Ухвала суду № 67961759, 25.07.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 липня 2017 року Київ К/800/25270/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Горбатюк С.А., розглянувши касаційну скаргу Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра" про стягнення коштів

в с т а н о в и в :

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження в адміністративній справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліра» про стягнення коштів за апеляційною скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року.

На ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подана касаційна скаргаю

У касаційній скарзі Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів просить скасувати ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та зобов'язати апеляційний суд відкрити провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке.

Пунктом п'ятим частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Як видно з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року ухвалою цього ж судді від 12 травня 2017 року апеляційна скарга Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів була залишена без руху та апелянту запропоновано подати клопотання та вказати поважні причини пропущення строку на подання апеляційної скарги.

Згідно поштового повідомлення Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів отримало вказану ухвалу судді 16 травня 2017 року. Однак, заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не подало.

Суддя суду апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в своїй ухвалі вказав на те, що оскільки особою, яка подає апеляційну скаргу не подано заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті провадження слід відмовити.

Така правова позиція є правильною.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні "Рябих проти Росії" зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення,

згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Також у рішенні "Пономарьов проти України" цей Суд звернув увагу на те, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється із збігом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Суддя суду апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що відсутність вмотивованого клопотання апелянта про поновлення пропущеного строку звернення до суду суб'єкта владних повноважень з апеляційною скаргою утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом, в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, вона є необґрунтованою, а викладені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2017 року у справі за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра" про стягнення коштів.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного суду України С.А. Горбатюк