Постанова № 6789207, 09.11.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2009 № 11/215

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_1 представник за довіреністю довіреність № 3692 від 10.07.2008 року

ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 09.04.1996 р.

від відповідача -Онопрієнко В.О. представник за довіреністю б/н від 29.07.2009 року

від третьої особи -ОСОБА_4 паспорт, серія СН 510811, виданий старокиївським РУ ГУ МВС України в м. Києві від 01.07.1997 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Капітал Лізинг"

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2009

у справі № 11/215 (суддя

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

до ВАТ "Капітал Лізинг"

третя особа позивача ОСОБА_4

третя особа відповідача

про стягнення 38492,48 грн.

ВСТАНОВИВ :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Капітал Лізинг " (далі - відповідач) боргу по сплаті орендних платежів у розмірі 88 962,99 грн., інфляційних витрат у сумі 3 213,93 грн., пені у розмірі 4 381,07 грн. та 567,62 3 % річних.

В процесі розгляду справи, у зв'язку із здійсненням 13.05.2009 Відкритим акціонерним товариством "Капітал Лізінг" оплати орендних платежів згідно договору від 01.03.2007 в сумі 70 000,00 грн., позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача борг по сплаті орендних платежів у розмірі 18 962,99 грн., 7 646,40 грн. комунальних послуг, пеню в розмірі 6 581,79, інфляційні втрати у розмірі 4459,41 грн. та 3% річних у сумі 841, 89 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобовязань у частині сплати орендної плати та комунальних послуг у період з січня по березень 2009 року до розірвання договору оренди .

Відповідач участі у розгляді справи, призначеної до розгляду на 06.07.2009 р., не взяв.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.07.2009 позов фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Капітал Лізинг” про стягнення 38492,48 грн., задоволено повністю, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Капітал Лізинг” на користь фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість за Договором оренди приміщення від 01.03.2007 у розмірі 26 609,39 грн., пеню у розмірі 6 581,79 грн., 3% річних у розмірі 841,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 459,41 грн., державне мито у розмірі 384,92 грн. та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наведені судом першої інстанції мотиви задоволення позову полягають у порушенні орендарем договірних зобовязань щодо повної та своєчасної оплати орендної плати та комунальних платежів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство „Капітал Лізинг” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2009 р. у справі № 11/215 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга умотивована порушенням судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального і процесуального права та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своїх доводів апелянт посилався на не зясування судом тієї обставини, що відшкодування орендарем орендодавцю вартості фактично сплачених комунальних платежів та платежів за електроенергію повязане з наданням останнім орендарю оригіналів документів про фактичну оплату цих послуг.

Крім того, апелянт зазначав, що у первісного орендодавця після набрання законної сили рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2008 року були відсутні підстави для нарахування орендарю орендної плати за користування приміщенням на всю загальну площу в 195,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса,16-А, оскільки співвласником приміщення стала гр. ОСОБА_4

Апелянт також звертав увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевим господарським судом розглянуто справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 07.10.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2009 року у звязку з залученням у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_4

21.10.2009 року третя особа на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського від 21.10.2009 року (02-7.1/5933) надала письмові пояснення в яких остання повідомляє, що даний спір не зачіпає її інтереси, а також вона не має жодних претензій ні до позивача, ні до відповідача щодо стягнення орендної плати з дня існування до дня розірвання договору оренди від 01.03.2007 року.

21.10.2009 року у судовому засіданні було оголошено перерву на 02.11.2009 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові заперечення на апеляційну скаргу від 29.10.2009 року ( вх. № 02-7.1/6110), в яких він заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить змінити рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року в частині розміру заборгованості стягнутої з відповідача.

29.10.2009 року (02-7.1./6108) через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від третьої особи надійшли додаткові пояснення, в яких вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року у справі № 11/215 без змін.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 02.11.2009 року здійснено заміну у складі колегії суддів та передано справу № 11/215 для подальшого апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді: Кропивної Л.В., суддів: Поляк О.І., Кондратової І.Д.

У судовому засіданні 02.11.2009 року було оголошено перерву на 09.11.2009 року.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2007 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як орендодавцем (орендар) та Відкритим акціонерним товариством "Капітал Лізинг" (орендар), було укладено Договір оренди приміщення (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору позивач зобовязався передати відповідачу в строкове платне користування, а відповідач зобов'язався прийняти у строкове платне користування приміщення загальною площею 195,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 16, перший поверх, офіс № 1 для розміщення офісу орендаря, з метою здійснення ним своєї статутної діяльності.

Відповідно до п. 4.1. Договору, договір вважається укладеним і вступає в дію з моменту його підписання. Стро к дії договору закінчується 01.03.2010 р.

12 березня 2009 року на вимогу позивача договір оренди між сторонами було розірвано в порядку передбаченому статті 782 ЦК України.

Пунктом 5.1. Договору сторони погодили, що за користування приміщенням відповідач сплачує позивачу щомісячні платежі, які складаються з орендної плати та плати за комунальні послуги і енергозабезпечення.

Відповідно до п. 5.1.3. договору в період з 01.07.2007 року до 01.03.2010 року розмір орендної плати становить 136,35 грн. за 1 кв.м. (26656,42 грн.).

Пунктом 5.2.2. Договору встановлено, що сплата орендних платежів за період з 01.05.2007 до кінця дії договору здійснюється щомісячно, не пізніше 5-го числа кожного поточного місяця.

Відповідно до п. 5.3. Договору платежі за договором сплачуються орендарем у безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця.

Згідно з п. 7.1 Договору відповідач зобовязаний своєчасно здійснювати орендні і комунальні платежі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, і це знаходить своє документальне підтвердження, що орендар, ВАТ «Капітал Лізинг», не своєчасно і не у повному обсязі виконував свої зобовязання у частині сплати орендодавцю орендної плати протягом трьох місяців підряд з січня по березень 2009 року, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду заборгованість в оплаті орендних платежів складала 88962,94 грн.

Утім, як вбачається з матеріалів справи, у процесі розгляду справи судом першої інстанції відповідач 13.05.2009 р. сплатив на рахунок орендодавця 70000 грн., а 02.07.2009 ще 21507,05 грн., що підтверджується виписками з рахунку орендаря.

Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомлення про вручення. А факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Повідомлення про вручення поштового відправлення, яке б свідчило про направлення ухвали про призначення справи до розгляду в адресу ВАТ «Капітал Лізинг», у матеріалах справи відсутнє.

Позивач не повідомив суд про отримання ним у безготівковому порядку в порядку оплати від відповідача 21 507,05 грн.

Суд першої інстанції, не будучи повідомленим про це і обмежившись констатацією факту неподання боржником доказів на спростування доводів позову, задовольнив позов у розмірі , заявленому позивачем у першому ж судовому засіданні без зясування та перевірки тієї обставини, чи був відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду спору.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 постанови «Про судове рішення» від 29.12.76 р. № 11 зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Прийняття Господарським судом м. Києва рішення по справі № 11/215 у першому судовому засіданні за відсутності представника відповідача свідчить про неправомірне позбавлення сторони права на участь у розгляді його спору судом, про позбавлення його можливості заперечувати заявлені до нього вимоги шляхом подання доказів і доводити суду їх переконливість.

За таких обставин справи рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню за п. 2 частиною 2 статті 104 ГПК України, за змістом якої порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто за відсутності будь-якої із сторін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно п. 5.4 Договору вартість комунальних послуг (витрат на забезпечення офісу електроенергією, вартість водозабезпечення, каналізації, вивезення сміття) не входить до орендної плати. Орендар відшкодовує орендодавцеві вартість фактично сплачених ним комунальних платежів та платежів за електроенергію протягом 5-ти банківських днів після надання орендодавцем оригіналів докментів, що засвідчують факт оплати.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача по сплаті комунальних платежів становить 7646,40 грн., що підтверджується рахунками-фактурами та квитанціями про сплату позивачем експлуатаційних витрат.

Вважаючи обґрунтованим заявлений позивачем позов у частині стягнення вартості комунальних послуг у розмірі 7646,40 грн., суд першої інстанції стягнув з відповідача 7646,40 грн. вартість комунальних послуг.

Поза тим, Київський апеляційний господарський суд не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції як постановленим без аналізу умов укладеного між сторонами договору , з наступних підстав.

За умовами договору оренди , викладеними у п. 5.4., орендар відшкодовує сплачене орендодавцем комунальні платежі протягом 5-ти банківських днів після надання орендодавцем для огляду оригіналів квитанцій по сплаті комунальних послуг.

Утім, як вбачається з матеріалів справи, позивач востаннє надав відповідачу квитанції на сплату комунальних послуг лише за січень 2009 року у розмірі 3446,31 грн., що підтверджується відповідним актом огляду оригіналів квитанції від 18.02.2009 року (а.с. 17), а з 18.02.2009 року відповідач не отримував від позивача оригінали документів, що засвідчують факт оплати останнім комунальних послуг.

Отже виходячи з вищезазначеного, заборгованість по сплаті комунальних послуг в сумі 7646,40 грн., яка була зазначена позивачем в уточненнях до позовної заяви є необґрунтованою.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 6581,79 грн., 841,89 грн. 3 % річних та 4459,41 грн. інфляційних витрат.

Згідно з пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що у випадку прострочення сплати орендної плати, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвйної облікової ставки НБУ від сум боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Київський апеляційний господарський суд здійснюючи перевірку розрахунку пені, 3 % річних та інфляційних витрат , дійшов висновку про те, що пеня за період з 06.01.2009 року по 06.07.2009 року в обсязі 6581,79 грн. та 3 % річних за цей же період, з урахуванням погашення відповідачем основного боргу 02.07.2009 р., заявлені позивачем і задоволені судом першої інстанції у більшому, ніж належить розмірі, а тому вимоги у цій частині позову підлягають частковому задоволенню у розмірі 6324,79 грн. пені та 834,10 грн. - 3 % річних. Так, пеня , нарахована до стягнення за період з 06.01.2009 по 05.02.2009 року у розмірі 705,87 грн. підлягає задоволенню, як така, що є меншою, ніж розрахована судом та з огляду на те, що суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог. Пеня за період з 06.02.2009 р. по 05.03.209 р. (27 днів прострочення) становить 1106,15 грн., за період з 06.03.2009 по 12.05.2009 (67 днів прострочення) - 3919,24 грн., за період з 13.05.2009 по 01.07.2009 р. (49 днів прострочення ) - 593,53 грн. Що стосується пені за період з 02.07.2009 по 06 .07.2-009 р. , то її нарахування при відсутності боргу є неправомірним.

Таким чином, загальний розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача , проти нарахованих позивачем та задоволених місцевим господарським судом у розмірі 6 581,79 грн., становить 6 318,79 грн.

Доводи апелянта про те, що у первісного орендодавця (Підприємця ОСОБА_2) після набрання законної сили рішенням Печерського районного суду м. Києва від 29.09.2008 року були відсутні підстави для нарахування орендарю орендної плати за користування приміщенням на всю загальну площу в 195,5 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Анрі Барбюса,16-А, оскільки співвласником приміщення стала гр. ОСОБА_4 і у якої виникало право вимоги до відповідача щодо сплати орендної плати за користування приміщенням відповідно до своєї частки, Київський апеляційний господарський суд відхиляє як неспроможні , виходячи з

Обєктом оренди являються неспоживні індивідуально-визначені речі, які в процесі експлуатації не втрачають своїх якостей ( ч. 2 ст. 185 та ЦК України.)

Доля у праві власності на нерухомість не є річчю, а тому не може бути переданою в оренду.

На підставі рішення Печерського районного суду від 29.09.2008 року за Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за кожним окремо було визнано право власності Ѕ частини нежитлових приміщень з № 1 по № 2 (групи приміщень 18) по вул. Анрі Барбюса,16-А.

Рішенням Печерського районного суду м .Києва від 27.01.2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 були поділені в натурі та перераховано ідеальні частки співвласників нежитлових приміщень з № 1 по № 2 (групи приміщень № 18) по вул. Анрі Барбюса, 16-А.

Рішення набрало законної сили 20.02.2009 року, а з 10 квітня 2009 року за ОСОБА_4 було зареєстровано в БТІ м. Києва право власності про що внесено запис в реєстровій книзі № 151п-242, за реєстраційним № 8357-п.

Згідно зі статтею 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнаним і підтвердженим державою фактів та переходу або припинення речових прав та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тому у майновому обороті саме юридичне панування над річчю ,шляхом реєстрації речових прав, має наслідком виникнення володіння, користування, розпорядження нерухомістю.

З матеріалів справи випливає, що договір оренди між фізичною-особою підприємцем ОСОБА_2 та відкритим акціонерним товариством „Капітал Лізинг” був достроково розірваний 12.03.2009 року, тому змін на стороні орендодавця щодо предмету оренди на дату припинення договірних відносин не виникало.

З цих же мотивів колегія суддів виходила при вирішенні питання , кому здійснюється прострочений за договором платіж. Зважаючи на те, що його сплата повинна здійснюватися за фактом користування майном, у орендаря не повинно виникати питання щодо особи, якій він повинен здійснювати прострочені платежі, адже такий за спірний період належать сплаті орендодавцю, тобто позивачу у справі.

Враховуючи вищевикладене Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року у справі № 11/215 підлягає скасуванню на підставі п. 2 ч. 2 ст. 104 ГПК України з прийняттям нового рішення про припинення провадження по справі у частині стягнення 18962,94 грн. боргу та часткове задоволення позову у частині стягнення 6 318,79 грн. пені, 834,10 грн. 3 % річних, 4459,41 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру позовних вимог в силу ст. 49 ГПК України.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що при зверненні з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду відповідачем згідно платіжного доручення № 249 від 05.08.2009 р. було сплачено 485,63 грн. державного мита замість 192,20 грн., в звязку з чим підлягає поверненню з Державного бюджету України державне мито за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 293,43 грн., як надлишково сплачене.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 06.07.2009 року у справі № 11/215 за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства „Капітал Лізинг” скасувати повністю з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Припинити провадження у частині стягнення 18962,94 грн. боргу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 16, оф. 1; ідентифікаційний код 34428335; р/р 260000131350 в ЗАТ "Банк НРБ" м. Київ, МФО 320627) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; п/р НОМЕР_3 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) 6324,79 грн. пені, 834,10 грн. 3 % річних, 4459,41 грн. інфляційних витрат та 115,32 грн. державного мита та 93,75 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2; п/р НОМЕР_3 в "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Відкритого акціонерного товариства «Капітал Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 16, оф. 1; ідентифікаційний код 34428335; р/р 260000131350 в ЗАТ "Банк НРБ" м. Київ, МФО 320627) 134,54 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Повернути Відкритому акціонерному товариству «Капітал Лізинг» (03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 16, оф. 1; ідентифікаційний код 34428335; р/р 260000131350 в ЗАТ "Банк НРБ" м. Київ, МФО 320627) з Державного бюджету України державне мито за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 293,43 грн., перераховане за платіжним дорученням № 249 від 05.08.2009 р., як надлишково сплачене.

Видачу наказів та довідки доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 11/215 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя

Судді

18.11.09 (відправлено)