Ухвала суду № 6793249, 30.09.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

30.09.2009           Справа № 20-3/270-12/139-7/018-12/011

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Санакоєвої М.А.,

суддів           Курапової З.І. , Дугаренко О.В.                      секретар судового засідання          Ковінська Т.Г. за участю представників сторін:

представників позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор"- Горлатова С.В., Горлатової О.Д.; представників відповідача - Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя - Хаймінової Р.В., Брігіної О.М. розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя на постанову Господарського суду мiста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 13.07.2009 у справі № 20-3/270-12/139-7/018-12/011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" (вул. Щорса, 4, к. 9, м. Севастополь, 99008)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

                    У липні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" звернулось до Господарського суду м.Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000922310/0 від 17.04.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 15619,39 грн.

                    У липні 2009 року позивач надав заяву про зміну позовних вимог, в якій він просить скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 05.07.2006 №0000922310/1, від 17.04.2006 №0000922310/0 при визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15619,39 грн.

                    Постановою Господарського суду мiста Севастополя від 13.07.09 у справі № 20-3/270-12/139-7/018-12/011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

          Визнано протиправними та скасовані повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 05.07.2006 №0000922310/1, від 17.04.2006 № 0000922310/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15619,39 грн., у тому числі за основним платежем - 11808.12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3811,27 грн.

          Судом вирішено питання про судові витрати.

          Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.                    

                    Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вислухавши пояснення сторін, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла зміст постанови, що оскаржується, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2006 року Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Севастополя проведена виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 31.12.2005, за наслідками якої складено акт перевірки від 07.04.2006 №40/23-1/32265717/8305/10 (т.1 а.с.9-45). Відповідно до вказаного акту перевірки, встановлені наступні порушення чинного законодавства: порушено п.7.4.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” щодо завищення податкового кредиту, відображеного у декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року на 114423,12 грн., завищення суми податкового кредиту, відображеного в уточнючому розрахунку податкових зобов’язань за липень 2005 року, заявленого підприємством як сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступних податкових періодів на 113527,00 грн., завищено бюджетне відшкодування, заявлене підприємством у декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року на 896,12 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000922310/0 від 17.04.2006 та №0000922310/1 від 05.07.2006, якими позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 15619,39,00 грн., у тому числі про донарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 11808,12 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 3811,27 грн. (т. 1 а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено угоди на отримання туристичних послуг до 31.03.2005.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Черномор»зареєстровано як платник податків в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м.Севастополя з 11.11.2002, як платник податку на додану вартість – з 02.12.2002.

Відповідно до п.2.2 Статуту позивача, предметом діяльності Товариства є туроператорська та турагентська діяльність (а.с.53).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплено порядок визначення бази оподаткування з доданої вартості з поставки товарів (послуг) в загальному випадку, а саме: база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Законом України «Про внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»і деякі інші законодавчі акти України»введено в дію пункт 4.11 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого встановлений спеціальний порядок визначення бази оподаткування при поставці туристичного продукту на користь фізичних та інших осіб в період з 31.03.2005.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України»дія спеціального порядку була скасована. Пункт 2 вказаного закону передбачає, що у разі, коли за договорами, укладеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»і деякі інші законодавчі акти України», було передбачено оподаткування операцій з поставок туристичного продукту, туристичних послуг згідно з Законом України «Про податок на додану вартість», то операції за такими договорами оподатковуються за правилами, встановленими до 31.03.2005.

Відповідно до підпункту 6.2.2. пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про додану вартість», поставка послуг з туризму резидентам та митній території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, оподатковується за ставкою, визначеною підпунктом 6.1.1 цієї статті.

Для інших угод, які було укладено після 30.03.2005, діють загальні правила пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судова колегія зазначає в якості додаткових доказів неправомірності спірних податкових-рішень висновок судово-економічної експертизи №63 від 12.05.2008 (том 2, а.с. 50-66), відповідно до якого, висновки в акті від 07.04.2006 №40/23-1/32265717/8305/10 в частині завищення Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Черномор»податкового кредиту за липень 2005 року в сумі 114432,12 грн. наданими документами та нормативно не підтверджується, тому що в акті не враховано формування податкового зобов'язання в липні 2005 року: частково за нульовою ставкою згідно з п.6.2.2. Закону України «Про податок на додану вартість» за угодами, які було укладено до 31.03.2005, частково відповідно до загального правила формування податкового зобов'язання за п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», формування податкового кредиту необхідно було здійснювати за загальним порядком, згідно з п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності і обґрунтованості спірних податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 05.07.2006 №0000922310/1, від 17.04.2005 №0000922310/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Черномор" податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 15619,39 грн., у тому числі за основним платежем - 11808.12 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3811,27 грн. колегії суддів не надано. Висновки перевіряючих, що викладені в акті перевірки від 07.04.2006 №40/23-1/32265717/8305/10, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на недоведеність фактів порушення позивачем вимог Закону України “Про податок на додану вартість” судова колегія дійшла висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень з вищевикладених підстав.

Суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Судове рішення є законним та обґрунтованим, й не може бути скасовано чи змінено з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

З таких підстав, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 196, частиною першої статті 198, статтею 200, статтями 206, 212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

                    Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя - залишити без задоволення.

                    Постанову Господарського суду мiста Севастополя від 13.07.2009 у справі № 20-3/270-12/139-7/018-12/011- залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

                    Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 жовтня 2009 р.

Головуючий суддя          підпис                              М.А.Санакоєва

Судді           підпис                               З.І.Курапова підпис                               О.В.Дугаренко З оригіналом згідно Головуючий суддя                                                             М.А.Санакоєва