Ухвала суду № 67960540, 25.07.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 379/562/17 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко О.М.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

про зупинення провадження по справі

25 липня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Горяйнова А.М.,

Парінова А.Б.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: голова комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області Степаненко Ірина Олександрівна про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, де третя особа: голова комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області Степаненко Ірина Олександрівна, та просив скасувати наказ Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області №20-ос від 30.03.2017 «Про звільнення ОСОБА_3.», поновити його на посаді головного спеціаліста відділу персоналу та організаційно-інформаційної роботи Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та стягнути з відповідача на його користь середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 30.03.2017 року до 16.06.2017 року у сумі 10628,40 грн.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 16 червня 2017 року позов задоволено.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, серед іншого, виходив з того, що позивач був членом даної профспілки та сплачував відповідні внески зі своєї заробітної плати, однак звільнення позивача не було погоджене з профспілковою організацією у визначеному законом порядку.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що ним була дотримана визначена законом процедура звільнення працівника, окрім погодження з профспілковою організацією.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, не вирішуючи наперед питання обґрунтованості вимог такої апеляційної скарги, колегія суддів вбачає за необхідне для повного та всебічного розгляду апеляційної скарги зупинити провадження по справі, з огляду на наступне.

За приписами ч. 1, 2 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40, пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відповідно до ч. 9 ст. 43 КЗпП України та п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992, якщо розірвання трудового договору з працівником проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

Враховуючи вищевикладене та відсутність відповідного рішення профспілкового органу, суд вважає за необхідне зобов'язати Профспілковий комітет управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області вирішити питання про надання згоди або відмови згоди на звільнення ОСОБА_3

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин, - до терміну, встановленого судом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необхідним у відповідності до ч. 9 ст. 43 КЗпП України зупинити провадження у справі до отримання рішення профспілкової організації.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 41, 156, 160, 167, 1951 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Зобов'язати Профспілковий комітет управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області вирішити питання про можливість надання згоди на звільнення ОСОБА_3 або відмови у наданні згоди.

Зупинити провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, третя особа: голова комісії з припинення Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області Степаненко Ірина Олександрівна про визнання наказу про звільнення неправомірним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до надходження відповідного рішення Профспілкового комітету Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області на адресу Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді: