Ухвала суду № 67889891, 25.07.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" липня 2017 р. Справа № 925/1437/16

Господарський суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Єфіменко В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від заявника (відповідача) - не з'явився;

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду

у справі за позовом Комунального підприємства "Теплокомуненерго", м.Монастирище,

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Монастирище

про визнання договору укладеним-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.01.2017 позов задоволено повністю та визнано уклаленим договір купівлі-продажу теплової енергії №77 ТІ від 27 вересня 2016 р. укладеним на умовах поданого комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище проекту цього договору і стягнуто 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору із відповідача на користь позивача.

25.01.2017 справа № 925/1437/16 була направлена разом із апеляційною скаргою відповідача до Київського апеляційного господарського суду.

Під час знаходження вищевказаної справи у КАГС, 03.04.2017 до Господарського суду Черкаської області надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду від 04.01.2017.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду змінено.

20.04.2017 справа була направлена на запит Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням касаційної скарги відповідача.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2017 постанову КАГС залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення і справу повернуто до Господарського суду Черкаської області.

Відповідач звернувся із заявою про роз'яснення рішення Господарського суду Черкаської області від 04.01.2017 посилаючись на те, що, його права, обов'язки, відповідальність згідно з рішенням суду становлять 1/3 усіх прав, обов'язків, відповідальності, передбачених для споживача (абонента) законодавством при постачанні теплової енергії на об'єкт теплопостачання, оскільки заявник є власником тільки 1/3 цього об'єкта нерухомого майна (цілісного приміщення магазину площею 109 кв.м).

Заявник зазначив, що енергетичне обладнання він не використовую, оскільки не здійснює підприємницької діяльності в магазині.

Договір № 77-ТІ від 27.09.2016 на 1/3 частину магазину, який суд зобов'язав заявника виконувати, містить такі пункти та підпункти: 2.6, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.12, 3.2.15, 3.2.22, 3.2.23, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.8.

На думку заявника, оскільки позивач не конкретизував умов вищезазначених пунктів та підпунктів договору з огляду його укладення тільки на 1/3 приміщення, а суд, прийнявши рішення про укладення договору саме в такій редакції, заявник просив суд роз'яснити рішення для розуміння, як його належним чином виконувати, тобто як виконувати пункти та підпункти 2.6, 3.2.3, 3.2.4, 3.2.12, 3.2.15, 3.2.22, 3.2.23, 5.5, 7.2.1, 7.2.2, 7.2.3, 7.8 договору, а саме:

1) де межа відповідальності відповідача за стан та обслуговування 1/3 теплових мереж, адже в схемі додатку № 1 до договору зазначено все приміщення (п. 2.6);

2) з чого складається власна система споживання відповідача, яка становить 1/3 системи теплоспоживання приміщення магазину, за належний стан, обслуговування та безпечну експлуатацію відповідач несе відповідальність згідно з рішенням суду, та безперешкодний доступ до якої я зобов'язаний забезпечити (підпункти 3.2.3, 3.2.4);

3) яким чином відповідач повинен виконати обов'язок оформити акт про готовність 1/3 приміщення магазину (площа становить 36,333 кв. м) до опалювального періоду, якщо підпунктом 3.2 12 передбачено оформити акт про готовність об'єкта (тобто всього магазину площею 109 кв.м);

4) яким чином відповідач повинен виконати згідно рішення суду зобов'язання, які стосуються засобу обліку теплової енергії, зокрема безперешкодно допускати до нього представники Постачальника, не перекривати повністю споживання через нього, забезпечити збереження ремонтувати, повіряти; відповідати за вихід з ладу приладу обліку, роботу з пошкодженимипломбами, їх зрив (підпункти 3.2.4, 3.2.15, 3.2.23, 7.2.2, 7.2.3, пункт 7.8);

5) яким чином повинен виконуватися пункт 5.5. договору, якщо згідно з рішенням суду договір укладений тільки на 1/3 приміщення, і балансова належність відповідача не встановлена;

6) яким чином відповідач повинен обслуговувати своє теплове обладнання підготовленим та атестованим персоналом або спеціалізованими організаціями на підставі погодженого з Постачальником договору (пп. 3.2.22), якщо в договорі, укладеному рішенням суду, не зазначено, що входить до складу мого теплового обладнання заявника.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Заява розглядається за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали справи, приходить до наступного.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.01.2017 позов задоволено повністю та вирішено вважати договір купівлі-продажу теплової енергії №77 ТІ від 27 вересня 2016 р. укладеним на умовах поданого комунальним підприємством "Теплокомуненерго" міста Монастирище проекту цього договору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду змінено та викладено резолютивну частину рішення в редакції, текст якої викладено у постанові (а.с.236-244).

Розглядаючи заяву, суд враховує наступне.

За приписами ст.319 ЦК України власність зобов'язує. Відтак, якщо заявник, як співвласник об'єкта, на який здійснюється теплопостачання, вважатиме за необхідне з'ясувати технічну сторону здійснення теплопостачання, то він може звернутись до спеціальної установи - визначити 1/3 частину системи теплопостачання/теплоспоживання належного йому приміщення та з'ясувати всі інші технічні питання відповідно до вимог Правил, вказаних у п.2.4 спірного договору. За потреби, сторони в порядку ст.188 ГК України можуть анести відповідні зміни до договору.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява відповідача про роз'яснення рішення господарського суду Черкаської області від 04.01.2017 задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 89 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про роз'яснення рішення від 04.01.2017 у справі 925/1437/16 - відмовити.

Суддя В.В.Єфіменко