Постанова № 6793389, 18.11.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія 2.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 року Справа № 2а-26945/09/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.

за участю

секретаря судового засідання Глазунової О.О.

та

представників сторін:

від позивача головний спеціаліст-юрисконсульт

Івасюк І.Ю. (довіреність від 08.10.2009 № 03/5029)

від відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради

до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області

про скасування постанови від 07.09.2009 ВП № 12268140 про арешт коштів боржника,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2009 року Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради звернулось до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 07.09.2009 ВП №12268140 про арешт коштів за виконавчим листом від 19.01.2009 №2а-486, виданим Ленінським районним судом м. Луганська про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради на користь ОСОБА_2 суми несплаченої разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 2888,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що звернення стягнення на кошти на вказаному у постанові про арешт коштів боржника рахунку призведе до нецільового використання спеціальних бюджетних коштів та зробить неможливим виплати поточних платежів за 2009 рік відповідній категорії громадян, тому просить скасувати постанову про арешт котів боржника від 07.09.2009 ВП №12268140 .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (п.1 ч. 3 ст. 2 КАС України).

Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист від 19.01.2009 №2а-486, виданий Ленінським районним судом м. Луганська про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради на користь ОСОБА_2 суми несплаченої разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 2888,00 грн. , за яким державним виконавцем відповідача відкрито виконавче провадження, та у рамках якого у звязку з відмовою добровільного виконання судового рішення державним виконавцем винесено постанову від 07 вересня 2009 року № 12268140 про накладення арешту на грошові кошти, які містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради № 35212004000901, МФО 804013, ЄДРПОУ 03196742 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3196,11 грн.

Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» та за своєю природою є адміністративно-правовими.

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника визначено п. 4 ст. 50 зазначеного Закону, в якому визначено, що за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, а так само арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням суду.

Крім того, ч. 6 ст. 59 зазначеного Закону передбачено, що стягнення на грошові кошти та інші цінності фізичних чи юридичних осіб, що знаходяться у банку, може бути звернене за виконавчими документами, передбаченими законами України.

Постановою від 07.09.2009 державним виконавцем накладено арешт на кошти, що містяться на розрахунковому рахунку Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради № 35212004000901, МФО 804013, ЄДРПОУ 03196742 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3196,11 грн.

При цьому, арешт накладено не лише на суму стягнення за рішенням суду 2888,00 грн., а й на суму виконавчого збору 288,80 грн. та на суму витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 19,31 грн., що підтверджуються постановою про арешт коштів боржника (арк. справи 4).

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

Тобто, арешт коштів Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради , які міститься на розрахунковому рахунку № 35212004000901, МФО 804013, ЄДРПОУ 03196742 в ГУДКУ у Луганській області, в межах суми 3196,11 грн., є протиправним лише в частині стягнення суми виконавчого збору в розмірі 288,80 грн. та витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 19,31 грн.

Крім того, статтею 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.

Відповідне управління Державного казначейства України, у якому відкрито розрахунковий рахунок Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради № 35212004000901, у даному випадку є фінансовою установою, до якої застосовуються положення глави 72 Цивільного кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова від 07.09.2009 ВП №12268140 про арешт коштів за виконавчим листом від 19.01.2009 №2а-486, виданим Ленінським районним судом м. Луганська про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради на користь ОСОБА_2 суми несплаченої разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 2888,00 грн. підлягає скасуванню лише в частині включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору в розмірі 288,80 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 19,31 грн., оскільки відповідач не довів законність та обґрунтованість своїх дій, а також в матеріалах справи не має жодних доказів обґрунтування включення цих сум до оскаржуваної постанови.

Згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджаються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 18 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області від 07 вересня 2009 року ВП №12268140 про арешт коштів за виконавчим листом від 19 січня 2009 року №2а-486, виданим Ленінським районним судом м. Луганська про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради на користь ОСОБА_2 суми несплаченої разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 2888,00 грн., в частині включення до постанови суми виконавчого збору в розмірі 288,80 грн. та суми витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 19,31 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Луганську ради (ідентифікаційний код 03196742, місцезнаходження: Луганська область, м. Луганськ, вул. вул. Котельникова, буд. 17) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 01 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано у встановлений КАС України строк. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений КАС України строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 23 листопада 2009 року.

Суддя Т.І. Чернявська