Ухвала суду № 67958879, 24.07.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/119/16-34/116/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.07.2017 Справа № 908/2516/16

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект

до відповідача: ОСОБА_1 Міські теплові мережі

про стягнення суми

за участю представників:

від стягувача ОСОБА_2, довіреність від 18.11.2014 року

від боржника не зявився

СУТЬ ПИТАННЯ: Боржник у справі ОСОБА_1 Міські теплові мережі звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою з посиланням на приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 на шість місяців.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області, враховуючи закінчення терміну повноважень судді Науменка А.О., заяву ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 було призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, заяву ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 було розподілено на вирішення судді Смірнову О.Г.

Ухвалою суду від 13.03.2017 року, відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 до повернення матеріалів справи із суду вищої інстанції.

Ухвалою суду від 04.04.2017 року, я звязку із поверненням матеріалів справи із суду вищої інстанції, прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16, призначено судове засідання щодо розгляду заяви.

Ухвалою суду від 10.04.2017 року, у звязку із надходженням запиту Донецького апеляційного господарського суду щодо надсилання справи, зупинено провадження щодо розгляду заяви ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16.

Ухвалою суду від 19.07.2017 року, у звязку з поверненням матеріалів справи, поновлено провадження щодо розгляду заяви ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення суду від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16, призначено судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, заяву, зясувавши підстави звернення із заявою боржника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект до ОСОБА_1 Міські теплові мережі задоволено частково, стягнуто з Стягнути з ОСОБА_1 Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 137; ідентифікаційний код юридичної особи: 31121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Запорожпроект (69035, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код юридичної особи: 33175792) суму сума 24951 (двадцять чотири тисячі девятсот пятдесят одна) грн. 13 коп. 3% річних, суму 252043 (двісті пятдесят дві тисячі сорок три) грн. 26 коп. інфляційних втрат, суму 4154 (чотири тисячі сто пятдесят чотири) грн. 91 коп. судового збору, суму 9971 (девять тисяч девятсот сімдесят одна) грн. 87 коп. адвокатських витрат.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року, рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 залишено без змін.

На виконання вказаних рішення та постанови 03.04.2017 року Господарським судом Запорізької області було видано відповідний наказ.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.06.2017 року, касаційну скаргу ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017 року та рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 залишено без змін.

Заява боржника обґрунтована приписами статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Мотивуючи заяву про відстрочку виконання рішення суду у даній справі, боржник зазначає, що ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» є єдиним підприємством з централізованого постачання теплової енергії у м. Запоріжжі. Відповідно до Закону України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» позивач зобов'язаний здійснювати постачання теплової енергії незалежно від зовнішніх факторів, тому що його господарська діяльність направлена на забезпечення життєдіяльності міста Запоріжжя. Відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання міста Запоріжжя, і природний газ споживається відповідачем не для власних потреб, а для задоволення соціальних та комунальних потреб. Основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об'єкти соціальної сфери, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Фінансування відповідача здійснюється за рахунок платежів від наданих послуг населенню та підприємствам, установам та організаціям. Отже, основним платником та боржником ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» є населення. Протягом всього спірного періоду й на сьогоднішній день розмір пені, який стягується за несвоєчасне внесення споживачем за надані послуги з централізованого опалення, підігріву питної оди послуги, не встановлений, а отже здійснювати нарахування штрафних санкцій населенню на основний борг за спожиті послуги Відповідач не має можливості. У відповідача відсутні реальні та дієві економічні та технічні важелі впливу, адже згідно чинного законодавства України теплопостачальні підприємства не можуть нараховувати населенню ані штрафні санкції, ані збитки від інфляції та відключити несумлінних споживачів від теплопостачання. Стягнення вищезазначеної суми заборгованості з Відповідача одноразово призведе до дестабілізації роботи підприємства, у тому числі щодо невиконанням ним зобов'язань перед контрагентами зі сплати за електричну енергію, холодне водопостачання та виплати заробітної плати працівниками підприємства. З огляду на зазначене, недопущення зриву опалювального періоду 2016-2017р.р. є важливою обставиною, що зумовила звернення ОСОБА_1 «МТМ» з даною заявою є неможливість виконати рішення по даній справі. Складні економічні умови, у яких зараз функціонує ОСОБА_1 «Міські теплові мережі», зумовлені жорстким державним регулюванням тарифно-цінової політики, а також здійсненням контролю за дотриманням умов ліцензійної діяльності. В умовах складної економічної ситуації в державі заборгованість має тенденцію до зросту. Станом на 01 березня 2017 року загальна заборгованість споживачів за теплову енергію перед ОСОБА_1 «МТМ» складає 1083,03 тис. грн. Неспроможність відповідача винайти кошти на оплату боргу викликана постійною недостатністю обігових коштів, внаслідок затримок в оплаті бюджетними організаціями, іншими споживачами, несвоєчасної та неповної оплати населенням теплової енергії. Також, підприємство недоотримує грошові кошти через дію низки нормативно-правових актів. Інших джерел надходження грошових коштів ОСОБА_1 "МТМ" не має. Починаючи з січня 2016 р. підприємство відчуває брак коштів для здійснення виплаті заробітної плати.

Разом з тим, боржник посилається на складні економічні умови, що є, на його думку, причиною неможливості на даний час виконати рішення суду.

Вказані у заяві обставини боржник вважає винятковими, оскільки вони перешкоджають своєчасно виконати рішення у спосіб та порядок визначені судом, а тому клопоче про задоволення його заяви щодо надання йому відстрочки виконання наказу суду.

Дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду по даній справі, суд вважає заяву боржника такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного:

Стаття 129 Конституції України та стаття 115 ГПК України передбачає, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України Про виконавче провадження.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Законодавець визначає, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Слід мати на увазі, що відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний термін звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідно до п. 10 Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження № 14 від 26.12.2003 року при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Так, на підтвердження скрутного матеріального становища боржником надано довідку ОСОБА_1 «Міські теплові мережі», підписану головним бухгалтером ОСОБА_3, в якій зазначено, що станом на 09.03.2017 року в боржника наявна заборгованість: за воду 6292615,87 грн., за електроенергію 19191972,41 грн., за газ 1308552819,49 грн., Довідку про стан дебіторської заборгованості споживачів за теплову енергію перед ОСОБА_1 «Міські теплові мережі», підписану директором зі збуту ОСОБА_4, в якій зазначено наявність дебіторської заборгованості в сумі 1088033,0 тис. грн., звіт про фінансові результати за 2016 рік, баланс станом на 31 грудня 2016 року.

Втім, в суду відсутні документи фінансової звітності ОСОБА_1 «Міські теплові мережі» станом на час розгляду заяви, внаслідок чого в суду відсутня можливість встановити фінансовий стан боржника в 2017 році, в тому числі встановити винятковість обставин, на які посилається боржник в своїй заяві.

Окрім того, надані до суду довідка ОСОБА_1 «Міські теплові мережі», підписана головним бухгалтером ОСОБА_3, в якій зазначено, що станом на 09.03.2017 року в боржника наявна заборгованість: за воду 6292615,87 грн., за електроенергію 19191972,41 грн., за газ 1308552819,49 грн., а також довідка про стан дебіторської заборгованості споживачів за теплову енергію перед ОСОБА_1 «Міські теплові мережі», підписана директором зі збуту ОСОБА_4, в якій зазначена наявність дебіторської заборгованості в сумі 1088033,0 тис. грн. не підтверджують фінансове становище підприємства, а також не свідчать про неможливість з боку підприємства виконати рішення суду, в т.ч. з огляду на те, що вони підписані посадовими особами підприємства боржника, а відтак є його власнимм документами, складеним в односторонньому порядку.

При цьому, судом враховано, що стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Боржник, посилаючись на конкретні обставини не довів суду їх винятковість, наявність ускладнення виконання рішення суду або обєктивної неможливості його виконання визначеними способом та порядком, відсутність грошових коштів для виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16, в т.ч. не надав доказів в підтвердження скрутного фінансового стану підприємства.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обовязком суду. Посилання боржника на обставини, які не підтвердженні засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для надання розстрочки субєкту господарювання.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяви боржника у справі ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 на шість місяців, слід відмовити.

Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що згідно абзацу 2 п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України № 9 від 17.10.2012 року боржник не обмежений в праві на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом із наданням доказів неможливості виконання рішення суду у встановлений судом спосіб та порядок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 86, 115, 121 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 Міські теплові мережі про надання відстрочки виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 26.12.2016 року у справі № 908/2516/16 на шість місяців відмовити.

Суддя О. Г. Смірнов