 та кредитному рахунку № 206300313 у Полтавській філії «Мегабанк», сформованих окремо по безготівкових розрахункам позивача із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_3 та приватним підприємством «Агрояр», вбачається, що перерахування коштів вказаним суб'єктам із призначенням платежу «оплата інформаційно-консультативних послуг» (або «комісійна винагорода») позивачем не здійснювалося, натомість кошти перераховувалися з метою оплати продукції.

При цьому надані позивачем в ході судового розгляду листи ПП «Світагротрейд» приватному підприємству «Агрояр» від 07.08.2007 року № 24, від 22.08.2007 року № 31, від 04.09.2007 року № 38, від 11.09.2007 року № 41, від 28.09.2007 року № 49, в яких повідомлено, що кошти у визначеній сумі, перераховані за сільськогосподарську продукцію, слід вважати у встановленій частині оплатою за послуги згідно договору на надання інформаційно-консультаційних послуг не є належним підтвердженням оплати інформаційно-консультаційних послуг.

Таким чином, включення до валових витрат у податкових деклараціях суми коштів на оплату інформаційно-консультаційних послуг здійснено позивачем безпідставно, у зв'язку з чим висновок відповідача про завищення валових витрат на суму 2748323 грн. є обґрунтованим і відповідає вимогам Закону.

З огляду на встановлене перевіркою заниження позивачем за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року валового доходу на суму 4422970 грн. та завищення валових витрат на суму 2748323 грн., що підтверджене також постановою Київського районного суду м. Полтави від 29.04.2009 року, винесеною у справі за обвинуваченням ОСОБА_4, відповідачем правомірно донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1792822 грн. (25 % від загальної суми).

Відповідно до пп. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Підпунктом 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України № 2181 встановлено, що у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Беручи до уваги вищенаведене, а також наявний у справі розрахунок штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0001252301/0 від 17.04.2008 року, № 0001252301/1 від 27.06.2008 року, № 0001252301/2 від 10.09.2008 року, № 0001252301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 3339485,80 грн., в тому числі за основним платежем 1792822 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1546663,8 грн. винесено відповідачем на підставі вимог чинного законодавства та обґрунтовано.

Перевіряючи правомірність податкових повідомлень-рішень № 0001262301/0 від 17.04.2008 року, № 0001262301/1 від 27.06.2008 року, № 0001262301/2 від 10.09.2008 року, № 0001262301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2151387 грн., податкових повідомлень-рішень № 0002412301/2 від 10.09.2008 року, № 0002412301/3 від 01.12.2008 року, якими збільшено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість на 442297 грн., суд приходить до наступних висновків.

Законом України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (надалі - Закон «Про ПДВ») визначено коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону «Про ПДВ» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких

знаходиться на митній території України.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України «Про ПДВ» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Перевіркою було встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що Приватним підприємством «Світагротрейд» за період з 01.06.2007 року по 01.10.2007 року перераховано ПП «Агрояр» як авансові платежі за с/г продукцію 5969433,30 грн. , а отримано, як повернення авансу або оплати за с/г продукцію 11187000 грн. , а саме, у липні 2007 року отримано на 1820 000 грн . (ПДВ 364000 грн.), у вересні 2007 року на 2602970 грн. (ПДВ 520594,44 грн.) більше, ніж було перераховано коштів на розрахунковий рахунок ПП «Агрояр».

Разом з тим, суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 884594 грн. (364000 + 520594) позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за липень 2007 року та вересень 2007 року не відображено, у зв'язку з чим занижено зобов'язання на вказану суму.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Згідно пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону «Про ПДВ» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Податкова накладна відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З огляду на вказані положення Закону, право на формування податкового кредиту виникає у платника податків у випадку придбання товарів (послуг), безпосередньо пов'язаного з господарською діяльністю, за наявності податкових накладних.

Судом встановлено, що у періоді з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року позивачем віднесено до податкового кредиту 549664 грн. - суми ПДВ за оплату інформаційно-консультаційних послуг від суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 та приватного підприємства «Агрояр», згідно податкових накладних, отриманих від ОСОБА_3:

- № 501 від 10.11.2006 року (на суму 106879 грн., в тому числі ПДВ 17813 грн.);

- № 521 від 20.11.2006 року (на суму 100816, 54 грн., в тому числі ПДВ 16802,76 грн.);

- № 540 від 30.11.2006 року (на суму 250970,64 грн., в тому числі ПДВ 41828,44 грн.);

- № 552 від 10.12.2006 року (на суму 213566,22 грн., в тому числі ПДВ 35594,37 грн.);

- № 561 від 20.12.2006 року (на суму 203 141 грн., в тому числі ПДВ 33856,83 грн.);

- № 567 від 30.12.2006 року (на суму 206 977 грн., в тому числі ПДВ 34496,17грн.);

- № 2 від 10.01.2007 року (на суму 60228,60 грн., в тому числі ПДВ 10038,10грн.);

- № 15 від 20.01.2007 року (на суму 74110,20 грн., в тому числі ПДВ 12351,70грн.);

- № 22 від 30.01.2007 року (на суму 46357 грн., в тому числі ПДВ 7726,17 грн.);

- № 41 від 10.02.2007 року (на суму 172 568 грн., в тому числі ПДВ 28761,33 грн.);

- № 50 від 20.02.2007 року (на суму 160 113 грн., в тому числі ПДВ 26685,50 грн.);

- № 62 від 28.02.2007 року (на суму 169 340 грн., в тому числі ПДВ 28223,33 грн.);

- № 73 від 10.03.2007 року (на суму 107 154 грн., в тому числі ПДВ 17 859 грн.);

- № 91 від 20.03.2007 року (на суму 120 003 грн., в тому числі ПДВ 20000,50 грн.);

- № 104 від 30.03.2007 року (на суму 104 445 грн., в тому числі ПДВ 17407,50 грн.);

- № 155 від 10.05.2007 року (на суму 37 540 грн., в тому числі ПДВ 6256,67 грн.);

- № 167 від 20.05.2007 року (на суму 40 116 грн., в тому числі ПДВ 6686 грн.);

- № 174 від 30.05.2007 року (на суму 40 168 грн., в тому числі ПДВ 6694,67 грн.);

отримані від ПП «Агрояр»:

- № 74/1 від 30.06.2007 року (на суму 2000 грн., в тому числі ПДВ 333,33 грн.);

- № 101/1 від 10.07.2007 року (на суму 54 785 грн., в тому числі ПДВ 9130,83 грн.);

- № 261/1 від 30.07.2007 року (на суму 68800 грн., в тому числі ПДВ 11466,67 грн.);

- № 451/1 від 10.08.2007 року (на суму 76 489 грн., в тому числі ПДВ 12748,17 грн.);

- № 471/1 від 20.08.2007 року (на суму 120 122 грн., в тому числі ПДВ 20020,33 грн.);

- № 491/1 від 30.08.2007 року (на суму 130 507 грн., в тому числі ПДВ 21757,17 грн.);

- № 571/1 від 10.09.2007 року (на суму 210104 грн., в тому числі ПДВ 35017,33 грн.);

- № 701/1 від 20.09.2007 року (на суму 193 852 грн., в тому числі ПДВ 32308,67 грн.);

- № 801/1 від 30.09.2007 року (на суму 226 838 грн., в тому числі ПДВ 37806,33 грн.).

Враховуючи те, що перевіркою встановлено та підтверджено в ході судового розгляду, що позивачем придбано інформаційно-консультаційні послуги, які не мали безпосереднього зв'язку із господарською діяльністю позивача, віднесення до податкового кредиту сум ПДВ у зв'язку з їх придбанням здійснено позивачем в порушення вимог пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону «Про ПДВ».

З огляду на встановлене перевіркою заниження суми податкового зобов'язання в розмірі 884594 грн. та завищення податкового кредиту на суму 549664 грн., відповідачем правомірно донараховано позивачу 1434258 грн. податку на додану вартість.

Застосування штрафних санкцій в розмірі 717129 грн. (згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181) та 442297 грн. (згідно пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181) здійснено також відповідно до вимог закону.

Посилання позивача на порушення порядку проведення ДПА у Полтавській області позапланової перевірки в ході розгляд у його скарги, за результатами якого донараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 442297 грн., є необґрунтованими, оскільки вказану перевірку здійснено з дотриманням вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Беручи до уваги вищенаведене, а також наявний у справі розрахунок штрафних санкцій, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0001262301/0 від 17.04.2008 року, № 0001262301/1 від 27.06.2008 року, № 0001262301/2 від 10.09.2008 року, № 0001262301/3 від 01.12.2008 року, якими визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в сумі 2151387 грн., в тому числі, за основним платежем 1434258 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 717129 грн., податкові повідомлення-рішення № 0002412301/2 від 10.09.2008 року, № 0002412301/3 від 01.12.2008 року, якими збільшено суму штрафної (фінансової) санкції з податку на додану вартість на 442297 грн., винесено відповідачем на підставі вимог чинного законодавства та обґрунтовано.

Зважаючи на вищевикладене, вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, пп. 7.3.1. п. 7.3. ст.7, пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5, пп. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР, пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, пп. 17.1.3., 17.1.6. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III, статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Світагротрейд» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10 листопада 2009 року.

Суддя Л.О. Єресько