Ухвала суду № 67897751, 24.07.2017, Бериславський районний суд Херсонської області

Справа № 647/1273/17

№ провадження 2-а/647/25/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2017 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі головуючого судді: Кириленко М.О.

за участю секретаря: Крамського Д.О.

за участі представника позивача : ОСОБА_1.

представника відповідача: ОСОБА_2

представника третьої особи : ОСОБА_3А

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бериславі справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_4 районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа ОСОБА_5 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень ,визнання протиправним та скасування розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації ,-

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_4 міська рада звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 03.02.2015 року №39 «Про створення районної комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам» створено комісію по визначенню збитків власникам землі та землекористувачам та затверджено Положення про районну комісію по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам.

На засіданні комісії 28.11.2016 року складено Акт визначення збитків землевласнику ОСОБА_5 заподіяних внаслідок засмічення будівельними та побутовими відходами земельної ділянки , затверджений першим заступником голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації ОСОБА_6 , яким визначено розмір шкоди, завданої внаслідок засмічення будівельними та побутовими відходами земельної ділянки громадянина ОСОБА_5

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 14.12.2016 року № 780 «Про затвердження акта районної комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам» затверджено акт визначення збитків землевласнику ОСОБА_5

Позивач вважає Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 14.12.2016 року №780 «Про затвердження акта районної комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та користувачам» прийнятим з порушенням норм права,що суперечать Конституції України,законам України, є недоцільним, необґрунтованим, незаконним, прийнятим не в інтересах громади: у зв’язку з чим просив суд визнати протиправним та скасувати Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 14.12.2016 року №780 «Про затвердження акта районної комісії по визначенню розмірі збитків власникам землі та землекористувачам».

В судовому засіданні представник третьої особи – адвокат ОСОБА_3 заявив клопотання про залишення позову без розгляду оскільки Позивачем пропущено строк звернення до суду.

Представник позивача ОСОБА_4 міської ради ОСОБА_1 заперечував проти клопотання та вважає його безпідставним, так як вони звертались до адміністративного суду де було їм відмовлено та повернуто позовну заяву та матеріали про що свідчить ухвала від 13 червня 2017 року.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрації ОСОБА_2 підтримала клопотання представника третьої особи та вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративного позову та додатки до нього приходить до наступного .

Частиною 2 ст. 99 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала.

Поважними, за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що строки впливають на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків. Строки - засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовної діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до штампу на позовній заяві Позивач звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області 15.06.2017 року ( а.с.2).

Предметом оскарження є Розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 14.12.2016 року № 780 « Про затвердження акта районної комісії по визначенню розміру збитків власникам землі та землекористувачам» . При цьому, позивач жодним чином не обґрунтував поважність причин пропуску ними встановленого законом шестимісячного строку.

При вирішенні питання щодо пропуску строку звернення чи відсутності такого в діях позивача суд враховує правову позицію, яка викладена в листі №1425/11/13-10 від 13.10.2010 року Вищого адміністративного суду України, який роз'яснив, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду. При визначенні моменту виникнення права на позов мають значення дві обставини. Перша об’єктивна наявність факту порушеного права. Друга суб’єктивна особа дізналася або повинна була дізнатись про факт порушення права.

Проте позовна заява та додані матеріали , не містять жодних обставини які б свідчили про істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивачем до суду з відповідним позовом .

При таких обставинах, суд, враховуючи, що адміністративний позов позивачем поданий після закінчення строків, установлених законом, адміністративний позов слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99,100, 155, 160 ч. 3 КАС України,суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_4 районної державної адміністрації , третя особа: ОСОБА_5 про скасування рішення суб’єкта владних повноважень, визнання протиправним та скасування розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Одеського Апеляційного адміністративного суду протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя М. О. Кириленко