Постанова № 67887677, 18.07.2017, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луцович М.М.,

за участі секретаря судового засідання Симканич Ю.В.,

за участю сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування п.2 наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування п.2 наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що останній працював на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області.

Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області було видано наказ №219 від 07.02.2017 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників ГУНП в Закарпатській області» в пункті 2 якого зазначено: «за порушення вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статей 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, а також вступ у неділові стосунки з особою, яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності та неодноразово доставлялася до органів поліції за підозрою у причетності до незаконного обігу наркотиків, старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, відповідно до п.8 ст.12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, звільнити зі служби в Національній поліції України».

Також, відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області № 33 о/с «По особовому складу» від 17.02.2017 року відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію» (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0072853), старшого дільничного офіцера поліції сектору превенції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 21.02.2017 року.

Позивач та його представник вважають вказані накази протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства, а відтак підлягають скасуванню, а позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з мотивів викладених у письмових запереченнях проти позову, при цьому зазначивши, що оскільки в ході службової перевірки були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, то начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, а відтак відповідач діяв в межах та спосіб встановлений чинним законодавством і позивача було правомірно звільнено із служби в органах поліції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 26.01.2017 року в ГУНП в Закарпатській області прийнято наказ № 148 «Про призначення та проведення службового розслідування» (а.с.35). Службове розслідування проводилось у відповідності до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230.

Матеріалами службового розслідування за фактом відкриття кримінального провадження відносно окремих працівників Мукачівського ВП встановлено, що 14.12.2016 до УВБ в Закарпатській області ДВБ НП України із заявою звернувся гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець м. Мукачево, вул. Духновича, 5/4 про те, що працівники Мукачівського ВП ГУНП в Закарпатській області намагаються схилити його до вчинення кримінального правопорушення.

Цього ж дня, зібрані матеріали Управлінням внутрішньої безпеки області надіслані до прокуратури Закарпатської області.

16.12.2016 прокуратурою Закарпатської області за фактом причетності окремих працівників Мукачівського ВП ГУНП до збуту наркотичних засобів розпочато кримінальне провадження № 42016070000000291 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно інформації, наданої УВБ в Закарпатській області стало відомо, що у серпні 2016 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 звернулись до ОСОБА_4 (раніше притягався до кримінальної відповідальності за ст. 187 КК України (грабіж) та неодноразово доставлявся до органів поліції за підозрою у причетності до незаконного обігу наркотиків) із пропозицією підшукати особу для створення штучної ситуації про нібито скоєння нею кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 КК України, з метою подальшого отримання неправомірної винагороди за вирішення питання про непритягнення її до відповідальності.

Зокрема, 26.12.2016 ОСОБА_5 дав вказівку ОСОБА_4 про необхідність придбання наркотичних засобів у гр. ОСОБА_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2. На зауваження ОСОБА_4 про те, що він заборгував ОСОБА_6 грошові кошти за наркотичні засоби ОСОБА_5 повідомив, що він особисто зателефонує ОСОБА_6 та повідомить про його прихід. Цього ж дня, близько 21.00 години ОСОБА_4 зустрівся з ОСОБА_6, де за 400 гривень придбав у нього порошкоподібну речовину білого кольору невстановленої ваги, загорнуту у відрізок фольги.

Після придбання зазначеної речовини, ОСОБА_4 добровільно видав її працівникам УВБ в Закарпатській області ДВБ Національної поліції України.

У подальшому, на початку січня 2017 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, з метою створення штучних показників виявлення та розкриття злочинів у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, запропонували ОСОБА_4 оговорити себе у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, при цьому самі особисто запропонували йому передати наркотичні засоби, які він повинен був зберігати у себе.

17.01.2017 року з метою реалізації злочинного плану ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_5 приїхали за місцем проживання ОСОБА_4 та запропонували йому виїхати разом з ними в місто.

Приїхавши до парку, який знаходиться навпроти Мукачівського відділу поліції, невстановлений на даний час громадянин передав ОСОБА_1 згорток з сухою подрібнено речовиною, схожою на наркотичний засіб «марихуану», який останній передав ОСОБА_4 Після цього, ОСОБА_1 наказав ОСОБА_4 взяти вказаний пакет та прослідувати разом з ним до Мукачівського ВП ГУНП.

У приміщенні Мукачівського ВП ГУНП, дільничний офіцер поліції сектору превенції Мукачівського ВП ГУНП ОСОБА_7 склав відносно ОСОБА_4 протокол про нібито скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.І ст. 175-1 КУпАП. Також, під час складання адміністративного протоколу, нібито із-за неадекватної поведінки ОСОБА_4 було проведено його огляд, у ході якого виявлено та вилучено згорток фольги, у якому знаходилась подрібнена речовина зеленого кольору, загальною вагою 6,5 грама.

Цього ж дня, про зазначений факт ОСОБА_1 склав рапорт, який зареєстровано в журналі ЄО за № 610 від 17.01.2017року (а.с. 43)

Після складання відповідних матеріалів ОСОБА_1 передав ОСОБА_4грошову винагороду у розмірі 500 гривень.

18.01.2017 відомості за вказаним фактом внесено до ЄРДР за №12017070040000110 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309КК України.

Указані протиправні дії ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було задокументовано в ході проведення оперативно-розшукових та технічних заходів.

Так, 25.01.2017 в м. Мукачеві в ході проведення негласних слідчих (розшукових) лій у вказаному кримінальному провадженні працівниками УВБ в Закарпатській області спільно з прокуратурою Закарпатської області було затримано ОСОБА_5, ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, який також причетний до незаконного збуту наркотичних засобів.

Цього ж дня, прокуратурою Закарпатської області ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та поміщено до ІТТ № 1 ГУНП в Закарпатській області.

26.01.2017 слідчим прокуратури Закарпатської області у кримінальному провадженні № 42016070000000291 від 16.12.2016 ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (незаконний збут наркотичних засобів вчинений групою осіб).

27.01.2017 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, відносно ОСОБА_5 - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_6 - у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 96000 гривень (а.с. 81-85).

У ході службового розслідування опитати ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не видалося можливим, оскільки вони відмовилися від надання пояснення скориставшись правом, наданим ст.63 Конституції України(а.с 77-78).

Вивченням причин та умов, які сприяли скоєнню надзвичайної події, установлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у службовій діяльності підпорядковуються начальнику сектору превенції патрульної поліції Мукачівського ВП ГУНП капітану поліції ОСОБА_9. який пояснив, що про причетність вказаних працівників поліції до скоєння кримінального правопорушення йому нічого невідомо. Також йому взагалі невідомо про існування на території групи, яка займалася збутом наркотичних засобів (а.с 49).

Службовим розслідуванням установлено, що керівництво сектору не виконує директивні вимоги МВС України та Національної поліції в частині вивчення індивідуальних особливостей працівників під час служби, їх способу поведінки в побуті та вжиття профілактичних заходів, спрямованих на викоренення негативних проявів у роботі особового складу.

Відповідно до вимог посадових інструкцій, керівництво та контроль за діяльністю сектору превенції здійснює заступник начальника відділу - керівник патрульної поліції Мукачівського ВП ГУНП майор поліції ОСОБА_10

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 функціональних обов'язків, останній є прямим начальником сектору превенції та особисто уживає заходів щодо зміцнення дисципліни і додержання законності у вказаному секторі і несе персональну відповідальність за вказаний напрямок роботи.

Незважаючи на це, ОСОБА_10 відповідну роботу з особовим складом з питань дотримання дисципліни не здійснював, індивідуально-виховну роботу належним чином не проводив, як наслідок, цей стан справ було пущено на самоплив, що і сприяло вчиненню вказаної надзвичайної події.

Практично самоусунувся від контролю за діями своїх заступників та керівників служб з питань виконання вимог наказів МВС України щодо зміцнення дисципліни та законності серед особового складу начальник Мукачівського ВП ГУНП полковник поліції ОСОБА_11

Досліджені в судовому засіданні письмові докази а також аналіз зібраних матеріалів дає підстави суду вважати, що ОСОБА_1 порушив вимоги статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Присягу поліцейського та пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, а також вступив у неділові стосунки з особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» (далі Закон) у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно - правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджуються законом.

Пунктом 6 частини першої статті 77 закону визначено, що поліцейський звільняється зі служби поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Водночас, до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статус Національної поліції» поширено на поліцейських дію дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» (пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно з ст.1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.02.2006 № 3460-ІУ службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни (ст.2 цього Закону).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Оскільки в ході службової перевірки були встановлені факти порушення позивачем службової дисципліни, то начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області в межах наданих йому повноважень було прийнято рішення про звільнення позивача з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114.

За таких обставин суд вважає, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено з дотриманням норм законодавства.

На думку суду, безпідставним є посилання позивача на факт початку кримінального провадження прокуратурою Закарпатської області та повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення не свідчить про його винність у вчиненні таких неправомірних дій, оскільки відсутність підстав для притягнення до кримінальної відповідальності не можна ототожнювати з відсутністю підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, суд наголошує, що посилання позивача на необ'єктивність службового розслідування не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, оскільки всі необхідні та достатні заходи щодо його проведення реалізовано: прийнято наказ про проведення службового розслідування, відібрано пояснення у позивача (небажання особи надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення), проведено аналіз інших документів тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені під час проведення службового розслідування порушення позивачем при виконанні своїх службових обов'язків вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статей 18, 64 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, а також вступ у неділові стосунки з особою, яка раніше притягалася до кримінальної відповідальності та неодноразово доставлялася до органів поліції за підозрою у причетності до незаконного обігу наркотиків, і факт вчинення цих порушень знайшов підтвердження при розгляді справи, суд вважає, що відповідач обґрунтовано прийняв рішення щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України, а отже підстави для скасування оскаржуваних наказів відсутні, а позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до норм ст. 94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування п.2 наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.