Ухвала суду № 67891538, 25.07.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 133/610/17

УХВАЛА

25.07.2017

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого-судді: Сороки Д.В.

за участю секретаря : Пясковуської Н.А.

прокурора Степанова Д.В.

захисників : ОСОБА_1

ОСОБА_2

обвинувачених: ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника потерпілих ОСОБА_5

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Козятині обвинувальний акт, внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020170000825 від 17.09.2016, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення обвинувального акта прокурору. Свої вимоги мотивує тим , що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та підлягає поверненню прокурору.

Питання форми та змісту обвинувального акту регулюється ст.ст. 109, 110, 291 КПК .України.

Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2ст. 291 КПК України).

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо .

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Як зазначено в обвинувальному акті, 21 березня 2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Також, в обвинувальному акті зазначені обставини справи, які слідчий вважає встановленими.

Також в обвинувальному акті викладені характер та ступінь важкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого зазначено, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. З ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення, замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру ОСОБА_4, отже за таким обвинувальним актом ОСОБА_4 має статус не обвинуваченого, а підозрюваного, оскільки відповідно до положень ст. 277 КПК це становить зміст повідомлення про підозру.

Таким чином, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист .

Згідно ч.2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити:

1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового

розслідування, а також час її проведення;

2)реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування;

3)вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В порушення вимог п.1 ч.2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі І "Проведенні під час досудового розслідування процесуальні дії", не містить відомості про час проведення процесуальних дій, а лише про їх дату.

Відповідно до ч.4 т. 278 КПК України, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте, в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4

Крім цього, всупереч положенням ч,2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування містить відомості про складення обвинувального акту, який згідно ст. 110 ч.4 КПК України також є процесуальним рішенням.

Обвинучений ОСОБА_4 підтримав клопотання свого захисника .

Обвинувачений ОСОБА_3 також підтримав дане клопотання . Захисник ОСОБА_3- адвокат ОСОБА_1 просить задовольнити зазначене клопотання та повернути обвинувальний акт прокурору щодо його підзахисного ОСОБА_8

Прокурор та представник потерпілого ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, зазначивши, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Заслухавши клопотання захисника ОСОБА_2 та думку інших учасників процесу, суд дійшов висновку, що клопотання необхідно задовільнити та повернути обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, прокурору.

Приймаючи таке рішення суд виходить з того, що питання форми та змісту обвинувального акту регулюється ст.ст. 109, 110, 291 КПК України.

Обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч.2 ст. 291 КПК України).

Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо .

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Також в обвинувальному акті викладені характер та ступінь важкості тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , після чого зазначено, що своїми діями ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України - грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

В судових рішенннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено:

- в рішенні від 26.06.2008 у справі "Ващенко проти України": "обвинувачення"

для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи

компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке

нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється

відповідальність карного та попереджувального характеру (п.51)";

- в рішенні від 25.07.2000, у справі "Маттоціа проти Італії": "обвинувачений у

вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину

обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є

підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто

юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування

обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку

відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння

останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки

адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому

інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. "Ь" ч. 3 ст. 6

Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в

обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення";

- в рішенні від 09.10.2008 року у справі "ОСОБА_5 проти Росії": "деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення". В цьому ж рішенні Суд нагадав, що положення підпункту "а" п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. З КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Разом з цим, ч. 1 ст. 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Таким чином, розгляд справи без формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатись незаконним, адже відповідно до ч. З ст. 374 КПК України у разі визнання особи виправданою або винуватою, в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений - правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Всупереч п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК, в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення, замість цього обвинувальний акт дублює повідомлення про підозру ОСОБА_4 та ОСОБА_3, отже за таким обвинувальним актом ОСОБА_4 та ОСОБА_3мають статус не обвинувачених, а підозрюваних, оскільки відповідно до положень ст. 277 КПК це становить зміст повідомлення про підозру.

Таким чином, відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісний і повний її захист .

В порушення вимог п.1 ч.2 ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування у розділі І "Проведенні під час досудового розслідування процесуальні дії", не містить відомості про час проведення процесуальних дій, а лише про їх дату.

Відповідно до ч.4 т. 278 КПК України, дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Проте в реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо внесення до ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти одне із таких рішень: 1) затвердити угоду або відмовити в її затвердженні та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п.п. 4-8 ч.1 або ч.2 ст. 284 КПК України; 3)повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам діючого Кодексу; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність повернення обвинувального акту прокурору.

Керуючись ст.ст. 134, 291, 314-317, 369-372, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Повернути обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016020170000825 від 17.09.2016, відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, прокурору .

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.

СУДДЯ - підпис

З оригіналом вірно:

Суддя

Секретар

Дата документу 25.07.2017