Ухвала суду № 67929664, 25.07.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/2172/17

У Х В А Л А

іменем України

25 липня 2017 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області Кравченко М.В.,

при секретарі судового засідання Бадьорій Є.І.

за участю сторони кримінального провадження - слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1

розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до суду із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, у кримінальному провадженні № 12017110230001147, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що що в квітні 2012 року ОСОБА_2, проживаючий за адресою : індекс 08720, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, шляхом обману та зловживання довірою заволодів грошовими коштами в загальній сумі 75 тисяч доларів США належними ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованому та проживаючому за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, чим завдав останньому матеріальної шкоди на вище вказану суму.

Крім того встановлено, що ОСОБА_2 отримував грошові кошти у потерпілого ОСОБА_3, під заставу належного йому рухомого та нерухомого майна, а також для поліпшення стану його фінансово-господарської діяльності.

Допитаний потерпілий ОСОБА_3 показав, що з 2001 року він перебуває на посаді директора ПП «ВКФ Сознание», що за адресою : АДРЕСА_2. Вказане підприємство займається поставками кабельно-проводникового обладнання. На протязі останніх близько 30 років він знає ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, моб. тел. 067-502-06-99) і з ним на протязі вказаного періоду підтримував дружні відносини. Приблизно в квітні 2012 року до нього із проханням, звернувся ОСОБА_2, надати йому грошові кошти в сумі 75 тисяч доларів США, для подальшого поліпшення та проведення модернізації його товариства «АМБАР». На той час ОСОБА_2 був керівником вказаного товариства «АМБАР» і запевнив, що дані грошові кошти він отримує під заставу майна належного йому товариству. Він із ОСОБА_2 домовилися про те, що за першою вимогою він йому віддасть належні йому грошові кошти, які раніше отримав. Крім того, ОСОБА_2 йому повідомив, що якщо він раптом не зможе повернути йому грошові кошти то в нього є дві квартири, та інше майно, яке можна буде в подальшому реалізувати для погашення заборгованості перед ним. Про отримання вказаних грошових коштів ОСОБА_2 в той час написав йому розписку. Хоче сказати, що він із ОСОБА_2 будь-яких документів, окрім розписки, про проведення вказаного правочину не складали. В листопаді 2016 року він звернувся до ОСОБА_2 із вимогою про повернення, раніше наданих ним, йому грошових коштів в розмірі 75 тисяч доларів США. На його прохання ОСОБА_2 не погодився і повідомив, що можливо віддасть грошові кошти в початку 2017 року. З початку 2017 року він неодноразово звертався до ОСОБА_2 із вимогою, про повернення йому грошових коштів, але він йому їх так і не повернув. В решті решт 07 лютого 2017 року ОСОБА_2 знову написав розписку про те, що дійсно отримав у нього грошові кошти в сумі 75 тисяч доларів США, під заставу належного йому майна і за першою моєю вимогою зобовязується їх віддати. З лютого 2017 року по теперішній час ОСОБА_2 уникає з ним зустрічі, на телефонні дзвінки не відповідає, та почав проживати в місті Києві.

13 липня 2017 року потерпілим ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 1943250 (один мільйон девятсот сорок три тисячі двісті пятдесят) гривень 00 копійок та моральної шкоди в розмірі 129550 (сто двадцять девять тисяч пятсот пятдесят) гривень 00 копійок.

18 липня 2017 року потерпілим ОСОБА_3 в рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні подано клопотання про арешт на все (рухоме і нерухоме) майно, яке належить ОСОБА_2, а саме : корпоративні права (частка) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (код ЄДРПОУ 31240382, місце знаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 38, літера А, м. Київ, 01033) в розмірі 23 (двадцять три) %, що становить 2714, 00 гривень; земельна ділянка з кадастровим номером 3221285602:02:028:0002, загальною площею 2 гектари, що розташована за адресою: село Бервиця, Броварського району, Київської області, з метою забезпечення раніше заявленого потерпілим ОСОБА_3 цивільного позову.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15 липня 2017 року за № НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_2 володіє корпоративними правами (часткою) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (код ЄДРПОУ 31240382, місце знаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 38, літера А, м. Київ, 01033) в розмірі 23 (двадцять три) %, що становить 2714, 00 гривень.

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15 липня 2017 року встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3221285602:02:028:0002, загальною площею 2 гектари, що розташована за адресою: село Бервиця, Броварського району, Київської області.

Вище викладене свідчить про те, що на даний час у досудового слідства є достатні підстави вважати, що право власності на вище вказане майно, яким володіє та розпоряджається ОСОБА_2 набуте останнім із грубим порушенням вимог чинного законодавства внаслідок вчинення злочину щодо потерпілого ОСОБА_3

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом

Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема як арешт майна.

У відповідності до ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони є предметом кримінального правопорушення та одержані внаслідок його вчинення.

У відповідності до ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час огляду та обшуку.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження та досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного злочину, а також з метою забезпечення виконання заявленого цивільного потерпілим ОСОБА_3 цивільного позову та відшкодування завданої останньому матеріальної та моральної шкоди, внаслідок кримінального правопорушення та запобігання можливості здійснити приховування, зникнення, втрати, використання, реалізації, передачі, відчуження вказаного майна, наявна необхідність у застосуванні арешту на майно ОСОБА_2, а саме : корпоративні права (частка) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР» (код ЄДРПОУ 31240382, місце знаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, буд. 38, літера А, м. Київ, 01033) в розмірі 23 (двадцять три) %, що становить 2714, 00 гривень; земельна ділянка з кадастровим номером 3221285602:02:028:0002, загальною площею 2 гектари, що розташована за адресою: село Бервиця, Броварського району, Київської області, такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на необхідність забезпечення унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Вважаю доводи клопотання про наявність підстав для накладення арешту обґрунтованими в частині нерухомого майна, тому клопотання в цій частині слід задовольнити.

Поряд з тим, вважаю необґрунтованими інші вимоги щодо накладення арешту на корпоративні права, оскільки надані слідчому судді докази належності таких прав цивільному відповідачеві не є допустимими, а відповідні вмотивування слідчого не є переконливими. Також слід врахувати неприпустимість свавільного втручання суду у здійснення підприємницької діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБАР», яке не має у цьому кримінальному провадженні будь-якого процесуального статусу, в тому числі цивільного відповідача. Крім того, оскільки у клопотанні не зазначено вартості корпоративних прав, а у матеріалах справи відсутні достатні відомості для висновку про співмірність заходів забезпечення кримінального провадження із межами цивільного позову у кримінальному провадженні, вважає клопотання в цій частині необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 167, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_1 задовольнити частково.

Накласти арешт, на майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 3221285602:02:028:0002, загальною площею 2 гектари, що розташовану за адресою: село Бервиця, Броварського району, Київської області, власником якого на праві приватної власності є ОСОБА_2, проживаючий за адресою : індекс 08720, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, із забороною вчинення будь-яких дій повязаних з її відчуженням, передачею в оренду та зміною цільового призначення.

В задоволенні інших вимог клопотання відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали, у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя М.В.Кравченко