Постанова № 67917031, 25.07.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2017 року Справа № 904/4783/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №270/16 від 27.12.2016 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 р. у справі

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережа", м.Кам'янське

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 р. у даній справі (суддя Ніколенко М.О.) заяву комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задоволено частково; визнано наказ господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.14 у справі №904/4783/14 в частині стягнення з комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3% річних в розмірі 334899,28 грн. та 77412,12 грн. - інфляційних втрат; в решті заяви відмовлено.

Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що нарахування, стягнуті за рішенням суду у цій справі підлягають списанню з дня набрання чинності Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" в силу прямої дії ч.3 ст.7 цього Закону.

Не погодившись з ухвалою господарського суду, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подала апеляційну скаргу, в якій, з урахуванням поданих доповнень, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, відмовити комунальному підприємству Кам'янської міської ради "Тепломережі" у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.2014 р. у справі № 904/4783/14 таким, що частково не підлягає виконанню.

Скаржник вважає, що відповідно до норм Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" для участі у процедурі врегулювання заборгованості шляхом її списання теплопостачальні та теплогенеруючі організації повинні бути включені до відповідного реєстру.

Для списання зобов'язань з оплати пені, трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань в порядку, передбаченому вищевказаним Законом, боржник має набути статусу учасника процедури врегулювання заборгованості, тобто бути включеним до реєстру.

Доказів включення підприємства до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, боржником не надано.

Отже, на думку скаржника, правові підстави для задоволення судом першої інстанції заяви боржника про визнання наказу господарського суду таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3% річних в розмірі 334 899,28 грн., інфляційних втрат в розмірі 77 412,12 грн. відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційну скаргу відхилити, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Відповідач зазначає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали обґрунтовано прийшов до висновків про задоволення заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню в частині, з підстав набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідач не забезпечив судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2012 р. задоволено позов Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (правонаступником якого є Комунальне підприємство Кам'янської міської ради "Тепломережі"), стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 334 899,28 грн., інфляційні витрати в розмірі 77 412,72 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 246,23 грн.

29.08.2014 р. на виконання зазначеного рішення господарським судом видано відповідний наказ.

10.05.2017 р. відповідач звернувся до господарського суду із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Згадана заява обґрунтована посиланням на те, що сума основного боргу фактично сплачена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті носії". Відповідно до ч. 3 ст. 7 вказаного Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим законом.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів враховує таке.

30.11.2016 р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. №1730-VIII, який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" визначено яка саме кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу за спожитий природний газ підлягає врегулюванню.

Для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ст.3 вказаного Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №93 затверджено "Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром", яким визначені дані реєстру про підприємства, зокрема, зазначаються дані про обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг невідшкодованої станом на 01.01.2016 р. заборгованості з різниці у тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці у тарифах; обсяг нарахувань зі сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електроенергію, теплоенергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася у період до 01.07.2016 р.

Рішенням господарського суду від 11.08.2014 р. у даній справі встановлено, що станом на день прийняття цього рішення основна заборгованість погашена у повному обсязі.

Отже, до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" основна заборгованість відповідача перед позивачем повністю погашена.

Згідно із приписами ч.3 ст.7 вказаного Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва тепло- та електроенергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення божником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.

Крім того, припис вимог ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" є нормою прямої дії, якою не ставиться право ненарахування неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних у залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.

Зазначена норма Закону є підставою для позивача та відповідача списати з відображенням у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інфляційних втрат і річних, нарахованих на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплоенергії, оскільки основний борг погашений до 30.11.2016 р., тобто до вступу у дію Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

За змістом ч.ч.2,4 ст.117 ГПК України, господарський суд, який видав наказ, може за заявою боржника визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, якщо обов'язок відсутній повністю чи частково і перелік підстав для того не є вичерпним.

З урахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, щодо нарахування та стягнення інфляційних й 3% річних є правомірним, зважаючи на вимоги ч.3 ст.7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" і ч.4 ст.117 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 19.04.2017 р. у справі № 912/487/15-г та від 18.07.2017 р. у справі № 917/1591/14

Враховуючи викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017 р. у справі №904/4783/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 26.07.2017 р.

Головуючий суддяВ.О.Кузнецов

СуддяО.В.Чус

СуддяО.С.Євстигнеєв