Постанова № 6792998, 16.09.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16.09.2009           Справа № 5020-2/664

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Єланської О.Е.,

суддів           Горошко Н.П. , Омельченка В. А. секретар судового засідання          Зелінська С.В.                               за участю представників сторін:

представник позивача - Севастопольського міського центра зайнятості - Балдиза Тетяна Іванівна, довіреність № 98/08 від 10.01.09 року;

представник відповідача - Будинкоуправління №1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Севастопольського міського центру зайнятості на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Шевчук Наталія Григорівна ) від 09.02.09 року у справі №5020-2/664

за позовом Севастопольського міського центру зайнятості (вул. Руднєва 40, м.Севастополь, Автономна Республіка Крим, 99053)

до Будинкоуправління №1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, м. Севастополь, Автономна Республіка Крим, 99040)

про стягнення 2582,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 09.02.2009 року у справі № 5020-2/664 адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості до Будинкоуправління № 1 Севастопольської квартирно-експлутаційної частини морської про стягнення 2582,22 грн., було задоволено частково. Стягнуто з Будинкоуправління № 1 Севастопольської квартирно-експлутаційної частини морської на користь Севастопольського міського центру зайнятості заборгованість у сумі 2456,82 грн., з яких 2221,35 грн. –сума боргу, 235,50 грн. –пені. В задоволенні решти позовних вимог, було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Севастопольський міський центр зайнятості звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення пені унаслідок невірного застосування норм матеріального права і задовольнити позов повністю.

У судовому засіданні 16.09.2009 року представник Севастопольського міського центра зайнятості апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі.

У судове засідання 16.09.2009 року представник Будинкоуправління №1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанцій норм процесуального та матеріального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що питання сплати страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття регулюється Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України від 02.03.2000 року № 1533-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 року № 339 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2001 року за № 30/5221.

Страхові внески є формою резервування заробітної плати для забезпечення матеріальної підтримки та надання соціальних послуг у разі настання страхових випадків (втрати роботи) і повертаються у вигляді страхових виплат. У зв’язку з чим, відносини у сфері соціального страхування на випадок безробіття регулюються спеціальним законодавством.

Судом попередній інстанції встановлено, що відповідно до ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" відповідач є платником збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

В силу ст. 38 вказаного Закону роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

Як зазначено судом першої інстанції Севастопольському міському центру зайнятості надано право звертатися із позовами до платників про стягнення донарахованих за актами перевірок сум збору на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, а також недоїмки та пені.

Як встановлено судом першої інстанції, що відповідно до матеріалів справи 21.12.2007 року Севастопольським міським центром зайнятості була проведена планова перевірка правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ДУ «Євпаторійська КЕЧ»за період з 01 січня 2004 року по 30 вересня 2007 року, в результаті якої виявлено: сума заборгованості за платником складає 2221,32 грн., у т.ч недоїмка за платником зі сплати страхових внесків –2221,32 грн., та нарахована пеня у сумі 132,77 грн., за результатами яких було складено акти за № 498 (а.с.10-11).

12.11.2008 року Севастопольським міським центром зайнятості у зв’язку з ліквідацією підприємства була проведена позапланова перевірка правильності, повноти нарахування, своєчасності сплати внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Будинкоуправління № 1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської за період з 01 жовтня 2007 року по 13 листопада 2008 року, в результаті якої виявлено: з 01.09.2007 року на підприємстві відсутня фінансово-господарська діяльність. Найманих працівників немає. Заробітна плата не нараховується. 31 жовтня 2008 року зміна повного найменування підприємства згідно даних державного реєстратора. Попередньою перевіркою була виявлена недоїмка у сумі 221,32 грн., у т.ч. пеня у сумі 132,77 грн. Станом на 12.11.2008 року недоїмка та пеня не сплачені. За несвоєчасне перерахування недоїмки нарахована пеня у сумі 228,13 грн., за результатами яких було складено акт за № 443 (а.с.5-6).

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідно до перевірок внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття не перераховувались, внаслідок чого виникла недоїмка в сумі 2221,32 грн., на яку відповідно до ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" повинна бути нарахована пеня. Але, суд, посилаючись на ст.ст.230,231,232 Господарського кодексу України помилково прийшов до висновку, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. У зв’язку з чим, задовольнив вимоги позивача про стягнення пені тільки за відповідний 6-місячний період прострочення виконання грошових зобов’язань, тобто з 27.12.2007 року по 27.06.2008 рік у сумі 235,50 грн.

Разом з тим, цей висновок суду першої інстанції про часткове пропущення позивачем строку позовної давності спростовується ч. 2 п. 2 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" який є спеціальним Законом у сфері страхування на випадок безробіття і який передбачає, що строк давності про стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

За таких обставин судова колегія суддів Севастопольського апеляційного суду дійшла до висновку, що господарським судом м. Севастополя помилково застосовані норми Господарського кодексу України у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду –зміни.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 2 ст. 198, ч. 1 п. 1 ст. 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                  ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Севастопольського міського центру зайнятості на постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Шевчук Н.Г.) від 09.02.09 року у справі №5020-2/664, задовольнити.

2. Постанову Господарського суду мiста Севастополь (суддя Шевчук Н.Г.) від 09.02.09 року у справі №5020-2/664, змінити.

3. Резолютивну частину постанови викласти в наступній редакції:

Адміністративний позов Севастопольського міського центру зайнятості до Будинкоуправління №1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської про стягнення 2582,22 грн., задовольнити.

Стягнути з Будинкоуправління №1 Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, відомості про розрахункові рахунки в установах банку відсутні) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (99053, м. Севастополь, вул. Руднєва, 40, ідент. код 03491145, п/р 37178302900001, 37175305900001, в УДК м. Севастополя, МФО 824509) заборгованість в сумі 2582,22 грн., з яких сума боргу 2221,32 грн., пеня 360,87 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі.                                                  

Повний текст судового рішення виготовлений 22 вересня 2009 р.

Головуючий суддя                                        О.Е.Єланська

Судді                                         Н.П.Горошко                               В.А.Омельченко