Ухвала суду № 67919007, 25.07.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5332/17 Справа № 183/7765/15 Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Єлізаренко І.А.

Категорія 19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Свистунової О.В., Красвітної Т.П.

за участі секретаря Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року про відмову у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз) про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння.

01 червня 2017 року представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій він просив заборонити змінювати сторони по договору іпотеки від 11 червня 2015 року, укладеному між ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2, паспорт: НОМЕР_3, виданий 14 лютого 1998 року Новомосковським MB УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3, паспорт: НОМЕР_4, виданий 15 квітня 1997 року Амур-Нижньодніпровським PB ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), здійснювати передачу квартири в інші іпотеки, заборонити проводити стягнення на предмет іпотеки; заборонити органам державної реєстрації прав (державним реєстраторам), які утворені та діють відповідно до законодавства здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника квартири АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження та накладати обтяження (іпотеку, заборону) на квартиру АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам в будь-якій спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будь-яких прав та інших речових прав на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року було відмовлено у задоволенні вказаної заяви про забезпеченні позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду від 02 червня 2017 року про відмову у забезпеченні позову скасувати, постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 3 ст. 152 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з наданих матеріалів справи у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Компанії «Емпекс Груп ЛТД» (Беліз), Компанії «Філіантра Комерс ЛТД» (Беліз), ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними, витребування майна з чужого, незаконного володіння( а.с.1-3 ,4-7).

Представник позивача звернувся 01 червня 2017 року із заявою про забезпечення позову у даній справі, в якій просив заборонити змінювати сторони по договору іпотеки від 11 червня 2015 року, укладеному між ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_2, паспорт: НОМЕР_3, виданий 14 лютого 1998 року Новомосковським MB УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3, паспорт: НОМЕР_4, виданий 15 квітня 1997 року Амур-Нижньодніпровським PB ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2), здійснювати передачу квартири в інші іпотеки, заборонити проводити стягнення на предмет іпотеки; заборонити органам державної реєстрації прав (державним реєстраторам), які утворені та діють відповідно до законодавства здійснювати реєстраційні дії щодо зміни власника квартири АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження та накладати обтяження (іпотеку, заборону) на квартиру АДРЕСА_1; заборонити ОСОБА_4, ОСОБА_5 та будь-яким іншим особам в будь-якій спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо будь-яких прав та інших речових прав на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.9-11).

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_6, суд першої інстанції, між іншим, посилався також і на те, що ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2017 року вже було вжито заходи забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачу та будь-яким іншим особам в будь-який спосіб здійснювати відчуження, передавати в іпотеку, заставу квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом спору.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, за таких обставин, про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки відповідні заходи забезпечення позову у цій справі вже були вжиті судом.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали суду є безпідставними.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя

Судді