Постанова № 67960315, 18.07.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2017 р. справа№ 910/16828/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

при секретарі: Добрицькій В.С.

за участю представників: позивача: Боровенко Д.В.

відповідача: не з'явився,

третьої особи-1: не з'явилась,

третьої особи-2: не з'явилась,

третьої особи-3: не з'явилась,

третьої особи-4: не з'явилась,

третьої особи-5: не з'явилась.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р.

заявою ОСОБА_3

про роз'яснення рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2016 р.

у справі № 910/16828/16 (суддя - Отрош І.М.)

за позовом ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест"

треті особи: 1. ОСОБА_4

2. ОСОБА_5

3. ОСОБА_6

4. ОСОБА_7

5. ОСОБА_8

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 р. ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016 р. було залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2016 р. було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_8.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 було задоволено позов.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2017 р. рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 скасовано частково і прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково; визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "Укоінвест", оформлені протоколом № 17 загальних зборів учасників ТОВ "Укоінвест" від 04.08.2016 р.; у задоволенні іншої частини вимог відмовилено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 р. постанову Київського апеляційного Господарського суду від 02.02.2017 р. у справі № 910/16828/16 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 залишено в силі.

У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Господарського суду м. Києва із заявою про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2017 р. було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 у справі № 910/16828/16.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено приписи чинного процесуального законодавства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.06.2017 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/16828/16 та призначено до розгляду на 18.07.2017 р.

У засідання суду, призначене на 18.07.2017 р., представники відповідача та третіх осіб не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями поштового відправлення.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що з огляду на приписи ст. 102 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Таким чином, враховуючи обмеження строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду досить коротким терміном та відсутність в матеріалах справи будь-яких заяв чи клопотань про продовження строку такого розгляду відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, дана постанова приймається за відсутності представників відповідача та третіх осіб, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, а також за наявними в матеріалах даної справи документами. До того ж, подальше відкладення розгляду скарги може призвести до порушення процесуальних строків розгляду такої скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Обгрунтовючи заяву про роз'яснення рішення ОСОБА_3 зазначає про те, що відсутні будь-які підстави знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційних записів, вчинених за результатами прийняття рішень відповідача, які рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 було визнано недійсними, у зв'язку з чим заявник вважає, що скасування таких реєстраційних дій є єдиним способом реального виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16.

Так, ОСОБА_3 просить суд роз'яснити, що правовими наслідками рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 є обов'язкове скасування реєстраційних дій, які були здійснені щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", а саме:

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 09.08.2016 р. № 10741050029060889 - зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 09.08.2016 р. № 10741070030060889 - зміна керівника юридичної особи;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2016 р. № 10741050031060889 - зміна органу управління, зміна складу або інформації про засновників;

- внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах від 23.08.2016 р. № 10741070032060889 - зміна керівника юридичної особи;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи від 23.08.2016 р. № 10741050033060889 - зміна місцезнаходження;

- внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації від 08.09.2016 р. № 10741100034060889.

Згідно з ч. 1 ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

З вищенаведеної правової норми випливає, що роз'яснення рішення, ухвали є засобом виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта.

При цьому, роз'яснюючи рішення, ухвалу, господарський суд не вправі змінювати зміст рішення, ухвали, тобто не має права змінювати: відомостей, викладених у рішенні відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України; відомостей, викладених в ухвалі відповідно до вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Тобто, у вирішенні питання про межі, в яких суд вправі діяти, надаючи роз'яснення рішення, ухвали, слід виходити з приписів ст. ст. 84, 86 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту рішення, ухвали. Отже, роз'яснення рішення, ухвали - це викладення рішення ухвали у більш ясній і зрозумілій формі.

За змістом ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення його змісту..

Як передбачено п. 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення такого рішення чи змісту документа. Господарський суд першої інстанції, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у десятиденний строк з дня її надходження і за необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту виконавчого документа, не змінюючи їх редакції. Роз'яснення рішення, ухвали здійснюється господарським судом за правилами статті 89 ГПК. В ухвалі про роз'яснення судових рішень господарський суд не може визначати порядок та умови здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу); найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна); найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню. При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

Вбачається, що позивачем у даній справі було заявлено вимоги про визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлених протоколом № 17 від 04.08.2016 р.; визнання недійсними рішень Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест", оформлених протоколом № 18 від 18.08.2016 р., протоколом № 19 від 07.09.2016 р. та протоколом № 20 від 08.09.2016 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест" задоволено повністю, визнано недійсними вказані рішення Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Укоінвест".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Разом з тим, рішення суду про визнання недійсним відповідного акта не має стадії його виконання в розумінні ст. 116 ГПК України та ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.

Крім того, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 р. у справі № 21-5743іп15 при розгляді заяви про роз'яснення постанови Верховного Суду України.

Враховуючи те, що рішення про визнання недійсним акта не підлягає виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження", тому відсутні правові підстави для його роз'яснення.

Крім того, заявник не наводить жодних обґрунтувань, в якій частині йому незрозуміле рішення суду про задоволення його позовних вимог.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що заява про роз'яснення рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2016 р. у справі № 910/16828/16 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р. у справі № 910/16828/16.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 89, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 29.05.2017 р. у справі № 910/16828/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/16828/16 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко