Рішення № 67876514, 01.11.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5510/15-ц

Провадження №2/405/1270/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Іванової Л.А.

при секретарі Береді Я.І., Шумейко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судув м. Кропивницький цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Миколайовичапро стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання кредитного договору удаваним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ "Альфа-Банк" звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 25.12.2007 року між ЗАТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №700002788, відповідно до якого Банкзобовязувався надати Позичальникові кредит у сумі 14991,50 доларів США, а Позичальник зобовязувався в порядку та на умовах, що визначені Договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором та додатком № 1 до нього Графіком погашення кредиту. Вказав, що свої зобовязання за договором виконав, надавши відповідачеві ОСОБА_1 кредит у сумі 14991, 50 доларів США, разом з тим, останній свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 06.07.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 9017,83 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 189538,98 грн., за відсотками 425,87 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 8951,04 грн., а також, у звязку з систематичним порушенням позичальником зобовязань за договором, - нараховано неустойку (пеню), розмір якої становить 549, 40 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 11547,43 грн. Крім того, в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 25.12.2007 року між Банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №700002788-П, за яким ОСОБА_2, як поручитель, поручається за виконання ОСОБА_1 обовязків, що виникли на підставі основного Договору або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, та, у разі порушення зобовязань за договором, відповідачі виступають як солідарні боржники.

Позивач також зазначив, що відповідно до умов кредитного договору у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем ОСОБА_1 будь-яких обовязків, встановлених договором, в тому числі, в разі затримання сплати кредиту та/або процентів за його користування, щонайменше на один календарний місяць, він (позивач) має право вимагати дострокового виконання зобовязання з повернення кредиту.

З огляду на зазначене вище, та з посиланням на ст.ст.11, 509, 525, 526, 549, 553, 554, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 700002788 від 25.12.2007 року в розмірі 210037 грн. 45 коп., а також покласти на відповідачів і понесені судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 2100 грн. 38 коп.

Ухвалою суду від 06квітня 2016 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, а також обєднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів з первісним позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Позивач ОСОБА_1 (за зустрічним позовом) звернувся до суду з зазначеним позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, в якому просив визнати удаваним кредитний договір №700002788 від 25.12.2007 року, укладений між ним та ПАТ «Альфа-Банк» в частині надання кредиту в доларах США, зазначивши на обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом, що відповідно до п. 2.7 кредитного договору, кредит надається однією сумою в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Позичальник здійснює продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за договором, за безготівковим курсом, встановленим Банком на день здійснення валютнообмінної операції, та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму в національній валюті на поточний рахунок позичальника №26200700002788. Позичальник в порядку договірного списання доручає Банку перерахувати вилучені від продажу валюти кошти з поточного рахунку позичальника у сумі 74950, 00 грн. на рахунок продавця ЗАТ «ЗАЗ», тим самим банк надав кредит в гривнях, однак кредитним договором було оформлено кредит як валютний, тим самим валютний кредит є удаваним і ним приховано гривневий кредит, який фактично надав банк. Також зазначив, що про те, що відповідач за зустрічним позовом надав кредит не у доларах США, а в гривнях, - йому стало відомо лише 27.04.2015 року від працівників ПАТ «Альфа-Банк» при укладенні договору про внесення змін і доповнень до кредитного договору, так як відповідач взагалі не надавав йому жодних документів на підтвердження порядку і способу перерахунку грошових коштів за придбання транспортного засобу.

Представник позивача ПАТ «Альфа Банк» за первісним позовом позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові, просив позов задовольнити, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання удаваним кредитного договору в частині надання кредиту в доларах США, які не визнані, просив відмовити в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, вважаючи їх безпідставними, зазначивши на обгрунтування заперечень, що 25 грудня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 14991, 50 доларів США на строк до 26 грудня 2014 року, та з подальшим продовженням строку виконання зобовязань за договором до 26.12.2019 року, зі сплатою 14,5% відсотків річних за користування кредитними коштами на придбання транспортного засобу, та в подальшому сторонами було підписано договір про внесення змін і доповнень до кредитного договору та збільшено строк остаточного повернення кредиту до 26 грудня 2019 року, при цьому, зазначений кредитний договір був підписаний сторонами без будь-яких зауважень чи застережень, за вказівкою позивача за зустрічним позовом отримані за кредитом долари були конвертовані в гривню та перераховані у якості платежу за придбаний позивачем автомобіль. Крім того, зазначив, що, обираючи кредит у доларах США, ОСОБА_1 усвідомлював, що сплата автосалону вартості автомобіля, який придбавався, буде відбуватися у гривні згідно договору купівлі-продажу та рахунку-фактури. Фактично позичальник отримав кредит у доларах США, як і передбачено умовами кредитного договору. Відповідно до п. 2.7 кредитного договору позичальник доручив банку попередньо здійснити продаж коштів в іноземній валюті, отриманій як кредитні кошти за договором, за безготівковим курсом, та одразу зарахувати отриману в результаті такої операції суму в національній валюті на його (позичальника) поточний рахунок. Вказав, що кредитний договір в іноземній валюті не є удаваним, оскільки він не приховував інший правочин, укладений у гривні. Факт придбання автомобіля за цільові кредитні кошти та факт проведення розрахунку за договором купівлі-продажу у гривні не можуть свідчити про те, що кредитний договір є удаваним в частині надання кредиту в доларах США, в тому розумінні, як це передбачено ст. 235 ЦК України.Крім того, просив застосувати строки позовної давності за позовними вимогами позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 - ОСОБА_3 позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити в задоволенні первісного позову, зазначаючи про відсутність заборгованості, боргових зобовязань за кредитним договором. Як представник позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, зазначені в зустрічному позові, просив зустрічний позов задовольнити та визнати удаваним кредитний договір від 25.12.2007 року №700002788, укладений між ОСОБА_1 та ЗАТ «Альфа-Банк», в частині надання кредиту в доларах США.

Відповідач ОСОБА_2 за первісним позовом в судове засідання не зявився, повідомлений належним чином про час та місце судового розгляду справи, причини не явки суду не відомі, заяви, клопотання на адресу суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом (заперечення проти зустрічного позову представника відповідача), заперечення проти первісного позову представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 (пояснення представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 за зустрічним позовом), дослідивши матеріали справи та докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, виходячи з положень ст.10 та ст.11 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню, в задоволенні зустрічних позовних вимог позивачу ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою зазначеної вище статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25.12.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №700002788, за умовами якого Банк надає Позичальникові кредитні кошти в сумі 14991,5 доларів США на строк до 26.12.2014 року, який було продовжено сторонами Договором про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №70000278 від 25.12.2007 року від 13.02.2009 року на строк до 26.12.2019 року, зі сплатою 14,5 % відсотків річних за користування кредитними коштами (п.п. 2.1., 2.2. Договору, п. 2.3. Договору про внесення змін і доповнень №1 від 13.02.2009 року).

Зазначений кредит надавався з метою придбання транспортного засобу згідно з договором купівлі-продажу, укладеним між Позичальником та ЗАТ «ЗАЗ» № 2655 від 22.12.2007 року CHEVROLET Aveo TC 58U, 2007 року випуску, колір сірий, державний номерний знак ВА 0524АК (п. 2.4. Договору)

Відповідно до п. 2.7 Розділу І Договору кредит надається однією сумою в безготівковій формі, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Позичальник здійснює продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за Договором, за безготівковим курсом, встановленим Банком на день здійснення валютнообмінної операції, та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму в національній валюті на поточний рахунок позичальника 26200700002788. Позичальник, діючи на підставі ЦК України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» в порядку договірного списання доручає Банку перерахувати виручені кошти від продажу валюти з поточного рахунку позичальника у сумі 74950 горн. на рахунок продавця ЗАТ «ЗАЗ» № 260085001802 з метою оплати за транспортний засіб за договором купівлі-продажу № 2655 від 22.12.2007 року.

Відповідно до п. 2.8 Розділу І Договору платежі з повернення кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються щомісячно рівними частинами відповідно до графіку платежів та розрахунків сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, який є Додатком №1 до Договору.

Комісійна винагорода за перерахування коштів продавцю та страховику становить 1499, 00 грн. (п.2.9 Розділу І Договору).

Згідно з п.3 Розділу І Договору позичальник зобовязується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати Банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені Договором платежі.

Інші істотні умови цього Договору викладені в Розділі №2, який є невідємною частиною цього Договору (п.5 Розділу І Договору).

Крім того, підпис позичальника на цьому Договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірнику цього Договору в дату його підписання та ознайомлення його у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також іншої інформації, надання якої вимагає чинне законодавство. Підпис позичальника на Договорі є також письмовим підтвердженням того, що позичальник в письмовій формі ознайомлений з умовами кредитування, умовами відкриття, ведення та закриття поточного рахунку та розміром Тарифів по його обслуговуванню, в тому числі, повязаних із отриманням та поверненням кредиту, які йому розяснені та зрозумілі.

Відповідно до п.п.3.4, 3.7, 3.8 Розділу ІІ кредитного договору в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобовязання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно умов цього договору, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожний день прострочення; сплата неустойок за неналежне виконання або невиконання зобовязань за цим договором не звільняє позичальника від подальшого належного виконання цих зобовязань; сплата неустойок за неналежне виконання або невиконання зобовязань за цим договором не позбавляє кредитора звертатись з вимогою про дострокове повернення кредиту.

З огляду на зазначене вище, судом відзначається, що між сторонами, а саме ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 на підставі зазначеного кредитного договору №700002788 від 25.12.2007 року виникли цивільно-правові відносини, що регулюються ст.1054 ЦК України, при цьому Банк виконав свої зобовязання за Договором, надавши Позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 14991,50 доларів США, еквівалент в гривні 75707, 08 грн., що підтверджується випискою ПАТ «Альфа-Банк» по особовим рахункам з 25.12.2007 року по 06.07.2015 року, в свою чергу, Позичальник, зобовязуючись своєчасно погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом та виконувати інші зобовязання згідно з умовами Договору, не належним чином виконував взяті на себе зобовязання, внаслідок чого станом на 06.07.2015 року виникла заборгованість за кредитним договором №700002788 від 25.12.2007 року, в загальному розмірі 9993, 10 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 210037, 45 грн., з якої заборгованість за кредитом в розмірі 9017, 83 долари США, що за курсом НБУ на дату розрахунку становить 189538,98 грн., за відсотками в розмірі 425,87 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 8 951,04 грн., та пеня в розмірі 549,40доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 11547,43 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 06.07.2015 року, наданим позивачем за первісним позовом, який приймається судом як належний доказ по справі, представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_3 не спростував зазначений розрахунок заборгованості шляхом подання суду в порядку ст.ст.10, 60 ЦПК України належних доказів.

Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором №700002788 від 25.12.2007 року, 25.12.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №700002788-П, з наступними змінами (договір про внесення змін і доповнень №1 до договору поруки №700002788-П від 25.12.2007 року від 13.02.2009 року, яким визначено строк повернення кредиту 26.12.2019 року), за умовами якого поручитель поручається за виконання боржником наступних обовязків, що виникли на підставі основного договору (кредитний договір №700002788 від 25.12.2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_1, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені в майбутньому), або можуть виникнути на підставі нього в майбутньому: обовязок повертати банку кредит рівними частинами у терміни, визначені основним договором та додатком №1 до основного договору, але в будь-якому випадку не пізніше 26.12.2019 року; обовязок щомісяця сплачувати банку проценти за користування кредитом у терміни, визначені основним договором та додатком №1 до основного договору; обовязок у випадках, передбачених основним договором або законодавством України, у строк не пізніше 10-ти днів з дати предявлення відповідно вимоги достроково повернути банку кредит, сплатити проценти за користування ним і виконати інші обовязки, що виникають із основного договору; обовязок сплатити банку неустойку (пеню, штрафи) та понад суму неустойки (пені, штрафів), відшкодувати збитки, заподіяні банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобовязань за основним договором (ст.2 Договору поруки).

Крім того, відповідно п. 3.1 Договору поруки боржник та поручитель відповідають перед Банком за порушення обовязків, передбачених у ст.2 цього Договору, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і Боржник.

Відповідно до п.3.2 договору поруки передбачена ст.3.1 цього договору відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо боржник допустить прострочення виконання будь-якого з обовязків, зазначених у п.2.1 цього договору.

Відповідно до ст.ст.526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України обовязком позичальника за кредитним договором є, зокрема, повернення кредиту та сплата процентів за користування ним.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

Частиною 1 ст.554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Судом також встановлено, що позивач направляв на адресу позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення кредиту за вих.№58945-102 б/б від 08.07.2015 року, яка залишена відповідачами за первісним позовом без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості), що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Крім того, частиною 2 ст.1050 ЦК України визначено що, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Зазначене право банку на предявлення вимог до позичальника про дострокове виконання зобовязань визначено також в п.6.1 Розділу ІІ кредитного договору, за яким банк має право вимагати (в т.ч. і в судовому порядку) від позичальника дострокового виконання зобовязань з повернення кредиту за договором в будь-якому з наступних випадків істотного порушення позичальником зобовязань за цим договором, і, зокрема, у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів за його користування щонайменше на один календарний місяць.

При цьому, судом відзначається, що відповідно до п.14 розяснень Постанови Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі у мотивувальній частині рішення необхідно навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

З огляду на викладене вище, розглядаючи справу за первісним позовом в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, приймаючи також до уваги, що права позивача за первісним позовом ПАТ «Альфа-Банк» порушені неналежним виконанням зобовязань за кредитним договором№ 700002788 від 25.12.2007 року відповідачем ОСОБА_1, який є позичальником за зазначеним кредитним договором, в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, при цьому, відповідно до укладеного договору поруки №700002788-П від 25.12.2007 року, відповідач ОСОБА_2, який є поручителем за договором поруки, взяв на себе зобовязання відповідати в повному обсязі за невиконання або неналежне виконання зобовязань за кредитним договором № 700002788 від 25.12.2007 року відповідачем ОСОБА_1, крім того, відповідачі відповідають як солідарні боржники, суд вважає, що заявлені позивачем матеріально-правові вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 700002788 від 25.12.2007 року в загальному розмірі 210037 грн. 45 коп., є обгрунтованими та доведеними під час судового розгляду справи, - відповідно є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 предявлено до ПАТ «Альфа-Банк» зустрічний позов, в якому позивач просив визнати кредитний договір № 700002788 від 25.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа-Банк» удаваним в частині надання кредиту в доларах США, в задоволенні якого слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно дост.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка його вчиняє, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин повинен вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили . Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Тобто, у даному випадку, мається на увазі інший за свою правовою природою правочин, ніж той, що був укладений для його приховування.

Крім того, відповідно до розяснень, які містяться в п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», за удаваним правочином (ст.235 ЦК України) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обовязки сторін виникають, але не ті, що випливають із змісту правочину.

В свою чергу, судом встановлено, що 25.12.2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №700002788, за умовами якого Банк надає Позичальникові кредитні кошти в сумі 14991,5 доларів США на строк до 26.12.2014 року, який було продовжено сторонами Договором про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №70000278 від 25.12.2007 року від 13.02.2009 року на строк до 26.12.2019 року, зі сплатою 14,5 % відсотків річних за користування кредитними коштами, цільове використання кредиту на придбання транспортного засобу.

Зазначений кредит надається однією сумою в безготівковій формі шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Позичальник здійснює продаж іноземної валюти, отриманої як кредитні кошти за Договором, за безготівковим курсом, встановленим Банком на день здійснення валютнообмінної операції, та одразу зараховує отриману в результаті такої операції суму в національній валюті на поточний рахунок позичальника 26200700002788. Позичальник доручає Банку перерахувати виручені кошти від продажу валюти з поточного рахунку позичальника у сумі 74 950 горн. на рахунок продавця ЗАТ «ЗАЗ» № 260085001802 у ФАБ «Брокбізнесбанк» з метою оплати за транспортний засіб за договором купівлі-продажу № 2655 від 22.12.2007 року. 13 лютого 2009 року між сторонами укладено договір про внесення зміни щодо строку повернення кредиту, а 27 квітня 2015 року узгоджений порядок сплати простроченої заборгованості.

Крім того, підписуючи зазначений кредитний договір, позивач за зустрічним позовом підтвердив факт ознайомлення його з елементами вартості кредиту, які він повинен сплатити по договору та умовами кредитування в іноземній валюті. Більш того, укладеним договором чітко визначено умови надання кредиту та його погашення, відповідно позичальник ознайомлений з усіма умовами договору. До банку із заявами про надання додаткової інформації або розяснення певних положень договору позивач не звертався. Кредитні кошти згідно з п.2.7 договору перераховано однією сумою в безготівковій формі на поточний рахунок позивача.

Зазначені обставини встановлені також рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 10.02.2016 року, яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Наведеними нормами ЦПК України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч.3 ст.61 ЦПК України, слід розуміти так, що учасники цивільного процесу не зобовязані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, в іншій цивільній справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Обставини, встановлені судовим рішенням, це юридичніфакти (діяння та події), які судом визнані такими, що мали місце.

При цьому, судом відзначається, що зазначені вище обставини під час судового розгляду справи представником позивача за зустрічним позовом не спростовані.

Також судом відзначається, що відповідно до п.2.7 кредитного договору позичальник ОСОБА_1 доручив банку попередньо здійснити продаж коштів в іноземній валюті, отриманій як кредитні кошти за договором, за безготівковим курсом, та одразу зарахувати отриману в результаті такої операції суму в національній валюті на поточний рахунок позичальника, про що свідчать, зокрема, заява №700002788 ОСОБА_1 про продаж іноземної валюти для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю від 25.12.2007 року, за якою останній доручає Банку продати іноземну валюту на умовах, зазначених нижче, а саме: сума продажу інвалюти 14991, 50 доларів США, мінімальний курс продажу в грн. 4, 999500, гривневий еквівалент інвалюти за курсом заяви 74950, 00 грн., також доручає перерахувати на рахунок 2900901 в ЗАТ «Альфа-Банк» суму іноземної валюти, що вказана в цій заяві з його рахунку в іноземній валюті, доручає уповноваженому банку перерахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти на поточний рахунок в гривнях №26200700002788 у ЗАТ «Альфа-Банк»; заявою ОСОБА_1 від 25.12.2007 року на відкриття поточного (карткового) рахунку в ЗАТ «Альфа-Банк», за якою, останній просив відкрити йому поточний рахунок у доларах США та гривнях на його імя, відповідно дата відкриття рахунку 25.12.2007 року, № особового рахунку 262007700002788; платіжним дорученням №514413-2655 від 26.12.2007 року, в якому платником зазначено ОСОБА_1, одержувач ЗАТ «ЗАЗ», банк одержувача: ФАБ «Брокбізнесбанк», сума 74950, 00 грн., призначення платежу: оплата ОСОБА_1 за автомобіль; меморіальним ордером №7393 від 26.12.2007 року, отримувач ОСОБА_1, рахунок №262007700002788, сума 74950, 00 грн., призначення платежу: зарахування коштів від продажу 14991, 50 доларів США по курсу 4, 9995; меморіальним ордером №6490 від 26.12.2007 року з призначенням платежу: оплата за автомобіль, сума 74950, 00 грн.

Крім того, із анкети заяви ОСОБА_1 про надання кредиту, останній обрав долар США як валюту кредиту.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що кредитний договір №№700002788 від 25.12.2007 року, укладений між сторонами у валюті кредиту долар США, - не є удаваним в цій частині, так як він не приховував інший правочин, укладений в гривні.

Крімтого, сторони за кредитним договором мали намір та уклали саме кредитний договір, що не оспорюється позивачем за зустрічним позовом.

Окрім того, згідно з п.8 розділу 1 та п.2.1 розділу 2 кредитного договору підпис позичальника в даному договорі є письмовим підтвердженням отримання ним свого примірника договору на дату його укладення та ознайомлення у письмовій формі з інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг.

Підпис позичальника є достатнім підтвердженням отримання у письмовій формі та повного розуміння інформації про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, його перевагами та недоліками, методикою, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, повязаних з конвертацією валюти платежу у валюту зобовязання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а також всієї інформації, надання якої вимагає чинне законодавство України.

Представник відповідача за зустрічним позовом просив також застосувати наслідки спливу строку позовної давності у справі за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору удаваним.

В свою чергу, судом відзначається, що відповідно до положень ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки (ст.257 ЦК України). Відповідно до ч.ч.2, 3, 4, 5 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

В свою чергу, як розяснив в п.11 Постанови «Про судове рішення в цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14 Пленум Верховного Суду України, - встановивши, що строк для звернення з заявою пропущено без поважних причин, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зроблено до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Тим самим, судом відзначається, що положення ЦК України про позовну давність застосовується лише у випадку обгрунтованості позовних вимог (ст.267 ЦК України) та може бути підставою для відмови в задоволенні позову лише в разі його доведеності. Недоведеність позовних вимог є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

З огляду на викладене вище, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний звязок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність позовних вимог позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом до ПАТ «Альфа-Банк» про визнання кредитного договору № 700002788 від 25.12.2007 року, укладеним між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1, удаваним в частині надання кредиту в доларах США, та відмовою у звязку з цим в задоволенні вимог за зустрічним позовом.

Судові витрати по справі вирішити в порядку ст.88 ЦПК України, стягнувши з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за первісним позовом на користь позивача ПАТ «Альфа-Банк» судовий збір в розмірі 2 100 грн. 38 коп., а саме: по 1050 грн. 19 коп. з кожного.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-59, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, солідарно на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк",МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714,п/р 37396000000004, заборгованість за кредитним договором №700002788 від 25 грудня 2007 року в розмірі 210037 (двісті десять тисяч тридцять сім) грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк", МФО 300346, ЄДРПОУ 23494714, п/р 37396000000004 судовий збір в розмірі по 1050 грн. 19 коп. з кожного.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Альфа Банк" про визнання кредитного договору № 700002788 від 25 грудня 2007 року, укладеного між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 удаваним в частині надання кредиту в доларах США, - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова