Рішення № 67876419, 21.07.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/4945/16-ц

2/405/881/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2017 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0303/245 від 29.08.2008 року в сумі 65 818,97 доларів США. Позов обґрунтовує тим, що 29.08.2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, повним правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0303/245, за яким позичальнику було надано кредит на придбання нежитлового приміщення у розмірі 90 000, 00 дол. США, на умовах визначених договором зі сплатою 16 % річних. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлювався до 28.08.2010 року. В подальшому, до кредитного договору неодноразово вносилися зміни, так додатковим договором від 18.10.2011 року термін користування кредитними коштами встановлено до 17.10.2012 року включно. Термін користування кредитними коштами сплив, проте кошти, надані в кредит згідно умов кредитного договору, позичальником сплачені не були. З огляду на це, сума заборгованості по тілу кредиту станом на 30.05.2016 року становить 42 195,47 дол. США, по процентах 8 434,51 дол. США.

Згідно п. 3.2.8 Кредитного договору у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 30 % від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень. Штраф за порушення (невиконання) кредитного договору згідно його умов становить 15 188,99 дол. США.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Західінкомбанк» по кредитному договору № 0303/245 від 29.08.2008 року станом на 30.05.2015 становить 65 818,97 дол. США.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором було укладено: договір іпотеки № 2481 від 01.09.2008 року, укладений між кредитором та ОСОБА_1 (іпотекодавець); договір поруки № 0303/245-Р від 25.06.2010 року, укладений між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 (поручитель).

Крім того, 06.10.2015 року ПАТ «Західінкомбанк» звернувся в Ленінський районний суд міста Кіровограда з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з поручителя ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (справа № 405/7214/15-ц).

Таким чином, ПАТ «Західінкомбанк» звернувшись у даній справі із позовом 06.10.2015 року щодо стягнення кредитної заборгованості трирічний строк позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором дотримав у повному обсязі. Отже, подавши позов, трирічний строк позовної давності був перерваний 06.10.2015 року і розпочався заново. Крім того, боржником здійснювалось погашення заборгованості по тілу кредиту 28.02.2014 року і процентах 28.03.2014 року, про що свідчить банківська виписка.

Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений, надав заяву, якою просить суд провести розгляд справи за відсутності представника банку, позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, надала суду письмові заперечення та посилаючись на викладені в них обставини просила відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.08.2008 року між КБ «Західінкомбанк» ТзОВ, повним правонаступником якого є ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0303/245, за яким позичальнику було надано кредит на придбання нежитлового приміщення у розмірі 90 000, 00 дол. США, на умовах визначених договором зі сплатою 16 % річних. Відповідно до п. 1.2 кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлювався до 28.08.2010 року (а.с. 19).

До кредитного договору неодноразово вносилися зміни, так додатковим договором від 18.10.2011 року термін користування кредитними коштами встановлено до 17.10.2012 року включно.

Позовна заява Банку до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором подана 29 червня 2016 року.

Згідно п. 3.2.8 Кредитного договору у разі порушення (невиконання) умов даного договору позичальник зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 30 % від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень.

Позивач свої зобов’язання, передбачені договором кредиту № 0303/245 від 29.08.2008 року виконав повністю, відповідач ОСОБА_1 своїх зобов’язань, згідно кредитного договору, належним чином не виконує, в зв’язку з чим станом на 30.05.2016 року заборгованість позичальника по кредитному договору № 0303/245 від 29.08.2008 року перед ПАТ «Західінкомбанк» становить 65 818,97 дол. США, з яких: сума простроченої заборгованості по тілу кредиту 42 195,47 дол. США; несплачені проценти 8 434,51 дол. США; штраф за порушення (невиконання) умов договору15 188,99 дол. США. Даний факт підтверджується доданим до позовної заяви розрахунком заборгованості по кредитному договору № 0303/245 від 29.08.2008 року перед ПАТ «Західінкомбанк» станом на 30.05.2016 року (а.с.5).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позичкодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того є роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За статтями 526, 612 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В забезпечення виконання зобов’язань відповідача по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 01.09.2008 року № 2481, відповідно до умов якого в забезпечення належного виконання зобов’язань, що виникають з кредитного договору та додаткових до нього договорів іпотекодавець передав нежитлове приміщення 23/13, загальною площею 140,34 кв. м.(а.с.24).

Крім того, в забезпечення виконання умов кредитного договору між кредитором, позичальником та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 0303/245-Р від 25.06.2010 року. Відповідно до його умов у випадку невиконання позичальником своїх зобов’язань перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами кредитор має право стягнути з поручителя суму в розмірі повного обсягу усіх зобов’язань позичальника (а.с.23).

Ст. 611 ЦК України передбачає, що в разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені Договором або Законом.

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити борг, а також відсотки.

За ст. ст. 1049-1050 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позичкодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалась на його банківський рахунок.

06.10.2015 року банк звернувся до Ленінського райсуду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної заборгованості з поручителя – ОСОБА_2 Рішенням від 24.12.2015 року у справі № 405/7214/15-ц в задоволенні позовних вимог судом було відмовлено. Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 14.04.2016 року у справі № 22-ц/781/601/16 зазначене рішення суду першої інстанції в цій частині залишено без змін.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 цього Кодексу передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач в своїх позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача: суму простроченої заборгованості по тілу кредиту в розмірі 42 195,47 доларів США (термін виконання по якій настав 17.10.2012 року); несплачені проценти нараховані за квітень 2014 року – червень 2015 року в сумі 8 434,51 доларів США (розпочата процедура ліквідації банку); штраф згідно п.3.2.8 договору, що складає 30% від суми простроченого тіла кредиту та відсотків в розмірі 15 188,99 доларів США.

Як зазначає позивач, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.05.2014 року № 316 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 28.05.2014 року № 38 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», відповідно до якого, з 29.05.2014 року було розпочато процедуру виведення ПАТ «Західінкомбанк» з ринку шляхом здійснення в ньому тимчасової адміністрації.

На підставі постанови Правління НБУ від 23.07.2014 року № 433 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.07.2014 року № 63 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Західінкомбанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» ОСОБА_3.

Як визначено у статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», після призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси.

В силу положення частини 9 статті 17 Закону України «Про банки та банківську діяльність» забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії. Відкликання банківської ліцензії означає припинення банком здійснення нарахування відсотків за договором кредиту, зважаючи на неможливість здійснення будь-яких банківських операцій.

Отже, з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами. Нарахування процентів Банком є частиною його банківської діяльності, здійснення якої припиняється з моменту відкликання банківської ліцензії.

Відтак, нарахування процентів та штрафів Фондом на ліквідацію ПАТ «Західінкомбанк» в період ліквідаційної процедури банку є таким, що не відповідає вимогам Закону.

Щодо внесення сум на погашення зобов’язань по кредитному договору після закінчення терміну користування кредитними коштами відповідач заперечує факт їх внесення. Банківські виписки, надані позивачем, свідчать про погашення кредиту, кошти по якому прийняті від фізичних осіб, а не від відповідача. Інших доказів про внесення саме Позичальником коштів на погашення кредиту позивачем до суду не надано.

Таким чином, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмета спору, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, враховуючи положення статей 256, 257, 526, 611, 612, 625, 1046, 1049-1050 ЦК України, суд прийшов до висновку, що даний спір не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України суд стягує судові витрати по даній справі з позивача. Стягненню на користь держави підлягає судовий збір в сумі 24 593,26 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» на користь держави судовий збір в сумі 24 593,26 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда І. М. Шевченко