Рішення № 67877526, 19.07.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/19335/16-ц

н/п 2/640/867/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2017 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу державної Виконавчої служби Харківського управління юстиції, державного виконавця Казанцева Дмитра Олександровича, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв Віталій Миколайович, Державне підприємство «СЕТАМ» Харківська філія про визнання правочину, укладеного за результатами електронних торгів недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, яку в ході розгляду справи уточнила та просить визнати недійсним протокол за №155572 від 08.04.2016 р. проведення електронних торгів Державним підприємством «СЕТАМ». Також просить визнати недійсним Акт державного виконавця Казанцева Д.О. від 29.04.2016 р. про проведення електронних торгів та реалізації предмета іпотеки. Визнати укладений за результатами електронних торгів, які відбулися 08.04.2016 р., договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, оформлений протоколом № 155572 від 08.04.2016 р. по проведенню прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, недійсним. Скасувати Свідоцтво на право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1. Визнати недійсним договір іпотеки від 20.05.2016 р. за реєстровим №739 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лазарєвим В.М. на квартиру АДРЕСА_1 та зняти усі обтяження, покладені на дану квартиру за цим договором. Скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_4 В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 р. по цивільній справі №2018/3528/2012 з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договорами позики грошей у розмірі 225155,38 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізації квартири АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн. та судові витрати. На виконання цього судового рішення 08.04.2016 р. квартира АДРЕСА_4 була реалізована на електронних торгах ДП «СЕТАМ» Харківської філії. Позивач вважає, що ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 р. та ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12.05.2016 р. встановлені обставини того, що прилюдні торги по реалізації квартири були проведені з порушенням законодавства, а тому укладений за наслідками цих торгів договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним. На думку позивачки прилюдні торги з реалізації квартири проведені з порушенням вимог ч.1 та 5 ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року № 68/5 та наказу Міністерства юстиції України від 22.12.2015 року, що згідно частини першої ст.203, ст.215 ЦК України є підставою для визнання правочину з реалізації на електронних торгах квартири недійсним. Оскільки з дати винесення рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки до дати проведення торгів минуло більш ніж 2,5 роки, позивачки вважає, що державний виконавець мав провести оцінку майна у відповідності до ст.58 Закону України «Про виконавче провадження». Також позивачка посилається на норми Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» щодо вимог до звіту про оцінку майна та чинності звіту про оцінку майна протягом 6-місячного строку з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності. Оскільки квартира була реалізована в рахунок погашення заборгованості, позивачка має інтерес у продажу майна за якомога вищою ціною. Цей інтерес позивачки забезпечується дотриманням належного порядку організації і проведення публічних торгів, у тому числі й визначення вартості квартири. Також позивачки вважає, що була порушена процедура торгів щодо інформування про їх проведення належним способом та в належному друкованому засобі. Позивачка вважає, що оскільки ОСОБА_4 незаконно набула право власності спірну на квартиру, вона не мала права 20.05.2016 р. передавати її в іпотеку ОСОБА_5

В судовому засіданні позивачка підтримала позов в повному обсязі та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник Київського ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області, державний виконавець Казанцев Д.О. проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що під час примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 р. у цивільній справі №2018/3528/2012, діяли у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Представник відповідачки ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечували, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. Представник третьої особи Харківської філії ДП «СЕТАМ» вважав позовні вимоги не обґрунтованими в задоволенні позову просив відмовити. Треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус ХМНО Лазарев В.М. в судове засідання повторно не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, тому суд розглядає справу в їх відсутність.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 р. по цивільній справі №2018/3528/2012 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2

Згідно рішення суду з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договорами позики грошей у розмірі 225 155,38 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, реалізації квартири АДРЕСА_3, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною не нижче 346 363,20 грн., стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 судові витрати, в інший частині позовних вимог відмовлено. Вказане рішення суду набрало законної сили.

12.04.2014 р. постановами державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ було відкрито виконавче провадження та розпочато примусове виконання вказаного рішення Київського районного суду м. Харкова у цивільній справі № 2018/3528/2012.

12.02.2016 р. постановою державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_5.

22.02.2016 р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ було подано заявку директору ХФ ДП «СЕТАМ» на проведення торгів щодо реалізації нерухомого майна: квартири АДРЕСА_3 за початковою ціною 346 363,20 грн.

18.03.2016 р. листом ХФ ДП «СЕТАМ» було повідомлено начальника Київського ВДВС ХМУЮ про виставлення нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 за початковою ціною 346 363,20 грн.

16.03.2016 р. ОСОБА_6 звернулась до Київського районного суду м. Харкова зі скаргою на неправомірні дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О., в якій просила суд визнати неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О. стосовно оцінки майна, яким є квартира АДРЕСА_6 та зобов'язати провести оцінку майна. Відкликати пакет №42076772, внесений до ДП «СЕТАМ» в повному обсязі від 09.03.2016 - лот № 135253, направлений виконавчою службою в особі державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О. та зобов'язати державного виконавця Казанцева Д.О. зняти з реалізації арештованого майна квартиру АДРЕСА_7, яка внесена до ДП «СЕТАМ» згідно розділу 11 п. 2 Наказу від 22.12.2015 р.

08.04.2016 р. ДП «СЕТАМ» за участі 26 учасників було реалізовано з прилюдних торгів арештоване нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_7, за ціною 565 000 грн. та відповідно до протоколу № 155572 переможцем/покупцем торгів стала відповідач ОСОБА_4

11.04.2016 р. ОСОБА_4 сплатила повну вартість придбаного майна у розмірі 536 750 грн., що підтверджується квитанцією № 132584732.

12.04.2016 р. ухвалою Київського районного суду м. Харкова частково задоволено скаргу ОСОБА_6 Визнано неправомірними дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О. стосовно оцінки майна, яким є квартира АДРЕСА_8 та зобов'язано провести оцінку майна. Зобов'язано державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О. вчинити дії на усунення відповідних порушень закону, в іншій частині вимог відмовлено.

29.04.2016 р. державним виконавцем Київського ВДВС ХМУЮ Казанцевим Д.О. на підставі протоколу №155572 від 08.04.2016 р. проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» було складено акт державного виконавця про проведення електронних торгів та реалізацію предмета іпотеки.

29.04.2016 р. приватним нотаріусом ХМНО Лазаревим В.М. видано ОСОБА_4 Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_7.

12.05.2016 р. ухвалою апеляційного суду Харківської області відхилено апеляційну скаргу Київського ВДВС ХМУЮ та залишено без змін ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 р. по справі за скаргою ОСОБА_6 на неправомірні дії державного виконавця Київського ВДВС ХМУЮ Казанцева Д.О.

20.05.2016 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 уклали договір іпотеки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_7.

26.10.2016 р. ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ задоволено касаційну скаргу державного виконавця Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції Казанцева Д.О. та скасовано увалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 р. і ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12.05.2016 р, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду в інтересах ОСОБА_6, оскільки рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2016 р. ОСОБА_6 визнана недієздатною і ОСОБА_1 призначено її опікуном.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 р. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12.05.2016 р., якими на її думку встановлені обставини того, що прилюдні торги по реалізації квартири були проведені з порушенням законодавства, а позивачка вважає, що укладений за наслідками цих торгів договір купівлі-продажу має бути визнаний недійсним.

Проте, 08.04.2016 р., тобто за чотири дні до постановлення Київським районним судом м. Харкова ухвали від 12.04.2016 р. ДП «СЕТАМ» реалізовано з прилюдних торгів його квартиру АДРЕСА_7 за ціною 565000 грн. та відповідно до протоколу №155572 переможцем/покупцем торгів стала відповідач ОСОБА_4

На момент проведення прилюдних торгів ухвала суду від 12.04.2016 р. ще постановлена не була.

Крім того, ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.10.2016 р. задоволена касаційна скарга державного виконавця Київського ВДВС Харківського міського управління юстиції Казанцева Д.О., а ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.04.2016 р. та апеляційного суду Харківської області від 12.05.2016 р. скасовані.

Не знайшли свого підтвердження доводи позивачки про те, що прилюдні торги проведені з порушенням вимог законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.8 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Тому при примусовому зверненні стягнення на предмет іпотеки в рамках виконавчого провадження, в тому числі і проведення оцінки предмета іпотеки, а також при проведенні електронних торгів з реалізації предмета іпотеки перевага надається саме нормам Закону України «Про іпотеку», який є спеціальним законодавчим актом у цій сфері, а його норми, у випадку колізії, превалюватимуть над нормами інших нормативно - правових актів.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Частиною другою статті 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодаржателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Пунктом 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 передбачено, що якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про іпотеку» встановлений перелік компонентів, які є обов'язковими для вказівки судом у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, в тому числі й реалізації на прилюдних торгах.

При цьому, виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, в розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.

Отже у даному випадку початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлена рішенням суду.

Відповідно до п. 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Приймаючи до уваги викладене, предмет іпотеки має бути реалізований у відповідності до норм Закону України «Про іпотеку», що й відбулося, а вартість квартири, встановлена в судовому рішенні Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2013 р. у розмірі 346 363,20 грн., станом на день проведення ДП «СЕТАМ» електронних торгів є нижчою, ніж вартість яку сплатила відповідач ОСОБА_4 як переможець на 218 636,80 грн. (565 000-346 363,20). Таким чином, порушення прав позивача при реалізації предмета іпотеки не відбулося.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів №155572 від 08.04.2016 р.; про визнання недійсним укладеного за результатами електронних торгів договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_9; про скасування свідоцтва від 29.04.2016 р. про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_7; про скасування державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_10 за ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, про що вказується в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. у справі №6-116цс12.

Як зазначається в правових позиціях Верховного Суду України у справах № 6-2677цс16, № 6-1981цс16, № 6-116цс12, № 6-174цс12, підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Задля визнання прилюдних торгів недійсними необхідно встановлювати такі факти: чи мало місце порушення Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів; чи вплинули ці порушення на результати торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати торгів.

До правил проведення торгів належать норми трьох видів: ті, які визначають процедуру підготовки проведення торгів; ті, які регулюють порядок їх проведення; ті, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

До порушення правил підготовки торгів слід віднести опублікування інформаційного повідомлення в неналежному виданні або порушення строку його опублікування (п. 3.5 Тимчасового положення), невідповідність змісту інформаційного повідомлення вимогам, встановленим п. 3.6-3.10 зазначеного положення тощо.

Позивачем не надано доказів, підтверджуючих порушення правил підготовки торгів.

Порушенням порядку організації торгів може виступати неповідомлення державного виконавця, боржника чи стягувача про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну реалізації майна (п. 3.11. Тимчасового положення).

До підстав визнання прилюдних торгів недійсними має відноситися створення перепон для участі у прилюдних торгах, яке може виражатися у необґрунтованій відмові у прийнятті заяв для участі у прилюдних торгах, недопущення осіб у місце їх проведення тощо. Такі порушення обмежують кількість учасників торгів та можуть вплинути на формування продажної ціни лота, а тому мають бути визнані суттєвими підставами для визнання прилюдних торгів недійсними.

Однією з підстав визнання прилюдних торгів недійсними є порушення вимог ведення та оформлення протоколу (п.п. 4.14-4.16 Тимчасового положення); п. 4.8 Порядку), оскільки в ньому фіксується хід проведення торгів, а його належне оформлення виступає умовою переходу права власності на арештоване майно тощо.

Позивачем не надано доказів, підтверджуючих порушення порядку організації торгів.

До порушень порядку оформлення кінцевих результатів торгів відноситься підписання протоколу про проведення прилюдних торгів особою, яка не є переможцем, або ж підписання цього протоколу на інших умовах, ніж це було запропоновано переможцем торгів.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.4 наказу Мінюсту «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення торгів та реалізації арештованого нерухомого майна» від 27.10.99 № 68/5 передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги та подає його на затвердження начальникові відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_4 в повному обсязі сплатила всі необхідні платежі для участі на торгах, а після визнання її переможцем 11.04.2016 р. сплатила повну вартість нерухомого майна про що в подальшому державним виконавцем 29.04.2016 р. було складено акт про проведені прилюдні торги та того ж дня приватним нотаріусом було видано ОСОБА_4 свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

В постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 р. у справі № 6-1884цс15 зазначається, що головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результати торгів, а саме тому окрім порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визначення прилюдних торгів недійсними.

Позивачем не надано доказів порушення ДП «СЕТАМ» вимог Тимчасового положення та інших норм при проведенні прилюдних торгів, які б вплинули на результати торгів.

Порушення, допущенні державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. 18, 24, 27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку передбаченому цим законом (зокрема ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. 55, 85 Закону).

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визначення прилюдних торгів недійсними.

Безпідставні твердження позивачки про порушення процедури торгів в частині інформування про їх проведення належним способом та в належному друкованому засобі.

За клопотанням позивачки про витребування доказів, Державним підприємством «СЕТАМ» надано суду публікації в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів з реалізації двокімнатної квартири АДРЕСА_3, а також повідомлення про проведення прилюдних торгів, які направлялись державному виконавцю, іпотекодателю та іпотекодержателю з доказами їх направлення.

Також безпідставні та не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки від 20.05.2016 р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, враховуючи наступне.

20.05.2016 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір іпотеки нерухомого майна, квартири АДРЕСА_7.

Позивачка вважає, що після оформлення Свідоцтва про право власності на квартиру ОСОБА_4 не мала права 20.05.2016 р. передавати квартиру в іпотеку ОСОБА_5, оскільки на думку позивачки незаконно набула права власності на квартиру.

Проте, доказів, підтверджуючих незаконність набуття ОСОБА_4 права власності на спірну квартиру суду не надано.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стосовно безпосередньо договору іпотеки від 20.05.2016 р., укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд зазначає наступне.

Іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку» (стаття 1 цього Закону).

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотечний договір повинен містити вичерпний перелік істотних умов та у разі відсутності в договорі іпотеки однієї істотних умов він вважається неукладеним.

Договори іпотеки нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню. Договори іпотеки нерухомого майна, що підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на таке майно.

Договори іпотеки посвідчуються нотаріусом після перевірки відсутності заборони відчуження або арешту за даними Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та перевірки відсутності податкової застави за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Договір іпотеки від 20.05.2016 р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, за яким в іпотеку передана квартира АДРЕСА_11, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Лазарєвим В.М.

Спірний договір іпотеки відповідає вимогам закону, тому відсутні підстави вважати його недійсним.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання правочину, укладеного за результатами електронних торгів недійсним є не обґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.41 Конституції України, ст.ст.15, 203, 215, 216, 228-230, 234, 321, 330, 388 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Київського відділу державної Виконавчої служби Харківського управління юстиції, державного виконавця Казанцева Дмитра Олександровича, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Лазарєв Віталій Миколайович, Державне підприємство «СЕТАМ» Харківська філія про визнання правочину, укладеного за результатами електронних торгів недійсним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ