Рішення № 67893510, 19.07.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №471/1200/15-ц 19.07.2017 19072017 19.07.2017

Провадження №22-ц/784/1151/17

Справа № 471/1200/15-ц

Провадження № 22-ц/784/1151/17 Суддя першої інстанції Губанова В.М.

Категорія 27 Суддя-доповідач апеляційного суду - ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Крамаренко Т.В.,

суддів Бондаренко Т.З., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання Гавор В.Б.,

за участю: представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 17 лютого 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (далі ТОВ «Вердикт Фінанс») до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет застави.

Позивач зазначав, що 6 вересня 2007 року між АКІБ «Тас-Комерцбанк», правонаступник ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №1603/0907/98-002, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 28 000 доларів США зі сплатою 15% річних строком до 6 вересня 2012 року.

З метою забезпечення виконання кредитного договору між АКІБ «Тас-Комерцбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 6 вересня 2007 року було укладено договір застави автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, належного на праві власності останнім.

2 лютого 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11, відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» своє право вимоги заборгованості за кредитним договором №1603/0907/98-002 та договором застави від 6 вересня 2007 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між ТОВ «Вердикт Фінанс» та ОСОБА_5 16 квітня 2015 року укладено договір поруки за умовами якого останній зобовязався відповідати за належне виконання ОСОБА_4 кредитних зобовязань.

У звязку з порушенням позичальником кредитних зобовязань станом на 4 вересня 2016 року утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 554896,41 грн., яка складається з: заборгованості по основній сумі 165366,74 грн., заборгованості за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги 65 160 грн., заборгованості за відсотками на дату подачі позову 90331,59 грн., заборгованості з пені на дату відступлення права вимоги - 89619,99 грн., пеня на дату подачі позову - 139457,06 грн., нараховані три відсотки річних від простроченої суми кредиту 4961,03 грн.

Посилаючись на викладене позивач просило суд стягнути з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» 2000 грн. заборгованість за кредитним договором.

В рахунок погашення за кредитним договором №1603/0907/98-002 від 6 вересня 2007 року звернути стягнення на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон: марка MAN, модель 18.224, номер кузова: WMAM380700Y033593, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, вартість якого згідно договору застави 208971 грн., що на праві власності належить ОСОБА_4, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ «Вердикт Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - на підставі дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), а також наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вилучити у ОСОБА_4, ОСОБА_3 автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон: марка MAN, модель 18.224, номер кузова: WMAM380700Y033593, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, що належить їм на праві власності та знаходиться у них або інших осіб, а також комплект ключів від даного автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 17 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» 2000 грн. заборгованості за кредитним зобовязанням.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1603/0907/98-002 від 6 вересня 2007 року звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон: марка MAN, модель 18.224, номер кузова: WMAM380700Y033593, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, вартість якого згідно договору застави 208971 грн., що на праві власності належить ОСОБА_4, ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного автотранспортного засобу ТОВ «Вердикт Фінанс» з укладанням від його імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автотранспортного засобу з обліку в органах ДАІ України (на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, а в разі його втрати - на підставі дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу), а також наданням ТОВ «Вердикт Фінанс» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вилучено у ОСОБА_4, ОСОБА_3 автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон: марка MAN, модель 18.224, номер кузова: WMAM380700Y033593, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, що належить їм на праві власності та знаходиться у них або інших осіб, а також комплект ключів від даного автотранспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію автотранспортного засобу та технічний паспорт. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення, порушення норм процесуального права, неповне зясування усіх фактичних обставин справи, просив рішення суду скасувати в частині вимог щодо нього та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі, або закрити провадження у справі.

В запереченнях на апеляційну скаргу, ТОВ «Кредекс Фінанс» просило рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що між АКІБ «Тас-Комерцбанк», правонаступник ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №1603/0907/98-002, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_4 кредит у розмірі 28 000 доларів США зі сплатою 15% річних строком до 6 вересня 2012 року (т.1 а.с. 9-18).

З метою забезпечення виконання кредитного договору між АКІБ «Тас-Комерцбанк» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 6 вересня 2007 року було укладено договір застави автомобіля марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску, належного на праві власності останнім (т. 1 а.с.22-23).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 129 Конституції України передбачено принцип обовязковості рішення після вирішення судом справи та набранням рішення суду законної сили.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року, яке набрало законної сили 31 серпня 2010 року задоволений первісний позов ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКІБ «Тас-Комерцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави. Стягнуто з ОСОБА_4 ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» 23424,40 доларів США заборгованості за кредитним договором від 6 вересня 2007 року шляхом звернення стягнення на автомобіль: Тип ТЗ: вантажний фургон: марка MAN, модель 18.224, номер кузова: WMAM380700Y033593, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2000 року випуску. Також задоволено зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Сведбанк» про розірвання кредитного договору та договору застави. Розірвано кредитний договір з часу передачі заставного майна стягувачу та договір застави, укладені 6 вересня 2007 року відповідно між АКІБ «Тас-Комерцбанк» і ОСОБА_4 та АКІБ «Тас-Комерцбанк» і ОСОБА_4, ОСОБА_3 (т. 1 а.с.89-91).

За положеннями статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобовязується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобовязується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобовязання клієнта перед фактором.

2 лютого 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс» укладено договір факторингу № 11 відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» своє право вимоги заборгованості за кредитним договором №1603/0907/98-002 та договором застави від 6 вересня 2007 року (т. 1 а.с.46-50).

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Вердікт Фінанс» не звернуло уваги на те, що спір між кредитором і позичальником з використанням такого способу захисту як звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором станом на 11 січня 2010 року на предмет застави вже було вирішено у судовому порядку.

Отже, подвійне задоволення таких же вимог за одним договором не передбачено.

До того ж заставодавці неодноразово звертались до кредиторів з приводу виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року щодо передачі предмета застави (т. 1 а.с.97-105,109).

Разом з цим, позивач не позбавлений права на судовий захист в іншій спосіб у разі порушеного права за період з 11 січня 2010 року, який не було охоплено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року та за умови, що кредитний договір не припинив дію.

За таких обставин, рішення суду в частині задоволення вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат на підставі п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмови у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в частині вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_5 не оскаржувалося , а відтак не було предметом апеляційного розгляду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Братського районного суду м. Миколаєва від 17 лютого 2016 року в частині задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в їх задоволені.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Т.В. Крамаренко

Судді: Т.З. Бондаренко

ОСОБА_6