Рішення № 67959149, 26.06.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017

Справа №910/8649/17

За позовом приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

До відповідача публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 10279,14 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 10279,14 грн. збитків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як вантажоодержувач, одержав вагони з недостачею внаслідок не забезпечення перевізником схоронності вантажу.

Суд своєю ухвалою від 30.05.2017 порушив провадження у справі № 910/8649/17.

Позивач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач відзив на позов не подав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Суд вважає за можливе, на підставі ст. 75 ГПК України, розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.02.2016 публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) та публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) уклали договір № 245/108/16СБ (далі – Договір), за умовами якого постачальник зобов’язується передати, а покупець прийняти і оплатити коксову продукцію.

Відповідно до ст. 914 ЦК України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір про організацію перевезень вантажів за формою, наведеною в додатку 1 до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Мінтрансу від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085. У договорі визначаються обсяги, строки та умови надання транспортних засобів, порядок розрахунків за перевезення та додаткові послуги, а також відповідальність за порушення зобов’язань.

25.12.2015 приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вантажовласник) та публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (виконавець) уклали договір № 1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.

Згідно з п. 7.1 Договору виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях регіональної філії «Донецька залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

На виконання умов договору поставки № 245/108/16 СБ від 01.02.2016, згідно з договором перевезення, оформленого залізничною накладною № 49280126 від 31.03.2017, на адресу позивача (одержувача вантажу) доставлено вантаж-кокс доменний в вагоні № 67389452, вантажовідправник – приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод».

Відповідно до статті 6 Статуту та п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року) накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна (залізнична) є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення.

Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Згідно п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів накладна згідно з цими Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Електронний перевізний документ та його паперова версія мають однакову юридичну силу.

02.04.2017 на станції Маріуполь - Сорт. Донецької залізниці був складений комерційний акт № 485604/235 про недостачу вантажу в вагоні № 67389452 в кількості 1850 кг., про що в накладній № 49280126 від 31.03.2017 зроблено відповідну відмітку.

У комерційному акті № 485604/235 зазначено, що на підставі акту загальної форми на станції Маріуполь - Сорт. Донецької залізниці здійснювалась комісійне переважування вагону № 67389452. При переважуванні вага виявилась менш ніж зазначено в документах на 1850 кг. Навантаження в вагоні «шапкообразне», вище рівня бортів на 300-400мм. Вантаж марковано вапном поздовжньою смугою вздовж вагона. Над 1-2 люками є виїмка розміром 4000 мм х на ширину вагона х 400-500 мм в глиб вагона. Маркування порушено. Течі вантажу на ст. Маріуполь-Сорт. немає. Вагон прибув в справному технічному стані.

Згідно ст. 2 Правил складання актів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002) комерційні акти складаються для засвідчення (крім іншого) обставин невідповідності маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи , вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Дані в комерційному акті зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завдані у результаті цього збитки

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Правилами перевезень вантажу у вагонах відкритого типу, затвердженими Міністерством транспорту України № 542 від 20.08.2001, встановлено, що перед навантаженням вантажу відправник зобов’язаний пересвідчиться, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов’язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Статтею 129 Статуту передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідачем усупереч вищевказаним положенням Закону та статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), не спростовано відсутність його вини у не забезпеченні схоронності переданого йому вантажу.

Розрахунок збитків, спричинених внаслідок недостачі, проведений позивачем з урахуванням норми відповідно до Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000. Згідно з вказаним розрахунком сума недостачі вантажу складає 10279,14 грн. (1850 (різниця між вагою нетто згідно з залізничною накладною і вагою нетто, визначеною під час перевантажування-799 (норма природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто)*9780,34 (з ПДВ).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань щодо перевезення довіреного йому вантажу, позивачу спричинені збитки в розмірі 10279,14 грн., які складаються з вартості відповідальної недостачі з ПДВ.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Тверська, буд. 5, м. Київ, 03680, код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (вул. Левченка, 1, м. Маріуполь, Іллічівський район, Донецька область, 87504, код 00191129) 10279,14 грн. збитків, 1600,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено 26.07.2017.

Суддя С. А. Ковтун