Рішення № 6787500, 17.11.2009, Господарський суд Чернігівської області

17.11.09

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів, проспект Миру,20, тел. 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

12 листопада 2009р. справа №14/150

Позивач: Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк,

бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ, 01004

Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2,

АДРЕСА_1, 16400

Предмет спору: про стягнення 3393грн.33коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача : Кашуба М.О. юрисконсульт, довіреність №144/11.5.2 від 23.04.08р., Мамчур В.В. нач.відділу, довіреність №3267 від 23.04.08р.

Від відповідача : не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 2769,84грн. неповернута сума кредиту згідно кредитного договору №СН1/0046 від 17.05.07р., 288,75грн. заборгованість по простроченим відсоткам за користування кредитом, 230,81грн. пені за порушення строків повернення кредиту, 13,19грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 85,06грн. інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту, 3,52грн. інфляційні витрати за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 3% річних в сумі 2,16грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове пояснення №309/2801-04-2 від 12.11.09р., в якому зазначив, що графік повернення кредиту і сплати процентів згідно п.3.1 кредитного договору в матеріалах кредитної справи відсутній, що кредит ФОП ОСОБА_2 був наданий 17.05.07р. через касу Чернігівського відділення №1 ВАТ ВТБ Банк, що підтверджується заявкою відповідача про видачу готівки від 17.05.07р., дата підписання заяви на видачу готівки 09.10.07р. у позовній заяві зазначена помилково.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмові пояснення №310/2801-04-2 від 12.11.09р., в яких зазначив, що на протязі 2007-2009р. ФОП ОСОБА_2 (інд.код НОМЕР_1) отримав від ВАТ ВТБ Банк один кредит у розмірі 15000грн. на підставі кредитного договору №СН1/0046 від 17.05.07р.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого подана позивачем до матеріалів справи, станом на 19.10.09р. у реєстрі значиться фізична особа-підприємець ОСОБА_2, місце проживання АДРЕСА_1.

У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідач відзив на позов та витребуваних документів не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надіслано відповідачу за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (яка відповідає адресі державної реєстрації), що підтверджується поштовими повідомленнями №10065285, №1458529, №1462798.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

17.05.2007р. між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір №СН1/0046. Відповідно до п.1.1. договору предметом кредитного договору є надання банком (позивачем по справі) позичальникові (відповідачу по справі) грошових коштів (кредит) на таких умовах: сума кредиту 15000грн., строк користування до 15.05.09р., плата за користування кредитом 21% річних.

Згідно п.2.1 договору банк надає відповідачу кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування.

Відповідно до п.2.2 кредитного договору (зі змінами внесеними згідно договору про внесення змін №1 від 29.08.07р. до кредитного договору №СН1/0046 від 17.05.07р.) для обліку заборгованості за кредитом банк відкриває позичковий рахунок №20631501900097 в Чернігівському відділенні №1 ВАТ ВТБ Банк МФО 321767.

Грошові кошти надаються позичальнику готівкою після підписання з банком договору щодо забезпечення виконання зобовязань. Кредит надається після набуття чинності кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобовязань позивальника за кредитним договором (п.2.3 договору).

Позивачем в підтвердження виконання сторонами п.2.3 договору до матеріалів справи подано: копію договору поруки №СН1/0046/12, який 17.05.07р. підписаний між ВАТ ВТБ Банк, ОСОБА_6 (поручитель) та субєктом підприємницької діяльності/приватним підприємцем ОСОБА_2 (позичальник), згідно п.1 якого поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюються кредитним договором №СН1/0046 від 17.05.07р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобовязання);

копію договору застави, який 17.05.07р. підписаний між ВАТ ВТБ Банк та приватним підприємцем-фізичною особою ОСОБА_2, відповідно до п.1 предметом цього договору є передача заставодавцем в заставу заставодержателю рухомого майна станок стрічкопильний „Номінал” СЛП-6,5 у кількості 1 шт., оціночною вартістю 18000грн., для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобовязань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, збитків та будь-яких інших платежів, розмір, термін та умови сплати і повернення яких встановлюються кредитним договором №СН1/0046 від 17.05.07р. та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. збільшують основне зобовязання), які є його невідємними частинами.

Факт надання банком кредиту відповідачу в сумі 15000грн. підтверджується заявою на видачу готівки №1335 від 17.05.2007р., в якій міститься відмітка про предявлений паспорт та підпис отримувача.

Відповідно до ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до п. 3.1. договору погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і виплати процентів, який є його невідємною частиною. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового Графіку не тягне за собою необхідність укладання змін до кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобовязань позичальника за кредитним договором.

Відповідно до п.3.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється банком в строки, що зазначені в Графіку, як дні платежу. При розрахунку процентів використовується фактична кількість днів у році. Розрахунок суми процентів за один день користування кредитом здійснюється за такою формою P= (D*Q):100:365 (366), де P - сума процентів за один день користування кредитом, D - сума заборгованості за кредитом, Q - розмір процентної ставки, діючої на дату нарахування процентів, 365 (366) фактична кількість дні у році. При нарахуванні процентів враховується день списання коштів з позичкового рахунку і не враховується день повернення кредиту або його частини.

Позивачем додано до матеріалів справи копію «Попереднього розпису сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту». Вказаний документ не погоджений та не підписаний обома сторонами (банком та позичальником), а тому не розцінюється судом як Графік повернення кредиту і сплати процентів у розумінні п.3.1. договору.

Сторонами не надано суду Графіку повернення кредиту і сплати процентів, який передбачений п.3.1. договору.

У п.3.3. договору сторони встановили, що погашення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом перерахування позичальником у день настання виконання зобовязань за кредитним договором суми заборгованості на поточний рахунок позичальника та списанням банком сум заборгованості з цього рахунку на виконання зобовязань позичальника.

Відповідно до п.5.1. договору позичальник зобовязується повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Враховуючи вищезазначене, проаналізувавши умови кредитного договору №СН1/0046 від 17.05.07р., суд доходить висновку, що останнім днем строку зобовязання відповідача по сплаті на користь позивача суми кредиту та процентів є 15.05.09р.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.4. договору сторони визначили, що у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобовязань позичальника за кредитним договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги банку у наступній черговості: у першу чергу сплачується неустойка та відшкодовуються витрати банку, що повязані із одержанням виконання, у другу чергу плата за користування кредитом, у тертю чергу сплачується сума кредиту.

Як свідчать матеріали справи та наведений позивачем розрахунок, відповідач взяті на себе зобовязання щодо повернення кредиту та сплати відсотків виконав частково сплативши 12230,16грн. в рахунок погашення кредиту та 3363,82грн. в рахунок погашення відсотків за користування кредитом, що підтверджується виписками банку (а.с.44-71).

Позивачем до матеріалі справи додані: прибутково-видатковий касовий ордер №1314 від 02.07.08р. на суму 3,01грн. з призначенням платежу: «пеня за несвоєчасно сплачені відсотки-0,45грн, по кредиту-2,56грн. згідно кредит.угоди №СН1/0046 від 17.05.07р.», меморіальний ордер №6772 від 29.04.09р. на суму 63,58грн. з призначенням платежу: «пеня за прострочену заборгованість за період 24.02.09-28.04.09р.»; квитанція №2521 від 23.02.09р. на суму 9,87грн. з призначенням платежу «пеня за прострочену заборгованість ФОП ОСОБА_2 за період 02.02.09-23.02.09», на загальну суму 76,46грн.

Враховуючи, що сторонами не підписаний Графік повернення кредиту і виплати процентів, що сторонами не досягнута домовленість щодо строків сплати відповідачем кредиту і процентів в період до дати (15.05.09р.) останнього строку зобовязання відповідача по сплаті кредиту та виплати процентів, суд доходить висновку про безпідставність нарахування позивачем відповідачу пені за прострочку сплати кредиту, процентів за період нарахування до 15.05.09р., а тому сплачена відповідачем сума пені 76,46грн. підлягає зарахуванню у відповідності до п.3.4 договору в рахунок погашення відповідачем кредиту за кредитним договором №СН1/0046 від 17.05.07р.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідачем на неодноразові вимоги суду не надано доказів у розумінні ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України про повернення позивачу повної суми кредиту у строк до 15.05.09р.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача по поверненню кредиту на день розгляду справи становить 2693,38грн. (15000,00грн. - 12230,16грн. 76,46грн.), що підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 288,75грн. заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом за період з 25.03.09р. по 17.09.09р.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок несплачених відповідачем процентів за період з 25.03.09р. по 17.09.09р. у сумі 288,75грн. суд дійшов висновку, що позивачем проведено нарахування процентів на неповернуту суму кредиту, до якої не враховано суму 76,46грн. безпідставно стягнутої позивачем з відповідача пені.

Суд дослідив поданий позивачем до матеріалів справи запропонований розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором за умови зарахування сплаченої відповідачем 76,46грн. пені в рахунок суми повернення кредиту. Як вбачається з наведеного розрахунку, позивач здійснював нарахування процентів у розмірі 21% річних на залишок суми неповернутого кредиту (зменшеного на суму пені 76,46грн.) за період з 17.05.07р. по 17.09.09р., відповідно до якого станом на 17.09.09р. нараховано відповідачу за користування кредитом процентів 3645,44грн., сплачено фактично 3363,83грн., не сплачено процентів за користування кредитом 281,62грн.

Враховуючи обставини справи та умови кредитного договору №СН1/0046 від 17.05.07р., приймаючи до уваги вищевказаний розрахунок суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по простроченим відсоткам підлягають частковому задоволенню в сумі 281,62грн., які нараховані за період з 25.03.09р. по 17.09.09р. та несплачені. В решті стягнення відсотків відмовити позивачу у звязку з безпідставністю їх нарахування.

Відповідно до ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 85,06грн. інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту за період з 02.02.09р. по 30.06.09р., 03,52грн. інфляційні втрати за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.02.09р. по 30.06.09р., 3% річних в сумі 2,16грн. за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 02.02.09р. по 17.09.09р.

Подані позивачем до позовної заяви розрахунки заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом не приймаються, оскільки в них здійснені нарахування за період з 02.02.09р. до 15.05.09р., в який не виникла прострочка зобовязання з боку відповідача по поверненню суми кредиту та сплаті процентів, окрім того, позивачем невірно визначені суми заборгованості відповідача по кредиту та процентам з 16.05.09р., та позивачем не враховані рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97р. № 62-97р., так оскільки заборгованість відповідача виникла в період з 16 по 31 число травня, то розрахунок індексу інфляції починається з наступного місяця червня.

Позивачем при розгляді справи подано розрахунок інфляційних втрат нарахованих на прострочену заборгованість відповідача по поверненню кредиту у сумі 2693,38грн. Дослідивши наведений розрахунок інфляційних втрат, приймаючи до уваги, що про строчка виконання зобовязання відповідача по поверненню кредиту виникла з 16.05.09р., суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за порушення строку повернення кредиту підлягають задоволенню в сумі 29,63грн. за період з 01.06.09р. по 30.06.09р.

Дослідивши поданий позивачем під час розгляду справи розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані за порушення відповідачем строків сплати відсотків за користування кредитом, суд встановив, що нарахування вказаних сум проведено на суму процентів, які були нараховані на залишок суми неповернутого кредиту (зменшеного на суму пені 76,46грн.).

Оскільки прострочка виконання відповідачем зобовязань по сплаті процентів за користування кредитом виникла з 16.05.09р. суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню в сумі 1,24грн за період з 01.06.09р. по 30.06.09р. з урахуванням вищенаведених рекомендацій Верховного Суду України, в частині стягнення 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 1,73грн. за період з 16.05.09р. по 17.09.09р.

В решті стягнення інфляційних втрат за порушення строку повернення кредиту, інфляційних втрат за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом та 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом відмовити позивачу у звязку з безпідставністю проведених нарахувань.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.8.1. договору у разі прострочення позичальником зобовязань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 банківських днів, позичальник зобовязаний сплатити на користь кредитора пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобовязань. При цьому якщо термін прострочення заборгованості з погашення кредиту та/або процентів складає менше 3 банківських днів пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобовязань.

Позивач просить стягнути з відповідача 230,81грн. пені за порушення строків повернення кредиту за період з 29.04.09р. по 17.09.09р., та 13,19грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 05.05.09р. по 17.09.09р.

Дослідивши подані позивачем розрахунки пені, враховуючи дату настання прострочки виконання зобовязань по договору (16.05.09р.), фактичний розмір заборгованості відповідача по сплаті кредиту та процентів суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків повернення кредиту підлягають задоволенню в сумі 201,49грн. за період з 16.05.09р. по 17.09.09р., в частині стягнення пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 12,50грн. за період з 16.05.09р. по 17.09.09р. В решті стягнення суми пені вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Оскільки, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов кредитного договору взяті на себе зобовязання не виконав, заборгованість по кредиту та процентам за користування кредитом своєчасно не сплатив, господарський суд, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 2693,38грн., в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 281,62грн., в частині стягнення інфляційних втрат за порушення строків повернення кредиту в сумі 29,63грн., в частині стягнення інфляційних втрати за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 01,24грн., в частині стягнення 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 01,73грн., в частині стягнення пені за порушення строків повернення кредиту в сумі 201,49грн., в частині стягнення пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 12,50грн. В решті позову відмовити.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 224,06грн. пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 549, 625, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1068 Цивільного кодексу України, ст.193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ ВТБ Банк МФО 321767, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська,8/26, м. Київ, п/р 351979000900 в ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767 код 14359319) 2693грн.38коп. заборгованості по кредиту, 281грн.62коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 29грн.63коп. інфляційних втрат за порушення строків повернення кредиту, 01грн.24коп. інфляційних втрат за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 01грн.73коп. 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 201грн.49коп. пені за порушення строків повернення кредиту, 12грн.50коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 102грн.00коп. держмита та 224грн.06коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя Н.Ю.Книш

Рішення підписано 17.11.2009р.

Суддя Н.Ю.Книш