Ухвала суду № 67960939, 26.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 826/4788/17

Суддя доповідач Чаку Є.В.

У Х В А Л А

26 липня 2017 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Чаку Є.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», ОСОБА_2, державного підприємства «Прозоро», товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», ОСОБА_2, державного підприємства «Прозоро», товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» про визнання протиправним та скасування рішення.

Також позивачем подано до суду першої інстанції клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 клопотання про забезпечення позову задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, відповідачем, а саме, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків - 30 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стали наступні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав апеляційну скаргу 18 квітня 2017 року.

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що текст ухвали від 07 квітня 2017 року по справі № 826/4788/17 отримано особисто представником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 10 квітня 2017 року, про що свідчить його підпис.

Проте, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем до суду надано копію супровідного листа з відміткою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який підтверджує те, що представник ОСОБА_1 вручив оскаржувану ухвалу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - 07 квітня 2017 року, тобто в день винесення даної ухвали.

Таким чином, враховуючи наявність двох різних дат отримання апелянтом оскаржуваної ухвали суду, які впливають на строк звернення до суду з апеляційною скаргою, апелянту необхідно було обґрунтувати розбіжності щодо дати отримання оскаржуваного судового рішення.

У червні 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції від апелянта надійшло клопотання про виконання вимог ухвали суду від 26 травня 2017 року.

У своєму клопотанні апелянт зазначив про те, що строки на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 07 квітня 2017 року він не пропустив та звернув увагу суду на наступне.

Так, в матеріалах справи відсутні відомості щодо видачі додаткових копій оскаржуваної ухвали, а також доручення суду щодо вручення позивачем належним чином засвідчених копій ухвали сторонам.

Надання неналежним чином засвідченої копії судового рішення неналежним суб'єктом вручення за відсутності доручення суду не може свідчити про початок перебігу строку апеляційного оскарження.

З огляду на викладене, апелянт зазначив, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не пропущено строків на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року про забезпечення позову, оскільки належним чином засвідчену копію оскаржуваної ухвали представник юридичного департаменту Фонду отримав 10 квітня 2017 року, у зв'язку з чим, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 18 квітня 2017 року в межах строку.

Дослідивши матеріали справи та обставини, які викладені у клопотанні, суд звертає увагу на наступне.

Підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, відповідно до частини першої статті 102 КАС України, може бути лише наявність поважних причин такого його пропуску.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суд зазначає, що вимоги даної статті не підлягають широкому тлумаченню, оскільки нею чітко визначено, що апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суб'єкт владних повноважень може повідомлятися про ухвалене рішення будь-якими засобами зв'язку, але у справі мають бути відповідні докази.

Як убачається з матеріалів справи, 07 квітня 2017 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був повідомлений представником позивача про те, що Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 07 квітня 2017 року у справі № 826/4788/17 вжив заходи забезпечення позову, що підтверджується супровідним листом (а/с 109-111). Відповідно до даного супровідного листа, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було вручено належним чином засвідчену судом першої інстанції ухвалу від 07 квітня 2017 року про забезпечення позову.

Таким чином, останнім днем строку на апеляційне оскарження для Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є 12 квітня 2017 року, а позивач подав апеляційну скаргу на оскаржувану ухвалу 18 квітня 2017 року, у зв'язку з чим пропустив строк на подачу апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що представнику позивача видавалися належним чином завірені копії оскаржуваної ухвали для вручення відповідачу, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки як убачається з останньої сторінки оскаржуваної ухвали, а саме зворотнього її боку, представник позивача отримав саме копії ухвали, а не її копію (а/с 9 - зворотній бік).

Суд апеляційної інстанції дослідивши доводи апелянта, та обставини, які викладені у його клопотанні, приходить до висновку про те, що вони є неповажними, відтак підстав для поновлення відповідачу строку на апеляційне оскарження немає.

Що стосується посилань апелянта на ч. 3 ст. 167 КАС України, то суд апеляційної інстанції вважає їх необґрунтованими, оскільки дана стаття визначає загальний порядок вручення копій судових рішень.

Відповідно до ч. 4 ст. 118 КАС України, виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно.

Таким чином, враховуючи предмет спору, враховуючи, що суд першої інстанції задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, а також враховуючи необхідність негайного її виконання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що представник позивача мав право на повідомлення відповідача про наявність ухвали суду про забезпечення позову.

Отже, якщо заяву про поновлення строку не подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження є неповажними, то відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України суддя - доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Оскільки, вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження судом апеляційної інстанції, у відкритті провадження по вказаній апеляційній скарзі необхідно відмовити.

Окремо, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу апелянта на те, що у справі Європейського суду з прав людини «Стаббігс та інші проти Великобританії» визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Таким чином, позиція Європейського Суду з прав людини у даному питанні додатково вказує на необхідність дотримання всіма учасниками судових процесів принципу юридичної визначеності.

Керуючись ст.ст. 186, 189 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження за апеляційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2017 року про забезпечення адміністративного позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за участю третіх осіб: публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», товариства з обмеженою відповідальністю «Кавицький», ОСОБА_2, державного підприємства «Прозоро», товариства з обмеженою відповідальністю «Е-ТЕНДЕР» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Суддя Є.В. Чаку