Рішення № 67902046, 20.07.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3287/17

Провадження 2/127/2281/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2017 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Ковтун А.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до АКБ «Східно-Європейський банк» в особі ліквідатора ОСОБА_5, ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», треті особи без самостійних вимог – приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, Замостянський ВДВС ВМУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_8 про визнання недійсним іпотечного договору та додаткового договору, -

в с т а н о в и в:

позов мотивований тим, що 04.12.2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк» в особі Вінницької філії АКБ «Східно-Європейський банк» (далі АКБ «СЄБ») та ОСОБА_8 був укладений договір №299/2007 про надання кредиту на споживчі цілі на суму 80 000 доларів СЩА строком до 04.12.2012 року, із сплатою 15% річних.

З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору від 04.12.2007 року, між банком та ОСОБА_3, ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 Предметом договору іпотеки є квартира за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценко, 57/96, що належить на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.10.2003 року ОСОБА_3 (1/2) та ОСОБА_4 (1/2). 07.02.2009 року був укладений додатковий договір № 1 про внесення змін і доповнень до договору іпотеки, згідно якого сторони погодили, що вартість предмета іпотеки становить 481962 грн.

02.06.2008 року між АКБ «СЄБ» та ОСОБА_8 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору від 04.12.2007 року, яким було збільшено відсоткову ставку з 15% до 16%, а 07.02.2009 року між сторонами укладений додатковий договір до іпотечного договору про визначення вартості предмета іпотеки.

В зв`язку з невиконанням умов кредитного договору банк звернувся до суду з позовом. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2015 року у справі № 127/2-2818/2009 відмовлено АКБ «Східно-Європейський банк» у зверненні стягнення на предмет іпотеки – квартиру, що за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценко, 57/96, проте з ОСОБА_8 стягнуто борг на користь банку в сумі 538 114,97 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2014 року №127/2-2818/09 замінено сторону виконавчого провадження – АКБ «СЄБ» на правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчих провадженнях № 17835553, №17835580, №17835566 з виконання виконавчих листів № 2-2818/09, виданих 23.12.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_8 на користь АКБ «СЄБ» боргу в розмірі 538 114,97 грн.

Позивачі вважають, що договір іпотеки слід визнати недійсним, оскільки всупереч вимогам п. 6.1.2 договору не було отримано нотаріально посвідченої згоди дружини ОСОБА_8 – ОСОБА_9 на отримання кредиту. Про відсутність нотаріальної згоди дружини позивачів проінформовано не було, крім того, вони не були повідомлені про збільшення відсоткової ставки, хоча в іпотечному договорі зазначено, що кредит видається під 15%.

В зв`язку з цим їх права як іпотекодавців були порушені, оскільки вони були позбавлені повного переліку інформації про умови, на яких видавався кредит, що суперечить ст. 7 ЗУ «Про іпотеку». За таких обставин була неправильно скерована їх воля на укладення та підписання договору іпотеки. На підставі ст.ст. 15, 16, 203 ч.1, 204, 215, 216 ЦК України просили визнати недійсним договір іпотеки від 04.12.2007 року, укладений між АКБ «Східно-Європейський банк» в особі Вінницької філії АКБ «СЄБ» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 № 7912, реєстраційний №6159371 та додатковий договір № 1 від 07.02.2009 року до іпотечного договору про визначення вартості предмета іпотеки, без застосування наслідків їх недійсності.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 – ОСОБА_1 позов підтримала за викладених у ньому обставин, просила позов задоволити.

Позивач ОСОБА_3 не з`явився, надіслав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» - ОСОБА_2 позов не визнав, надав письмові заперечення та додаткові письмові пояснення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 44-45, 69-70). В судовому засіданні також повідомив, що позов ОСОБА_9 про визнання недійсним кредитного договору залишений без розгляду (а.с. 96).

Треті особи - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, представник Замостянського відділу ДВС ВМУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_8 в судове засідання не з’явилась, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 в судове засідання не з’явилась, надала письмові пояснення, які приєднані до матеріалів справи (а.с. 40) та заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено, що 04.12.2007 року між АКБ «Східно-Європейський банк» в особі Вінницької філії АКБ «Східно-Європейський банк» (далі АКБ «СЄБ») та ОСОБА_8 був укладений кредитний договір №299/2007 на споживчі цілі на суму 80 000 доларів СЩА строком до 04.12.2012 року, під 15% річних (а.с. 20-22).

Кредит був наданий позичальнику за згодою дружини – ОСОБА_9 (а.с. 71).

02.06.2008 року між банком та ОСОБА_8 був укладений додатковий договір № 1 до кредитного договору №299/2007 від 04.12.2007 року (а.с. 19), згідно з яким з 02.06.2008 року по 04.12.2012 року банк встановив позичальнику відсоткову ставку за користування кредитом у розмірі 16% річних в доларах США.

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором від 04.12.2007 року, між АКБ «СЄБ» та ОСОБА_3, ОСОБА_4 04.12.2007 року був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 Предметом договору іпотеки є квартира, що за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценко, 57/96, належна на підставі свідоцтва про право власності на житло від 14.10.2003 року ОСОБА_3 (1/2) та ОСОБА_4 (1/2) (а.с. 17-18). Згідно додаткового договору про внесення змін і доповнень до іпотечного договору від 07.02.2009 року за згодою сторін предмет іпотеки прийнятий в іпотеку вартістю 481 962 грн. (а.с. 22).

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 13.02.2015 року № 127/2-2818/2009 в задоволенні позову АКБ «СЄБ» відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки – квартиру, що за адресою: м. Вінниця, вул. Стеценко, 57/96, стягнуто з ОСОБА_8 на користь банку 538 114,97 грн. (а.с. 97-98).

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.07.2014 року №127/2-2818/09 замінено сторону виконавчого провадження – АКБ «СЄБ» на правонаступника – ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» у виконавчих провадженнях № 17835553, №17835580, №17835566 з виконання виконавчих листів № 2-2818/09, виданих 23.12.2009 року Замостянським районним судом м. Вінниці про стягнення з ОСОБА_8 на користь АКБ «СЄБ» боргу в розмірі 538 114,97 грн. (а.с. 99-101).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно іпотекодержателем майна – квартири АДРЕСА_1 є ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» (а.с. 23-24).

Обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання недійсним іпотечного договору, позивачі зазначили, що їх права порушені тим, що при укладенні кредитного договору не було нотаріально посвідченої згоди дружини – ОСОБА_9 на отримання ОСОБА_8 кредиту, крім того, без згоди іпотекодавців було підвищено процентну ставку за кредитним договором.

Суд вважає таке твердження безпідставним виходячи з наступного.

За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності передбачені ст. 215 ЦК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 65 Сімейного кодексу України при укладенні договору одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна згода другого з подружжя має бути подана письмово. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї. Тобто, законодавством встановлено вимогу щодо наявності лише письмової, не нотаріально посвідченої, згоди іншого з подружжя.

Разом з тим, суд вважає, що ненадання нотаріально посвідченої згоди дружиною на отримання позичальником кредиту, не є підставою для визнання недійсним договору іпотеки.

Суд враховує, що пунктом 6.1.2 кредитного договору, на який посилаються позивачі при обґрунтуванні позовних вимог, передбачено оплату за нотаріальне посвідчення згоди дружини позичальника, натомість, даний пункт (та взагалі кредитний договір) не містить вказівки на те, що нотаріальне посвідчення згоди дружини є обов’язковим.

Перед отриманням кредиту позичальник надав банку дані про свій сімейний стан (а.с. 30, 31), а ОСОБА_9 письмово повідомила банк про те, що дає згоду на отримання ОСОБА_8 кредиту в сумі 80 000 доларів США та передачу в іпотеку квартири АДРЕСА_2. З умовами кредитного договору вона ознайомлена, заперечень та зауважень не має (а.с. 71).

Умови п. 6.1.2 кредитного договору щодо визначення порядку платежів та розрахунків за нотаріальне посвідчення договору не можуть бути підставою для визнання недійсним договору іпотеки.

Також не є підставою для визнання недійсним іпотечного договору збільшення розміру процентної ставки за додатковою угодою № 1 до кредитного договору від 02.06.2008 року.

Суд приймає до уваги, що згідно п. 1.1 договору іпотеки, іпотекою забезпечується виконання боржником зобов’язань перед іпотекодержателем, що випливають з укладеного між ними 04.12.2007 року кредитного договору №299/2007. Крім того, згідно із ч. 4 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечено виконання дійсного зобов’язання або задоволення вимоги, яке може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер. Згідно ч. 1 ст. 7 зазначеного закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням у повному обсязі або частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке буде прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов’язання.

Пунктом 3.4.1 договору іпотеки від 04.12.2007 року визначено, що у разі порушення зобов`язань боржником по кредитному договору та/або іпотекодавцями по цьому договору, іпотеко держатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, а також задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки у повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми.

Таким чином, підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 04.12.2007 року та додаткового договору від 07.02.2009 року, визначних ч. 1-3, 5, 6 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачами не доведено.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачами.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 3, 13, 15, 16, 203, 215 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову – відмовити.

Судові витрати залишити за позивачами.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: