Ухвала суду № 67875231, 17.07.2017, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2395/17

Провадження № 2/191/1220/17

У х в а л а

"17" липня 2017 р. м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Так згідно ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В матеріалах справи відсутня квитанція про сплату судового збору.

Однак позивач, окрім позовної заяви, надав заяву про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є пенсіонером за віком та отримує пенсію в розмірі 1927 грн.. Коштів, які він отримує вистачає лише для сплати комунальних платежів, купівлі ліків та забезпечення мінімального дієтичного харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності.

Згідно ч.1, 3 ст.. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Згідно п. 29 абзацу 1,2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім’ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім’ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В доданих до клопотання документах міститься лише копія пенсійного посвідчення позивача та виписка із медичної карти стаціонарного хворого. Однак до клопотання не додана довідка про розмір пенсії ОСОБА_1 та документальні підтвердження про здійснення ним витрат.

Крім того, позивачем перелічені дії суду, передбачені ст.82 ЦПК України, тоді як позивачу необхідно зазначити одну з цих дій, яку він просить вчинити.

Отже, в розумінні вищезазначених норм законодавства та роз’яснень пленуму наявність пенсійного посвідчення та виписки із медичного карти стаціонарного хворого не є єдиним підтвердженням його тяжкого матеріального стану, а також на підтвердження заявленого клопотання не було надано суду інших документів, які в своїй сукупності були б підставою для його задоволення. Крім того, позивач не позбавлений можливості повторно заявляти зазначене клопотання з наданням відповідних документів, підтверджуючих його майновий стан.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статті 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

За таких обставин клопотання позивача задоволенню не підлягає, у зв’язку з чим позовну заяву необхідно залишити без руху.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції від 01.01.2017 року визначені ставки судового збору у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Так, судовий збір за подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з 01.01.2017 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600 грн. У зв’язку з цим, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 640,00 грн..

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру – визнання незаконною постанову державного нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину; усунення від права на спадкування земельної ділянки; визнання спадкоємцем 1/3 частини земельної ділянки за заповітом та 2/3 земельної ділянки за законом, за які позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 640 грн. за кожну вимогу. Загальна сума судового збору складає 2560 грн.

Пунктом 13 абзацу 1 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

У зв’язку з цим, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 2560 грн. на наступні реквізити : Отримувач коштів : УДКСУ у м. Синельникове Дніпропетровської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37916468, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпро, Код банку отримувача (МФО) : 805012, Рахунок отримувача: 31213206700034, Код класифікації доходів бюджету : 22030101.

Згідно ч.1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 82, 119, 121 ЦПК України, суддя, –

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до державного нотаріуса Першої Дніпропетровської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконною постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов’язання видати свідоцтво про право на спадщину - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки в строк не більше п’яти днів з дня отримання ухвали.

Роз’яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута їм.

Ухвала оскарженню не підлягає.