Вирок № 67921165, 26.07.2017, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/820/17

Провадження № 1-кп/617/156/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2017 року Вовчанський районний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Уханьової І.С.,

при секретарі - Пінчук К.К.,

за участю прокурора - Карапетян Л.А.,

потерпілого - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Вовчанськ кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Волоконівка, Волоконівського району, Бєлгородської області, росіянина, громадянина України, розлученого, не працює, освіта професійно-технічна, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий, 19.04.2012 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 19.04.2016 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, має не зняту і не погашену судимість в установленому законом порядку,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2017 року близько 22:00 години, шляхом вільного доступу зайшов на територію кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке не має огорожі по всьому периметру, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до барної стійки, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно від сторонніх осіб, переконавшись у тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку одного барного стільця, який належить ОСОБА_3, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 297,00 гривень.

Крім того, 21.06.2017 року близько 06:30 години, ОСОБА_2, шляхом вільного доступу зайшов на територію кафе «ІНФОРМАЦІЯ_2», яке не має огорожі по всьому периметру, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до барної стійки, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, таємно від сторонніх осіб, переконавшись у тому, що його злочинні дії залишаться непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу вчинив крадіжку двох барних стільців, вартістю 459,00 гривень кожен, які належать ОСОБА_3, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд. Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 918,00 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю, пояснивши про обставини вчиненого, як визначено в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглянути акт у спрощеному провадженні.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановлених судом злочинів повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті та матеріалах, які ніким з учасників процесу не оспорюються, є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємні викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно.

Вирішуючи питання про призначення покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, вину визнав повністю, матеріальні збитки відшкодував в повному обсязі - суд визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_2, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2, суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше судимий, 19.04.2012 року Вовчанським районним судом Харківської області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 19.04.2016 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, має не зняту і не погашену судимість в установленому законом порядку, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується задовільно, тому суд приходить до переконання про можливість виправлення і перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речові докази по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Відповідно ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 1 (Один) рік іспитового строку.

Відповідно до ст. 76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_2 покласти обов'язки:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений органом з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського Апеляційного суду, шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий Суддя -