Ухвала суду № 67949037, 24.07.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

1-кп/243/109/2017

243/7153/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2017 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Сидоренко І.О.

при секретарі Рудь Т.В.

за участю:

прокурора Мілевського А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглядаючи у судовому засіданні у залі № 11 Словянського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні 42016130610000084 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3., вул. Українська 23-А,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення. передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

В судовому засіданні 24 липня 2017 року обвинуваченим заявлено клопотання про відвід прокурору, яке обґрунтовано тим, що на його думку заміна представника сторони обвинувачення є не допустимою та такою, що не передбачена чинним КПК України. Крім того, участь військового прокурора військової прокуратури сил АТО в судовому засіданні за обвинуваченням цивільної особи є не допустимим. Заміна прокурора в провадженні можлива лише на підставах, перелік яких є вичерпним, проте жодних законних підстав для заміни прокурора немає. Крім того, прокурор є особою з числа прокурорів, причетних до приховування доказів провокації з боку ОСОБА_3 в бік ОСОБА_1, а також до фактів притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, а також у штучному створенні доказів обвинувачення, у звязку з чим прокурор є особою, що заінтересована в результатах кримінального провадження. Також, існують обставини, що викликають сумніви в його неупередженості.

Зазначає, що відповідно до змісту Положення про Головну військову прокуратуру ГПУ, затвердженого Наказом Генеральної прокуратури № 12 гн від 29.08.2014 р. «Про особливості діяльності військових прокуратур» визначено вичерпний перелік категорій справ, віднесених до числа тих, що можуть бути супроводжувані прокурорами військових прокуратур. Однак, зміст даного Положення та Наказу не передбачає можливості здійснення досудового розслідування слідчими відділами військових прокуратур відносно цивільних осіб.

Також, зазначає, що він. неодноразово звертався до правоохоронних органів з заявою про вчинення відносно нього провокації підкупу з боку військових прокурорів, однак дані заяви на підставі незаконних процесуальних рішень було скеровано до розгляду та розслідування на адресу ВП сил АТО, де співробітниками останньої системно ухвалюються незаконні процесуальні рішення, у звязку з чим він втрачає ефективну можливість порушити питання про підбурювання під час розгляду кримінальної справи щодо нього.

Також, 29.08.2016 року обвинуваченим була подана заява про вчинення прокурорами військової прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ст. 370 КК України (провокація підкупу). В заяві зазначалося про вчинення злочину, повідомлено обставини вчиненого прокурорами та слідчими кримінального правопорушення. Зокрема, йшлося про створення штучних доказів винуватості у вчиненні тяжкого злочину (підробка резолюції на рапорті ОСОБА_3, підробка заяви ОСОБА_3 на конфіденційне співробітництво, підробку заяви про долучення диску з записом розмови в період вже після 21.04.2016 року, тощо). В листопаді дане провадження було закрито незаконною постановою слідчого Моргуна, яку у січні 2017 року було скасовано ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області. Після цього, обвинуваченому та його захисникам стало відомо про прийняття слідчим Моргуном С.І. 31.05.2017 року рішення щодо закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. При цьому слідчий стверджував про відсутність ознак підробки резолюції на рапорті ОСОБА_3, а процесуальний прокурор Заскалкін підтримував слідчого. Даний прокурор числиться серед прокурорів у кримінальному провадженні № 42016130610000084. Дана постанова також була скасована ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.06.2017 року.

Зазначає, що до приховування фактів провокації з боку ОСОБА_3 мають відношення прокурори відділу процесуального керівництва ВП сил АТО, до числа яких відноситься й даний прокурор.

Процесуальним прокурором у вищезазначеному кримінальному провадженні є Заскалкін, який перешкоджає обєктивному розслідуванню провадження за фактом провокації з боку ОСОБА_3. Заскалкін також був процесуальним прокурором на етапі досудового розслідування кримінального провадження № 4201610000084 та є причетним до створення низки штучних доказів винуватості ОСОБА_1, а також приховування доказів провокуючих дій ОСОБА_3. Вважає, що присутність прокурора у кримінальному провадженні за ст. 370 КК України є спробою особисто контролювати процес розслідування та не дати йому можливості відбутися у законному руслі.

Також є заангажованою поведінка процесуального прокурора Зеленського, який в період серпня вересня відмовився вносити дані про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення до ЄРДР. Так само наявність в судовому засіданні нинішнього представника сторони обвинувачення ґрунтується виключно на бажанні перешкодити повному, всебічному та неупередженому судовому розгляду справи, оскільки і його причетність до провокації й приховування її наслідків та створення штучних доказів винуватості ОСОБА_1 є очевидними. У звязку з чим вважає, що даний військовий прокурор є особою, особисто заінтересованою в результатах кримінального провадження та наявні обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, що є підставою для його відводу відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Вислухавши думку захисника, який підтримав дане клопотання, прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання про його відвід, дослідивши додані до клопотання документи, суд доходить до висновку, що клопотання про відвід прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як видно з журналів судових засідань при розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України з боку сторони державного обвинувачення приймав участь прокурор Марушій О.А. Наказом № 247-вк від 18 травня 2017 року Генерального Прокурора України ОСОБА_4 «Про покладення службових обовязків на прокурорсько-слідчих працівників у районах проведення антитерористичної операції» прокурора військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_5 повернуто з 23 травня 2017 року з району проведення антитерористичної операції до постійного місця служби та увільнено від тимчасового виконання службових обовязків в районі проведення антитерористичної операції.

Відповідно до постанови Військової прокуратури сил Антитерористичної операції про зміну складу групи прокурорів у кримінальному провадженні та визначення старшого групи від 18 серпня 2016 року, прокурор Мілевський А.М. входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18 лютого 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

Частиною 2 статті 37 КПК України визначено, що прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та пятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 37 КПК України якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Отже, виходячи з аналізу вищенаведених норм процесуального права та приймаючи до уваги ту обставину, що прокурор Мілевський А.М. входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42016130610000084 від 18 лютого 2016 року, а прокурор Марушій О.А. увільнений від тимчасового виконання службових обовязків в районі проведення ПТО та повернутий до постійного місця служби, суд вважає, що участь в судовому засіданні прокурора Мілевського А.М. зі сторони державного обвинувачення не суперечить діючому КПК України та не може свідчити про його особисту заінтересованість а результатах кримінального провадження.

Також, як на підставу для задоволення клопотання про відвід прокурора, обвинувачений посилається на ту обставину, що співробітниками прокуратури сил АТО відносно нього вчинено кримінальне правопорушення передбачене ст. 370 КК України (провокація підкупу), у звязку з чим він неодноразово звертався до відповідних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, співробітниками прокуратури системно ухвалюються незаконні процесуальні рішення, приховуються факти провокації з боку ОСОБА_3, та до цього має відношення також і даний прокурор.

Однак, суд не може прийняти до уваги дане ствердження обвинуваченого та дійти до висновку про особисту заінтересованість прокурора Мілевського А.С. в результатах цього кримінального провадження з цієї підстави.

Так, суду надані докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_1 дійсно звертався до Військової прокуратури сил АТО з заявою про внесення до ЄРДР відомостей про вчинення прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону ОСОБА_3 злочину передбаченого ч. 2 ст. 370 КПК України (лист Військової прокуратури сил Антитерористичної операції № 05-872 вих-16 від 02.09.2016 року), 26.06.2017 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області була скасована постанова слідчого про закриття кримінального провадження № 12016220320001447 від 30.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 370 КК України, що підтверджується відповідною Ухвалою суду;06 липня 2017 року слідчим суддею Краматорського міського суду Донецької області задоволена скарга ОСОБА_6, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову слідчого про відмову у визнанні потерпілим, скасована постанова старшого слідчого відділу військової прокуратури сил АТО ОСОБА_7 від 29.06.2017 року про заміну процесуального статусу особи у кримінальному провадженні № 12016220320001447.

Виходячи з наведеного, суд доходить до висновку, що в теперішній час триває досудове розслідування у кримінальному провадженні 12016220320001447 від 30.08.2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 370 КК України, однак дана обставина не може свідчити про особисту заінтересованість прокурора Мілевського А.М. в результатах даного кримінального провадження та про наявність обставини, які викликали б обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Також, суд не може прийняти до уваги ствердження обвинуваченого, як підставу для відводу прокурору Мілевському А.М., про те, що прокурор Заскалкін та прокурор Зеленський, вчиняли дії, спрямовані на створення перешкод для обєктивного розслідування кримінального провадження за фактом провокації підкупу з боку ОСОБА_3. Суд вважає, що навіть у випадку доведеності таких обставин, вони не можуть свідчити про особисту заінтересованість в результатах кримінального провадження та неупередженості прокурора Мілевського А.М.

Відповідно до ст. 77 КПК України підставами для відводу прокурора є наступні обставини:

1)якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сімї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача абр цивільного відповідача;

2)якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3)якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Виходячи з наведеного, суд доходить до висновку, що обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість прокурора Мілевського А.М. в результатах кримінального провадження або викликали б обґрунтовані сумніви в його неупередженості а також інших підстав, передбачених ст. 77 КПК України, в судовому засіданні встановлено не було, у звязку з чим клопотання обвинуваченого про відвід прокурора Мілевського А.М. необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 77, 81 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про відвід прокурора Мілевського А.М. - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_8