Ухвала суду № 67925775, 26.07.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/5279/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Янголь Є. В.Номер провадження 11-кп/788/568/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Олійника В. Б., Макаровець А. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

прокурора - Ткаченко К.Л.

захисника - Салія В.Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Ткаченка К.Л. на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2017 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2017 року повернуто прокурору обвинувальний акт у якому ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, для приведення у відповідність з вимогами КПК України,

Прокурор не погодився з таким рішенням судді та оскаржив його. В своїй апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні Ткаченко К.Л., порушує питання про скасування ухвали суду та призначення нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

Свої вимоги прокурор мотивує тим, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки в ньому детально викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, надано правову кваліфікацію злочину з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та сформульовано обвинувачення.

Крім цього, прокурор стверджує про те, що у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції вийшов за межі обсягу досліджуваних питань передбачених ст. 314 КПК України, оскільки вдався до аналізу та оцінки пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення.

Не погоджується прокурор і з доводами суду першої інстанції в частині порушення стороною обвинувачення вимог ст. 293 КПК України, а саме не долучення до обвинувального акту розписки про отримання його копії захисником Богомоловим С.О., оскільки ч. 4 ст. 290 КПК України зобов'язує прокурора додати до обвинувального акту розписку підозрюваного про його отримання, а не захисника. До того ж копія обвинувального акту Богомолову С.О. була вручена хоч і після надіслання його до суду - 17.10.2016 року. однак до початку підготовчого судового засідання. Яке фактично було проведено 09.06.2017 року.

Крім цього, прокурор звертає увагу і на ту обставину, що суд першої інстанції у своєму рішенні не визначив, яких саме заходів має вжити прокурор на усунення недоліків та не встановив терміну для їх усунення.

В поданих на апеляційну скаргу запереченнях захисник Богомолов С.О. наголошує на безпідставності доводів апеляційної скарги прокурора Ткаченка К.Л., тому просить рішення суду першої інстанції залишити без зміни, а вимоги апеляційної скарги прокурора без задоволення. Стверджує, що обвинувальний акт не містить обов'язкових складових, що унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора який підтримав доводи апеляційної скарги і просив зазначену ухвалу суду щодо ОСОБА_4 скасувати, думки обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників Богомолова С.О. та Салія В.Л., які заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, просили ухвалу суду залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції повертаючи обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 прокурору на доопрацювання вказав, що в обвинувальному акті не викладено обставини про те, яким саме чином ОСОБА_4 створював умови для вимагання неправомірної вигоди та в порушення ст. 293 КПК України до обвинувального акту не була додана розписка захисника Богомолова С.О. про отримання його копії і ці вищезазначені підстави, на думку суду першої інстанції і свідчать про невідповідність обвинувального акту вимогам ст.291КПК України.

Так, нормами ст.291 КПК України закріплені вимоги до форми та змісту обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, недотримання яких, відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, дає суду підстави для прийняття рішення у підготовчому судовому засіданні про повернення обвинувального акта прокурору.

При цьому колегія суддів зазначає, що недоліки обвинувального акту повинні бути такими, що унеможливлюють, як призначення провадження до розгляду так і безпосередньо його розгляд в судовому засіданні.

Вивчивши відомості зазначені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 колегія суддів встановила наступне.

Так, згідно тексту обвинувального акту, орган досудового розслідування вказав, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення чи не вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди.

При цьому, у викладі фактичних обставин прокурор зазначив посаду ОСОБА_4, детально виклав умисел та дії ОСОБА_5 щодо вимагання неправомірної вигоди за вчинення (чи не вчинення) будь-якої дії ( видача висновків судових експертиз), а також детально викладений факт безпосереднього отримання неправомірної вигоди від начальника Сумського ВП.

Таким чином, зі змісту обвинувального акту вбачається, що орган досудового розслідування вимог п.5 ч.2 ст.191 КПК України дотримався і виклав у обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які, на думку прокурора, є встановленими, юридичне формулювання обвинувачення, також обвинувальний акт містить і правову кваліфікацію дій обвинуваченого.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновки суду щодо невідповідності обвинувального акту вимогам ст.291 КПК України, є помилкові, а підстави, на які послався суд першої інстанції у своїй ухвалі, а саме не викладення в обвинувальному акті обставин яким чином ОСОБА_4 створював умови для вимагання неправомірної вигоди, жодним чином не перешкоджають призначенню даного кримінального провадження до розгляду та самому розгляду обвинувачення щодо ОСОБА_4 в судовому засіданні, оскільки обвинувальний акт містить в собі всі дані, необхідні для ухвалення судового рішення, а саме: час, місце, спосіб і мету дій.

При цьому, повертаючи обвинувальний акт прокурору з вищенаведених підстав, суд першої інстанції в даному випадку фактично вдався до аналізу та оцінки пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, про що обґрунтовано зазначає прокурор в апеляційній скарзі, так як почав з'ясовувати яким конкретно чином ОСОБА_4 створював умови для вимагання неправомірної вигоди, що є недопустимим, так як оцінка судом обставин, передбачених ст. 91 КПК України може мати місце виключно за результатами розгляду кримінального провадження по суті.

Також, колегія суддів не може погодитись і з висновками суду першої інстанції в частині порушення стороною обвинувачення вимог ст. 293 КПК України, а саме не долучення до обвинувального акту розписки захисника Богомолова С.О. про отримання його копії, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження та не заперечується і самим захисником, копія обвинувального акту йому була вручена 17.10.2016 року, а розписка про таке вручення долучена до матеріалів кримінального провадження до початку підготовчого судового засідання, яке відбулося 09.06.2017 року, тому колегія суддів не вбачає жодних підстав для того, щоб стверджувати, що порушення права на захист ОСОБА_4 в цій частині дійсно мало місце та могло перешкодити у призначенні даного кримінального провадження до судового розгляду по суті.

Крім цього, п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України зобов'язує сторону обвинувачення до обвинувального акту долучати саме розписку підозрюваного про отримання копії обвинувального акту, при цьому мова про долучення розписки захисника про таке отримання норма статті взагалі не вимагає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору, не можна вважати законним та обґрунтованим тому воно підлягає скасуванню, з направленням даного кримінального провадження на новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, а апеляційна скарга прокурора підлягає повному задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Ткаченка К.Л. - задовольнити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 09 червня 2017 року, якою обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернуто прокурору - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції, зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Олійник В. Б. Макаровець А. М.

.