Постанова № 6791231, 06.10.2009, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

06.10.09 Справа № К-3/48

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів: Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ “ІСО-Галичина” від 28.08.2009 р. без номера

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2009 р.

у справі № К-3/48

за позовом ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ

до ТзОВ “ІСО-Галичина”, м.Івано-Франківськ

про стягнення 130 008, 52 грн., у т.ч. 117 850 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці у його статутному капіталі, 2 053, 5 грн. 3 % річних, 10 105, 02 грн. інфляційних втрат (з врахуванням заяви про уточнення розміру позовних вимог, а.с.73-81 )

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 (представник, довіреність від 26.06.2007 р. за № 1037 в матеріалах справи, а.с.23 );

від відповідача Черняхівський Л.Я. (директор, протокол № 1/04 від 27.09.2004 р. загальних зборів учасників товариства)

Представникам сторін роз”яснено їх права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

Оскільки жодна зі сторін не заявляла клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2009 р. у справі № К-3/48 (суддя Фрич М.М.) позов задоволено повністю за підставністю й обгрунтованістю, стягнуто з відповідача на користь позивача 117 850 грн. вартості частини майна ТзОВ “ІСО-Галичина” пропорційно частці ОСОБА_2 у статутному капіталі товариства, 2 053, 5 грн. 3 % річних, 10 105, 02 грн. інфляційних втрат.

Відповідач з даним рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного з”ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Свої вимоги скаржник обгрунтовує тим, зокрема, що позивач не є суб”єктом підприємницької діяльності; ОСОБА_2 вніс у статутний капітал лише 3 000 грн., а решту внесло товариство без залучення коштів позивача; останній був виведений зі складу учасників 29.02.2008 р., отже, виплата частки за результатами діяльності товариства в 2007 році не може бути задоволена; відповідач згоден оплатити частку, але після проведення всебічної аудиторської перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у ньому.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 був учасником ТзОВ “ІСО-Галичина”, частка якого у статутному фонді даного товариства становила 25 % , яка еквівалента 5 925 грн. (а.с.13) , що підтверджується п.7.1 статуту ТзОВ “ІСО-Галичина” (стара редакція), затвердженого протоколом зборів учасників № 1 від 27.09.2004 р. (а.с.7-15), зареєстрованого Державним реєстратором Виконавчого комітету Івано-Франківської області 20.10.2004 р. (номер запису 11191020000000).

28.12.2007 р. позивач повідомив ТзОВ “ІСО-Галичина” про вихід з товариства та виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному (складеному) капіталі, в грошовому еквіваленті, що підтверджується його нотаріально посвідченою заявою від 21.12.2007 р. (а.с.17) , відправленої ТзОВ “ІСО-Галичина” 25.12.2007 р. згідно з поштовою квитанцією й описом вкладення у цінний лист (а.с.16) .

Дванадцятимісячний строк з дня виходу ОСОБА_2 з товариства, протягом якого повинна бути проведена виплата вартості частини майна товариства, пропорційна частці у статутному капіталі товариства, сплив ще 28.12.2008 р., а кошти, належні до виплати, ОСОБА_2 так і не отримав, а тому 13.01.2009 р. (а.с.22) ним на юридичну адресу товариства було направлено листа від 12.01.2009 р. з проханням невідкладно повідомити порядок і способи обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, належні йому до виплати при виході з ТзОВ “ІСО-Галичина”, їх розрахунок, а також порядок і строки виплати.

Станом на день звернення з позовом до господарського суду виплата вартості частини майна товариства, пропорційна частці у статутному капіталі товариства, позивачу в порушення вимог ст.54 Закону України “Про господарські товариства” від 19.09.1991 р. № 1576-ХП з наступними змінами та доповненнями (далі Закон № 1576-ХП) не проведена, будь-якої відповіді від товариства на лист від 12.01.2009 р. позивач теж не отримав.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ТзОВ “ІСО-Галичина” слід задоволити частково, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2009 р. у справі № К-3/48 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов у частині стягнення 10 105, 02 грн. інфляційних втрат задоволити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача 9 781, 55 грн. інфляційних втрат. В решті стягнення 323,47 грн. інфляційних втрат відмовити. В решті рішення суду (в частині стягнення 117850 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці у його статутному капіталі, 2 053, 5 грн. 3 % річних) залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Учасник ТзОВ вправі в будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників. Вихід зі складу учасників товариства не повязується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства, у звязку з чим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід (п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як зазначалося вище, волевиявлення ОСОБА_2 про вихід з ТзОВ “ІСО-Галичина” було відображено в його заяві від 21.12.2007 р.

Враховуючи норму закону та фактичні обставини справи, твердження директора ТзОВ “ІСО-Галичина” про те, що претензія ОСОБА_2 про виплату йому вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному фонді, за результатами діяльності товариства у 2007 році не може бути задоволена, оскільки він фактично вийшов з засновників у 2008 році, є абсолютно необгрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

Вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства обов”язків щодо здійснення з ним розрахунків на його вимогу.

Відповідно до ст.54 Закону № 1576-ХП при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником заяви про вихід з товариства (п.3.5. Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" з наступними змінами та доповненнями).

Покликання скаржника на несплату позивачем його частки в розмірі 25 % статутного капіталу в повному розмірі (тільки 3 000 грн.) є голослівні та не відповідають дійсності, оскільки в матеріалах справи відсутні докази зменшення розміру статутного фонду ТзОВ “ІСО-Галичина” та реєстрації відповідних змін до статуту товариства у встановленому порядку, що і не спростовано відповідачем документально.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.52 Закону № 1576-ХП до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталуне менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення до статутного (складеного) капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Разом з тим чинним законодавством не передбачено можливості сплати статутного капіталу замість учасника будь-якою іншою особою.

Крім того, протокол № 1 від 29.02.2008 р. загальних зборів учасників ТзОВ “ІСО-Галичина”, який підписаний головою і секретарем зборів (а.с.19), підтверджує перерозподіл часток у зв”язку з виходом ОСОБА_2 з числа учасників товариства, тим самим визнано факт внеску останнього в повному розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії балансу ТзОВ “ІСО-Галичина”, наданої Господарському суду Івано-Франківської області Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області (а.с.66-67) , статутний капітал товариства сформовано повністю (код рядка 300) і його розмір становить 23 700 грн., що підтверджено також і п.6 аудиторського висновку ТзОВ “Аудиторсько-консалтингова фірма “Гал-Аудит” від 24.07.2009 р. (а.с.75-79).

Що стосується згоди ТзОВ “ІСО-Галичина” виплатити вартість частки майна ОСОБА_2, але після всебічної аудиторської перевірки діяльності товариства компетентними спеціалістами, то слід зауважити, що у відповідача була така можливість. Від дня закінчення встановленого законом дванадцятимісячного строку з дня виходу ОСОБА_2 з товариства, протягом якого повинна була проведена виплата вартості частини майна товариства, пропорційна частці у статутному капіталі товариства, який сплив ще 28.12.2008 р., минув майже рік, однак відповідач у порушення вимог закону, прав і законних інтересів позивача кошти, належні до виплати ОСОБА_2, так і не виплатив, хоча згідно з витягом з протоколом № 1 загальних зборів учасників ТзОВ “ІСО-Галичина” від 29.02.2008 р. зборами було прийнято відповідне рішення про виплату (а.с.18-20).

Як вбачається з балансу ТзОВ “ІСО-Галичина”, станом на 31.12.2007 р. статутний капітал товариства становить 23 700 грн. (код рядка 300), інший додатковий капітал - 300 грн. (код рядка 330), нерозподілений прибуток - 447 400 грн. (код рядка 350), усього власний капітал 471 000 грн. Наведене додатково підтверджується і аудиторським висновком ТзОВ “Аудиторсько-консалтингова фірма “Гал-Аудит” від 24.07.2009 р. (а.с.79).

Оскільки станом на 31.12.2007 р. статутний капітал ТзОВ “ІСО-Галичина” становить 471 000 грн., то розмір частки ОСОБА_2 в грошовому еквіваленті 117 750 грн. (471 000 грн. х 25 %).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції підставно стягнув з відповідача на користь позивача 117 850 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці у його статутному капіталі.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання грошового зобов”язання відповідно до вимог ст.625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 2 053, 5 грн. 3 % річних за період з 28.12.2008 р. по 27.07.2009 р., 10 105, 02 грн. інфляційних втрат за січень-липень 2009 року згідно з його розрахунком (а.с.73-74) .

Проте, перевіривши представлений позивачем розрахунок пені, колегія суддів не погоджується з таким нарахуванням інфляційних і відповідно зі стягненням господарським судом, оскільки індекс інфляції нараховано на вже проіндексовані суми. Тому колегія суддів здійснила самостійно перерахунок інфляційних втрат.

Величини індексів інфляції у 2009 році за даними Державного комітету статистики України Місяць Індекс інфляції (у відсотках до попереднього місяця) Номер і дата опублікування в газеті «Урядовий курєр» Січень 102,9 № 23 від 10.02.2009

Лютий 101,5 № 43 від 11.03.2009

Березень 101,4 № 63 від 08.04.2009

Квітень 100,9 № 80 від 07.05.2009

Травень 100,5 № 101 від 10.06.2009

Червень 101,1 № 120 від 08.07.2009

Липень 99,9 № 143 від 08.08.2009

Оскільки в липні 2009 року мала місце дефляція, то при розрахунку інфляційних втрат даний місяць не братиметься до уваги. Так, у січні 2009 року сума інфляційних втрат становить 3 417, 65 грн. (117 850 грн. х 102, 9 % - 117 850 грн.);

у лютому 2009 року 1 767, 75 грн. (117 850 грн. х 101, 5 % - 117 850 грн.);

у березні 2009 року 1 649, 9 грн. (117 850 грн. х 101, 4 % - 117 850 грн.);

у квітні 2009 року 1 060, 65 грн. (117 850 грн. х 100, 9 % - 117 850 грн.);

у травні 2008 року 589, 25 грн. (117 850 грн. х 100, 5 % - 117 850 грн.);

у червні 2008 року 1 296, 35 грн. (117 850 грн. х 101, 1 % - 117 850 грн.);

3 417, 65 + 1 767, 75 + 1 649, 9 + 1 060, 65 + 589, 25 + 1 296, 35 = 9 781, 55 (грн.).

Таким чином, на думку колегії суддів, за період з 01.01.2009 р. по 01.07.2009 р. включно до стягнення підлягає сума в розмірі 9 781, 55 грн. інфляційних втрат.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що Господарський суд Івано-Франківської області у своєму рішенні з власної ініціативи з незрозумілих причин змінив статус позивача, визначивши його як учасника товариства приватним підприємцем, хоча спір по суті вирішений правильно.

Отже, з огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області в частині стягнення 10 105, 02 грн. інфляційних втрат не відповідає матеріалам справи, не грунтується на чинному законодавстві, а доводи апелянта підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТзОВ “ІСО-Галичина” задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.08.2009 р. у справі № К-3/48 скасувати частково та прийняти нове рішення, яким позов у частині стягнення 10 105, 02 грн. інфляційних втрат задоволити частково, а саме:

Стягнути з ТзОВ “ІСО-Галичина” (ідентифікаційний код 33162474) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 9 781, 55 грн. інфляційних втрат.

В решті стягнення 323, 47 грн. інфляційних втрат відмовити.

В решті рішення суду (в частині стягнення 117 850 грн. вартості частини майна товариства пропорційно частці у його статутному капіталі, 2 053, 5 грн. 3 % річних) залишити без змін.

3. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стягнути з ТзОВ “ІСО-Галичина” (ідентифікаційний код 33162474) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 1 296, 75 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 117, 7 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 648, 37 грн. державного мита за перегляд справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Івано-Франківської області видати відповідні накази.

4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя М.В.Краєвська

Суддя Н.А.Галушко

Суддя Г.В.Орищин