Рішення № 67878772, 25.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/8434/17

н/п 2/640/2365/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2017 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Губській Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО», третя особа: Харківська місцева прокуратура №2 про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні

ВСТАНОВИВ:

02.06.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО», третя особа: Харківська місцева прокуратура №2, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 77009 грн. 98 коп. та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.12.2016 року по 02.06.2017 року у розмірі 34665 грн.09 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 14.03.2011 року по 01.12.2016 року перебував у трудових правовідносинах з УДНДІ «УКРВОДГЕО», 14.03.2011 року він був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника лабораторії проблем експлуатаційної надійності гідротехнічних систем і споруд (ПЕНГСС) наказом №11-ОС від 14.03.2011 року за умовами контракту б/н від 14.03.2011 року. На підставі додаткових угод №№1,2,3,4,5 дію зазначеного контракту було продовжено до 31.12.2016 року, його заробітна плата згідно зі штатним розкладом становила 3110 грн. на місяць. Починаючи з 2013 року виплати заробітної плати здійснювалися роботодавцем нерегулярно, з великими затримками не в повному обсязі. Наказом №31-ОС від 01.12.2016 року про припинення трудового договору (контракту) він був звільнений за власним бажанням. Фактична заборгованість по заробітній платі (згідно довідки №01 від 15.02.2017 року) на момент його звільнення становила 77009,98 грн., а також позивач вважає, що відповідач повинен сплатити йому компенсацію з урахуванням середньоденної заробітної плати 281,83 грн. за затримку виплати заробітної плати за 123 робочі дні за період з 03.12.2016 року по 02.06.2017 року, що становить 346650,09 грн. У звязку з викладеним, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином про час і місце судового розгляду справи, ніяких заяв до суду не подавав. Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.

В судове засідання представник третьої особи Харківської місцевої прокуратури №2 не зявився, повідомлявся належним чином про день та час слухання справи, причини неявки суду не повідомив, ніяких заяв до суду не надавав.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та, зі згоди позивача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в судовому порядку у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.21 КЗпПУкраїни трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми при укладенні трудового договору з фізичною особою є обов'язковим. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Контракт - особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання трудового договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Судом встановлено, що 14.03.2011 року між позивачем та Українським державним науково-дослідним інститутом проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» був укладений трудовий договір (контракт), згідно умов якого працівник ОСОБА_1 зобовязаний виконувати роботу старшого наукового співробітника, а роботодавець (УДНДІ «УКРВОДГЕО»)зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату згідно штатного розкладу та умов колективного договору (а.с. 8).

Згідно наказу №31-ОС від 01.12.2016 року про припинення трудового договору (контракту)ОСОБА_1 був звільнений з роботи 02.12.2016 року на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) (а.с.7).

Звертаючись з позовом до суду, позивач ОСОБА_1 зазначає, що після звільнення з ним не було проведено повного розрахунку по заробітній платі.

Під час визначення розрахунку позовних вимог вказує, що розмір невиплаченої заробітної плати (згідно довідки №01 від 15.02.2017 року- (а.с.5)) на момент його звільнення станом на 02.12.2016 року складає 77009,98 грн., розмір середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати за період з 03.12.2016 року по 02.06.2017 року з урахуванням середньоденної заробітної, що згідно довідки про середню заробітну плату (а.с.6) складає 281,83 грн. за затримку виплати заробітної плати за 123 робочі дні складає в сумі 346650,09 грн..

Відповідно до вимог ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вигляді, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно вимог ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в ст. 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому відпідприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При звільненні позивачу ОСОБА_1 не було виплачено остаточного розрахунку, у звязку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі в розмірі 77009,98 грн., яка стягується на користь позивача з відповідача.

Крім того, суд вважає законною та обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Відповідно до ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а при наявності спору про розмір належних сум - спір вирішується органом, який і визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку при звільненні розраховується згідно Порядку, затвердженого Постановою КМУ №100.

Виходячи з п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно розрахунку наданого позивачем в позовній заяві, розмір середнього заробітку за весь час затримки за період з 03.12.2016 року по 02.06.2017 року складає 34665 грн. 09 коп.

Оскільки відповідач не виплатив усі належні позивачу виплати в день звільнення, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки в сумі 34665 грн. 09 коп..

На підставі викладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушивши вимоги законодавства про працю, що, в свою чергу, потягло порушення законних прав позивача при звільненні.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, належних та допустимих доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,88, 169, 209,212-215, 224, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» (ЄДРПОУ 21188019) на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по заробітній платі у розмірі 77009 грн. 98 коп. (сімдесят сім тисяч девять гривень 98 копійок).

Стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» (ЄДРПОУ 21188019) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.12.2016 року по 02.06.2017 року у розмірі 34665 грн. 09 коп. (тридцять чотири тисячі шістсот шістдесят пять гривень 09 копійок).

Стягнути з Українського державного науково-дослідного інституту проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища «УкрВОДГЕО» (ЄДРПОУ 21188019) на користь держави судовий збір у розмірі 8000,00грн.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя