Постанова № 67915454, 19.07.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6253/16

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Стас Л.В.,

Турецької І.О.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017р. по справі за адміністративним позовом Державна податкова інспекція у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області до Державного підприємства «Підприємство Одеської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2016р. ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області звернулося в суд із позовом до ДП «Підприємство Одеської ВКУ ДПС України в Одеській області (№14)», в якому, з урахуванням заяви про зменшення суми позовних вимог, просило стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 373 403,39грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами камеральних перевірок ДП «Підприємство Одеської ВКУ ДПС України в Одеській області (№14)» працівниками складено акти перевірок за №6346/15-52-15-02 та №2718/15-52-12-01, у висновках якого встановлено наступні порушення:

- п.126.1 ст.126 ПК України, в результаті чого підприємством порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість;

- п.203.2 ст.203 ПК України, в результаті чого підприємством несвоєчасно сплачено частину суми узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових декларацій з ПДВ за червень 2013р., листопад 2015р., грудень 2015р. та квітень 2016р..

На підставі виявлених порушень відповідачем 19.11.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення за №0015591502, яким відповідачу визначено штраф по податку на додану вартість у розмірі 201 202,67грн. та за №0015581502, яким відповідачу визначено штраф по податку на додану вартість у розмірі 44 081,24грн.; та 9.09.2016р. винесено податкові повідомлення-рішення за №0006301201, яким відповідачу визначено штраф з ПДВ у розмірі 6849,81грн. та за №0006291201, яким відповідачу визначено штраф з податку на додану вартість у розмірі 66 105,86грн..

Також, ДПІ зазначала, що, відповідач самостійно подавав до ДПІ декларації з ПДВ та сплачував ті суми, які були у деклараціях, але у зв'язку із несплатою визначених сум згідно податкових повідомлень-рішень, ті суми які відповідач сплачував за декларації зараховувались у погашення сум за податковими повідомленнями - рішеннями та у зв'язку із цим відповідачу нарахована пеня, яка також на даний час погашена за рахунок сум сплачених відповідачем по деклараціям згідно облікових карток відповідача, у зв'язку з чим заборгованість з податку на додану вартість склала 331415,4грн. Разом з тим, позивачем зазначено, що у ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» існує заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка утворилася на підставі податкових повідомлень-рішень за №10004361503, за №0004351503 від 3.04.2015р. та за №0017111503 від 8.12.2015р. Також, позивач, посилаючись на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2015р. по справі №815/1241/15, просив суд стягнути по земельному податку заборгованість у розмірі 41987,4грн..

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017р. адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» код ЄДРПОУ (08680572), з рахунків у банках, що його обслуговують, заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 331 415,4грн.(триста тридцять одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень сорок копійок) на р/р31114029700007, код бюджетної класифікації 14010100, МФО банку 828011, ідентифікаційний код 38016923, та по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 22 268,35грн. (двадцять дві тисячі двісті шістдесят вісім гривень тридцять п'ять копійок) на р/р 33212811700007, код бюджетної класифікації 21010100, МФО банку 828011, ідентифікаційний код 38016923.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, посилаючись на наступне.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доказів, які б спростовували факт існування податкового боргу по податку на додану вартість та земельного податку не надано, а податкове повідомлення-рішення за №0017111503 від 8.12.2015р. стосовно земельного податку є неузгодженим, оскільки воно було адресовано іншій юридичній особі.

Що стосується задоволенні адміністративного позову в частині стягнення узгодженого грошового зобов'язання та частині земельного податку, судова колегія погоджується з цим висновком суду першої інстанції.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення земельного податку у розмірі 19 719,64грн. не може погодитися судова колегія, оскільки при вирішенні спору в цій частині, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, не надав належну оцінку доказам, які підлягали дослідженню.

За правилами ст.159КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.198КАС України, постанову суду в частині відмови у задоволенні позову скасовує та приймає в цій частині нову постанову про задоволення вимог, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ДПІ у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області 2.11.2015р. проведено перевірку відповідача з питань порушення граничного терміну сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

За результатами вищевказаної перевірки ДПІ складено акт за №6346/15-52-15-02 від 2.11.2015р. (а.с.21-26 т.2), у висновках якого встановлено порушення п.126.1 ст.126 ПК України, а саме, підприємством порушено термін сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання по податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 19.11.2015р. прийнято податкові повідомлення-рішення за №0015591502, яким відповідачу визначено штраф по податку на додану вартість у розмірі 201202,67грн.(а.с.13т.2) та за №0015581502, яким відповідачу визначено штраф по податку на додану вартість у розмірі 44 081,24грн.(а.с.10т.2). Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань платника податків (а.с.9т.2).

Крім того, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 23.08.2016р. проведено перевірку сплати (перерахування) податків, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)»,

За результатами вказаної перевірки складено акт за №2718/15-52-12-01 від 23.08.2016р. (а.с.1-2т.2), у висновках якого вказано на порушення вимог п.203.2 ст.203 ПК України, а саме підприємством несвоєчасно сплачено частину суми узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових декларацій з ПДВ за червень 2013р., листопад 2015р., грудень 2015р. та квітень 2016р..

На підставі зазначених порушень в акті перевірки ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 9.09.2016р. прийнято податкові повідомлення-рішення за №0006301201, яким визначено штраф з податку на додану вартість у розмірі 6849,81грн. (а.с.4т.2) та №0006291201, яким визначено штраф з податку на додану вартість у розмірі 66 105,86грн.(а.с.6т.2). Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань платника податків (т.2 а.с.8).

Також, підприємству нарахована пеня за період з 25.12.2015р. по 31.12.2015р. у розмірі 355,47грн. та за 2016р. у розмірі 12 825,55грн.

ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 16.03.2015р. проведено перевірку правил сплати (перерахування) податків, задекларованих у податковій звітності по земельному податку ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)»,

За результатами вказаної перевірки складено акт за №1296/15-52-15-03 (т.1 а.с.250-252), у якому встановлено порушення вимог п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно сплачено частину суми узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових декларацій з плати за землю.

На підставі зазначеного акту позивачем 3.04.2015р. прийнято податкові повідомлення-рішення за №0004361503, яким визначено штраф по земельному податку у розмірі 136551,74грн. (т.1 а.с.247) та за №0004351503, яким визначено штраф з податку на додану вартість у розмірі 1161,53грн. (т.1 а.с.248). Вказані податкові повідомлення-рішення та акт перевірки були направлені на адресу підприємства за адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань платника податків (т.1 а.с.246,249).

Разом з тим, ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 25.11.2015р. проведено перевірку щодо порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання по земельному податку ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)».

За результатами перевірки складено акт перевірки за №6823/15-52-15-03 від 25.11.2015р. (т.1 а.с.244-245), у висновках якого вказано на порушення вимог п.287.3 ст.287 ПК України, а саме підприємством несвоєчасно сплачено частину суми узгодженого податкового зобов'язання згідно податкових декларацій з плати за землю за 2014р..

На підставі вищезазначеного ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області 8.12.2015р. прийнято податкове повідомлення-рішення за №0017111503, яким визначено штраф по земельному податку у розмірі 19 719,64грн. (а.с.241т.1).

У зв'язку із невиконанням вищевказаних податкових повідомлень-рішень ДПІ звернулось із відповідним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень, судова колегія виходить з наступного.

Згідно із п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених п.102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивачем надіслано на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» за №1329-19 від 12.06.2013р., яка отримана відповідачем 17.07.2013р., але заборгованість не погашена (а.с.239 т.1).

Відповідно до п.87.9 ст.87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст.95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

За правилами п.126.1 ст.126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених п.126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податкові повідомлення-рішення від 19.11.2015р. за №0015591502 та за №0015581502, від 9.09.2016р. за №0006301201 та за №0006291201, від 3.04.2015р. за №0004361503 та за №0004351503 є узгодженими, оскільки вони були направлені та отримані відповідачем, на час прийняття рішення і не оскаржувались.

Враховуючи викладене та те що відповідачем несплачені податкові зобов'язання за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про існування у ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 331 415,4грн. та земельному податку з юридичних осіб у розмірі 22 268,35грн..

Що стосується стягнення грошового зобов'язання у сумі 19 719,64грн. за податковим повідомленням-рішенням за №0017111503 від 8.12.2015р., апеляційний суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із поштового повідомлення (т.1 а.с.243), акт перевірки за №6823/15-52-15-03 від 25.11.2015р. та податкове повідомлення-рішення за №0017111503 від 8.12.2015р. направлялось відповідачу за його юридичною адресою (вул.Краснова 2-А , м.Одеса 65059), тобто за місцем знаходження відповідача.

Отже, під час розгляду справи по суті, апеляційним судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення направлено на вірну адресу підприємства, своєчасно отримано, а тому є узгодженим.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції на ці обставини уваги не звернув, належної оцінки не дав, та дійшов помилкового висновку про те, що податкове повідомлення-рішення щодо земельного податку на суму 19719,64грн. було направлено не на вірну адресу платника податку.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає в цій частині постанову суду скасувати, прийняти по справі нову постанову, в цій частині, про задоволення вимог та стягнення суму земельного податку у розмірі 19719,64грн.

В іншій частині вимог постанову залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 206,254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2017р. в частині відмови у задоволенні адміністративного позову про стягнення земельного податку у розмірі 19 719,64грн. - скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з ДП «Підприємство Одеської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області (№14)» код ЄДРПОУ (08680572), з рахунків у банках, що його обслуговують, заборгованість по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 19 719,64грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот дев'ятнадцять гривень шістдесят чотири копійки) на р/р 33212811700007, код бюджетної класифікації 21010100, МФО 828011, ідентифікаційний код 38016923.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду першої інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Л.В. Стас

І.О. Турецька