Постанова № 67904888, 20.07.2017, Новогродівський міський суд Донецької області

239/702/16-а

2-а/239/24/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2017 року Новогродівський міський суд Донецької області

в складі: головуючого судді Грідяєвої М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Новогродівка адміністративну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 обєднаного УПФУ про визнання дій неправомірними, зобовязання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності, вказуючи на те, що згідно рішення МСЕК починаючи з 20007 року і по теперішній час він має статус інваліда третьої групи в звязку з трудовим каліцтвом, яке отримав 26.06.2006 року під час роботи на ВАТ «Вугільна компанія «Шахта «Красноармійська-Західна №1». З моменту визнання його інвалідом 3 групи з трудового каліцтва і до теперішнього часу УПФУ сплачує йому пенсію по інвалідності, яку він призначив за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення», але без врахування положень ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». З діями відповідача, щодо призначення йому пенсії по інвалідності за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» не згоден. З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади, механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Матеріали пенсійної справи свідчать що відповідач призначив йому пенсію по інвалідності за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення» без врахування вимог ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Відповідно до розділу XV «Прикінцевих положень» ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Таким чином, станом на час його звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності 2007 році ЗУ «Про пенсійне забезпечення» взагалі не врегулював спірні відносини. В порушення вимог ч.2 ст.19 Конституції України відповідач під час призначення йому пенсії по інвалідності діяв всупереч вимогам ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», тобто неправомірно. Відповідно до ст.30 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаються відповідно до ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Відповідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» ( в редакції чинної на момент призначення йому пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві у 2007 року) пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання повинні призначатися відповідно до вимог пенсійного законодавства України. Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Тобто пріоритетному застосуванню до відносин, повязаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання підлягає Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Згідно ст.33 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності інвалідам 3 групи призначається в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.27-28 цього Закону. Відповідно до п.13 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до приведення законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачується за рахунок Пенсійного фонду України. Неправомірними діями відповідача щодо призначення йому в 2007 році пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення» порушено його право на належне пенсійне забезпечення. Вважає, що має право на судовий захист порушеного права на належне пенсійне забезпечення та право на перерахунок пенсії по інвалідності за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та на сплату йому усіх не донарахованих сум пенсії в межах шести місячного строку позовної давності, що передують зверненню до суду, з 23.06.2016 року. Просить визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення йому в 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення», зобовязати відповідача зробити перерахунок його пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 відсотків його пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 зазначеного Закону, зобовязати відповідача сплатити йому усі не виплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 23.06.2016 року, справу слухати без його участі з участю його представника.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно письмової заяви просить розглянути позов без його участі, на позові наполягає.

Представник відповідача ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, надав письмові заперечення на позов, згідно яких позов не визнають, вказуючи на те, що ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Селидовському ОУПФ як отримувач пенсії по інвалідності по 3 групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, яка призначена на підставі його заяви та акту про нещасний випадок на виробництві №16 від 29.06.2006 року та довідки МСЕК №154407 від 04.07.2012 року. Враховуючи, що ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» не визначено особливостей призначення пенсії по інвалідності повязаною з роботою, були застосовані норми ЗУ «Про пенсійне забезпечення», які прямо визначають підставу призначення пенсії по інвалідності повязаної з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. На підставі чого пенсія ОСОБА_1 була призначена відповідно до вимог ст.ст.23,25,29 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». Призначення та виплата пенсії є виключно компетенцією ПФ України і не може бути зобовязанням за рішенням суду. УПФУ діяло у спосіб та у межах передбачених Конституцією та Законами України, прав позивача порушено не було. Позивач наполягає на здійсненню перерахунку пенсії з 23.06.2016 року, пенсія призначена у 2007 році, звернувся до суду з позовом 19.12.2016 року, в порушення строку передбаченого ст.ст.99 КАС України, в звязку з чим позов підлягає залишенню без розгляду, ПФУ звільнений від сплату судового збору, змінами до законодавства від 06.12.2016 року. Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.4,6 ст.128 КАС України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, позивача та його представника на підставі наявних в ній доказів в письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Селидовському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, отримує пенсію по інвалідності в наслідок трудового каліцтва або професійного захворювання інвалідам 3 групи, яка призначена на підставі акту про нещасний випадок, повязаний з виробництвом №16 від 29.06.2006 року та довідки МСЕК від 01.06.2007 року, згідно якої позивачу встановлена 3 група інвалідності в звязку з трудовим каліцтвом строком 01.06.2008 року, довідкою МСЕК від 15.07.2015 року 3 група інвалідності підтверджена безстроково, і визначено 50 % втрати працездатності.

Відповідачем позивачу призначена пенсія, як інваліду 3 групи з трудового каліцтва за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», без врахування норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд вважає позовні вимоги позивача в частині визнання неправомірними дії відповідача щодо призначення йому в 2007 році пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобовязання відповідача зробити перерахунок його пенсії по інвалідності від нещасного випадку на виробництві за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в розмірі 50 відсотків його пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 зазначеного Закону, зобовязання відповідача сплатити йому усі не виплачені суми пенсії по інвалідності, починаючи з 23.06.2016 року обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2 та ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти, чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообовязковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ, «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року№1058-ІУ.

Відповідно до преамбулиЗакону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст.5 Закону №1058- IV він регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема: види пенсійних виплат, а також умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до норм статті 23 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок: а)трудового каліцтва або професійного захворювання;б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлені розміри пенсій по інвалідності, зокрема, інвалідам III групи - 40 процентів заробітку (стаття 64).

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено види пенсійних виплат і соціальних послуг, зокрема в частині першій зазначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Розділом ІV Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено умови призначення пенсії по інвалідності (стаття 30), розмір такої пенсії (стаття 33), період, на який вона призначається (стаття 34), строк виплати пенсії по інвалідності в разі зміни групи інвалідності або відновлення працездатності (стаття 35).

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до частиною першою ст.33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах, зокрема, інвалідам ІII групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Разом з тим згідно з ч.3 ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 року № 1105-ХІV.

Відповідно до пункту 13 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (в редакції Закону № 77-УІІІ від 28.12.2014) до приведення законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у відповідність із цим Законом, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, виплачуються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Абзацом першим п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий пізніше Закону України «Про пенсійне забезпечення», встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з абзацом другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Таким чином, враховуючи, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який прийнятий останнім у часі, чітко визначає, в якій частині застосовується Закон України «Про пенсійне забезпечення», пріоритетному застосуванню до відносин, пов'язаних з призначенням і виплатою пенсії по інвалідності, підлягає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

В звязку з викладеним суд робить висновок, що на час призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності Закон України «Про пенсійне забезпечення» не регулював спірні правовідносини, а тому порушене право позивача на перерахунок пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягає відновленню.

Твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України, не підлягає уваги, оскільки позивач звернувся до суду з позовом 23.12.2016 року, просить перерахувати його пенсію та сплатити недоплачені суми з 23.06.2016 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого КАС України.

Керуючись Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХХІ від 05.11.1991 року, Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 року, ст.2, 9, 11, 86, 94, 159, 160, 162, 163, 186 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобовязання перерахувати та виплатити пенсію по інвалідності задовольнити.

Визнати дії ОСОБА_2 обєднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» - неправомірними.

Зобовязати Селидовське обєднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в розмірі 50% пенсії за віком, обчисленої відповідно до ст.ст.27, 28 зазначеного Закону, з урахуванням фактично виплачених сум, з 23 червня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Новогродовский міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 10 з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: